Детальніше

Кораксан 7,5 мг таблетки №56

Обліковий номер: 349387

Від грн.
Увага:  Ціна дійсна тільки при бронюванні на сайті.

Короткий огляд

Servier (Франция)

Виробник: Servier (Франция)

№ Реєстраційного посвідчення : UA/3905/01/02

Назва російською: Кораксан® 7,5 мг таблетки, п/плен. обол., по 7,5 мг №56 (14х4)

Мiжнародна назва : Івабрадин

Форма выпуску: Таблетки

Дiюча речовина : Ивабрадин

Температура зберiгання : Не вище +25

Фрамацевтична форма : Таблетки, вкриті оболонкою

Опис

Інструкція кораксан (coraxan) таблетки

Склад

Показання

Протипоказання

Спосіб застосування та дози

Передозування

Побічні реакції

Склад

діюча речовина кораксан: ivabradine

1 таблетка містить 5&nbsp мг івабрадину, що відповідає 5,39&nbsp мг івабрадину гідрохлориду, або 7,5&nbsp мг івабрадину, що відповідає 8,085&nbsp мг івабрадину гідрохлориду

допомiжнi речовини кораксан: лактози моногідрат, магнію стеарат, крохмаль кукурудзяний, мальтодекстрин, кремнію діоксид колоїдний безводний

плівкова оболонка: гліцерин, гіпромелоза, заліза оксид жовтий (E&nbsp 172), заліза оксид червоний (E&nbsp 172), макрогол 6000, магнію стеарат, титану діоксид (Е&nbsp 171).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

Кораксан 5&nbsp мг:таблетка довгастої форми, вкрита плівковою оболонкою оранжево-рожевого кольору, з насічками на обох краях і тисненням &laquo 5&raquo з одного боку та &laquo &raquo - з іншого.

Кораксан 7,5&nbsp мг: таблетка трикутної форми, вкрита плівковою оболонкою оранжево-рожевого кольору, з тисненням &laquo 7.5&raquo з одного боку та &laquo &raquo &minus з іншого.

Фармакотерапевтична група

Кардіологічні засоби. Інші кардіологічні засоби.
Код ATX С01Е&nbsp B17.

Фармакологiчнi властивості

Фармакодинаміка.

Механізм дії.

Івабрадин &ndash це речовина, яка виключно знижує частоту серцевих скорочень (ЧСС), діючи на водія ритму серця шляхом селективного та специфічного інгібування Іf-потоку, що контролює спонтанну діастолічну деполяризацію на рівні синусового вузла, регулюючи ЧСС.&nbsp Кораксан діє виключно на синусовий вузол та не впливає на внутрішньопередсердну, атріовентрикулярну і внутрішньошлуночкову провідність, скоротність міокарда й реполяризацію шлуночків.

Кораксан&nbsp також може взаємодіяти з Іh-потоком сітківки ока, які схожі за структурою з Іf-потоком синусового вузла серця. Це лежить в основі розвитку тимчасового порушення світлосприйняття внаслідок зменшення реакції сітківки на яскраві світлові стимули. При появі тригерних обставин (раптова зміна освітлення) часткове інгібування івабрадином Іh-потоку може призвести до несподіваного виникнення у пацієнтів зорових феноменів. Зорові феномени (фосфени) описують як тимчасове підвищення яскравості на обмеженій ділянці поля зору (див. розділ &laquo Побічні реакції&raquo ).

Фармакодинамічні ефекти.

Основною фармакодинамічною властивістю Кораксану є вибіркове дозозалежне зниження ЧСС. Аналіз зменшення ЧСС при застосуванні івабрадину в дозах &lt 20&nbsp мг двічі на добу показав тенденцію до виникнення ефекту плато, що знижує ризик виникнення тяжкої брадикардії &lt &nbsp 40&nbsp уд./хв. (див. розділ &laquo Побічні реакції&raquo ).

При використанні у рекомендованих терапевтичних дозах (5-7,5&nbsp мг двічі на добу) ЧСС знижується приблизно на 10&nbsp уд./хв. у стані спокою та при навантаженні. Це зменшує роботу серця та споживання кисню міокардом.&nbsp Кораксан не впливає на внутрішньосерцеву провідність, скоротність міокарда (негативний інотропний ефект відсутній) та реполяризацію шлуночків:

  • у клінічних електрофізіологічних дослідженнях&nbsp Кораксан не впливав на атріовентрикулярну або інтравентрикулярну провідність або на коригований інтервал&nbsp QT
  • у пацієнтів з дисфункцією лівого шлуночка (фракція викиду лівого шлуночка [ФВЛШ] становить 30-45&nbsp %) івабрадин не виявляв будь-якого негативного впливу на показники ФВЛШ.

Клінічна ефективність та безпека.

Антиангінальну та антиішемічну ефективність Кораксану було доведено у ході п&rsquo яти подвійних сліпих рандомізованих досліджень (три порівняно з плацебо та по одному з атенололом та амлодипіном). У цих дослідженнях брали участь 4111&nbsp пацієнтів з хронічною стабільною стенокардією, 2617 з яких приймали Кораксан.

