Екватор 20 мг + 5 мг таблетки №30

Екватор (EKVATOR) інструкція для застосування

Склад

діючі речовини: лізиноприл амлодипін
1 таблетка містить лізиноприлу 20 мг (у вигляді 21 76 мг лізиноприлу дигідрату) та амлодипіну 5 мг (у вигляді 6 94 мг амлодипіну безилату)
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна (тип 101) целюлоза мікрокристалічна (тип 12) натрію крохмальгліколят (тип А) магнію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки.

Фармакотерапевтична група

Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) у комбінації з блокаторами кальцієвих каналів.
Код АТС C09B B03.

Показання

Есенціальна артеріальна гіпертензія у дорослих.

Замісна терапія у пацієнтів з адекватним контролем артеріального тиску на тлі одночасного прийому лізиноприлу та амлодипіну у зазначених дозах.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до лізиноприлу або до інших інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ)
• підвищена чутливість до амлодипіну та інших похідних дигідропіридину
• підвищена чутливість до будь-яких допоміжних речовин препарату
• шок (у тому числі кардіогенний шок)
• обструкція вихідного тракту лівого шлуночка (наприклад виражений аортальний стеноз)
• тяжка артеріальна гіпотензія
• наявність в анамнезі ангіоневротичного набряку після прийому інгібітору АПФ спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк
• гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після перенесеного інфаркту міокарда
• вагітні або жінки які планують завагітніти і період годування груддю (див. « Застосування у період вагітності або годування груддю» )»
• дитячий вік (ефективність і безпека препарату невідомі).

Спосіб застосування та дози

Рекомендована доза &ndash 1 таблетка на добу. Максимальна добова доза &ndash 1 таблетка. Оскільки їжа не впливає на всмоктування препарату таблетки Екватор можна приймати незалежно від прийому їжі тобто до під час або після їди.

Як правило комбінований препарат з фіксованою дозою не слід застосовувати для початкової терапії.

Препарат Екватор таблетки 20 мг/5 мг показаний тільки пацієнтам для яких титровані оптимальні підтримуючі дози лізиноприлу і амлодипіну становлять 20 мг та 5 мг відповідно. Якщо необхідно коригувати дозу можна розглянути титрування дози окремих компонентів препарату.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Для визначення оптимальної початкової і підтримуючої доз для пацієнтів з нирковою недостатністю необхідно провести титрування вільними комбінаціями лізиноприлу і амлодипіну. Під час терапії препаратом Екватор потрібно проводити постійний нагляд за функцією нирок а також за вмістом калію і натрію в сироватці крові. У разі порушення функції нирок прийом препарату Екватор слід припинити і замінити терапією окремими складовими з відповідними змінами доз. Амлодипін не виводиться при діалізі.

Пацієнти з печінковою недостатністю

Чіткі рекомендації щодо режиму дозування для пацієнтів з порушенням функції печінки від легкого до помірного ступеня не встановлені тому Екватор слід призначати з найменшої рекомендованої дози. Щоб визначити оптимальну стартову дозу та підтримуючу дозу для пацієнтів з печінковою недостатністю режим дозування необхідно визначати в індивідуальному порядку застосовуючи окремо лізиноприл і амлодипін.

Фармакокінетичні дослідження амлодипіну у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю не проводилися. Дозування амлодипіну для пацієнтів з вираженою печінковою недостатністю слід починати з найменшої дози і повільно титрувати до оптимальної дози.

Пацієнти літнього віку (віком від 65 років)

Пацієнтам літнього віку препарат слід призначати з обережністю.

За ефективністю або профілем безпеки амлодипіну або лізиноприлу змін пов'язаних з віком пацієнтів не виявлено. Для визначення оптимальної підтримуючої дози для таких пацієнтів необхідно в індивідуальному порядку визначати режим дозування окремо для лізиноприлу і амлодипіну.

Побічні реакції

Частоту визначають таким чином: дуже часто (&ge 1/10) часто (від &ge 1/100 до < 1/10) нечасто (від &ge 1/1 000 до < 1/100) рідко (від &ge 1/10 000 до < 1/1 000) дуже рідко (< 1/10000) невідомо (не можна оцінити на підставі доступних даних). У межах кожної частотної групи небажані ефекти представлені в порядку зменшення серйозності.

