Бетаспан розчин для ін'єкцій 4 мг/мл 1 мл ампули №5

Інструкція бетаспан (Betaspan) розчин для ін'єкцій 4 мг/мл 1 мл ампули

Склад

діюча речовина бетаспан:  betamethasone

1 мл розчину містить бетаметазону натрію фосфату 5 3 мг у перерахуванні на бетаметазон 100 % речовину 4 мг

допоміжні речовини бетаспан:  динатрію едетат натрію гідрофосфату дигідрат кислота фосфорна концентрована вода для ін&rsquo єкцій.

Лікарська форма

Бетаспан - Розчин для ін&rsquo єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості:

  Бетаспан - прозорий безбарвний розчин.

Фармакотерапевтична група

Кортикостероїди для системного застосування. Глюкокортикоїди. Бетаметазон. Код АТХ Н02А В01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Бетаметазон &ndash синтетичний глюкокортикоїдний препарат для системного застосування. Має виражену протизапальну протиревматичну та протиалергічну дію при лікуванні захворювань що відповідають на кортикостероїдну терапію. Модифікує імунні реакції організму.  Бетаспан має високу глюкокортикостероїдну активність і слабку мінералокортикоїдну дію.

Фармакокінетика.

Бетаспан  швидко абсорбується з місця ін&rsquo єкції. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 1 годину.  Бетаспан практично повністю виводиться впродовж 1 доби. Біотрансформується у печінці. Період напіввиведення становить 300 хвилин та більше. У пацієнтів із захворюваннями печінки кліренс Бетаспану повільніший. Зв&rsquo язування з білками плазми крові високе. Досліджено що клінічна ефективність бетаспан більш залежить від рівня незв&rsquo язаної фракції кортикостероїду ніж від загальної плазмової концентрації. Немає взаємозв&rsquo язку між рівнем кортикостероїду у плазмі крові та тривалістю терапевтичного ефекту. Легко долає плацентарний гематоенцефалічний та інші гістогематичні бар&rsquo єри проникає у грудне молоко. Виводиться нирками.

Показання

При лікуванні різних ендокринних ревматичних захворювань колагенозів дерматологічних алергічних офтальмологічних шлунково-кишкових респіраторних гематологічних та інших хвороб які відповідають на кортикостероїдну терапію. Кортикостероїдна гормональна терапія є супутньою до традиційної терапії та не є замісною. Препарат бетаспан показаний коли необхідний або бажаний швидкий інтенсивний ефект кортикостероїду. Бетаспан  призначений для швидкого та потужного терапевтичного ефекту.

Ендокринні захворювання:первинна та вторинна недостатність кори надниркових залоз (у комбінації з мінералокортикостероїдами за можливості) гостра адреналова недостатність передопераційна підтримуюча терапія (а також у випадках травм та супутніх захворювань) при відомій адреналовій недостатності чи при підозрі на неї шок нечутливий до традиційної терапії коли підозрюється адренокортикальна недостатність двобічна адреналектомія вроджена адреналова гіперплазія гострий тиреоїдит негнійний тиреоїдит та тиреоїдний криз гіперкальціємія асоційована з раком.

Набряк мозку (підвищений внутрішньочерепний тиск):  клінічна користь супутньої кортикостероїдної терапії при набряку мозку імовірно досягається супресією запалення мозку. Не слід вважати  бетаспан заміною нейрохірургічній операції. Вони допомагають при зменшенні або профілактиці набряку мозку що асоціюється з хірургічною та іншою мозковою травмою цереброваскулярними явищами і первинними або метастатичними пухлинами мозку.

Випадки відторгнення ниркового алотрансплантату: була продемонстрована ефективність препарату бетаспан при лікуванні гострого первинного відторгнення і класичного відстроченого відторгнення у поєднанні з традиційною терапією при профілактиці відторгнення ниркового трансплантату.

Допологове застосування для запобігання респіраторному дистрес-синдрому у недоношених новонароджених: препарат бетаспан призначений для профілактичного лікування хвороби гіалінових мембран у недоношених немовлят при застосуванні у матерей (до 32-го тижня вагітності) перед пологами.

