Агрелід 0,5 мг у флаконі капсули №50

Агрелід (Agrelid) інструкція по застосуванню

Склад

Діюча речовина: анагрелід;

• 1 капсула містить анагрелід 0,5 мг у формі анагрелід гідрохлорид моногідрату;

Допоміжні речовини: лактози моногідрат, лактоза безводна, целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, повідон, магнію стеарат;

Склад капсули: кремнію діоксид, натрію лаурилсульфат, діоксид титану (Е 171), вода очищена, желатин.

Лікарська форма

Капсули.

Основні фізико-хімічні властивості

Білого або майже білого кольору непрозорі капсули з твердого желатину розмір № 4 з написом чорного кольору "0,5 mg" на капсулі та кришечці. Капсули заповнені білим або майже білим гранулами.

Фармакотерапевтична група

Антинеопластичні засоби. Анагрелід. Код АТХ L01XX 35.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Агрелід – специфічний засіб, що впливає зниження кількості тромбоцитів у периферичній крові.

При пероральному застосуванні анагрелід викликає дозозалежне та оборотне зниження кількості тромбоцитів у периферичній крові. Механізми, за допомогою яких анагрелід призводить до зниження кількості тромбоцитів, вивчаються.

Дані клінічних досліджень свідчать, що анагрелід пригнічує гіпердозрівання мегакаріоцитів, при цьому це явище є дозозалежним. У зразках крові, отриманих від здорових добровольців, які застосовували анагрелід, спостерігалися порушення постмітотичної фази розвитку мегакаріоцитів, зменшення їх розмірів та плодючості. У терапевтичних дозах анагрелід не призводить до суттєвої зміни кількості лейкоцитів, чинить слабке клінічно незначне зниження кількості еритроцитів.

Анагрелід пригнічує фосфодіестеразу III циклічного АМФ. Інгібітори фосфодіестерази III циклічного АМФ можуть спричинити зниження агрегації тромбоцитів. Однак значне зниження агрегації тромбоцитів спостерігається при застосуванні більш високих доз, ніж необхідно зниження кількості тромбоцитів. Застосування анагреліду не призводить до істотних змін таких параметрів, як час згортання. крові та тривалість життя тромбоцитів, не змінюється при цьому і морфологія кісткового мозку. Застосування анагреліду не впливає на АТ, частоту пульсу, показники аналізу сечі та ЕКГ.

Фармакокінетика

При пероральному надходженні анагреліду в організм він швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. 76% вмісту капсули всмоктується у кишечнику.
При пероральному надходженні анагреліду в дозі від 0,5 до 2,0 мг слідувати лінійність параметрів фармакокінетики. При застосуванні дози анагреліду в 0,5 мг натще час напівжиття препарату в плазмі становить 1,3 години. Згідно з цими даними, оптимальним можна враховувати застосування препарату від 2 до 4 разів на добу.

При багаторазовому прийомі анагрелід не накопичується у плазмі крові. Препарат швидко піддається метаболізму, основний метаболіт виводиться із сечею протягом 24 годин, менше 1% виділяється у незмінному вигляді.

Одночасне вживання їжі сповільнює всмоктування препарату у шлунково-кишковому тракті. Тому при застосуванні анагреліду з їжею або після неї він довше визначається крові, ніж при застосуванні натще. При застосуванні дози анагреліду в 0,5 мг після їди відзначається помірне зниження біодоступності в середньому на 14%, при цьому час напівжиття в плазмі злегка підвищувався до 1,8 години.

Фармакокінетичні дослідження з одноразовим застосуванням 1 мг анагреліду у хворих з тяжким ступенем ниркової недостатності (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) не виявляли значних змін фармакокінетичних параметрів.
Фармакокінетичні дослідження з одноразовим застосуванням 1 мг анагреліду у хворих із середнім ступенем печінкової недостатності свідчать про збільшення періоду напіввиведення у 8 разів.

Клінічні властивості

Показання

Лікування тромбоцитемії у пацієнтів з мієлопроліферативними захворюваннями з метою зменшення кількості тромбоцитів, зниження ризику виникнення тромбозу та обмеження асоційованих симптомів, включаючи тромбогеморагічні явища (хронічні форми захворювання).