Побічні дії що спостерігалися і були зареєстровані під час лікування лізиноприлом та амлодипіном окремо:

Клас систем органів	Частота	Несприятливі побічні реакції лізиноприлу	Несприятливі побічні реакції амлодипіну
З боку крові та лімфатичної системи	Дуже рідко	Пригнічення функції кісткового мозку анемія агранулоцитоз (див. розділ « Особливості застосування» ) лейкопенія нейтропенія тромбоцитопенія гемолітична анемія лімфаденопатія	Тромбоцитопенія лейкоцитопенія
З боку імунної системи	Дуже рідко	Аутоімунні порушення	Алергічні реакції
З боку ендокринної системи	Рідко	Синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону (СНСАДГ)
З боку обміну речовин та харчування	Дуже рідко	Гіпоглікемія	Гіперглікемія
З боку психіки	Нечасто Рідко Невідомо	Зміни настрою порушення сну Сплутаність свідомості Депресія	Депресія зміни настрою (включаючи неспокій) безсоння   Сплутаність свідомості
З боку нервової системи	Часто Нечасто Дуже рідко Невідомо	Запаморочення головний біль Вертиго парестезія спотворення смакових відчуттів Синкопе	Сонливість запаморочення головний біль (головним чином на початку лікування) Тремор дисгевзія синкопе гіпестезія парестезія Гіпертонус периферична нейропатія
З боку органів зору	Нечасто		Порушення зору (включаючи диплопію)
З боку органів слуху і рівноваги	Нечасто		Дзвін у вухах
З боку серця	Часто Нечасто Дуже рідко	Інфаркт міокарда можливо вторинний внаслідок надмірної артеріальної гіпотензії у пацієнтів групи високого ризику (див. розділ « Особливості застосування» ) тахікардія прискорене серцебиття	Посилене серцебиття Аритмія (включаючи брадикардію шлуночкову тахікардію та мерехтіння передсердь) Інфаркт міокарда
З боку судинної системи	Часто Нечасто Дуже рідко	Ортостатична гіпотензія Інсульт можливо вторинний внаслідок надмірної артеріальної гіпотензії у пацієнтів групи високого ризику (див. розділ « Особливості застосування» ) синдром Рейно	Припливи Артеріальна гіпотензія Васкуліт
З боку дихальної системи	Часто Нечасто Дуже рідко	Кашель Риніт Бронхоспазм алергічний альвеоліт /еозинофільна пневмонія синусит	Диспное Кашель риніт
З боку травної системи	Часто Нечасто Рідко Дуже рідко	Діарея блювання Біль у животі нудота диспепсія Сухість у роті Панкреатит ангіоневротичний набряк кишечнику	Біль у животі нудота диспепсія порушення перистальтики кишечнику (включаючи діарею і запор) Блювання сухість у роті Панкреатит гастрит гіперплазія ясен
З боку гепатобіліарної системи	Дуже рідко	Печінкова недостатність гепатит холестатична жовтяниця (див. розділ « Особливості застосування» )	Гепатит жовтяниця підвищення рівня печінкових ферментів (що найчастіше асоціювалося із холестазом)
З боку шкіри	Нечасто Рідко Дуже рідко	Висипання свербіж Псоріаз кропив'янка алопеція гіперчутливість /ангіоневротичний набряк обличчя кінцівок губ язика голосових зв'язок та/або гортані (див. розділ « Особливості застосування» ) Токсичний епідермальний некроліз синдром Стівенса-Джонсона мультиформна еритема пухирчатка підвищене потовиділення лімфоцитома шкіри *	Алопеція пурпура зміна забарвлення шкіри підвищене потовиділення свербіж висип екзантема кропив'янка   Ангіоневротичний набряк мультиформна еритема ексфоліативний дерматит синдром Стівенса-Джонсона набряк Квінке фоточутливість
З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини	Часто Нечасто		Набрякання гомілок судоми м'язів Артралгія міалгія біль у спині
З боку нирок та сечовивідних шляхів	Часто Нечасто Рідко Дуже рідко	Ниркова дисфункція Гостра ниркова недостатність уремія Олігурія/анурія	Порушення сечовиділення ніктурія підвищена частота сечовипускання
З боку репродуктивної системи та молочних залоз	Нечасто Рідко	Імпотенція Гінекомастія	Імпотенція гінекомастія
Загальні порушення	Дуже часто Часто Нечасто	Стомлюваність астенія	Набряки Втомлюваність астенія Біль у грудях біль нездужання
Дослідження	Нечасто Рідко Дуже рідко	Підвищення концентрації сечовини крові підвищення концентрації креатиніну в сироватці крові підвищення активності ферментів печінки гіперкаліємія Зниження вмісту гемоглобіну зниження гематокриту Підвищення концентрації білірубіну в сироватці крові гіпонатріємія	Збільшення або зменшення маси тіла Повідомлялося про виняткові випадки розвитку ектрапірамідного синдрому

