Арифам 1,5 мг/5 мг таблетки №30

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

АРИФАМ^® 1 5  мг/5  мг (ARIFAM^® 1.5  mg/5  mg)

АРИФАМ^® 1 5  мг/10  мг (ARIFAM^® 1.5  mg/10  mg)

Склад:

діючі речовини: indapamide amlodipine

1  таблетка містить 1 5  мг індапаміду та 6 935  мг амлодипіну бесилату що відповідає 5  мг амлодипіну або 13 87  мг амлодипіну бесилату що відповідає 10  мг амлодипіну

допомiжнi речовини: гіпромелоза (E464) лактози моногідрат магнію стеарат (E572) повідон (E1201) кремнію діоксид колоїдний безводний кальцію гідрофосфат целюлоза мікрокристалічна (E460) натрію кроскармелоза (E468) крохмаль кукурудзяний прежелатинізований гліцерин (Е422) макрогол  6000 титану діоксид (Е171) заліза оксид червоний (Е172) (Арифам^® 1 5  мг/10  мг).

Лікарська форма. Таблетки з модифікованим вивільненням.

Фармакотерапевтична група. Антагоністи кальцію та діуретики. Код АТX C08G A02.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів яким необхідно лікування індапамідом та амлодипіном у дозах наявних у фіксованих комбінаціях.

Протипоказання.

• Гіперчутливість до діючих речовин інших сульфонамідів похідних дигідропіридину або будь-яких допоміжних речовин
• ниркова недостатність тяжкого ступеня (кліренс креатиніну < 30  мл/хв)
• печінкова енцефалопатія або тяжке порушення функції печінки
• гіпокаліємія

• тяжка артеріальна гіпотензія
• шок (включаючи кардіогенний)
• обструкція виходу з лівого шлуночка (наприклад стеноз аорти тяжкого ступеня)
• серцева недостатність з нестабільною гемодинамікою після гострого інфаркту міокарда.

Спосіб застосування та дози.

Для перорального застосування.

Одна таблетка на добу одноразово бажано вранці перед їдою. Таблетку ковтають цілою не розжовуючи запиваючи водою. Максимальна добова доза &ndash 1  таблетка (1 5  мг/10  мг).

Застосування фіксованої комбінації не передбачене для ініціації терапії.

За необхідності зміни дозування слід провести індивідуальне титрування кожного з компонентів комбінації.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти з порушенням функції нирок (див. розділи « Протипоказання» та « Особливості застосування» ). При порушенні функції нирок тяжкого ступеня (кліренс креатиніну <   30  мл/хв) лікування препаратом протипоказане. Для пацієнтів з порушеннями функції нирок легкого та помірного ступеня тяжкості коригування рекомендованої дози не потрібне.

Пацієнтам похилого віку Арифам^® слід застосовувати з урахуванням функції нирок.

Пацієнти з порушенням функції печінки (див. розділи « Протипоказання» та « Особливості застосування» ). При тяжких порушеннях функції печінки лікування препаратом протипоказане. Для пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та помірного ступеня тяжкості рекомендації щодо дозування амлодипіну не встановлені тому дозу слід підбирати з обережністю та розпочинати лікування з найнижчої дози (див. розділи « Особливості застосування» та « Фармакокiнетика» ).

Побічні реакції.

Найчастіше при застосуванні окремо індапаміду та амлодипіну повідомлялося про такі побічні реакції як сонливість запаморочення головний біль пальпітація приливи крові біль в абдомінальній ділянці нудота набряк щиколотки набряк (оедема) та втома.

Під час лікування індапамідом та амлодипіном повідомлялося про побічні реакції з такою частотою виникнення: дуже часто (&ge 1/10) часто (&ge 1/100 < 1/10) нечасто (&ge   1/1000 &le 1/100) рідко (&ge 1/10000 &le 1/1000) дуже рідко (&le 1/10000) частота невідома (неможливо оцінити за існуючими даними).

* Може призвести до дегідратації та виникнення ортостатичної гіпотензії супутня втрата іонів хлору може спричинити вторинний компенсаторний метаболічний алкалоз (частота та вираженість цього явища є низькими).

** Здебільшого внаслідок холестазу.

При застосуванні амлодипіну повідомлялося про поодинокі випадки виникнення екстрапірамідного синдрому.

Звіт про підозрювані побічні реакції

Звіт про підозрювані побічні реакції у післяреєстраційному періоді лікарського засобу є важливим. Звіти дозволяють вести безперервний моніторинг балансу показника користь/ризик препарату. Спеціалісти у галузі охорони здоров&rsquo я зобов&rsquo язані повідомляти через національну систему звітності про будь-які випадки підозрюваних побічних реакцій.

Передозування.

Інформації щодо передозування препаратом Арифам^® у людини немає.

