Препарати при затримці сечовипускання

3 шт.

на сторінці

Таблиця  Список 

Сортувати у порядку зменшення

3 шт.

на сторінці

Таблиця  Список 

Сортувати у порядку зменшення

Препарати при затримці сечовипускання 

Припинення сечовипускання, що не піддається контролю – дуже важлива  проблема. Вона може зустрічатися у жінок, у чоловіків, і навіть у дітей. Цей патологічний стан може мати різні причини і прояви. У перших він може виникати при вагітності, у других – при простатиті. Захворювання характерно і для післяопераційного періоду. До затримки можуть привести інші хвороби, і навіть прийом деяких лікарських препаратів. Цей стан дуже поширено серед пацієнтів похилого віку.

Пацієнти з затримкою сечовипускання скаржаться на болі в лобковій області, практично безперервні позиви до сечовипускання, і, як наслідок, психомоторне збудження. Сечовипускання не полегшує стан, так як після нього в міхурі все одно залишається дуже багато рідини.

Ліки від затримки сечовипускання

При відсутності адекватного лікування, нездужання і болі внизу живота приведуть до ускладнень, можливе розвинення хронічної форми. Затримка сечовипускання рідко виникає як окреме захворювання, частіше це ознака наявності у пацієнта інших урологічних, ендокринних або неврологічних патологій. Навіть якщо симптоми почали слабшати або проходять, не можна відкладати візит до уролога, так як залишкова сеча продовжує зберігатися, що призведе до циститу, пієлонефриту та інших серйозних порушень.

Лікування пацієнтів, у яких виражена затримка сечовипускання, включає в себе 2 моменти. Необхідно вивести з сечового міхура сечу, а також усунути причину, яка викликала цей стан. Найбільш поширеною процедурою для виведення сечі є катетеризація. Також може застосовуватися капілярна пункція, надлобкова епіцістостома.

Призначають додатково і наступні фармацевтичні препарати:

Профілактика передбачає своєчасне лікування інфекційних захворювань, регулярне відвідування лікаря і зміцнення імунітету. Залежно від причин, що викликали затримку сечовипускання, можуть бути й інші методи лікування. Наприклад, при сечокам'яній хворобі призначають дроблення, а при пухлинах – хірургічну корекцію.