Кавінтон 2 мл ампули №10

Кавінтон (Cavinton) інструкція для застосування

Склад

діюча речовина: вінпоцетин
1 мл концентрату для розчину для інфузій містить 5 мг вінпоцетину
допоміжні речовини: кислота аскорбінова натрію метабісульфіт (Е 223) кислота винна спирт бензиловий сорбіт (Е 420) вода для ін'єкцій.

Лікарська форма

Концентрат для розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група

Психостимулятори та ноотропні речовини.
Код АТС N06B X18.

Показання

Неврологія. Для лікування різних форм цереброваскулярної патології: стани після перенесеного порушення мозкового кровообігу (інсульту) вертебробазилярної недостатності судинної деменції церебрального атеросклерозу посттравматичної і гіпертензивної енцефалопатії. Сприяє ослабленню психічної і неврологічної симптоматики при цереброваскулярній патології.

Офтальмологія. Для лікування хронічної судинної патології хоріоідеї (судинної оболонки ока) і сітківки (наприклад тромбозу обструкції центральної артерії або вени сітківки).

Оториноларингологія. Для лікування старечої туговухості при гострій судинній патології токсичному (медикаментозному) ураженні або ураженні іншого характеру (ідіопатичного внаслідок шумового впливу) хвороби Меньєра і шуму у вухах.

Протипоказання

• Гостра фаза геморагічного церебрального інсульту тяжка ішемічна хвороба серця тяжкі форми аритмії.
• Вагітність період годування груддю.
• Гіперчутливість до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.
• Застосування препарату дітям протипоказано (через відсутність даних відповідних клінічних досліджень).

Спосіб застосування та дози

Допускається застосування препарату лише у вигляді повільної внутрішньовенної крапельної інфузії! (Швидкість інфузії не має перевищувати максимально 80 крапель/хвилину!)

Препарат не можна вводити внутрішньом'язово а також препарат не можна вводити внутрішньовенно без розведення!

Початкова добова доза дорослим як правило становить 20 мг в 500 мл розчину для інфузії. Ця доза може бути збільшена до 1 мг/кг маси тіла на добу протягом 2-3 днів залежно від переносимості препарату пацієнтом.

Середня тривалість курсу терапії становить 10-14 днів звичайна добова доза &ndash 50 мг/добу (50 мг у 500 мл розчину для інфузії) &ndash з розрахунку на масу тіла в 70 кг.

Після завершення курсу інфузійної терапії рекомендується продовжити терапію пацієнта препаратом Кавінтон у формі таблеток.

Кавінтон концентрат для розчину для інфузій можна розводити фізіологічним розчином або розчинами для інфузій що містять глюкозу (наприклад Салсол Рінгер Ріндекс Реомакродекс). Розчин для інфузії слід використати протягом 3 годин після приготування.

Пацієнтам із захворюваннями нирок або печінки корекції дозування не потрібно.

Застосування Кавінтону концентрату для розчину для інфузій у дітей протипоказано (див. розділ « Протипоказання» ).

Побічні реакції

Кавінтон концентрат для розчину для інфузій є безпечним препаратом що було підтверджено дослідженнями з оцінки безпеки які включали дані про десятки тисяч пацієнтів і продемонстрували що навіть ті небажані ефекти які виникали найчастіше не потрапляли під категорію « Часто > 1/100» згідно з визначенням MedDRA тобто побічні ефекти з найбільшою ймовірністю виникнення реєструвалися з частотою менше 1 %. По цій причині в таблиці нижче відсутня категорія частоти « Часто» .

Небажані реакції перераховані нижче з поділом за класами систем органів і з зазначенням частоти виникнення згідно з термінологією MedDRA:

Таблиця 1.

Клас системи органів (MedDRA 12.1)	Нечасто (&ge 1/1000 - < 1/100)	Рідко (&ge 1/10 000 - < 1/1000)	Дуже рідко (< 1/10 000)
Порушення з боку крові та лімфатичної системи		Тромбоцитопенія Аглютинація еритроцитів	Анемія
Порушення з боку імунної системи			Гіперчутливість
Порушення метаболізма та харчування		Гіперхолестеринемія Цукровий діабет	Анорексія
Психічні розлади	Ейфорія	Занепокоєння Збудження	Депресія

 

