Вазиліп 20 мг таблетки №84

Вазиліп (Vasilip) інструкція для застосування

Склад

діюча речовина: симвастатин
1 таблетка вкрита плівковою оболонкою містить 10 мг або 20 мг симвастатину
допоміжні речовини: лактози моногідрат крохмаль прежелатинізований бутилгідроксіанізол (Е 320) кислота лимонна безводна кислота аскорбінова крохмаль кукурудзяний целюлоза мікрокристалічна магнію стеарат
плівкова оболонка: гіпромелоза тальк пропіленгліколь титану діоксид (Е 171).

Лікарська форма

Таблетки вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

круглі злегка двоопуклі білого кольору таблетки вкриті плівковою оболонкою зі скошеними краями.

Фармакотерапевтична група

Гіполіпідемічні засоби монокомпонентні. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази.
Код АТХ С10А А01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Після перорального прийому симвастатин із неактивного лактону гідролізується у печінці до відповідної активної бета-гідроксикислотної форми яка має потужну активність у гальмуванні ГМГ-КоА-редуктази (3-гідроксі-3-метил-глутарил коензим А редуктази). Цей фермент каталізує перетворення ГМГ-КоА на мевалонат (початкова і лімітувальна стадія біосинтезу холестерину).

Підтверджено що симвастатин знижує як нормальні так і підвищені концентрації ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ). ЛПНЩ утворюються з ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) і переважно катаболізуються високоспорідненими рецепторами ЛПНЩ. Механізм ЛПНЩ-знижувального ефекту симвастатину може бути пов&rsquo язаний як зі зниженням концентрації холестерину ЛПДНЩ (Х-ЛПДНЩ) так і з індукцією рецепторів ЛПНЩ що призводить до скорочення продукування та підвищення катаболізму холестерину ЛПНЩ (Х-ЛПНЩ). Також при застосуванні симвастатину істотно знижується рівень аполіпопротеїну B. Крім того симвастатин помірно збільшує рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності (Х-ЛПВЩ) і знижує рівень тригліцеридів у плазмі крові. У результаті цих змін зменшуються співвідношення загального холестерину до Х-ЛПВЩ і Х-ЛПНЩ до Х-ЛПВЩ.

Ішеміча хвороба серця (ІХС)

За даними дослідження лікування симвастатином у дозі 40 мг на добу порівняно з плацебо значно зменшує летальність з різних причин у пацієнтів у зв&rsquo язку зі зменшенням летальності від інфаркту міокарда. Зниження летальності від несудинних захворювань не досягало статистичної значущості. Також симвастатин зменшує ризик великих коронарних нападів (складений кінцевий показник із нелетального інфаркту міокарда та летальності від ІХС). Симвастатин зменшує потребу у проходженні процедури реваскуляції коронарних артерій (у тому числі аортокоронарне шунтування або транслюмінальна коронарна ангіопластика) та процедури реваскуляції периферичних та некоронарних судин.

Симвастатин зменшує ризик виникнення інсульту ішемічного інсульту. Крім того у підгрупі пацієнтів із цукровим діабетом симвастатин зменшує ризик розвитку макроваскулярних ускладнень а отже необхідність процедури реваскуляції периферичних судин (хірургія чи ангіопластика) ампутації нижніх кінцівок а також знижує ризик виникнення виразок на ногах. Пропорційне зниження частоти подій було однаковим у кожній підгрупі пацієнтів: без коронарних захворювань але із серцево-судинними захворюваннями чи периферичними захворюваннями судин чоловіків та жінок у віці до або після 70 років з наявністю або відсутністю гіпертензії на початку досліджень зокрема з рівнем холестерину ЛПНЩ нижче  3 ммоль/л.

За даними дослідження симвастатин зменшує ризик летального наслідку. Симвастатин також зменшує ризик випадків великих коронарних нападів. Крім того симвастатин значно знижує ризик летальних та нелетальних випадків серцево-судинних захворювань (інсульт та транзиторна ішемічна атака). Немає статично значущої відмінності між групами у разі летального наслідку не від серцево-судинних захворювань.

