Вотріент 400 мг таблетки №30

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ВОТРІЄНТ&trade

(VOTRIENT&trade )

Склад:

діюча речовина: пазопаніб

1 таблетка містить 200 мг або 400 мг пазопанібу (у формі пазопанібу гідрохлориду)

допоміжні речовини: магнію стеарат целюлоза мікрокристалічна повідон K30 натрію крохмальгліколят (тип А) оболонка Opadry White YS-1-7706-G (для таблетки 400 мг): гіпромелоза       макрогол 400   полісорбат 80 титану діоксид (Е 171) оболонка Opadry Pink YS-1-14762-A (для таблетки 200 мг): гіпромелоза заліза оксид червоний (E 172)   макрогол 400   полісорбат 80 титану діоксид (Е 171).

Лікарcька форма. Таблетки вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Інгібітори протеїнкінази.

Код АТС L01X E11.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування місцево розповсюдженої та/або метастатичної нирковоклітинної карциноми (НКК).

Лікування пацієнтів з розповсюдженою саркомою м&rsquo яких тканин які попередньо отримували хіміотерапію за винятком пацієнтів зі стромальною пухлиною шлунково-кишкового тракту або ліпосаркомою.

Протипоказання.

Гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату.

Спосіб застосування та дози.

Рекомендована доза Вотрієнту для лікування нирковоклітинної карциноми та саркоми м&rsquo яких тканин становить 800 мг перорально 1 раз на день. Лікування триває до прогресування захворювання або до розвитку неприйнятної токсичності.

Вотрієнт слід приймати поза прийомами їжі (принаймні за одну годину до їди або через дві години після неї) (див. розділ « Фармакокінетика» ).

Вотрієнт слід приймати не розжовуючи та запивати водою впевнившись у тому що таблетка не поламана та не роздавлена (див. розділ « Фармакокінетика» ).

Якщо    черговий    прийом  препарату  пропущений   його  не  потрібно  приймати  менш  ніж  за

12 годин до наступного прийому.

Модифікації дози.

З метою контролю за побічними реакціями та у випадку підвищеної індивідуальної чутливості до препарату можлива модифікація дози. Зміни дозування &ndash як при збільшенні так і при зменшенні дози &ndash виконуються поетапно з « кроком» у 200 мг враховуючи індивідуальну переносимість препарату щоб забезпечити належний нагляд за побічними реакціями. Доза Вотрієнту не повинна перевищувати 800 мг.

Особливі групи пацієнтів.

Ниркова недостатність.

Дотепер відсутній досвід застосування Вотрієнту пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю або пацієнтам що отримують перитонеальний діаліз або гемодіаліз тому призначення Вотрієнту таким пацієнтам не рекомендується. Ниркова недостатність не повинна мати клінічно значущого впливу на фармакокінетику пазопанібу враховуючи низький рівень екскреції пазопанібу та його метаболітів через нирки коригування дози препарату при цьому не потрібне хворим з кліренсом креатиніну &ge 30 мл/хв (див. розділ « Фармакокінетика» ).

Печінкова недостатність.

Безпечність застосування пазопанібу та особливості його фармакокінетики у пацієнтів з існуючою печінковою недостатністю дотепер вивчені недостатньо (див. розділ « Особливості застосування» ).

Хворим з легкою печінковою недостатністю що визначається за рівнем аланінамінотрансферази (АЛТ) та білірубіну дозу препарату змінювати не треба (див. розділ « Фармакологічні властивості» ).

У пацієнтів з помірною дисфункцією печінки дозу Вотрієнту необхідно знизити до 200 мг на добу. Дотепер недостатньо даних про застосування препарату пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю (загальний білірубін більш ніж у 3 рази вищий за верхню межу норми [ВМН] незалежно від рівня АЛТ) у зв&rsquo язку з цим призначення Вотрієнту таким пацієнтам не рекомендується.

Хворі літнього віку.

Пацієнти старше 65 років не потребують корекції дози частоти та способу прийому препарату.

Побічні реакції.

Нижче наведені побічні реакції відповідно до термінології « система-орган-клас» MedDRA. Для класифікації за частотою були використані такі умовні позначення: дуже  часто (&ge 1/10) часто 

(&ge 1/ 100   < 1/10)     нечасто  ( &ge 1/1000 < 1/100)   рідко ( &ge 1/10000 < 1/1000).

Категорії визначені на підставі абсолютної частоти побічних реакцій за даними клінічних досліджень.

¨ Побічна дія не вважається пов&rsquo язаною із застосуванням пазопанібу у пілотному клінічному дослідженні для цього показання.

*    Побічна дія за даними післямаркетингового застосування.

^# Для докладної інформації див. розділ « Особливості застосування» .

У пацієнтів східно-азіатського походження частіше спостерігали нейтропенію тромбоцитопенію та синдром долонно-подошовної еритродизестезії.

Передозування.

У клінічних дослідженнях вивчалися дози Вотрієнту до 2000 мг. У 1 з 3 пацієнтів що отримували препарат у дозах 2000 мг та 1000 мг на добу спостерігалися підвищена втомлюваність 3-го  ступеня  тяжкості  (дозолімітуюча  токсичність)  та артеріальна гіпертензія 3-го ступеня тяжкості відповідно.

Симптоми та ознаки.

Дотепер досвід передозування Вотрієнту обмежений.

Лікування.

Специфічного антидоту при передозуванні пазопанібу немає. Застосовуються звичайні підтримуючі засоби залежно від клінічних показань. Гемодіаліз навряд чи буде сприяти покращенню елімінації пазопанібу оскільки цей препарат суттєво не екскретується нирками та значною мірою зв&rsquo язується з білками плазми крові.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Фертильність.