Передозування при застосуванні індапаміду

Симптоми. При застосуванні індапаміду в дозах до 40  мг що в 27  разів перевищує терапевтичну дозу токсичного впливу не виявлено. Симптоми гострого отруєння здебільшого проявляються у вигляді порушень водно-електролітного балансу (гіпонатріємія гіпокаліємія). Клінічно можливе виникнення нудоти блювання артеріальної гіпотензії судом вертиго сонливості сплутаності свідомості поліурії або олігурії що може призвести до анурії (внаслідок гіповолемії).

Лікування. Заходи першої допомоги включають швидке виведення прийнятої речовини шляхом промивання шлунка та/або застосування активованого вугілля з наступною нормалізацією водно-електролітного балансу в умовах стаціонару.

Передозування при застосуванні амлодипіну

Дані щодо свідомого передозування у людини є обмеженими.

Симптоми. З наявних даних можна припустити що прийом дуже великих доз може асоціюватися з надмірною периферичною вазодилатацією та ймовірним виникненням рефлекторної тахікардії. Повідомлялося про виражену можливо тривалу системну гіпотензію що призводило до шоку з летальним наслідком.

Лікування. Клінічно значима гіпотензія спричинена передозуванням амлодипіном потребує активної кардіоваскулярної допомоги включаючи частий моніторинг функції серця та респіраторної функції підняття нижніх кінцівок а також контроль ОЦК і сечовиділення. Призначення вазоконстриктора може бути корисним для відновлення тонусу судин та артеріального тиску у разі відсутності протипоказань до застосування. Внутрішньовенне введення кальцію глюконату ймовірно допоможе в усуненні наслідків блокади кальцієвих каналів. У деяких випадках може бути корисним промивання шлунка. Прийом активованого вугілля впродовж 2  годин після застосування амлодипіну в дозі 10  мг знижує швидкість абсорбції останнього. Оскільки амлодипін має високий рівень зв&rsquo язування з білками проведення гемодіалізу ймовірно не дасть результату.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Враховуючи вплив компонентів комбінованого препарату Арифам^® на перебіг вагітності та годування груддю:

• застосування препарату під час вагітності не рекомендоване
• препарат протипоказаний під час годування груддю.

Вагітність

Застереження пов&rsquo язані з індапамідом. Дані щодо застосування індапаміду вагітним жінкам відсутні або обмежені (менше 300  випадків). Наслідком тривалого застосування тіазидного діуретика під час ІІІ  триместру вагітності може бути зниження об&rsquo єму циркулюючої крові (ОЦК) вагітної жінки та маточно-плацентарного кровонаповнення що може спричинити фетоплацентарну ішемію й затримку розвитку плода. Крім того у рідкісних випадках у новонародженої дитини спостерігалися гіпоглікемія та тромбоцитопенія. Дослідження на тваринах не виявили прямого чи опосередкованого токсичного впливу на репродуктивність.

Застереження пов&rsquo язані з амлодипіном. Дослідження з безпеки застосування амлодипіну вагітним жінкам не проводились. У дослідженнях на тваринах при застосуванні високих доз спостерігався токсичний вплив на репродуктивність.

Годування груддю

Застереження пов&rsquo язані з індапамідом. Кількість даних щодо проникнення індапаміду/метаболітів у грудне молоко є недостатніми. Він належить до тіазидоподібних діуретиків застосування яких під час годування груддю супроводжувалося зменшенням та пригніченням лактації. Також можуть розвинутися гіперчутливість до похідних сульфонілсечовини та гіпокаліємія. Ризик для новонароджених/немовлят виключати не можна.

Застереження пов&rsquo язані з амлодипіном. Даних чи проникає амлодипін у грудне молоко немає.

Фертильність

Застереження пов&rsquo язані з індапамідом. Дослідження репродуктивної токсичності показали відсутність впливу на фертильність самців та самок пацюків. Впливу на фертильність людини не передбачається.

Застереження пов&rsquo язані з амлодипіном. У деяких пацієнтів при застосуванні блокаторів кальцієвих каналів спостерігалися оборотні біохімічні зміни в головці сперматозоїда. Клінічних даних щодо потенційного впливу амлодипіну на фертильність недостатньо. В одному дослідженні на тваринах були виявлені побічні реакції на фертильність самців.

Діти.

Безпека та ефективність препарату Арифам^® для дітей не вивчалися. Дані відсутні.

Особливості застосування.

Особливі застереження

Печінкова енцефалопатія. У пацієнтів із порушенням функції печінки застосування тіазидоподібних діуретиків може спричинити виникнення печінкової енцефалопатії особливо у випадку дисбалансу електролітів. У такому разі застосування Арифаму^® слід негайно припинити через наявність індапаміду у його складі.

Фотосенсибілізація. При застосуванні тіазидних та тіазидоподібних діуретиків повідомлялося про випадки виникнення реакцій фотосенсибілізації (див. розділ « Побічні реакції» ). При появі реакції фотосенсибілізації під час лікування прийом препарату рекомендовано припинити. Якщо ж є потреба у відновленні його застосування рекомендовано захистити вразливі ділянки від сонця або джерел штучного ультрафіолету.