Протипоказання Агреліду

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату.

Середній або тяжкий ступінь печінкової недостатності (підвищення рівня трансаміназ більш ніж у 5 разів вище за норму).

Середній або тяжкий ступінь ниркової недостатності (кліренс креатиніну <50 мл/хв).

Препарат не застосовувати для лікування гострих ускладнень тромбоцитозу, що загрожують життю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та іншими видами взаємодій.

Анагрелід - інгібітор фосфодіестерази III. Не рекомендується одночасне застосування анагреліду з іншими інгібіторами фосфодіестерази III, такими як: мілринон, еноксимон, амринон, олпринон та цилостазол. Флувоксамін та омепразол можуть негативно впливати на кліренс анагреліду. У рекомендованих дозах препарат може посилювати дію інших лікарських засобів, які пригнічують або модифікують функцію трьох боцитів, наприклад, ацетилсаліцилової кислоти. У деяких пацієнтів із справжньою тромбоцитемією, які одночасно лікувалися ацетилсаліциловою кислотою та анагрелідом, виникали випадки масивних кровотеч. До початку одночасного застосування ацетилсаліцилової кислоти та анагреліду слід оцінити потенційний ризик розвитку геморагій.

Дослідження фармакокінетики при сумісному застосуванні анагреліду з варфарином та дигоксином не виявило взаємодії між цими препаратами.
Під час клінічних досліджень найчастіше застосовували разом із анагрелідом такі препарати: ацетамінофен, фуросемід, препарати заліза, ранітидин, гідроксимочевину, алопуринол. Клінічних проявів взаємодії зазначених препаратів із анагрелідом не виявлено. З практики відомо, що сукральфат може перешкоджати всмоктуванню анагреліду у шлунково-кишковому тракті.

Одночасне застосування анагреліду у пацієнтів разом з флеботомією було ефективним, як і у пацієнтів, які отримували іншу комбіновану терапію анагрелідом з гідроксимочевиною, аспірином, інтерфероном та алкілуючими агентами.

Особливості застосування препарату

Печінкова недостатність. При легких ступенях функціональних порушень печінки необхідно постійно контролювати функцію печінки з метою своєчасного виявлення ознак гепатотоксичності та кардіотоксичності.
Пацієнтам із середнім та тяжким ступенем печінкової недостатності протипоказаний анагрелід.

Ниркова недостатність. Потенційний ризик та переваги від застосування анагреліду пацієнтам із нирковою недостатністю слід враховувати перед призначенням терапії анагрелідом.

Моніторинг Застосування препарату потребує ретельного спостереження за пацієнтом, включаючи аналіз крові (гемоглобін, лейкоцити та тромбоцити), оцінку функції печінки (АЛТ та АСТ) та нирок (сироватковий креатинін та сечовина).

Проведення терапії анагрелідом у хворих на серцево-судинні захворювання, з функціональними порушеннями печінки має відбуватися під постійним наглядом медичних працівників.

тромбоцити. Протягом 4-х діб після припинення прийому препарату кількість тромбоцитів починає збільшуватись і до 10-14-го дня повертається до рівня, який був до початку лікування.

Анагрелід не слід призначати для лікування гострих та загрозливих для життя ускладнень тромбоцитозу.

Серцево-судинна система. Спостерігалися випадки кардіомегалії та серцевої недостатності.

Анагрелід слід застосовувати пацієнтам будь-якого віку із захворюваннями або підозрою на захворювання серцево-судинної системи лише тоді, коли вигода перевищує потенційний ризик.

Хворим на серцево-судинні захворювання перед призначенням лікування анагрелідом необхідно провести кардіологічне обстеження (електрокардіограма та ехокардіограма), а також проводити обстеження під час лікування у зв'язку з позитивним іонотропним ефектом анагреліду та можливими серцево-судинними ефектами, що включають серцебиття, застій.

Пацієнти похилого віку. Відмінності у дозуванні препарату, профілі та частоті побічних явищ між пацієнтами похилого віку (від 65 років) та молодшими пацієнтами не виявлено.

Препарат містить лактозу. Пацієнтам із вродженою галактоземією; синдромом мальабсорбції глюкози чи галактози чи дефіцитом лактази не можна приймати цей препарат.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Дослідження з безпеки та ефективності препарату у вагітних та годуючих груддю не проводилися. Застосування анагреліду вагітним не рекомендується.