Первинна гіперхолестеринемія та комбінована гіперліпідемія.

За даними дослідження де порівнювали ефективність та безпечність симвастатину у пацієнтів із гіперхолестеринемією спостерігалося зниження ЛПНЩ із комбінованою (змішаною) формою гіперліпідемії спостерігалося зниження тригліцеридів та збільшення ЛПВЩ.

Фармакокінетика.

Симвастатин &ndash неактивний лактон in vivo легко гідролізується утворюючи бета-гідроксікислотний потужний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази. Гідроліз відбувається головним чином у печінці швидкість гідролізу у плазмі крові людини є дуже низькою.

Абсорбція

Симвастатин добре всмоктується і піддається екстенсивній екстракції у печінці при первинному проходженні. Екстрагування у печінці залежить від печінкового кровотоку. Печінка є основним місцем дії активної форми. Після перорального прийому симвастатину наявність бета-гідроксікислоти у системному кругообігу становить менше 5 % дози. Максимальна концентрація активних інгібіторів у плазмі крові досягається приблизно через 1-2 години після прийому симвастатину. Супутній прийом їжі не впливає на абсорбцію препарату.

Фармакокінетичні дослідження прийому однієї або кількох доз симвастатину показали що після багаторазового прийому препарату не відбувається накопичення лікарського засобу.

Розподіл

Зв&rsquo язування симвастатину та його активних метаболітів з білками плазми крові становить &ge 95 %.

Виведення

Симвастатин є субстратом CYP3A4. Основними метаболітами симвастатину у плазмі крові людини є бета-гідроксікислота та 4 додаткові активні метаболіти. Після перорального прийому симвастатину міченого радіоактивним ізотопом 13 % препарату виводиться із сечею і 60 % з фекаліями протягом 96 годин. Речовина знайдена у фекаліях являє собою частину адсорбованого лікарського засобу що виводиться з жовчю та частину препарату що не абсорбувалась. Після внутрішньовенного введення метаболіту бета-гідроксікислоти його період напіврозпаду становить 1 9 години. У середньому лише 0 3 % внутрішньовенної дози виводиться із сечею у формі інгібіторів.

Показання

Гіперхолестеринемія

Лікування первинної гіперхолестеринемії або змішаної дисліпідемії як доповнення до дієти коли відповідь на дієту та інші немедикаментозні засоби лікування (наприклад фізичні вправи зниження маси тіла) є недостатньою.

Лікування гомозиготної сімейної гіперхолестеринемії як доповнення до дієти та іншого ліпідознижувального лікування (наприклад аферезу ліпідів низької щільності) якщо такі методи лікування не є достатніми.

Серцево-судинна профілактика

Зниження серцево-судинної летальності та захворюваності у пацієнтів з явною атеросклеротичною серцево-судинною хворобою або цукровим діабетом з нормальними або підвищеними рівнями холестерину як додаткова терапія для корекції інших факторів ризику та до іншої кардіопротективної терапії (див. розділ « Фармакологічні властивості» ).

Протипоказання

Гіперчутливість до симвастатину або до будь-якого іншого компонента препарату.

Захворювання печінки у гострій стадії або стійке підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові невідомого ґенезу.

Супутній прийом потужних інгібіторів CYP3A4 (препаратів що збільшують AUC приблизно в 5 разів або більше) таких як ітраконазол кетоконазол посаконазол вориконазол інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавір) боцепревір телапревір еритроміцин кларитроміцин телітроміцин та нефазодон (див. розділ « Особливості застосування» та « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ).

Супутній прийом гемфіброзилу циклоспорину або даназолу.

Період вагітності або годування груддю (див. розділ « Застосування у період вагітності або годування груддю» ).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Взаємодії вивчали лише у дорослих.