* Отримано дані про те що синдром може включати один або більше із зазначених нижче симптомів: гарячка васкуліт міалгія артралгія/артрит підвищення титру антинуклеарних антитіл (АНА) збільшення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) еозинофілія і лейкоцитоз висипання світлочутливість або інші дерматологічні прояви.

Передозування

Передозування препарату Екватор може призвести до надмірної периферичної вазодилатації з вираженою артеріальною гіпотензією гострої судинної недостатності електролітного дисбалансу ниркової недостатності гіпервентиляції тахікардії прискореного серцебиття брадикардії запаморочення тривоги і кашлю. Рекомендується проведення симптоматичного лікування (надати пацієнту положення лежачи на спині з припіднятими нижніми кінцівками проводити спостереження і при необхідності підтримувати серцеву і дихальну функції артеріальний тиск об'єм циркулюючої крові та електролітний баланс а також концентрацію креатиніну в сироватці крові). У разі значної артеріальної гіпотензії необхідно припідняти нижні кінцівки вище рівня голови пацієнта який знаходиться у положенні лежачи. Якщо введення рідини не дало достатнього результату може знадобитись підтримуюча терапія у вигляді введення периферичних вазопресорів за умови відсутності протипоказань до їх застосування. Можлива терапія ангіотензином II якщо препарат доступний. Внутрішньовенне введення глюконату кальцію може виявити позитивний вплив на зворотний розвиток ефектів спричинених блокадою кальцієвих каналів. Оскільки амлодипін всмоктується повільно в деяких випадках може бути ефективним промивання шлунка (або штучно викликане блювання) та введення сорбентів і натрію сульфату. У ході досліджень за участю здорових добровольців прийом активованого вугілля в інтервалі до 2 годин після прийому 10 мг амлодипіну знизив швидкість всмоктування амлодипіну. Оскільки амлодипін добре зв'язується з білками діаліз неефективний.

Лізиноприл можна видалити із системного кровотоку шляхом проведення гемодіалізу. Використання високопроточних поліакрилонітрилових мембран під час діалізу не рекомендується.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність.

Лікарський засіб протипоказано застосовувати вагітним або жінкам які планують завагітніти. Якщо під час лікування цим засобом підтверджується вагітність його застосування необхідно негайно припинити якщо необхідно &minus замінити іншим лікарським засобом дозволеним до застосування у вагітних.

Період годування груддю.

Застосування препарату Екватор у період годування груддю протипоказано.

Діти

Безпека та ефективність застосування препарату Екватор дітям (віком до 18 років) не встановлені.

Особливості застосування

Симптоматична артеріальна гіпотензія

Істотне зниження артеріального тиску може виникати у пацієнтів зі зниженням об'єму циркулюючої крові внаслідок прийому діуретиків суворої безсольової дієти діалізу діареї блювання а також у пацієнтів з вираженою ренінзалежною артеріальною гіпертензією.

У пацієнтів із серцевою недостатністю що супроводжується нирковою недостатністю або без останньої зареєстровані випадки виникнення симптоматичної гіпотензії. Подібні випадки найбільш вірогідні у пацієнтів з більш тяжким ступенем серцевої недостатності внаслідок прийому великих доз петльових діуретиків гіпонатріємії або функціональної ниркової недостатності. У пацієнтів з підвищеним ризиком симптоматичної артеріальної гіпотензії слід вести спостереження за параметрами гіпотензивного ефекту після прийому початкової дози. Ці рекомендації стосуються пацієнтів з ішемічною хворобою серця та цереброваскулярними захворюваннями у яких надмірне зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда або інсульту. У випадку розвитку артеріальної гіпотензії пацієнту слід надати положення лежачи на спині з припіднятими нижніми кінцівками і поповнити втрату рідини (внутрішньовенне вливання фізіологічного розчину) при необхідності. Транзиторна артеріальна гіпотензія не є протипоказанням до застосування препарату і подальше дозування зазвичай не спричинює проблем після підвищення артеріального тиску в результаті збільшення об'єму циркулюючої крові.