Ураження м&rsquo язів та скелета:  яксупутня терапіядля короткочасного призначення(для подолання гострих станів або загострення) при ревматоїдному артриті остеоартрит (посттравматичний або з синовітом) псоріатичний артрит анкілозуючий спондиліт гострий подагричний артрит гострий та підгострий бурсит гостра ревматична пропасниця фіброзит епікондиліт гострий неспецифічний тендосиновіт міозит мозолі. Лікування кістозних пухлин апоневрозу або сухожилля (ганглії).

Колагенози:  під час загострень або як підтримуюча терапія в окремих випадках системного червоного вовчаку гострого ревматичного кардиту склеродермії та дерматоміозиту.

Дерматологічні захворювання:пемфігус герпетиформний бульозний дерматит тяжка мультиформна еритема (синдром Стівенса-Джонсона) ексфоліативний дерматит грибоподібний мікоз тяжкий псоріаз алергічна екзема (хронічний дерматит) тяжкий себорейний дерматит. Застосування у місцях ураження показане при келоїдах на обмежених ділянках гіпертрофії при інфільтрації та запаленні при плоскому лишаї псоріатичних бляшках кільцеподібній гранульомі та хронічному простому лишаї (нейродерміті) при дискоїдному червоному вовчаку діабетичному ліпоїдному некрозі при вогнищевій алопеції.

Алергічні хвороби:  контроль за тяжкими алергічними станами що не купіруються адекватними засобами традиційного лікування такими як сезонний або цілорічний алергічний риніт поліпи носа бронхіальна астма (включаючи астматичний статус) контактний дерматит атопічний дерматит (нейродерміт) алергічні реакції на ліки та переливання крові гострий неінфекційний набряк гортані.

Офтальмологічні захворювання:тяжкі  гострі та хронічні алергічні та запальні процеси в очах та прилеглих тканинах такі як алергічний кон&rsquo юнктивіт кератит алергічні маргінальні виразки рогівки очний оперізувальний герпес іриїт та іридоцикліт хоріоретиніт запалення переднього сегмента дифузний задній увеїт і хоріоїдит неврити зорового нерва симпатоофтальмія.

Респіраторні захворювання:  симптоматичний саркоїдоз некупірований синдром Лефлера бериліоз фульмінантний та дисемінований легеневий туберкульоз (у супроводі специфічної протитуберкульозної терапії) аспіраційна пневмонія.

Гематологічні захворювання: ідіопатична або вторинна тромбоцитопенія у дорослих набута (аутоімунна) гемолітична анемія еритробластопенія (RВС-анемія) вроджена (еритроїдна) гіпопластична анемія трансфузійні реакції.

Захворювання шлунково-кишкового тракту:  неспецифічний виразковий коліт регіонарний ентерит.

Онкологічні хвороби: паліативне лікування лейкемії та лімфом у дорослих гостра лейкемія у дітей.

Набряки:  з метою збільшити індукцію діурезу або ремісію протеїнурії при нефротичному синдромі без уремії ідіопатичного типу або при системному червоному вовчаку.

Інше:  туберкульозний менінгіт із субарахноїдальною блокадою або її загрозою на тлі специфічної протитуберкульозної хіміотерапії трихінельоз із неврологічними та міокардіальним ураженнями.

Протипоказання

Системні мікози. Підвищена чутливість до бетаметазону до інших компонентів препарату  бетаспан або до інших глюкокортикостероїдів.

Особливі заходи безпеки

Суворе дотримання правил асептики обов&rsquo язкове при застосуванні препарату бетаспан.

Взаємодія бетаспану з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Одночасне застосування фенобарбіталу рифампіцину фенітоїну або ефедрину може прискорити метаболізм кортикостероїдів що призведе до послаблення терапевтичного ефекту.

Надмірний ефект від застосування  бетаспану може спостерігатися у хворих які отримують кортикостероїди та естрогени.

Одночасне застосування  бетаспан і діуретиків що виводять іони калію може спричинити гіпокаліємію.