Кораксан&nbsp у дозі 5&nbsp мг двічі на добу довів свою ефективність за показниками тестів з фізичним навантаженням впродовж 3-4 тижнів лікування. Додаткові переваги збільшення дози Кораксану до 7,5&nbsp мг двічі на добу були доведені у ході контрольованого порівняльного дослідження з атенололом: тривалість тесту з фізичним навантаженням у міждозовий період збільшилася на 1&nbsp хвилину після місяця лікування івабрадином у дозі 5&nbsp мг двічі на добу через три місяці після підвищення дози до 7,5&nbsp мг двічі на добу спостерігалося подальше збільшення тривалості навантаження ще майже на 25&nbsp с. У ході цього дослідження антиангінальні та антиішемічні властивості Кораксану були підтверджені у пацієнтів віком &ge 65&nbsp років. Ефективність Кораксану в дозах 5 та 7,5&nbsp мг двічі на добу була сталою у всіх дослідженнях за показниками тестів з фізичним навантаженням (загальна тривалість навантаження, час до виникнення лімітуючої стенокардії, час до розвитку нападу стенокардії, час до розвитку депресії сегмента ST на 1&nbsp мм) та супроводжувалася зменшенням кількості нападів стенокардії приблизно на 70&nbsp %. Режим дозування Кораксану двічі на добу забезпечував стабільну ефективну дію протягом 24&nbsp годин.

У ході рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження за участю 889&nbsp пацієнтів Кораксан, що призначався додатково до атенололу в дозі 50&nbsp мг на добу, показав додаткову ефективність усіх показників тестів з фізичним навантаженням у міждозовий період (через 12&nbsp годин після прийому).

Дослідження з вивчення ефективності продемонстрували, що ефективність Кораксану повністю зберігається впродовж 3-4&nbsp місяців лікування. Під час цих досліджень не спостерігалося випадків фармакологічної толерантності (втрати ефективності) або ефекту &laquo відміни&raquo після раптового припинення лікування. Антиангінальна та антиішемічна ефективність Кораксану були пов&rsquo язані з дозозалежним зменшенням ЧСС і достовірним зниженням подвійного добутку (ПД), що відображає потребу міокарда у кисні, у спокої та під час фізичного навантаження (ПД&nbsp =&nbsp ЧСС&nbsp х&nbsp систолічний артеріальний тиск [САТ]). Вплив Кораксану на артеріальний тиск (АТ) та резистентність периферичних судин був мінімальним та не мав клінічного значення.

Дослідження тривалістю 1&nbsp рік за участю 713&nbsp пацієнтів підтвердило стійкий ефектКораксану щодо зниження ЧСС та продемонструвало відсутність впливу Кораксану на метаболізм глюкози та ліпідів.

У хворих на цукровий діабет (n = 457) було підтверджено антиішемічну та антиангінальну ефективність і безпеку застосування Кораксану.

У широкомасштабному дослідженні BEAUTIFUL з вивчення захворюваності та смертності за участю 10 917&nbsp осіб з ішемічною хворобою серця й дисфункцією лівого шлуночка (ФВЛШ &lt &nbsp 40&nbsp %)&nbsp Кораксан призначався на тлі оптимальної базисної терапії (86,9&nbsp % пацієнтів отримували &beta -блокатори). Основним критерієм ефективності (первинна комбінована кінцева точка) була загальна кількість випадків кардіоваскулярної смерті, госпіталізацій внаслідок інфаркту міокарда (ІМ), а також з приводу виникнення або погіршення серцевої недостатності (СН). Дослідження показало відсутність достовірної різниці у зниженні первинної комбінованої кінцевої точки між групами Кораксану або плацебо як у загальній популяції (відносний ризик [ВР] 1,00 p = 0,94), так і при аналізі даних підгрупи пацієнтів із ЧСС&nbsp &ge &nbsp 70 уд./хв. (ВР 0,91 p = 0,17). Проте у групі хворих із ЧСС&nbsp &ge &nbsp 70 уд./хв., які приймали івабрадин, частота госпіталізацій у зв&rsquo язку з летальним та нелетальним ІМ зменшилася на 36&nbsp % (p = 0,001), а реваскуляризації коронарних судин &ndash на 30&nbsp % (p = 0,016).

Субаналіз даних у підгрупі пацієнтів із симптомною стенокардією (n = 1507) показав, що первинна кінцева точка знизилася на 24&nbsp % у групі Кораксану (p = 0,05). Ця перевага була зумовлена в основному значним зменшенням частоти госпіталізацій внаслідок ІМ (42&nbsp % p = 0,021). Зниження частоти госпіталізацій у зв&rsquo язку з летальним та нелетальним ІМ було ще суттєвішим (73&nbsp % p = 0,002) у групі пацієнтів з лімітуючою стенокардією та ЧСС&nbsp &ge &nbsp 70&nbsp уд./хв.