У деяких пацієнтів із серцевою недостатністю з нормальним або зниженим артеріальним тиском лізиноприл може спричинити додаткове зниження системного артеріального тиску. Це відомий ефект і зазвичай він не є причиною для припинення терапії. Якщо артеріальна гіпотензія стає симптоматичною може знадобитися зниження дози або припинення прийому лізиноприлу.

Стеноз аорти гіпертрофічна кардіоміопатія стеноз мітрального клапана

Як і всі судинорозширювальні засоби препарат Екватор слід приймати з особливою обережністю пацієнтам з обструкцією вихідного тракту лівого шлуночка і стенозом мітрального клапана такими як аортальний стеноз або гіпертрофічна кардіоміопатія легкого та помірного ступеня.

Порушення функції нирок

При порушенні функції нирок (кліренс креатиніну < 80 мл/хв) стартову дозу лізиноприлу необхідно коригувати залежно від кліренсу креатиніну пацієнта а потім &ndash залежно від реакції пацієнта на лікування. У таких пацієнтів необхідно вести спостереження за вмістом калію та креатиніну в сироватці крові.

У пацієнтів з серцевою недостатністю артеріальна гіпотензія після початку лікування інгібіторами АПФ може призвести до ще більшого розладу функції нирок. У таких пацієнтів можливий розвиток гострої ниркової недостатності як правило оборотної.

У деяких пацієнтів із двостороннім стенозом ниркових артерій або зі стенозом артерії єдиної нирки які отримували інгібітори АПФ можливе підвищення концентрації сечовини крові і креатиніну сироватки крові як правило оборотне після відміни препарату. При наявності у пацієнта також реноваскулярної гіпертензії існує підвищений ризик розвитку тяжкої артеріальної гіпотензії та ниркової недостатності. Лікування цих пацієнтів необхідно починати з низьких доз при ретельному медичному нагляді і обережно титрувати дозу.

У деяких пацієнтів з артеріальною гіпертензією без виражених проявів реноваскулярних захворювань спостерігалося підвищення в крові концентрації сечовини і сироваткового креатиніну в більшості випадків &ndash мінімальне або транзиторне більш виражене при одночасному прийомі лізиноприлу і діуретика та найбільш характерне для пацієнтів з попереднім ураженням нирок. Подібний стан може вимагати зниження дози та/або припинення прийому діуретика та/або лізиноприлу.

При гострому інфаркті міокарда не слід починати лікування лізиноприлом хворих з вираженим порушенням функції нирок (концентрація креатиніну сироватки крові вище 177 мкмоль/л та/або протеїнурія більше 500 мг/добу). Якщо на тлі лікування лізиноприлом розвивається порушення функції нирок (концентрація креатиніну сироватки крові перевищує 265 мкмоль/л або вдвічі перевищує значення до початку лікування) прийом лізиноприлу необхідно відмінити.

Ангіоневротичний набряк

Виникнення ангіоневротичного набряку обличчя кінцівок губ язика голосових зв'язок і/або гортані відзначалося у пацієнтів які отримували інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту в тому числі лізиноприл. У таких випадках слід негайно припинити прийом препарату Екватор. Пацієнт повинен перебувати під наглядом лікаря до повного і стійкого зникнення симптомів.

Ангіоневротичний набряк що супроводжується набряком гортані чи язика може загрожувати життю і призводити до смерті. У таких випадках слід розпочати заходи невідкладної допомоги. Належні заходи включають застосування адреналіну а потім глюкокортикоїдів і антигістамінних препаратів одночасно потрібно вести спостереження за життєво важливими функціями організму.

Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту частіше спричиняють ангіоневротичний набряк у пацієнтів негроїдної раси ніж в осіб інших рас.

Пацієнти які мають в анамнезі ангіоневротичний набряк не пов'язаний з прийомом інгібіторів АПФ можуть піддаватися підвищеному ризику ангіоневротичного набряку при прийомі інгібіторів АПФ.

Хірургічне втручання/загальна анестезія

При проведенні оперативного втручання або під час проведення анестезії із застосуванням засобів які спричиняють артеріальну гіпотензію лізиноприл може пригнічувати утворення ангіотензину II після компенсаторного вивільнення реніну. Якщо розвивається артеріальна гіпотензія обумовлена описаним механізмом її можна компенсувати збільшенням об'єму інфузії.