Комбіноване застосування  бетаспану із серцевими глікозидами може збільшити ймовірність виникнення аритмій або посилити токсичність глікозидів асоційовану з гіпокаліємією.

Бетаспан  може посилювати виведення іонів калію спричинене амфотерицином Б. У всіх пацієнтів які застосовують будь-яку з цих комбінацій необхідно суворо контролювати концентрації сироваткових електролітів особливо рівень калію. Одночасне застосування кортикостероїдів з антикоагулянтами непрямої дії може призвести до посилення або послаблення дії антикоагулянтів що можливо буде вимагати коригування дози.

Сумісна дія нестероїдних протизапальних засобів або алкоголю з глюкокортикостероїдами може призвести до збільшення частоти проявів або тяжкості перебігу виразок шлунково-кишкового тракту.

При застосуванні  бетаспану може знижуватися концентрація саліцилатів у крові. Слід застосовувати ацетилсаліцилову кислоту з обережністю у поєднанні з кортикостероїдами при гіпопротромбінемії.

При введенні бетаспану хворим на цукровий діабет може бути потрібна корекція доз протидіабетичних засобів.

Лікування глюкокортикостероїдами може знизити реакцію на соматотропін. У період призначення соматотропіну слід уникати доз Бетаспану більш ніж 300-450 мкг (0 3-0 45 мг) на м²  поверхні тіла на добу.

Бетаспан  можуть впливати на результати тесту з нітросинім тетразолієм на бактеріальну інфекцію і призводити до отримання помилково-негативних результатів.

Особливості застосування

Бетаспан  слід обережно призначати внутрішньом&rsquo язово пацієнтам з ідіопатичною тромбоцитопенічною пурпурою.

Ін&rsquo єкції бетаспан потрібно вводити глибоко тільки у великі м&rsquo язові маси для уникнення місцевої атрофії тканини.

При введенні бетаспан у м&rsquo які тканини у місця ураження та внутрішньосуглобово можливе виникнення як місцевих так і системних ефектів кортикостероїдів.

Потрібно досліджувати внутрішньосуглобову рідину для виключення септичного процесу. Слід уникати місцевих ін&rsquo єкцій у раніше інфікований суглоб. Помітне збільшення болю і місцевий набряк подальше обмеження руху суглоба підвищення температури і нездужання є ознаками септичного артриту. Якщо діагноз сепсису підтверджений слід призначати відповідну протимікробну терапію.

Бетаспан  не слід вводити у нестабільні суглоби ділянки запалення та міжхребцеві простори. Повторні ін&rsquo єкції у суглоби при остеоартриті можуть збільшувати деструкцію суглоба. Слід уникати введення  бетаспану безпосередньо у сухожилля оскільки це може призвести до відстроченого розриву сухожилля.

Після внутрішньосуглобової терапії Бетаспаном пацієнту слід уникати дуже великих навантажень на суглоб в якому була полегшена симптоматика.

Оскільки зустрічалися окремі випадки анафілактичних реакцій у хворих які отримували парентеральну терапію Бетаспаном до призначення препарату бетаспан слід застосовувати заходи безпеки особливо у пацієнтів з алергією на будь-який препарат в анамнезі.

При довготривалому застосуванні  бетаспан перед переходом із парентерального до перорального застосування слід врахувати всі потенційні переваги та ризик.

Можливі зміни режиму дозування Бетаспан згідно з перебігом захворювання при ремісії або загостренні реакцією пацієнта на терапію негативними змінами емоційного та фізичного стану пацієнта наприклад тяжка інфекція хірургічне втручання або травма. Після завершення тривалого або інтенсивного курсу лікування  Бетаспан потрібен постійний контроль за станом пацієнта впродовж року.

Бетаспан  може загострювати системні грибкові інфекції і тому не мають бути застосовані при наявності інфекцій що потребують протигрибкового лікування.

Бетаспан  може маскувати ознаки інфекцій або можуть виникати нові інфекції на тлі застосування кортикостероїдів. При застосуванні кортикостероїдів знижується резистентність організму та здатність локалізувати інфекцію.