Клас систем органів (MedDRA 12.1)	Нечасто виникають (&ge 1/1000 - < 1/100)	Рідко виникають (&ge 1/10 000 - < 1/1000)	Дуже рідко виникають (< 1/10 000)
Порушення з боку нервової системи		Головний біль Запаморочення Геміпарез Сонливість	Тремор Втрата свідомості Гіпотензія Стан перед втратою свідомості
Порушення з боку органів зору		Гіфема Гіперметропія Зниження гостроти зору Міопія	Гіперемія кон&prime юнктиви Набряк соска зорового нерву Диплопія
Порушення з боку органів слуху та лабіринту		Порушення слуху Гіперакузія Гіпоакузія Вертиго	Шум у вухах
Порушення з боку серця		Ішемія/інфаркт міокарда Стенокардія Аритмія Брадикардія Тахікардія Екстрасистолія Відчуття серцебиття	Серцева недостатність Фібриляція передсердь
Судинні порушення		Артеріальна гіпотензія Артеріальна гіпертензія Припливи	Коливання артеріального тиску Тромбофлебит Венозна недостатність
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту		Дискомфорт у животі Сухість у роті Нудота	Гіперсекреція слини Блювання
Патологія шкіри та підшкірної клітковини		Еритема Гіпергідроз Кропив&prime янка	Дерматит Свербіж
Загальні порушення та реакції у месці введення препарату	Відчуття жару	Астенія Дискомфорт у грудній клітці Запалення тромбоз у місці ін&prime єкції
Результати досліджень	Зниження артеріального тиску	Підвищення артеріального тиску Подовження інтервалу QT на ЕКГ Депресія сегменту ST на ЕКГ Підвищення рівня сечовини у крові	Підвищення рівня лактатдегідрогенази Подовження інтервала PR на ЕКГ Зміни на ЕКГ

Передозування

Випадків передозування не відзначалося. На підставі літературних даних введення препарату у дозі 1 мг/кг маси тіла може вважатися безпечним. Оскільки ще немає даних про застосування препарату в дозах що перевищують цю дозу введення препарату у вищих дозах не допускається.

Застосування у період вагітності або годування груддю

У період вагітності та годування груддю застосування вінпоцетину протипоказано.

Вагітність. Вінпоцетин проникає через плаценту але в плаценті і в крові плода виявляється в більш низьких концентраціях ніж у крові матері. Тератогенного або ембріотоксичного ефекту відзначено не було. У дослідженнях на тваринах введення великих доз вінпоцетину супроводжувалося в деяких випадках плацентарною кровотечею і викиднем переважно у результаті посилення плацентарного кровообігу. Годування груддю. Вінпоцетин проникає в грудне молоко. У дослідженнях із застосуванням міченого вінпоцетину радіоактивність грудного молока була в десять разів вища ніж у крові матері. Кількість що виділяється з молоком протягом 1 години становить 0 25 % від введеної дози препарату. Оскільки вінпоцетин проникає в молоко матері а даних про вплив на організм новонародженого немає застосування вінпоцетину в період годування груддю протипоказане.

Діти

Застосування препарату дітям протипоказано (через відсутність даних відповідних клінічних досліджень).

Особливості застосування

При наявності у пацієнта підвищеного внутрішньочерепного тиску аритмії або синдрому подовженого інтервалу QT а також на тлі застосування антиаритмічних препаратів курс терапії препаратом можна розпочинати тільки після ретельного аналізу користі та ризиків пов'язаних із застосуванням препарату.

Рекомендується ЕКГ-контроль при наявності синдрому подовженого інтервалу QT або при одночасному прийомі лікарського препарату що сприяє подовженню інтервалу QT.

У препараті міститься невелика кількість сорбіту тому при наявності у хворого цукрового діабету необхідно періодично контролювати рівень цукру в крові під час курсу терапії препаратом.

У випадку непереносимості пацієнтом фруктози або дефіциту 1 6-дифосфатази фруктози слід уникати застосування препарату.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Немає даних про вплив вінпоцетину на здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмами але слід враховувати імовірність виникнення під час застосування препарату сонливості запаморочення.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Під час клінічних досліджень при одночасному застосуванні вінпоцетину з бета-блокаторами такими як клоранолол і піндолол а також при одночасному застосуванні з клопамідом глібенкламідом дигоксином аценокумаролом або гідрохлортіазидом ніякої взаємодії між цими лікарськими препаратами виявлено не було. У поодиноких випадках деякий додатковий ефект спостерігався при одночасному застосуванні альфа-метилдопи і вінпоцетину тому на тлі застосування цієї комбінації препаратів необхідно здійснювати регулярний контроль артеріального тиску.

Хоча дані клінічних досліджень не підтвердили взаємодії рекомендується дотримуватися обережності у разі одночасного застосування вінпоцетину з лікарськими препаратами що впливають на центральну нервову систему а також у разі супутньої антиаритмічної та антикоагулянтної терапії.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Вінпоцетин представляє собою з'єднання з комплексним механізмом дії що чинить сприятливий ефект на метаболізм головного мозку і покращує його кровопостачання а також покращує реологічні властивості крові.

Вінпоцетин виявляє нейропротективні ефекти: препарат послаблює шкідливу дію цитотоксичних реакцій спричинених стимулюючими амінокислотами. Препарат інгібує потенціал-залежні Na⁺ - і Ca²⁺ - канали а також рецептори NMDA і AMPA. Препарат посилює нейропротективний ефект аденозину.

Вінпоцетин стимулює церебральний метаболізм: препарат збільшує захоплення глюкози і O² і споживання цих речовин тканиною головного мозку. Препарат підвищує стійкість головного мозку до гіпоксії збільшує транспорт глюкози &ndash виняткового джерела енергії для головного мозку &ndash через гематоенцефалічний бар'єр зсуває метаболізм глюкози в бік енергетично більш сприятливого аеробного шляху вибірково інгібує Ca²⁺-кальмодулін-залежний фермент цГМФ-фосфодіестеразу (ФДЕ) підвищує рівень цАМФ і цГМФ у головному мозку. Препарат підвищує концентрацію АТФ і співвідношення АТФ/АМФ підсилює оборот норадреналіну і серотоніну у головному мозку стимулює висхідну норадренергічну систему володіє антиоксидантною активністю у результаті дії всіх перерахованих вище ефектів вінпоцетин чинить церебропротективною дію.