Анафілактоїдні реакції у пацієнтів які були піддані гемодіалізу

У пацієнтів яким проводили діаліз поліакрилонітрильними мембранами (наприклад AN 69) одночасно з прийомом інгібіторів АПФ відзначалося виникнення анафілактичного шоку тому цих комбінацій слід уникати. У таких випадках рекомендується використовувати інший тип мембран для діалізу або інший клас антигіпертензивних засобів. Анафілактоїдні реакції при проведенні аферезу ліпопротеїнів низької щільності (ЛНЩ)

Рідко у пацієнтів які приймали інгібітори АПФ під час проходження аферезу ліпопротеїнів низької щільності (ЛНЩ) з декстрансульфатом розвивалися анафілактоїдні реакції які загрожують життю. Виникнення подібних реакцій можна уникнути якщо утримуватись від терапії інгібіторами АПФ перед кожним сеансом аферезу.

Десенсибілізація отрутою перетинчастокрилих

Іноді у пацієнтів які отримували інгібітори АПФ під час десенсибілізації отрутою перетинчастокрилих розвивалися анафілактоїдні реакції. Виникнення подібних реакцій які загрожують життю можна уникнути якщо тимчасово припинити терапію інгібіторами АПФ.

Нейтропенія/агранулоцитоз/тромбоцитопенія/анемія У пацієнтів які отримували інгібітори АПФ відзначалося виникнення нейтропенії агранулоцитозу тромбоцитопенії та анемії. У пацієнтів з нормальною функцією нирок і без інших ускладнюючих чинників нейропенія зустрічається рідко. Нейтропенія та агранулоцитоз оборотні після припинення прийому інгібіторів АПФ. Препарат Екватор потрібно застосовувати з особливою обережністю пацієнтам з колагенозом які отримують терапію імунодепресантами лікування алопуринолом або прокаїнамідом чи за наявності комбінації цих ускладнюючих факторів особливо якщо функція нирок початково порушена. У деяких із цих пацієнтів розвивалися серйозні інфекції які в деяких випадках не були чутливі до інтенсивної терапії антибіотиками. Якщо такі пацієнти приймають таблетки Екватор рекомендується періодичний контроль кількості лейкоцитів а пацієнтів потрібно проінструктувати про необхідність повідомляти про будь-які ознаки прояву інфекції.

Кашель При прийомі інгібіторів АПФ відзначалося виникнення кашлю. Характерно що кашель непродуктивний стійкий і зникає після припинення лікування інгібіторами АПФ. Спричинений інгібіторами АПФ кашель потрібно розглядати при диференціальній діагностиці кашлю.

Пацієнти літнього віку

Коли в літньому віці відбувається зниження функції нирок лікування препаратом Екватор потрібно проводити відповідно до інструкцій для пацієнтів з порушенням функції нирок (див. розділ « Спосіб застосування та дози» ).

Печінкова недостатність

Період напіввиведення амлодипіну більш тривалий у пацієнтів з порушенням печінкової функції. Оскільки для подібних випадків точні рекомендації з дозування не встановлені слід дотримуватися обережності при застосуванні препарату оцінюючи для кожного випадку індивідуально очікувану користь і можливий ризик від лікування.

Дуже рідко прийом інгібіторів АПФ супроводжувався синдромом який починався як холестатична жовтяниця гепатит і прогресував до блискавичного некрозу і (іноді) смерті. Механізм виникнення синдрому невідомий. Пацієнтам які приймають таблетки Екватор при прояві жовтяниці або значного підвищення активності ферментів печінки слід припинити прийом препарату і пройти відповідний медичний огляд.

Гіперкаліємія У деяких пацієнтів при лікуванні інгібіторами АПФ спостерігалося підвищення вмісту калію в сироватці крові. Ризик розвитку гіперкаліємії підвищений у пацієнтів з нирковою недостатністю гострою серцевою недостатністю при дегідратації метаболічному ацидозі у пацієнтів які приймають одночасно калійзберігаючі діуретики препарати калію або замінники солі що містять калій або у пацієнтів які приймають інші препарати що підвищують вміст калію в сироватці крові (наприклад гепарин). Якщо є показання до одночасного прийому препарату Екватор з вищевказаними засобами рекомендується регулярно контролювати вміст калію в сироватці крові (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ).

Пов&rsquo язані з амлодипіном.

Безпека та ефективність застосування амлодипіну при гіпертонічному кризі не встановлена.