При довготривалому застосуванні бетаспан можливо виникнення задньої субкапсулярної катаракти (особливо у дітей) глаукоми з імовірним ушкодженням зорового нерва підвищення ризику розвитку вторинної грибкової або вірусної інфекції очей. Слід періодично проходити офтальмологічний огляд особливо пацієнтам при тривалій терапії Бетаспаном (більше 6 тижнів).

Застосування середніх і великих доз кортикостероїдів може спричинити підвищення артеріального тиску затримку солі та рідини і підвищення екскреції калію. Ці ефекти менш імовірні при застосуванні синтетичних похідних (але не у великих дозах). Однак може бути необхідним дотримання дієти з обмеженням вживання солі та прийом калієвих домішок. Усі кортикостероїди підвищують виведення кальцію.

Під час лікування  бетаспаном пацієнтам не слід вакцинуватися проти вітряної віспи. Пацієнтам які отримують кортикостероїди особливо високі дози не слід вакцинуватися проти інших інфекцій через небезпеку розвитку неврологічних ускладнень і зниження імунної відповіді. Але імунізація можлива у пацієнтів які отримують кортикостероїди як замісну терапію наприклад при хворобі Аддісона.

Пацієнтам які отримують імуносупресивні дози кортикостероїдів слід уникати контакту з хворими на вітряну віспу та кір. Це особливо важливо для дітей.

При активному туберкульозі терапія кортикостероїдами має бути обмежена лише випадками фульмінантного або дисемінованого туберкульозу в яких кортикостероїд застосовують тільки разом із протитуберкульозною терапією. Хворим на латентний туберкульоз або ті що мають реактивність до туберкуліну які отримують кортикостероїди слід знаходитися під наглядом лікаря тому що можлива реактивація хвороби. Впродовж тривалої терапії кортикостероїдами пацієнтам слід отримувати хіміопрофілактику. Якщо в складі хіміотерапії застосовується рифампіцин слід враховувати його ефект посилення на метаболічний печінковий кліренс кортикостероїдів може виникнути необхідність корекції дози кортикостероїду.

Для контролю стану при лікуванні слід застосовувати найнижчу дозу бетаспану при можливості доза знижується поступово.

Через дуже швидку відміну кортикостероїду може виникнути вторинна недостатність кори надниркових залоз спричинена дією препарату бетаспан яка може бути мінімізована поступовим зниженням дози препарату  бетаспан. Така відносна недостатність може зберігатися впродовж кількох місяців після припинення терапії тому якщо у цей період у пацієнта виникає стресова ситуація застосування кортикостероїдів необхідно відновити. Якщо пацієнт вже отримує кортикостероїди дозування імовірно доведеться збільшити. Через можливе погіршення секреції мінералокортикостероїдів слід одночасно застосовувати сіль та/або мінералокортикоїди.

Дія препарату бетаспан посилюється в осіб із гіпотиреозом і цирозом печінки.

З обережністю слід призначати препарат бетаспан при очному оперізувальному герпесі через можливу перфорацію рогівки.

При кортикостероїдній терапії Бетаспаном можливе виникнення психічних порушень або погіршення існуючих емоційної нестабільності або психотичних тенденцій.

Препарат бетаспан слід застосовувати з обережністю при неспецифічному виразковому коліті із загрозою перфорації абсцесі чи іншій гнійній інфекції дивертикуліті свіжому кишковому анастомозі активній чи латентній пептичній виразці нирковій недостатності артеріальній гіпертензії остеопорозі та міастенії гравіс.

Ускладнення при лікуванні глюкокортикостероїдами Бетаспан залежать від дози і тривалості лікування тому необхідно розглянути співвідношення ризик/користь для кожного пацієнта.

У деяких пацієнтів кортикостероїди можуть спричиняти зниження кількості та рухливості сперматозоїдів.