Якщо жінка застосовує анагрелід у період вагітності або вагітніє в період застосування препарату, її слід попередити про ризик плода.
Жінкам репродуктивного віку, які приймають анагрелід, слід застосовувати контрацептиви.

Невідомо, чи проникає анагрелід з організму матері-годувальниці матері в молоко, тому враховуючи небезпеку препарату для дитини, якщо існує необхідність застосування препарату в період годування груддю, слід припинити грудне годування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами

Необхідно утриматися від керування транспортними засобами та іншими приладами хворим, у яких при застосуванні лікарського засобу виникають запаморочення, порушення зору тощо.

Спосіб застосування та дози Агрелід

Агрелід застосовувати перорально.

Лікування слід розпочинати під постійним контролем.

Рекомендована початкова доза анагреліду становить 0,5 мг 4 рази на день або 1,0 мг 2 рази на день. Цю дозу слід підтримувати протягом 1 тиж. Через 1 тиждень дозу можна змінювати індивідуально, дозу потрібно доводити до мінімальної ефективної, яка буде достатньою для зниження/підтримання кількості тромбоцитів на рівні нижче 600×109/л, а в ідеалі – на рівні від 150×109/л до 400×109/ л.

Збільшення дози препарату не повинно перевищувати 0,5 мг на добу протягом 1 тижня. Максимальна разова доза не повинна перевищувати 25 мг. Максимальна добова доза, що застосовується у період клінічних досліджень препарату, становила 10 мг на добу.

У перший тиждень лікування вимірювання кількості тромбоцитів слід проводити кожні 2 дні, далі щонайменше щотижня до моменту досягнення постійної дози. Як правило, зменшення кількості тромбоцитів спостерігається протягом 14-21 дня після початку лікування та у більшості пацієнтів адекватний результат лікування спостерігається та підтримується із застосуванням дози 1-3 мг на добу.
Спеціальних рекомендацій щодо дозування для пацієнтів похилого віку немає.
Перед початком лікування хворих з легким ступенем печінкової недостатності слід врахувати ризик та користь такого лікування. Почати лікування хворих з легким ступенем печінкової недостатності рекомендується з дози 0,5 мг на добу, яку слід підтримувати щонайменше протягом тижня під наглядом серцево-судинної системи. Підвищувати дозу більш ніж на 0,5 мг на тиждень не слід.

Діти

Безпека та ефективність анагреліду у дітей не було встановлено. Мієлопроліферативні захворювання є рідкістю у педіатричних хворих і лише обмежені дані щодо цієї групи. У відкритому дослідженні, яке проводили за участю 17 педіатричних пацієнтів віком від 7 до 14 років та 18 дорослих пацієнтів (67% з яких були пацієнти похилого віку від 65 років) з есенціальною тромбоцитемією було показано, що дози та навантаження на одиницю маси тіла, Cmax та AUC анагреліду були нижчими у дітей/підлітків порівняно з дорослими (Cmax 48%, AUCt 55%).

Анагрелід слід використовувати для цієї групи пацієнтів із обережністю.
Ті фармакокінетичні розбіжності між дорослими та молодшими пацієнтами, які слід очікувати при застосуванні пацієнтів з есенціальною тромбоцитемією, що не потребують коригування дози.

Передозування

Відзначалася невелика кількість випадків передозування анагреліду, симптоми включали синусову тахікардію та блювання.

Терапія у випадках передозування

Специфічного антидоту до анагреліду немає. У разі передозування хворий повинен знаходитись під ретельним контролем. Необхідно контролювати кількість тромбоцитів у крові. При передозуванні препарат слід припинити, доки кількість тромбоцитів не прийде до норми.
Анагрелід при застосуванні у дозах вище рекомендованих викликав зниження артеріального тиску з періодичною гіпотензією. Доза анагреліду в 5 мг може призвести до зниження артеріального тиску, що супроводжується запамороченням.

Побічні реакції Агреліду

Анагрелід у низьких дозах добре переноситься. Більшість випадків побічної дії бувають слабкі та минущі, при цьому не потрібно специфічного лікування для їх усунення.