Серцева недостатність.

У пацієнтів із серцевою недостатністю амлодипін слід застосовувати з обережністю. Блокатори кальцієвих каналів у тому числі амлодипін слід з обережністю призначати пацієнтам із застійною серцевою недостатністю оскільки вони можуть підвищувати ризик серцево-судинних подій і летальності в майбутньому.

Ниркова недостатність.

Зміни концентрацій амлодипіну в плазмі крові не корелюють зі ступенем ниркової недостатності. Амлодипін не виводиться за допомогою діалізу.

Амлодипін не впливає на результати лабораторних досліджень.

Фертильність.

Повідомлялося про оборотні біохімічні зміни головки сперматозоїда у деяких пацієнтів при застосуванні блокаторів кальцієвих каналів. Клінічної інформації щодо потенційного впливу амлодипіну на фертильність недостатньо.

Вагітність і лактація.

Екватор протипоказаний у період вагітності. Застосування препарату не слід розпочинати в період вагітності або жінкам які планують завагітніти. При встановленні вагітності лікування препаратом Екватор потрібно негайно припинити і перевести пацієнтку на інший гіпотензивний засіб дозволений до застосування у період вагітності.

Застосування препарату Екватор в період годування груддю протипоказано.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Препарат може впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати з механізмами (особливо під час початкового періоду лікування).

Пов&rsquo язані з амлодипіном.

Амлодипін може здійснювати незначний або помірний вплив на здатність до керування транспортними засобами і механізмами. У пацієнтів що відчувають запаморочення головний біль втому або нудоту може порушуватися здатність до реагування. Рекомендується дотримуватися обережності особливо на початку лікування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Взаємодії пов'язані з інгібіторами АПФ

Вимагає дотримання особливої обережності одночасне застосування з калійзберігаючими діуретиками (наприклад спіронолактоном амілоридом і триамтереном) калієм або замінниками солі що містять калій може виникнути гіперкаліємія особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю. Таким чином потрібно провести ретельну оцінку показань для одночасного прийому таких препаратів з інгібіторами АПФ. Під час лікування необхідно проводити регулярний контроль вмісту калію в сироватці крові та функції нирок.

Вимагає дотримання обережності одночасне застосування з:

• діуретиками &ndash може виникнути значне зниження артеріального тиску (див. розділ « Особливості застосування» )
• іншими антигіпертензивними засобами (адитивний ефект).

Підвищення гіпотензивної дії інгібіторів АПФ

• анестетиками &ndash інгібітори АПФ можуть посилювати гіпотензивну дію деяких анестетиків &bull наркотичними лікарськими засобами/нейролептиками &ndash може виникнути постуральна гіпотензія &bull алопуринолом цитостатиками або імунодепресантами &ndash одночасне системне застосування кортикостероїдів або прокаїнаміду з інгібіторами АПФ може призводити до підвищення ризику виникнення лейкопенії
• антациди &ndash призводять до зниження біодоступності інгібіторів АПФ
• симпатоміметиками &ndash симпатоміметики можуть зменшувати антигіпертензивну дію інгібіторів АПФ слід ретельно контролювати досягнення бажаного ефекту у пацієнта
• антидіабетичними засобами &ndash одночасне застосування інгібіторів АПФ і антидіабетичних лікарських засобів (інсулін пероральні гіпоглікемічні засоби) може спричинити посилення ефекту зниження концентрації глюкози в крові і ризик виникнення гіпоглікемії. З найбільшою ймовірністю це явище виникає протягом перших тижнів комбінованої терапії та у пацієнтів з нирковою недостатністю
• нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) у тому числі ацетилсаліциловою кислотою &ge 3 г/добу &ndash тривале застосування НПЗП може знижувати антигіпертензивну дію інгібіторів АПФ. НПЗП та інгібітори АПФ виявляють адитивний ефект щодо підвищення вмісту калію в сироватці крові що може призвести до зниження функції нирок. Ці ефекти як правило оборотні. Рідко може виникати гостра ниркова недостатність особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок наприклад в літньому віці або при дегідратації
• препаратами золота &ndash нітритоїдні реакції (симптоми вазодилатації у тому числі припливи нудота запаморочення та артеріальна гіпотензія які можуть бути дуже вираженими) після введення препаратів що містять золото (наприклад натрію ауротіомалат) частіше відзначалися у пацієнтів які приймають інгібітори АПФ.
• препаратами лі