Вінпоцетин покращує мікроциркуляцію в головному мозку: препарат інгібує агрегацію тромбоцитів зменшує патологічно підвищену в'язкість крові підвищує деформованість еритроцитів та інгібує захоплення аденозину покращує транспорт O₂ у тканинах шляхом зниження афінітету O₂ до еритроцитів.

Вінпоцетин селективно збільшує кровотік у головному мозку: препарат збільшує церебральну фракцію серцевого викиду знижує судинний опір у головному мозку не впливаючи на параметри системної циркуляції (артеріальний тиск серцевий викид частоту пульсу загальний периферичний опір) препарат не викликає « ефекту обкрадання» . Більш того на тлі препарату поліпшується надходження крові у пошкоджені (але ще не некротизовані) ділянки ішемії з низькою перфузією (« зворотний ефект обкрадання» ).

Фармакокінетика.

Розподіл. У дослідженнях з пероральним введенням препарату у щурів радіоактивно-мічений вінпоцетин у найбільшій концентрації виявлявся у печінці і в шлунково-кишковому тракті. Максимальні концентрації у тканинах можна було виявити через 2-4 години після застосування препарату. Концентрація радіоактивності у головному мозку не перевищувала концентрацію в крові.

У людини: зв'язування з білками крові становить 66 %. Абсолютна пероральна біодоступність вінпоцетину становить 7 %. Обсяг розподілу становить 246 7 ± 88 5 л що означає виражене зв'язування речовини у тканинах. Значення кліренсу вінпоцетину (66 7 л/год) перевищує значення у плазмі і в печінці (50 л/год) що вказує на позапечінковий метаболізм з'єднання.

Виведення. При багаторазовому пероральному застосуванні препарату у дозі 5 мг і 10 мг вінпоцетин демонструє лінійну кінетику рівноважні концентрації у плазмі становлять 1 2 ± 0 27 нг/мл і 2 1 ± 0 33 нг/мл відповідно. Період напіввиведення у людини становить 83 ± 1 29 години. У дослідженнях проведених з використанням радіоактивно-міченого з'єднання було виявлено що основний шлях виведення здійснюється через сечу і кал у співвідношенні 60:40 %. Більша кількість радіоактивної мітки у щурів і собак виявлялася в жовчі але істотної ентерогепатичної циркуляції не відзначалося. Аповінкамінова кислота виділяється через нирки шляхом простої клубочкової фільтрації період напіввиведення цієї речовини змінюється залежно від дози і способу застосування вінпоцетину. Метаболізм. Основним метаболітом вінпоцетину є аповінкамінова кислота (АВК) яка у людей утворюється в 25-30 %. Після перорального застосування площа під кривою (« концентрація &ndash час» ) АВК в два рази перевищує таку після внутрішньовенного введення препарату що вказує на утворення АВК у процесі пресистемного метаболізму вінпоцетину. Іншими виявленими метаболітами є гідроксивінпоцетин гідрокси-АВК дигідрокси-АВК-гліцинат та їх кон'югати з глюкуронідами та/або сульфатами. У кожного з вивчених видів кількість вінпоцетину яка виділялася у незмінному вигляді становила лише кілька відсотків від прийнятої дози препарату.

Важливою і значимою властивістю вінпоцетину є відсутність необхідності спеціального підбору дози препарату у пацієнтів із захворюваннями печінки або нирок зважаючи на метаболізм препарату і відсутность до акумуляції (накопичення).

Зміна фармакокінетичних властивостей в особливих обставинах (наприклад у певному віці при наявності супутніх захворювань). Оскільки вінпоцетин показаний для терапії переважно пацієнтів літнього віку у яких спостерігається зміни кінетики лікарських препаратів &ndash зниження всмоктування інший розподіл і метаболізм зниження виведення &ndash необхідно було провести дослідження з оцінки кінетики препарату саме у цій віковій групі особливо при тривалому застосуванні. Результати таких досліджень продемонстрували що кінетика вінпоцетину людей літнього віку суттєво не відрізняється від кінетики вінпоцетину у молодих людей і крім цього відсутня акумуляція. При порушенні функції печінки або нирок можна застосовувати звичайні дози препарату оскільки вінпоцетин не накопичується в організмі таких пацієнтів що дозволяє тривалий час приймати препарат.

Основні фізико-хімічні властивості

безбарвний або злегка зеленкуватий прозорий розчин.

Термін придатності

5 років.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 ⁰С в оригінальній упаковці для захисту від впливу світла. Препарат зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 2 мл розчину в ампулі 10 ампул (5х2) у картонній упаковці.

Категорія відпуску

За рецептом. Для застосування тільки в умовах стаціонару.