Побічні реакції у хворих з мієлопроліферативними захворюваннями різної етіології мають практично однаковий характер та частоту. Більшість побічних реакцій бувають слабкими та частота їх знижується при продовженні терапії. Однак у деяких випадках бувають і серйозні побічні реакції: застійна серцева недостатність, інфаркт міокарда, кардіоміопатія, кардіомегалія, повна блокада серця, мерехтіння передсердь, порушення мозкового кровообігу, перикардити, інфільтрати в легенях, пневмофішроз, пневмофішроз, пневмофіброз, пневмофіброз. Частота побічних реакцій збільшується зі збільшенням дози препарату.

Частота побічних реакцій: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (≥ 1/1000 до <1/100); рідкісні (≥1/10000 до <1/1000); дуже рідкісні (<1/10000); частота невідома (не може бути визначена за наявними даними).

Дуже часті побічні реакції.
Загальний характер: біль голови.
Часті побічні реакції.

З боку серцево-судинної системи: серцебиття, тахікардія.

З боку шлунково-кишкового тракту: діарея, нудота, здуття живота, блювання, абдомінальний біль.

З боку нервової системи: запаморочення, парестезія.

З боку органів дихання: задишка, фарингіт, кашель, біль у грудях.

З боку шкіри та придатків: периферичні набряки, висипання.

Загальний характер: астенія, біль у спині, затримка рідини, підвищена стомлюваність.

З боку кровотворної та лімфатичної систем: анемія.

Нечасті побічні реакції

Серцево-судинна система: аритмія, геморагія, серцево-судинні захворювання, серцева недостатність, вазодилатація, артеріальна гіпотензія або гіпертензія, мігрень, фібриляція передсердь, суправентрикулярна тахікардія, вентрикулярна тахікардія, синкопе.

З боку шлунково-кишкового тракту: молота, дисфагія, диспепсія, анорексія, панкреатит, шлунково-кишкові кровотечі, запор.

З боку кровотворної та лімфатичної систем: тромбоцитопенія, крововилив, лімфаденопатія, панцитопенія, екхімоз, кровотеча, тромбози.

З боку опорно-рухового апарату: артралгія, міалгія, судоми м'язів, артрит, біль у кістках.

З боку нервової системи: депресія, безсоння, сплутаність свідомості, нервозність, амнезія, парестезія, гіпестезія, сухість у роті, галюцинації.

З боку метаболізму: Зниження маси тіла.

З боку органів дихання: риніт, носова кровотеча, синусит, пневмонія, бронхіт, диспное, гідроторакс.

З боку шкіри та придатків: пітливість, захворювання шкіри, виразки на шкірі, алопеція, порушення пігментації шкіри, свербіж.

З боку органів відчуття: амбліопія, порушення зору та слуху, кон'юнктивіт, аномалії полів зору, шум у вухах.

З боку сечостатевої системи: збільшення сечовиділення, гематурія, дизурія, нетримання сечі, імпотенція.

З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня ензимів печінки.

Загального характеру: грипоподібний синдром, випадкові травми, фотосенсибілізація, целюліт, біль у грудях, слабкість, жар, лихоманка.

Інфекції: інфекції сечостатевої системи.

Рідкісні побічні реакції

Серцево-судинна система: стенокардія, інфаркт міокарда, кардіомегалія, кардіоміопатія, гідроперикардит, вазодилатація, постуральна гіпотензія.

З боку шлунково-кишкового тракту: коліт, гастрит, кровотеча з ясен.

Порушення з боку нервової системи: сонливість, порушення координації, дизартрія, мігрень.

З боку метаболізму збільшення маси тіла.

З боку органів дихання: легенева гіпертензія, інфільтрати у легенях, плевральний випіт, алергічний альвеоліт.

З боку шкіри та придатків: сухість шкіри.

З боку органів чуття: диплопія, тинітус.

З боку сечостатевої системи: ніктурія, ниркова недостатність, тубулоінтерстиціальний нефрит.

Загальний характер: біль, підвищення рівня креатиніну у крові.

Частота невідома

З боку гепатобіліарної системи гепатит.

Термін придатності

5 років.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30 С у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 50 капсул у флаконах.

Категорія відпуску з аптеки

За рецептом.