У широкомасштабному дослідженні SIGNIFY з вивчення захворюваності та смертності за участю 19&nbsp 102&nbsp пацієнтів з ішемічною хворобою серця без клінічних ознак серцевої недостатності (ФВЛШ &gt &nbsp 40&nbsp %)&nbsp Кораксан призначався на тлі оптимальної базисної терапії. В цьому дослідженні застосовувалась терапевтична схема з вищим дозуванням, ніж затверджене (початкова доза &ndash 7,5&nbsp мг двічі на добу [5&nbsp мг двічі на добу для пацієнтів віком старше 75&nbsp років], та титрація дози до 10&nbsp мг двічі на добу). Основним критерієм ефективності була комбінована первинна кінцева точка, яка складалась із загальної кількості випадків серцево-судинної смерті або нелетального інфаркту міокарда. Дослідження не виявило різниці у частоті виникнення комбінованої первинної кінцевої точки групи Кораксану порівняно з групою плацебо (ВР 1,08 р = 0,197). Брадикардія спостерігалась у 17,9&nbsp % пацієнтів групи івабрадину (2,1&nbsp % в групі плацебо). Під час дослідження 7,1&nbsp % пацієнтів отримували верапаміл, дилтіазем або інгібітори CYP3A4 сильної дії.

Незначне статистично достовірне збільшення частоти виникнення комбінованої первинної кінцевої точки спостерігалось у попередньо визначеній підгрупі пацієнтів зі стенокардією ІІ&nbsp класу або вище за класифікацією Канадського товариства серцево-судинних захворювань (CCS) (n = 12&nbsp 049) (3,4&nbsp % випадків на рік проти 2,9&nbsp %, ВР 1,18 р = 0,018) але в підгрупі загальної популяції пацієнтів зі стенокардією класу CCS &ge І такого ефекту виявлено не було (n = 14&nbsp 286) (ВР 1,11 р = 0,110).

Використання у дослідженні вищої за затверджену дози частково пояснює одержані результати.

SHIFT &ndash багатоцентрове міжнародне рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження з вивчення захворюваності та смертності, яке включало 6505&nbsp дорослих пацієнтів з стабільною хронічною СН (ХСН) і дисфункцією лівого шлуночка (ФВЛШ&nbsp &le 35&nbsp %). У дослідженні брали участь хворі на систолічну ХСН II-IV&nbsp функціональних класів (за класифікацією хронічної серцевої недостатності Нью-Йоркської асоціації кардіологів [NYHA]) тривалістю &ge 4 тижнів та ЧСС&nbsp &ge 70&nbsp уд./хв. у стані спокою.

Пацієнти отримували стандартну терапію, включаючи застосування &beta -блокаторів (89&nbsp %), інгібіторів АПФ та/або антагоністів ангіотензину ІІ (91&nbsp %), діуретиків (83&nbsp %) і антагоністів альдостерону (60&nbsp %). У групі івабрадину 67&nbsp %&nbsp пацієнтів отримували лікарський засіб у дозі 7,5&nbsp мг двічі на добу. Медіана спостереження - 22,9&nbsp місяця. Лікування івабрадином асоціювалося зі зниженням ЧСС у середньому на 15&nbsp уд./хв. порівняно з вихідним значенням 80&nbsp уд./хв. Різниця у ЧСС між групами івабрадину та плацебо становила 10,8&nbsp уд./хв. після 28&nbsp днів прийому, 9,1&nbsp уд./хв. - 12&nbsp місяців та 8,3&nbsp уд./хв. - 24&nbsp місяців.

Це дослідження продемонструвало клінічно та статистично достовірне зниження частоти виникнення комбінованої первинної кінцевої точки (смерть від серцево-судинних подій та госпіталізація з приводу погіршення СН) на 18&nbsp % (ВР 0,82, 95&nbsp %&nbsp довірчий інтервал [ДІ] 0,75-0,90 p &lt 0,0001). Абсолютне зменшення ВР становило 4,2&nbsp %. Ефект від лікування івабрадином був очевидним вже у перші 3&nbsp місяці терапії. Результати комбінованої первинної кінцевої точки головним чином були обумовлені кінцевими точками СН, госпіталізації з приводу погіршення СН (абсолютне зменшення ВР - 4,7&nbsp %) та смертей від СН (абсолютне зменшення ВР - 1,1&nbsp %).