Результати одного багатоцентрового рандомізованого контрольованого дослідження з іншим кортикостероїдом (метилпреднізолону гемісукцинат) показали збільшення ранньої летальності (через 2 тижні) і пізньої летальності (через 6 місяців) у пацієнтів з черепно-мозковою травмою які отримували метилпреднізолон порівняно з плацебо. Причини летальності у групі метилпреднізолону не були встановлені. Слід зазначити що в це дослідження  не були включені пацієнти які мали прямі показання для застосування кортикостероїдів. Високі дози кортикостероїдів Бетаспан не слід використовувати для лікування черепно-мозкової травми.

Препарат бетаспан має у своєму складі натрій бісульфіт що може спричиняти розвиток алергічних реакцій включаючи анафілактичні симптоми і загрозу для життя або менш тяжкі астматичні епізоди в осіб з підвищеною чутливістю.

Загальна кількість натрію в 1 мл розчину бетаспан становить 0 06 ммоль тобто препарат бетаспан практично вільний від натрію.

Застосування бетаспан у період вагітності або годування груддю

Безпека застосування препарату бетаспан у період вагітності не встанвлена тому Бетаспан  слід застосовувати в цей період тільки у тому випадку коли очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода.

Питання про доцільність допологової профілактики Бетаспан дистрес-синдрому після 32-го тижня вагітності остаточно не вивчене. Тому лікарям слід оцінювати співвідношення користь/ризик для матері та плода при застосуванні кортикостероїдів після 32-го тижня вагітності.

Бетаспан  не призначений для лікування хвороби гіалінових мембран після народження.

З метою профілактики хвороби гіалінових мембран у недоношених немовлят кортикостероїди не можна вводити жінкам які мають ураження плаценти а також жінкам із прееклампсією або еклампсією.

Новонароджені матері яких отримували значні дози кортикостероїдів у період вагітності повинні бути обстежені для виявлення ознак адренокортикальної недостатності. Коли жінки отримували ін&rsquo єкції Бетаспану в період вагітності немовлята мали скороминуще пригнічення ембріонального соматотропіну і очевидно гормонів гіпофіза які регулюють продукцію кортикостероїда у дефінітивній та фетальній зоні надниркових залоз. Проте пригнічення ембріонального гідрокортизону не впливало на гіпофізарно-адренокортикальну відповідь на стрес після народження.

Оскільки відбувається трансплацентарний прохід кортикостероїдів новонароджених та немовлят народжених матерями які отримували кортикостероїди впродовж вагітності слід ретельно контролювати на можливе виникнення дуже рідко вродженої катаракти.

Жінкам які отримували кортикостероїди у період вагітності слід бути під особливим наглядом під час та після пологів у зв&rsquo язку з можливістю виникнення адренокортикальної недостатності (внаслідок стресу під час пологів).

Кортикостероїди проникають через плацентарний бар&rsquo єр і виявляються у грудному молоці.

Слід вирішити питання про припинення годування груддю або відміну препарату бетаспан у період годування груддю через ризик виникнення небажаних побічних реакцій у немовлят.

Здатність бетаспан впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Бетаспан^Ò   не впливає на швидкість реакції пацієнта при керуванні автотранспортом або  іншими механізмами.

Але у поодиноких випадках можуть виникнути м&rsquo язова слабкість судоми запаморочення головний біль психоемоційна нестабільність тяжка депресія до появи відвертих психотичних реакцій дратівливість тому рекомендовано утримуватися від керування автотранспортом або  іншими механізмами під час лікування препаратом бетаспан.

Спосіб застосування та дози

Бетаспан  можна вводити внутрішньовенно внутрішньом&rsquo язово внутрішньосуглобово у місця ураження а також у м&rsquo які тканини.

Дози бетаспан та режим дозування слід визначити індивідуально залежно від особливостей захворювання тяжкості і ефективності проведеного лікування.

Початкова доза бетаспан для дорослих становить до 8 мг Бетаспану на добу. У менш тяжких випадках можливе застосування у менших дозах. При необхідності початкові разові дози можуть бути збільшені. Початкову дозу слід коректувати до отримання задовільної клінічної відповіді. Якщо клінічний результат не досягається через певний проміжок часу слід відмінити Бетаспан  і переглянути терапію.

