Препарати при кишковій інфекції

Препарати при кишкових інфекціях

Гострі кишкові інфекції (ГКІ) - це велика група інфекційних захворювань, що викликаються патогенними і умовно-патогенними бактеріями, вірусами і найпростішими. Всі ГКІ мають подібні клінічні загальні і шлунково-кишкові прояви: діарея, нудота, блювота і лихоманка, інтоксикація, зневоднення. Інфекції передаються людиною і/або тваринами. Механізм зараження - аліментарний (тобто через рот). Шляхи інфікування – фекально-оральний (харчовий або водний), побутовий, а при деяких вірусних інфекціях – повітряно-крапельний. Більшість збудників гострої кишкової інфекції високостійкі у зовнішньому середовищі.

За даними ВООЗ, ГКІ займають провідне місце в інфекційній патології дитячого віку, поступаючись лише грипу та гострим респіраторним інфекціям. Найпоширеніші кишкові інфекції: дизентерія, сальмонельоз, харчові токсикоінфекції, ротавірусна і ентеровірусні інфекції. Більше схильні до гострих кишкових інфекцій діти від одного року до семи років, проте дорослі теж хворіють досить часто. Особливо важко гостра інфекція протікає у дітей і людей пенсійного віку, а також у пацієнтів з важкими хронічними захворюваннями. Саме в цих групах частіше розвивається зневоднення: з блювотою і рідким стільцем людина втрачає велику кількість рідини і електролітів, що без коректного лікування може призвести до летального результату.

Клінічні прояви кишкової інфекції:

• Інтоксикаційний синдром - слабкість, головний біль, ломота в тілі, запаморочення, нудота
• Лихоманка - підвищення температури тіла (від 37 до 38 градусів і вище), в деяких випадках температури може не бути.
• Гастритичний синдром - біль в шлунку, нудота, блювота.
• Ентерітний синдром - частий рідкий стілець.
• Колітичний синдром - болі внизу живота, хворобливі позиви на дефекацію.

Ці симптоми зустрічаються в різних поєднаннях і мають різну ступінь вираженості.

Лікування гострої кишкової інфекції:

• Щадна дієта. З раціону виключають молочні продукти, сирі овочі, ягоди, фрукти, смажене, жирне, солоне, гостре, копчене.
• Прийом сорбентів. Вони зменшують тривалість інтоксикації завдяки здатності фіксувати на своїй поверхні не тільки токсичні продукти, а й збудників інфекційної діареї (віруси, бактерії).
• Регідратація - заповнення втрати рідини і електролітів (перорально або парентерально).
• Купірування блювоти при необхідності швидко припинити втрату рідини.
• Антибактеріальна терапія - призначається лікарем-інфекціоністом при підозрі на бактеріальну інфекцію.
• Препарати біфідо-і лактобактерій - в цілях відновлення і профілактики порушень мікроекології кишечника.

Незважаючи на те що найчастіше ГКІ протікають в легкій формі, при неадекватному лікуванні або пізньому зверненні до лікаря вони можуть приводити до сумних наслідків.

Препарати при кишкової інфекції

Для лікування кишкових інфекцій можуть застосовуватись різні групи препаратів. Одними з найпоширеніших є готові сольові  розчини для регідратації. Оральні регідратаційні солі (ОРС) або пероральні регідратаційні солі (ПРС) допомагають відновити водний і кислотно-лужний баланс в організмі. ОРС представлені в аптеках у вигляді готових розчинів для пиття або у вигляді порошків, призначених для приготування розчинів. Розчини ОРС можуть всмоктуватися в тонкій кишці навіть при сильній діареї, заповнюючи таким чином запаси води і електролітів.

В Україні зареєстровано оральні регідратаційні солі з діючими речовинами:

• декстроза + калію хлорид + натрію хлорид + натрію цитрат;
• декстроза + калію хлорид + натрію хлорид + натрію бікарбонат.

Якщо це дитина, то перевагу варто віддати формам ОРС з приємним фруктовим смаком (таких варіантів достатньо) - так дитині буде простіше випити потрібний обсяг рідини. Якщо це дорослий, то можна підібрати препарат в залежності від цінових переваг покупця. На початкових етапах лікування дорослим рекомендований прийом до 750 мл ОРС на годину, а дітям - до 20 мл ОРС на кг ваги тіла на годину. Приймати розчини варто дрібно, малими порціями, кожні 5-15 хвилин, щоб не спровокувати блювоту. Якщо спрага зберігається і хочеться випити більшу кількість розчину, то варто випити стільки ОРС, скільки хочеться.

Ще одна група препаратів для лікування кишкових інфекцій – ентеросорбенти. Адсорбційні властивості ентеросорбентів обумовлені пористою структурою з активною поверхнею, яка здатна утримувати гази, пари, рідини або речовини, що знаходяться в розчині. Основний показник ефективності сорбентів - сорбційна ємність, чим вона більша, тим ефективніше вважається сорбент. Залежно від показників сорбційної ємності, визначається кратність прийому і дози сорбенту.

Найбільш популярні сорбційні препарати для лікування кишкових інфекцій:

• Активоване вугілля і його аналоги. Активну речовину отримують з деревини і кам'яного вугілля. Має досить низьку сорбційну ємність (5 мг/г).
• Ентеросорбенти на основі лігніну. Ці сорбенти виробляються з хімічно обробленої деревини, часто до складу додають пребіотик лактулозу. Мають низьку сорбційну ємність (близько 18 мг/г).
• Ентеросорбенти з алюмосилікатом. Активна речовина – алюмосилікат природного походження (лікувальні породи глини) в порошку. Має середню сорбційну ємність (100 мг/г).
• Кремнієвмісні сорбенти. Препарати цієї групи мають високу сорбційну активність (більше 150 мг / г).

Очевидно, що для отримання швидкого терапевтичного ефекту в першу чергу варто вживати сучасні сорбенти з максимально високою сорбційною активністю. Для дітей краще рекомендувати препарати з нейтральним смаком або форми сорбенту з приємним фруктовим ароматом.

Еубіотики – ще одна група ліків. Це непатогенні для людини бактерії або інші мікроорганізми, що мають переважну активність щодо патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів, забезпечують відновлення нормальної мікрофлори кишечника. Живі мікроорганізми, які можуть бути включені до складу різних харчових продуктів, лікарських препаратів і харчових добавок. Найчастіше в якості пробіотиків використовуються певні штами лактобактерій і біфідобактерій, деякі штами кишкової палички, ентерококів, бацил, пропіонібактерій, дріжджових грибків з роду сахароміцетів. Еубіотик впливають на шлунково-кишкову екосистему, стимулюють імунні механізми слизової оболонки, що зменшує частоту і тяжкість діареї. Ефективність пробіотиків при лікуванні ГКІ підтверджена численними дослідженнями. Вони достовірно зменшують тривалість ГКІ і знижують ризик збереження діареї більше 4 днів.

Сучасні пробіотичні препарати можуть бути монокомпонентними або містити кілька культур мікроорганізмів. Після купірування гострих симптомів, для швидкого відновлення мікрофлори кишечника, можна починати прийом пробіотиків. Вибір препарату залежить від ступеня тяжкості ГКІ. При вираженій діареї слід вибирати полікомпонентні препарати, що містять біфідобактерії в високих концентраціях, вони швидко зупиняють діарею, інтоксикацію та сприяють регенерації слизових. При легких проявах ГКІ можна зупинити вибір на монокомпонентних препараті. Лікування пробіотиками може тривати від 5 до 14 днів.