Вплив терапії івабрадином на комбіновану первинну кінцеву точку, її компоненти та вторинні кінцеві точки

&nbsp

Івабрадин (N = 3241) n (%)

Плацебо (N = 3264)
n (%)

ВР

(95&nbsp % ДІ)

&nbsp

p-значення

Комбінована первинна кінцева точка

793 (24,47)

937 (28,71)

0,82 (0,75-0,90)

&lt 0,0001

Компоненти первинної кінцевої точки:

  • смерть внаслідок серцево-судинних подій
  • госпіталізація з приводу погіршення СН

&nbsp

&nbsp

449 (13,85)

&nbsp

514 (15,86)

&nbsp

&nbsp

491 (15,04)

&nbsp

672 (20,59)

&nbsp

&nbsp

0,91 (0,80-1,03)

&nbsp

0,74 (0,66-0,83)

&nbsp

&nbsp

0,128

&nbsp

&lt 0,0001

Інші вторинні кінцеві точки:

  • смерть з будь-якої причини
  • смерть, викликана СН
  • госпіталізації з будь-якої причини
  • госпіталізації з приводу серцево-судинного захворювання

&nbsp

503 (15,52)

&nbsp

113 (3,49)

1231 (37,98)

&nbsp

977 (30,15)

&nbsp

&nbsp

&nbsp

552 (16,91)

&nbsp

151 (4,63)

1356 (41,54)

&nbsp

1122 (34,38)

&nbsp

&nbsp

&nbsp

0,90 (0,80-1,02)

&nbsp

0,74 (0,58-0,94)

0,89 (0,82-0,96)

&nbsp

0,85 (0,78-0,92)

&nbsp

&nbsp

&nbsp

0,092

&nbsp

0,014

0,003

&nbsp

0,0002

&nbsp

&nbsp


Зменшення частоти виникнення комбінованої первинної кінцевої точки спостерігалося незалежно від статі, класу NYHA, ішемічної або неішемічної етіології СН та наявності супутнього захворювання (цукрового діабету або артеріальної гіпертензії) в анамнезі пацієнта.

В підгрупі пацієнтів із ЧСС&nbsp &ge &nbsp 75 уд./хв. (n = 4150) спостерігалось значне зниження частоти виникнення первинної кінцевої точки на 24&nbsp % (ВР 0,76, 95&nbsp %&nbsp ДІ 0,68-0,85 p &lt 0,0001) та інших вторинних кінцевих точок, включаючи смерть з будь-якої причини (ВР 0,83, 95&nbsp %&nbsp ДІ 0,72-0,96 p &lt 0,0109) і смерть внаслідок серцево-судинних подій (ВР 0,83, 95&nbsp %&nbsp ДІ 0,71-0,97 p &lt 0,0166). Профіль безпеки Кораксану в цій підгрупі пацієнтів відповідає такому для загальної популяції.

Це дослідження продемонструвало достовірне зниження частоти виникнення комбінованої первинної кінцевої точки в загальній групі пацієнтів, які отримували терапію &beta -блокаторами (ВР 0,85, 95&nbsp %&nbsp ДІ 0,76-0,94). В підгрупі пацієнтів із ЧСС&nbsp &ge &nbsp 75 уд./хв., які приймали &beta -блокатори в рекомендованих дозах, не було виявлено статистично достовірного впливу на комбіновану первинну кінцеву точку (ВР 0,97, 95&nbsp %&nbsp ДІ 0,74-1,28) та інші вторинні кінцеві точки, включаючи госпіталізацію з приводу погіршення СН (ВР 0,79, 95&nbsp %&nbsp ДІ 0,56-1,10) або смерть від СН (ВР 0,69, 95&nbsp %&nbsp ДІ 0,31-1,53).

У 887&nbsp (28&nbsp %) хворих групи Кораксану відмічалося достовірне покращання функціонального класу (за класифікацією NYHA) порівняно з 776&nbsp (24&nbsp %)&nbsp пацієнтами групи плацебо (р = 0,001).

У рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні за участю 97&nbsp пацієнтів, дані, отримані під час спеціальних офтальмологічних досліджень, метою яких була документальна фіксація функції систем колбочок та паличок і висхідного візуального шляху (за допомогою аналізу електроретинограми, статичних та кінетичних зорових полів, кольорового зору, гостроти зору), у пацієнтів, які застосовували&nbsp Кораксан для лікування хронічної стабільної стенокардії протягом 3&nbsp років, не підтверджено будь-якої ретинальної токсичності.

Фармакокінетика.

У фізіологічних умовах&nbsp Кораксан швидко вивільняється та має високу розчинність у воді (&gt &nbsp 10&nbsp мг/мл). Івабрадин є S-енантіомером, який не показав біоконверсії in vivo. Основним активним метаболітом івабрадину є N-десметильований дериват.

Абсорбція та біодоступність. Після перорального прийому&nbsp Кораксан швидко та майже повністю всмоктується. При застосуванні натще максимальна концентрація (Cmax) в плазмі крові досягається приблизно через 1&nbsp годину. Абсолютна біодоступність Кораксан становить майже 40&nbsp %, що зумовлено ефектом першого проходження через травний тракт та печінку. Приймання&nbsp кораксан одночасно з їжею уповільнює абсорбцію приблизно на 1&nbsp годину та підвищує концентрацію в плазмі на 20-30&nbsp %. Щоб уникнути інтраіндивідуальних коливань концентрації Кораксану в плазмі крові,&nbsp кораксан рекомендовано приймати під час вживання їжі (див. розділ &laquo Спосіб застосування та дози&raquo ).