Вотрієнт може порушувати фертильність у чоловіків та жінок. При дослідженнях на щурах спостерігалось зниження фертильності тварин жіночої статі.

Дотепер відсутні переконливі доказові дані щодо застосування Вотрієнту вагітним жінкам. Експериментальні дослідження у тварин продемонстрували репродуктивну токсичність препарату. Потенційний ризик препарату для людини поки що залишається невідомим. Вотрієнт не повинен застосовуватися під час вагітності за винятком випадків коли потенційна користь від застосування переважає ризик. Якщо Вотрієнт застосовується під час вагітності або якщо пацієнтка завагітніла на фоні прийому даного препарату необхідно пояснити пацієнтці про потенційну небезпеку препарату для плода.

Період годування груддю.

На сьогодні безпечність застосування Вотрієнту у період годування груддю не досліджена. Не відомо чи екскретується пазопаніб у грудне молоко людини тому під час лікування Вотрієнтом необхідно припинити годування груддю.

Діти.

Безпечність та ефективність застосування Вотрієнту у дітей дотепер не вивчені (див. розділ « Особливості застосування» ).

Особливості застосування.

Вплив на печінку.

Повідомлялося про випадки розвитку печінкової недостатності (в тому числі летальні) на тлі застосування Вотрієнту. У клінічних дослідженнях з Вотрієнтом на тлі його прийому спостерігалося підвищення сироваткових рівнів трансаміназ (АЛТ аспартатамінотрансферази [АСТ]) та білірубіну (див. розділ « Побічні реакції» ). У більшості випадків повідомлялося про ізольоване збільшення рівнів АЛТ та АСТ без супутнього підвищення рівнів лужної фосфатази або білірубіну. У пацієнтів віком більше 60 років  більший ризик що АЛТ > 3 ВМН. В абсолютній більшості випадків (понад 90 %) підвищення рівнів трансаміназ будь-якого ступеня тяжкості розвивалося в перші 18 тижнів застосування препарату.

Необхідно визначати сироватковий вміст печінкових ферментів перед початком лікування Вотрієнтом та на 3 5 7 та 9 тижні лікування препаратом.  Потім контроль слід проводити кожні

4 тижні протягом 3 та 4 місяців лікування а також за наявності клінічних показань. Після цього слід продовжувати періодичне визначення цих показників.

Для пацієнтів з вихідними (до початку лікування препаратом) рівнями загального білірубіну

&le 1 5 ВМН та АСТ і АЛТ &le   2 ВМН слід дотримуватися таких рекомендацій.

Пацієнти з ізольованим підвищенням рівня АЛТ в діапазоні між 3 ВМН та 8 ВМН можуть продовжувати лікування Вотрієнтом за умов щотижневого контролю стану печінкової функції поки рівень АЛТ не знизиться до 1 ступеня або не повернеться до вихідного рівня.

Пацієнти з АЛТ > 8 ВМН мають припинити прийом Вотрієнту поки рівень цього показника не знизиться до 1 ступеня або не повернеться до вихідного рівня. Якщо потенційні переваги повторного призначення Вотрієнту розцінені як такі що переважують ризик гепатотоксичності препарату можна знову розпочати лікування Вотрієнтом у меншій дозі (400 мг 1 раз на добу) визначаючи при цьому сироваткові рівні печінкових ферментів щотижня протягом 8 тижнів (див. розділ « Спосіб застосування та дози» ). Якщо після повторного призначення Вотрієнту знову спостерігається підвищення рівня АЛТ > 3 ВМН слід остаточно відмінити препарат.

Якщо підвищення рівня АЛТ > 3 ВМН спостерігається одночасно з підвищенням рівня білірубіну > 2 ВМН потрібно остаточно відмінити Вотрієнт. У таких пацієнтів необхідно проводити моніторинг рівнів цих показників поки останні не знизяться до 1 ступеня або не повернуться до вихідних значень. Пазопаніб є інгібітором UGT1A1. У пацієнтів із синдромом Жильберта на тлі прийому цього препарату може розвинутися легка непряма (незв&rsquo язана) гіпербілірубінемія. Ведення пацієнтів які мають лише легку непряму гіпербілірубінемію раніше діагностований або підозрюваний синдром Жильбера та підвищення рівня АЛТ > 3 ВМН слід здійснювати відповідно до рекомендацій що приводилися для випадків ізольованого підвищення рівня АЛТ. 

Сумісне застосування Вотрієнту та симвастатину збільшує ризик підвищення рівня АЛТ (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ) і повинно здійснюватися обережно і з ретельним спостереженням.

Окрім рекомендацій що пацієнтам з легким ступенем печінкової недостатності слід призначати 800 мг Вотрієнту 1 раз на день та хворим з помірною печінковою недостатністю слід зменшувати початкову до 200 мг на день   подальших рекомендацій щодо модифікації дози базуючись на результатах печінкових тестів для хворих з уже існуючою печінковою недостатністю поки що не розроблено.

Артеріальна гіпертензія.

Під час клінічних досліджень пазопанібу спостерігалися випадки артеріальної гіпертензії включаючи гіпертонічні кризи. Артеріальний тиск має бути добре контрольованим ще до початку лікування пазопанібом. У пацієнтів потрібно контролювати рівень артеріального тиску на самому початку лікування (не пізніше ніж за тиждень після початку лікування Вотрієнтом) і потім з частотою необхідною для забезпечення контролю за артеріальним тиском крові та швидко призначати стандартну антигіпертензивну терапію у комбінації зі зниженням дози або перервою у лікуванні Вотрієнтом відповідно до клінічного стану хворого (див. розділи « Спосіб застосування та дози» та   « Побічні реакції» ).   Артеріальна   гіпертензія  (рівень систолічного тиску крові 

&ge 150 або діастолічного &ge 100 мм рт.ст) на тлі лікуванн