Протигерпетичні препарати

Товари від 1 до 16 з 24

на сторінці
Сторінка:
  1. 1
  2. 2

Таблиця  Список 

Сортувати у порядку зменшення

Товари від 1 до 16 з 24

на сторінці
Сторінка:
  1. 1
  2. 2

Таблиця  Список 

Сортувати у порядку зменшення

Засоби проти герпесу

Герпес є вірусною інфекцією, яка для успішної терапії вимагає комплексного підходу. Сучасні препарати для лікування герпесу включають засоби кількох клініко-фармакологічних груп, які вибираються на підставі локалізації патологічного процесу, а також ступеня його тяжкості. Герпес - це інфекційний патологічний процес, викликаний специфічним збудником вірусом герпесу. Інфікованість становить близько 90%, але захворювання розвивається не у всіх. Завдяки певним особливостям будови і функціональної активності, вірус після проникнення в організм людини вбудовується в геном клітин, де тривалий період часу може залишатися в неактивному стані. При ослабленні імунітету відбувається активізація збудника, активна реплікація (подвоєння вірусного генетичного матеріалу), збірка нових вірусних частинок з їх подальшим виходом і загибеллю зараженої клітини.

Інфекційний процес розвивається під дією декількох провокуючих чинників, що призводять до зниження активності імунітету, до них відносяться:

  • Систематичне застосування лікарських засобів, які знижують активність імунітету.
  • Тривале застосування антибактеріальних засобів.
  • Вроджений імунодефіцит – патологічний стан, що характеризується недостатньою функціональною активністю імунної системи на тлі вроджених змін в певних генах.
  • Набутий імунодефіцит, обумовлений, в основному, прогресуванням ВІЛ-інфекції (ВІЛ - вірус імунодефіциту людини) і розвитком СНІДу (синдром набутого імунодефіциту).
  • Порушення обмінних процесів, яке переважно зачіпає вуглеводний метаболізм і супроводжується підвищенням рівня глюкози.
  • Нераціональне харчування з недостатнім надходженням в організм вітамінів і білків.
  • Перевтома людини, викликане надмірним фізичним або розумовою працею.
  • Недостатня тривалість сну.
  • Тривала дія стресових факторів.
  • Локальне або загальне переохолодження організму людини, вплив високих температур.

При лікуванні герпесу важливо враховувати можливий вплив провокуючих чинників, що знижують активність імунітету, і включити заходи, спрямовані на їх усунення.

Для ефективної адекватної терапії призначаються препарати з різних клініко-фармакологічних груп. Крім лікарських засобів обов'язково даються загальні та дієтичні рекомендації.

Основні групи лікарських засобів проти герпесу

Сучасне ефективне лікування базується на використанні декількох лікарських засобів різних клініко-фармакологічних груп, до яких відносяться:

Кожна з них застосовується з метою досягнення певних терапевтичних цілей. Додатково можуть використовуватися антибактеріальні засоби, які необхідні для боротьби з ускладненнями герпесу, зокрема на тлі приєднання вторинної бактеріальної інфекції. Бактерії можуть проникати в області герпетичних висипань, особливо після порушення цілісності везикул (бульбашки, заповнені прозорою рідиною) і формування кірочок. Провокуючим фактором, що сприяє утворенню бактеріальних ускладнень при герпесі, є спроба самостійного видалення кірочок. Цього робити не рекомендується.

Лікування, яке спрямоване на придушення активності герпесу, обов'язково включає застосування противірусних препаратів. На сьогоднішній день рекомендується використання нових лікарських засобів, які мають антигерпетичні властивості. Вони вибірково пригнічують вірус і його активність, знижують інтенсивність внутрішньоклітинної реплікації зі складанням вірусних частинок. Основним представником медикаментів є ацикловір. Механізм дії цього лікарського засобу полягає в конкурентному заміщенні нуклеотидної основи гуанозіну, внаслідок чого порушується процес реплікації генетичного матеріалу. Етіотропне лікування включає призначення сучасних препаратів, які представляють собою хімічні модифікації ацикловіру (валацикловір, пенцикловир). За рахунок невеликих змін хімічної структури, вони мають більш тривалий і виражений терапевтичний ефект. Противірусні засоби використовуються переважно при тяжкому перебігу герпетичної інфекції, особливо на тлі вираженого зниження функціональної активності імунітету.

Вони можуть призначатися лікарем в 2-х основних лікарських формах:

  • Таблетки для системного застосування – такі противірусні препарати використовуються при тяжкому перебігу інфекційного патологічного процесу, в осіб з наявністю супутніх захворювань, у літніх, ослаблених людей. Дуже важливо препарати приймати якомога швидшими. Їх використання на тлі перших проявів герпесу дає можливість домогтися зворотного розвитку захворювання. Це пов'язано з тим, що в інкубаційний період і в момент появи перших клінічних ознак інфекційного процесу відбувається активна реплікація вірусу, а він на цій стадії є дуже чутливим до противірусних препаратів.
  • Мазь (крем, гель) для зовнішнього застосування – медикаменти призначені для обробки герпетичних висипань, які містять в собі значну кількість вірусу (зовіракс, панавір). Початок обробки краще проводити з перших днів захворювання ще до формування везикул.

Після того як було діагностовано розвиток герпесу, медикаментозне лікування краще починати раніше, так як в подальшому чутливість вірусу до діючого компоненту противогерпетичних лікарських засобів значно знижується. Сьогодні додатково використовуються противірусні препарати, які мають противірусний ефект щодо значної кількості різних видів вірусів, включаючи збудників герпесу, вітряної віспи, оперізуючого лишаю. Лікарські засоби, що містять діючу речовину тромантадін, зазвичай призначаються в комбінації з противогерпетичними ліками типу ацикловіру.