Розподіл. Приблизно 70&nbsp % Кораксану зв&rsquo язується з протеїнами плазми крові. Об&rsquo єм розподілу у стадії стабільної рівноваги становить біля 100&nbsp л. При тривалому застосуванні рекомендованої початкової дози 5&nbsp мг двічі на добу Cmax у плазмі складає приблизно 22&nbsp нг/мл (CV = 29&nbsp %). Середня концентрація в плазмі у стадії стабільної концентрації дорівнює 10 нг/мл (CV = 38&nbsp %).

Біотрансформація.&nbsp Кораксан екстенсивно метаболізується в печінці та кишечнику шляхом окиснення системою цитохрому P450&nbsp 3A4 (CYP3A4). Основним активним метаболітом Кораксану є його N-десметильований дериват (S18982), концентрація якого становить 40&nbsp % від концентрації івабрадину гідрохлориду. Основний активний метаболіт також метаболізується системою цитохрому CYP3A4.&nbsp Кораксан має низьку спорідненість з CYP3A4, не активує та не інгібує його, а отже, вірогідно, не змінюватиме метаболізм CYP3A4 або його концентрацію у плазмі крові. Проте інгібітори та стимулятори CYP3A4 можуть значною мірою впливати на концентрацію івабрадину в плазмі (див. розділ &laquo Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo ).

Виведення. Основний період напіввиведення Кораксану становить 2&nbsp години (70-75&nbsp % показника площі під кривою на графіку залежності концентрації&nbsp &nbsp кораксан в крові від часу спостереження [AUC]), та ефективний період напіввиведення &minus 11&nbsp годин. Загальний кліренс івабрадину &ndash 400&nbsp мл/хв., а нирковий кліренс Кораксану &ndash 70&nbsp мл/хв. Екскреція метаболітів відбувається однаковою мірою через сечу та кал. Приблизно 4&nbsp % активної речовини виводяться через сечу у незміненому вигляді.

Лінійність/нелінійність. Кінетика Кораксану для доз 0,5-24&nbsp мг є лінійною.

Особливі групи пацієнтів.

Пацієнти літнього віку (від 65 та навіть 75&nbsp років): фармакокінетичні параметри (AUC та Cmax) у хворих даної вікової групи не відрізняються від фармакокінетичних параметрів загальної популяції пацієнтів.

Ниркова недостатність: вплив ниркової недостатності (кліренс креатиніну 15‑60&nbsp мл/хв.) на кінетику Кораксану є мінімальним з огляду на невелику частку ниркового кліренсу (близько 20&nbsp %) від загального кліренсу івабрадину та його основного метаболіту S18982 (див. розділ &laquo Спосіб застосування та дози&raquo ).

Печінкова недостатність: у пацієнтів з печінковою недостатністю легкого ступеня тяжкості незв&rsquo язана AUC івабрадину та основного активного метаболіту були на 20&nbsp % вищими, ніж у хворих із нормальною функцією печінки. Кількість даних щодо фармакокінетики Кораксану у пацієнтів із помірною печінковою недостатністю є недостатньою у хворих на тяжку печінкову недостатність ці дані відсутні (див. розділи &laquo Спосіб застосування та дози&raquo та &laquo Протипоказання&raquo ).

Співвідношення фармакокінетика/фармакодинаміка. Аналіз співвідношення фармакокінетики й фармакодинаміки продемонстрував лінійну залежність зменшення ЧСС від збільшення концентрації Кораксану та його активного метаболіту в плазмі крові для доз 15-20&nbsp мг двічі на добу. При застосуванні більших доз зниження ЧСС стає непропорційним до концентрації Кораксану у плазмі і має тенденцію досягати плато. Висока концентрація івабрадину в плазмі може бути зумовлена використанням Кораксану у комбінації із сильними інгібіторами CYP3A4, що може призвести до значного зменшення ЧСС, проте ризик знижується при застосуванні івабрадину у комбінації з інгібіторами CYP3A4 помірної сили (див. розділи &laquo Протипоказання&raquo , &laquo Особливості застосування&raquo і &laquo Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo ).

Показання

Симптоматичне лікування хронічної стабільної стенокардії.

Кораксан показаний для симптоматичного лікування хронічної стабільної стенокардії у дорослих пацієнтів з ішемічною хворобою серця, нормальним синусовим ритмом та частотою серцевих скорочень &ge &nbsp 70&nbsp уд./хв. Кораксан слід призначати:

  • пацієнтам, які мають протипоказання чи обмеження до застосування &beta ‑адреноблокаторів
  • у комбінації з &beta -адреноблокаторами пацієнтам, стан яких є недостатньо контрольованим при застосуванні оптимальної дози &beta -адреноблокаторів.

Лікування хронічної серцевої недостатності.

Зниження ризику розвитку серцево-судинних подій (серцево-судинної смерті або госпіталізації з приводу погіршення серцевої недостатності) у дорослих пацієнтів із симптомною хронічною серцевою недостатністю, синусовим ритмом та частотою серцевих скорочень &ge &nbsp 70&nbsp уд./хв.