Для дітей зазвичай початкова внутрішньом&rsquo язова доза бетаспану становить 20-125 мкг/кг маси тіла на добу. Дозування для дітей молодшого і старшого віку слід встановлювати за тими ж принципами що й для дорослих (надаючи перевагу чіткому дотриманню доз що вказані для віку та маси тіла).

Хоча Бетаспан   можна вводити декількома шляхами в екстрених ситуаціях рекомендується внутрішньовенне введення.

Внутрішньовенно крапельно Бетаспан  вводити з 0 9 % розчином натрію хлориду або глюкози. Бетаспан  додавати до інфузійного розчину під час введення. Невикористаний розчин слід зберігати у холодильнику та використати впродовж доби.

Після досягнення позитивного клінічного ефекту початкову дозу поступово зменшити через певні інтервали до досягнення найменшої дози що дозволяє підтримувати необхідний клінічний результат.

Виникнення у пацієнта стресових ситуацій (не пов&rsquo язаних з його захворюванням) може вимагати збільшення дози Бетаспану.

При відміні препарату бетаспан після довготривалого його застосування дозу слід зменшувати поступово.

Набряк головного мозку.  Покращання стану хворого відбувається впродовж кількох годин після введення 2-4 мг Бетаспану. Пацієнтам у стані коми середня разова доза становить 2-4 мг            4 рази на добу.

Реакції відторгнення ниркового алотрансплантату.  При перших ознаках і діагнозі гострого або відстроченого відторгнення  Бетаспану  вводити внутрішньовенно крапельно початкова доза Бетаспану становить 60 мг впродовж перших 24 годин. Можливі невеликі індивідуальні зміни дози.

Допологова профілактика респіраторного дистрес-синдрому у недоношених новонароджених.  При стимуляції пологової діяльності до 32-х тижнів вагітності або при неминучості передчасних пологів до 32-х тижнів вагітності внаслідок акушерських ускладнень рекомендується впродовж 24-48 годин які передують передбачуваному розродженню вводити внутрішньом&rsquo язово по 4-6 мг Бетаспану кожні 12 годин (2-4 дози). Необхідно щоб лікування було розпочато принаймні за 24 години (а ще краще за 48-72 години) до розродження щоб мати достатньо часу для досягнення ефекту кортикостероїду та надійного клінічного результату.

Бетаспан  може застосовуватись і з профілактичною метою якщо у навколоплідних водах знижено відношення лецитин/сфінгомієлін (або знижена стабільність « пінного» тесту навколоплідних вод). При визначенні дози у подібних випадках слід керуватися зазначеними вище рекомендаціями включаючи і рекомендації які стосуються термінів введення препарату бетаспан перед пологами.

М&rsquo язово-скелетні ураження захворювання м&rsquo яких тканин:

Місце ураження	Бетаметазон мг
великі суглоби (кульшовий суглоб)	2-4
дрібні суглоби	0 8-2
синовіальна сумка	2-3
сухожилкова піхва	0 4-1
мозоль	0 4-1
м&rsquo які тканини	2-6
ганглій	1-2

Для профілактики трансфузійних ускладнень  вводити 1 або 2 мл препарату бетаспан (4-8 мг Бетаспану) внутрішньовенно (безпосередньо перед переливанням крові) ні в якому разі не допускається додавання Бетаспану  у кров яку переливають. При повторних переливаннях крові сумарна доза препарату може досягати 4-разових доз які слід вводити впродовж                        24 годин якщо необхідно.

Субкон&rsquo юнктивальновводити як правило 0 5 мл препарату  бетаспан (2 мг Бетаспану).

Діти

При довготривалому лікуванні немовлят та дітей необхідно спостерігати за їх ростом і розвитком (зважаючи на можливість пригнічення росту та ендогенної продукції кортикостероїдів).

Діти які отримують імуносупресивні дози кортикостероїдів повинні уникати контакту з хворими на вітряну віспу та кір.

Передозування

Гостре передозування кортикостероїдів включаючи Бетаспанне передбачає розвиток життєво небезпечних станів. За винятком дуже великих доз надмірне застосування кортикостероїдів не призводить при відсутності певних протипоказань до виникнення побічних ефектів за умови відсутності таких станів як діабет глаукома активна пептична виразка та якщо пацієнт не застосовує препарати дигіталісу кумаринові антикоагулянти та калійвивідні діуретики.