Запобіжні заходи при застосуванні

Гіпертонічний криз. Цільові дослідження з безпеки та ефективності амлодипіну у стані гіпертонічного кризу не проводились.

Баланс води та електролітів

·                                         Рівень натрію в плазмі крові. Перед початком лікування та згодом через регулярні проміжки часу слід визначати рівень натрію в плазмі крові. Будь-який діуретик може спричинити виникнення гіпонатріємії іноді з дуже серйозними наслідками. Зниження рівня натрію в плазмі крові спочатку може бути безсимптомним тому необхідний моніторинг. У пацієнтів похилого віку та тих що страждають на цироз печінки моніторинг слід проводити частіше (див. розділи « Побічні реакції» та « Передозування» ).

·                                         Рівень калію в плазмі крові. Зниження рівня калію в плазмі крові з виникненням гіпокаліємії є основним ризиком при застосуванні тіазидних та тіазидоподібних діуретиків. Слід запобігати  виникненню гіпокаліємії (<   3 4  ммоль/л) у хворих з високим ризиком таких як пацієнти похилого віку пацієнти які недостатньо харчуються та/або приймають багато медикаментів пацієнти з цирозом печінки що супроводжується набряками й асцитом пацієнти з ішемічною хворобою серця (ІХС) та серцевою недостатністю. У таких випадках гіпокаліємія підвищує кардіотоксичність серцевих глікозидів та ризик виникнення аритмій. Хворі які мають подовжений QT-інтервал вродженого або ятрогенного генезу також належать до групи ризику. У таких пацієнтів гіпокаліємія та брадикардія можуть сприяти розвитку аритмій тяжкого ступеня у тому числі пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу « пірует» яка може бути летальною. У всіх вищезазначених випадках необхідний більш частий контроль рівня калію в плазмі крові. Перше визначення рівня калію в плазмі крові слід виконати упродовж першого тижня лікування. При виявленні гіпокаліємії слід відкоригувати рівень калію в плазмі крові.

·                                         Рівень кальцію в плазмі крові. Тіазидні та тіазидоподібні діуретики можуть зменшувати екскрецію кальцію з сечею і призводити до незначного й тимчасового підвищення рівня кальцію в плазмі крові. Виникнення гіперкальціємії може бути пов&rsquo язане з недіагностованим гіперпаратиреоїдизмом. У таких випадках слід припинити лікування та обстежити функцію паращитовидних залоз.

Рівень глюкози в крові. Через наявність індапаміду у складі препарату контроль рівня глюкози в крові є важливим для хворих на цукровий діабет особливо за наявності гіпокаліємії.

Серцева недостатність. Пацієнтам із серцевою недостатністю Арифам^® слід призначати з обережністю. У довготривалому плацебо-контрольованому дослідженні за участю пацієнтів із серцевою недостатністю тяжкого ступеня (ІІІ та IV клас за функціональною класифікацією Нью-Йоркської асоціації кардіологів) частота випадків виникнення набряку легень була вищою при застосуванні амлодипіну ніж плацебо. Пацієнтам із застійною серцевою недостатністю призначати антагоністи кальцію у тому числі амлодипін слід з обережністю оскільки вони підвищують ризик виникнення серцево-судинних подій та смерті.

Функція нирок. Тіазидні та тіазидоподібні діуретики найбільш ефективні коли функція нирок не порушена або порушення є незначними (рівень креатиніну в плазмі крові <   25  мг/л тобто 220  мкмоль/л у дорослих). У пацієнтів похилого віку рівень креатиніну плазми крові коригується з урахуванням віку маси тіла та статі. Гіповолемія спричинена втратою води та натрію внаслідок прийому діуретиків на початку лікування асоціюється зі зниженням гломерулярної фільтрації. Це може призвести до підвищення рівня сечовини та креатиніну плазми крові. Ця транзиторна функціональна ниркова недостатність не має наслідків у пацієнтів з нормальною функцією нирок але може посилити наявну ниркову недостатність.

Пацієнтам з нирковою недостатністю амлодипін можна застосовувати у звичайних дозах. Коливання концентрації амлодипіну в плазмі крові не залежать від ступеня тяжкості ниркової недостатності. Амлодипін не піддається діалізу. Дослідження з вивчення ефективності комбінованого препарату Арифам^® за участю пацієнтів з дисфункцією нирок не проводились. Для осіб з порушенням функції нирок дозу препарату слід підбирати відповідно до дозування кожного окремого компонента при застосуванні у монотерапії.

Рівень сечової кислоти в крові. Через наявність індапаміду у складі препарату у пацієнтів з підвищеним рівнем сечової кислоти в крові можливе збільшення кількості нападів подагри.

Функція печінки. У пацієнтів з порушенням функції печінки спостерігаються подовження періоду напіввиведення амлодипіну та збільшення значення AUC (площа під кривою на графіку залежності концентрації препарату в крові від часу спостереження) рекомендації щодо дозування відсутні. Тому лікування амлодипіном необхідно розпочинати з найнижчої дози. Препарат слід застосовув