Протипоказання

  • Гіперчутливість до діючої речовини або будь-яких допоміжних речовин.
  • ЧСС у стані спокою &lt &nbsp 70&nbsp уд./хв. до початку лікування.
  • Кардіогенний шок.
  • Гострий інфаркт міокарда.
  • Нестабільна стенокардія.
  • AV-блокада III ступеня.
  • Тяжка артеріальна гіпотензія (АТ &lt &nbsp 90/50&nbsp мм&nbsp рт. ст.).
  • Тяжка печінкова недостатність.
  • Синдром слабкості синусового вузла.
  • Синоатріальна блокада.
  • Нестабільна або гостра серцева недостатність.
  • Наявність у пацієнта штучного водія ритму (ЧСС контролюється виключно за допомогою штучного водія ритму).
  • Комбінація з інгібіторами P450&nbsp 3A4 сильної дії: протигрибкові препарати &ndash похідні азолу (кетоконазол, ітраконазол), макролідні антибіотики (кларитроміцин, еритроміцин для перорального застосування, джозаміцин, телітроміцин), інгібітори ВІЛ-протеази (нелфінавір, ритонавір) і нефазодон (див. розділи &laquo Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo і &laquo Фармакокінетика&raquo ).
  • Одночасне застосування з верапамілом або дилтіаземом, які належать до інгібіторів CYP3A4 помірної дії, що мають властивості знижувати ЧСС (див. розділ &laquo Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo ).
  • Вагітність, період годування груддю та жінки дітородного віку, які не застосовують належні заходи контрацепції (див. розділ&nbsp &laquo Застосування у період вагітності або годування груддю&raquo ).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Фармакодинамічні взаємодії.

Нерекомендовані комбінації.

Препарати, що подовжують інтервал&nbsp QT:

  • Кардіоваскулярні:хінідин, дизопірамід, бепридил, соталол, ібутилід, аміодарон.
  • Некардіоваскулярні: пімозид, зипразидон, сертиндол, мефлоквін, галофантрин, пентамідин, цизаприд, еритроміцин внутрішньовенний.

Слід уникати одночасного застосування Кораксану та кардіоваскулярних і некардіоваскулярних препаратів, що подовжують інтервал&nbsp QT, оскільки зменшення ЧСС може посилити пролонгацію інтервалу&nbsp QT. За необхідності такої комбінації слід забезпечити ретельний моніторинг серцевої діяльності (див. розділ &laquo Особливості застосування&raquo ).

Комбінації, які потребують застережень при застосуванні.

Салуретики (тіазидні та петльові). Гіпокаліємія може підвищувати ризик розвитку аритмії.&nbsp Кораксан може спричинити виникнення брадикардії, комбінація якої з гіпокаліємію може спровокувати аритмію тяжкого ступеня, особливо у пацієнтів із синдромом подовженого інтервалу QT, як вродженого, так і спричиненого лікарськими засобами.

Фармакокінетичні взаємодії.

Цитохром P450 3A4 (CYP3A4).Кораксан метаболізується тільки за допомогою цитохрому CYP3A4та є дуже слабким інгібітором цього цитохрому. Було підтверджено, що&nbsp Кораксан не впливає на метаболізм та концентрацію в плазмі крові інших похідних CYP3A4 (слабких, помірних та сильних). Інгібітори та стимулятори CYP3A4 схильні до взаємодії з івабрадином, що має клінічно значущий вплив на його метаболізм і фармакокінетику. Дослідження, у яких вивчали взаємодії препаратів, підтвердили, що інгібітори CYP3A4 підвищують концентрацію івабрадину в плазмі крові, у той час як індуктори CYP3A4 знижують її. Збільшення концентрації івабрадину в плазмі крові може підвищити ризик розвитку надмірної брадикардії (див. розділ &laquo Особливості застосування&raquo ).

Протипоказані комбінації.

Протипоказане одночасне застосування Кораксану і таких сильних інгібіторів CYP3A4, як протигрибкові препарати, що належать до похідних азолу (кетоконазол, ітраконазол), макролідні антибіотики (кларитроміцин, еритроміцин для перорального застосування, джозаміцин, телітроміцин), інгібітори ВІЛ-протеази (нелфінавір, ритонавір) та нефазодон (див. розділ &laquo Протипоказання&raquo ). Такі сильні інгібітори CYP3A4, як кетоконазол (200&nbsp мг/добу) та джозаміцин (по 1&nbsp г двічі на добу) підвищують середню концентрацію Кораксану в плазмі крові у 7-8 разів.

Інгібітори CYP3A4 помірної дії. Спеціальні дослідження за участю здорових добровольців та пацієнтів показали, що комбінація Кораксану з препаратами, що знижують ЧСС, такими як дилтіазем та верапаміл, призводить до підвищення концентрації івабрадину (в 2‑3&nbsp рази за показником AUC) та додаткового зниження ЧСС на 5&nbsp уд./хв. Одночасне застосування Кораксану та цих лікарських засобів протипоказане (див. розділ &laquo Протипоказання&raquo ).