Лікування.  Симптоматична терапія ускладнень які виникли в результаті метаболічних ефектів кортикостероїдів основних або супутніх хвороб або внаслідок лікарських взаємодій.

Необхідно забезпечити організм достатньою кількістю рідини і контролювати рівень електролітів у сироватці крові та в сечі особливу увагу звертаючи на баланс натрію і калію. У разі необхідності слід відновити баланс електролітів.

Побічні реакції

Частота розвитку і вираженість побічних явищ (як і в усіх глюкокортикоїдів) залежить від дози та тривалості терапії. Звичайно ці явища зворотні або мінімізуються шляхом зменшення дози що є перевагою перед відміною препарату бетаспан.

З боку нервової системи:  запаморочення головний біль судоми підвищення внутрішньочерепного тиску з набряком дисків зорових нервів (псевдопухлина головного мозку).

З боку психіки:  ейфорія психоемоційна нестабільність тяжка депресія аж до появи відвертих психотичних реакцій зміни особистості дратівливість безсоння.

З боку органів зору:  субкапсулярна задня катаракта підвищений внутрішньоочний тиск глаукома екзофтальм.

З боку ендокринної системи:  вторинна адренокортикальна та гіпофізарна недостатність (особливо під час стресу &ndash травм хірургічного втручання захворювань) знижена толерантність до вуглеводів маніфестація латентного діабету збільшена потреба в інсуліні та пероральних гіпоглікемічних засобах порушення менструального циклу розвиток кушингоїдного стану з гірсутизмом стриями та акне пригнічення росту плода або росту дітей.

З боку метаболізму: від&rsquo ємний азотистий баланс (у зв&rsquo язку з білковим катаболізмом) ліпоматоз включаючи середостінний ліпоматоз і епідуральний ліпоматоз який може спричинити неврологічні ускладнення збільшення ваги. Також може спостерігатись порушення балансу рідини та електролітів у вигляді: затримки натрію в організмі втрати калію гіпокаліємічного алкалозу затримки рідини в організмі застійної серцевої недостатності у чутливих пацієнтів артеріальної гіпертензії.

З боку кістково-м&rsquo язової системи: м&rsquo язова слабкість кортикостероїдна міопатія зменшення м&rsquo язової маси посилення симптомів міастенії остеопороз компресійні переломи хребців асептичний некроз голівок стегнової та плечової кісток патологічні переломи довгих кісток сухожилкова грижа суглобова нестабільність (через повторні внутрішньосуглобові ін&rsquo єкції).

З боку травної системи:  гикавка   пептична виразка з можливою наступною перфорацією та кровотечею панкреатит метеоризм виразковий езофагіт.

З боку шкіри та підшкірної клітковини:  уповільнене загоєння ран тонка ламка шкіра петехії та екхімози атрофія еритема обличчя підвищена пітливість пригнічені реакції на шкірні тести алергічний дерматит кропив&rsquo янка ангіоневротичний набряк.

Інші:  анафілактоїдні реакції або реакції підвищеної чутливості та гіпотензивні або шокоподібні реакції..

Крім того побічні реакції пов&rsquo язані з парентеральною терапією кортикостероїдами включають поодинокі випадки сліпоти пов&rsquo язані з терапією у місці ураження у ділянці обличчя та голови порушення пігментації шкірна та підшкірна атрофія стерильні абсцеси постін&rsquo єкційне запалення (після внутрішньосуглобового введення) та артропатія по типу Шарко.

Термін придатності

2 роки.

Не застосовувати препарат бетаспан після закінчення терміну придатності зазначеного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігати бетаспан в оригінальній упаковці при температурі не вище 25  ^оС. Не заморожувати.

Зберігати бетаспан в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 1 мл в ампулі по 1 або по 5 ампул у пачці.

По 1 мл в ампулі по 5 ампул у блістері по 1 блістеру в пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.