Нерекомендовані комбінації.

Грейпфрутовий сік. Одночасний прийом грейпфрутового соку та Кораксану вдвічі збільшує концентрацію останнього в плазмі крові. Тому слід уникати споживання грейпфрутового соку.

Комбінації, які потребують застережень при застосуванні.

Інші інгібітори CYP3A4 помірної дії (наприклад флуконазол). Одночасне застосування з Кораксаном може бути розпочате з дози 2,5&nbsp мг двічі на добу, якщо ЧСС у стані спокою &gt &nbsp 70&nbsp уд./хв. Необхідно проводити моніторинг ЧСС.

Стимулятори CYP3A4 &ndash рифампіцин, барбітурати, фенітоїн, звіробій (Hypericum perforatum). Одночасне застосування цих препаратів з Кораксаном може призвести до зменшення концентрації останнього та його ефективності, внаслідок чого виникне потреба коригувати дозу івабрадину. При одночасному використанні івабрадину в дозі 10&nbsp мг двічі на добу та звіробою концентрація івабрадину знижується вдвічі. Тому слід уникати застосування звіробою під час лікування Кораксаном.

Інші комбінації.

Спеціальні дослідження, у яких вивчали взаємодії препаратів, показали відсутність клінічно значущого впливу на фармакокінетику та фармакодинаміку Кораксану таких лікарських засобів, як: інгібітори протонної помпи (омепразол, лансопразол), силденафіл, інгібітори ГМГ-КоA-редуктази (симвастатин), дигідропіридинові блокатори кальцієвих каналів (амлодипін, лацидипін), дигоксин та варфарин. Дослідження також довели, що Кораксан не чинить будь-якого клінічно значимого впливу на фармакокінетику симвастатину, амлодипіну, лацидипіну, на фармакокінетику та фармакодинаміку дигоксину й варфарину, а також на фармакодинаміку аспірину.

Клінічні дослідження ІІІ&nbsp фази підтвердили можливість застосовувати&nbsp Кораксан з інгібіторами АПФ, антагоністами ангіотензину&nbsp ІІ, &beta -блокаторами, діуретиками, антагоністами альдостерону, нітратами короткої та тривалої дії, інгібіторами ГМГ-КоA-редуктази, фібратами, інгібіторами протонної помпи, пероральними протидіабетичними засобами, аспірином й іншими антитромботичними препаратами.

Особливості застосування

Особливі застереження.

Недостатній сприятливий вплив на клінічні наслідки захворювання у пацієнтів з симптоматичною хронічною стабільною стенокардією.&nbsp Кораксан показаний тільки для симптоматичного лікування хронічної стабільної стенокардії, оскільки лікування Кораксаном не продемонструвало сприятливого впливу на зниження ризику розвитку серцево-судинних подій (таких як інфаркт міокарда або смерть внаслідок серцево-судинних подій) (див. розділ&nbsp &laquo Фармакодинаміка&raquo ).

Вимірювання ЧСС. Враховуючи можливість суттєвого коливання ЧСС, при визначенні ЧСС у стані спокою перед початком лікування та у разі необхідності проведення титрації дози у пацієнтів, які приймають Кораксан, слід проводити серійні вимірювання ЧСС, ЕКГ або цілодобовий амбулаторний моніторинг. Це також стосується пацієнтів з низьким рівнем ЧСС, особливо якщо ЧСС знижується &lt &nbsp 50&nbsp уд./хв., або після зменшення дози (див. розділ&nbsp &laquo Спосіб застосування та дози&raquo ).

Аритмії.Кораксан не призначають для профілактики та лікування аритмій. Якщо під час терапії Кораксаном у пацієнта виникає тахіаритмія (вентрикулярна чи суправентрикулярна), прийом івабрадину вже не є доцільним. Саме тому&nbsp Кораксан не рекомендовано застосовувати пацієнтам з фібриляцією передсердь та іншими видами аритмій, які впливають на функцію синусового вузла.

У пацієнтів, які приймають Кораксан, підвищується ризик розвитку фібриляції передсердь (див. розділ&nbsp &laquo Побічні реакції&raquo ). Фібриляція передсердь виникає частіше у пацієнтів, які одночасно застосовують аміодарон або сильнодіючі антиаритмічні лікарські засоби I&nbsp класу. Під час лікування івабрадином рекомендується регулярний клінічний моніторинг за станом пацієнтів з метою своєчасної діагностики розвитку миготливої аритмії (пароксизмальної або персистуючої) з проведенням ЕКГ-моніторингу, якщо це клінічно обґрунтовано (погіршення симптомів стенокардії, пальпітація, нерегулярний пульс). Пацієнти мають бути попереджені про ознаки та симптоми фібриляції передсердь та проінформовані про необхідність повідомляти свого лікаря про їх виникнення. Якщо під час лікування виникає фібриляція передсердь, слід ретельно зважити доцільність продовження терапії івабрадином з урахуванням співвідношення &laquo користь/ризик&raquo .

Пацієнти із ХСН, порушеннями внутрішньошлуночкової провідності (блокада лівої ніжки пучка Гіса, блокада правої ніжки пучка Гіса) та шлуночковою десинхронізацією повинні знаходитися під ретельним наглядом.

Пацієнти з AV-блокадою II ступеня. Таким пацієнтам&nbsp Кораксан не рекомендований.

Пацієнти з низькою ЧСС. Не слід призначати&nbsp Кораксан пацієнтам, у яких ЧСС у стані спокою до початку лікування становить &lt 70&nbsp уд./хв. (див. розділ &laquo Протипоказання&raquo ). Якщо під час терапії ЧСС у спокої знижується &lt 50&nbsp уд./хв. або пацієнт відчуває симптоми, які є проявами брадикардії (запаморочення, слабкість, артеріальна гіпотензія), дозу необхідно поступово зменшити або припинити прийом&nbsp кораксан, якщо ЧСС лишається &lt &nbsp 50&nbsp уд./хв. або симптоми брадикардії тривають (див. розділ &laquo Спосіб застосування та дози&raquo ).

Комбінація з блокаторами кальцієвих каналів.Застосовувати&nbsp Кораксан разом із блокаторами кальцієвих каналів, які зменшують ЧСС, такими як верапаміл або дилтіазем, протипоказано (див. розділи &laquo Протипоказання&raquo та &laquo Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo ). Повідомлень про небезпечність використання івабрадину з нітратами короткої та тривалої дії, дигідропіридиновими блокаторами кальцієвих каналів (амлодипін) не надходило. Додаткова ефективність івабрадину у комбінації з дигідропіридиновими блокаторами

Відгуки

Напишіть власний відгук

Ви переглядаєте: Кораксан 7,5 мг таблетки №56

Як зробити замовлення

ЯК ЗРОБИТИ ЗАМОВЛЕННЯ?

Увага! Перед лікуванням і замовленням ліків зверніться до свого лікаря. Самолікування небезпечно для здоров'я. Перед вживанням ліків уважно вивчайте інструкції.

-          Що б знайти препарат досить ввести в рядку пошуку назву товару або перші 3-4 літери назви товару.

-          Виберіть аптеку на якій вам зручно забрати замовлення і натисніть на кнопку «Резервувати».

-          Після наповнення кошика потрібними товарами, натисніть на кнопку «Замовити».

-          Для завершення замовлення необхідно заповнити невелику форму.

-          Після заповнення обов'язкових пунктів, натисніть кнопку «Зробити замовлення».

-          Чекайте Sms - повідомлення з номером електронного чека або дзвінка від оператора.

Доставка

При замовленні товарів в «1 Соціальній Аптеці» на всі товари діють умови самовивозу.

Ви можете зв'язатися з нашими операторами по телефону: 0-800-21-81-70

Замовлення обробляються щодня з 8:00 до 20:00 понеділок - п’ятниця, 8:00 до 18:00 субота - неділя. Обробка замовлень, оформлених у вихідні та святкові дні, проводиться в перший робочий день.

Ви можете замовити у нас товари і потім отримати їх в найближчій аптеці. Для отримання товару Вам необхідно повідомити нашому співробітнику номер замовлення, прізвище та ім'я замовника.

Рецептурні товари відпускаються тільки за рецептами лікарів.

Після оформлення замовлення, на вказану вами електронну адресу буде надіслано повідомлення про прийняття замовлення в обробку.

Для уточнення термінів виконання замовлень Ви можете зв'язатися з нашими операторами по телефону: 0-800-21-81-70. Підтримка зв'язку здійснюється згідно графіку роботи гарячої лінії.

 

Оплата

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України № 723 від 31.10.2011 року кур'єрська доставка лікарських препаратів скасована. При оформленні замовлень препаратів через інтернет дозволяється їх відпуск безпосередньо в аптечних установах.

Оплата замовлень в нашій аптеці здійснюється готівковим способом при отриманні замовлення в найближчій аптеці та у безготівковій формі. При отриманні товару переконайтеся у відповідності товару вашому замовленню.

Кораксан 7,5 мг таблетки №56

Обліковий номер : 349387

Від грн.
Увага:  Ціна дійсна тільки при бронюванні на сайті.
Servier (Франция)

Виробник : Servier (Франция)

№ Реєстраційного посвідчення : UA/3905/01/02

Назва російською : Кораксан® 7,5 мг таблетки, п/плен. обол., по 7,5 мг №56 (14х4)

Мiжнародна назва : Івабрадин

Форма выпуску : Таблетки

Дiюча речовина : Ивабрадин

Температура зберiгання : Не вище +25

Фрамацевтична форма : Таблетки, вкриті оболонкою

Шукати аптеки:
У мiстi
Сортувати
АБО