Фармакодинамічні взаємодії

Взаємодія з гіполіпідемічними лікарськими засобами що можуть спричинити міопатію

Ризик розвитку міопатії включаючи рабдоміоліз збільшується при одночасному застосуванні симвастатину з фібратами і ніацином (нікотинова кислота) &ge 1 г/добу. Окрім того існує фармакокінетична взаємодія з гемфіброзилом що призводить до збільшення рівня симвастатину у плазмі крові. Немає жодного доказу що при одночасному застосуванні симвастатину і фенофібрату ризик розвитку міопатії вищий ніж при застосуванні цих препаратів окремо. Щодо інших фібратів немає належних даних з фармаконагляду і фармакокінетики. У поодиноких випадках виникнення міопатії/рабдоміолізу асоціюється із сумісним застосуванням симвастатину та ліпідознижувальної дози &ge 1 г/добу ніацину.

Фармакокінетичні взаємодії

Рекомендації для застосування засобів що вступають у взаємодію наведено у таблиці нижче.

Взаємодії лікарських засобів пов&rsquo язані зі зростанням ризику міопатії/рабдоміолізу
Речовини що вступають у взаємодію	Рекомендації
Потужні інгібітори CYP3A4: ітраконазол кетоконазол позаконазол вориконазол еритроміцин кларитроміцин телітроміцин інгібітори протеази ВІЛ (нелфінавір) боцепревір телапревір нефазодон циклоспорин даназол гемфіброзил	протипоказане застосування разом із симвастатином
Інші фібрати (за винятком фенофібрату)	не перевищувати щоденної дози 10 мг симвастатину
Аміодарон амлодипін верапаміл дилтіазем	не перевищувати 20 мг симвастатину на добу
Фузидинова кислота	не рекомендується із симвастатином
Грейпфрутовий сік	рекомендовано уникати вживання

Вплив інших лікарських засобів на симвастатин

Взаємодії з участю CYP3A4

Симвастатин є субстратом цитохрому P450 3A4. Потужні інгібітори цитохрому P450 3A4 підвищують ризик виникнення міопатії та рабдоміолізу внаслідок зростання концентрації ГМГ-КоА-редуктази у плазмі під час терапії симвастатином. До таких інгібіторів належать ітраконазол кетоконазол посаконазол вориконазол еритроміцин кларитроміцин телітроміцин інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавір) боцепревір телапревір та нефазодон. Супутній прийом ітраконазолу призводить до зростання експозиції симвастатинової кислоти (активного метаболіту бета-гідроксікислоти) більш ніж у 10 разів телітроміцину &ndash більш ніж у 11 разів.

Комбінація з ітраконазолом кетоконазолом позаконазолом вориконазолом інгібіторами протеази ВІЛ (нелфінавір) боцепревіром телапревіром еритроміцином кларитроміцином телітроміцином нефазодоном а також з гемфіброзилом циклоспорином та даназолом протипоказана (див. розділ « Протипоказання» ). Якщо лікування потужними інгібіторами CYP3A4 (препаратами що збільшують AUC в 5 разів або більше) неможливо уникнути терапію симвастатином потрібно припинити на час проведення курсу лікування. Застосування симвастатину з деякими іншими менш потужними інгібіторами CYP3A4: флюконазолом верапамілом і дилтіаземом &ndash слід проводити з обережністю.

Флюконазол

Зрідка повідомлялося про випадки рабдоміолізу що асоціювався з супутнім прийомом симвастатину та флюконазолу (див. розділ « Особливості застосування» ).

Циклоспорин

Ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу зростає при поєднаному застосуванні циклоспорину з симвастатином тому таке застосування протипоказане (див. розділи « Протипоказання» та « Особливості застосування» ). Хоча механізм дії не повністю зрозумілий було продемонстровано що циклоспорин збільшує AUC інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази. Збільшення AUC симвастатину відбувається насамперед через пригнічення CYP3A4.

Даназол

Через ризик розвитку міопатії і рабдоміолізу що збільшується при супутньому застосуванні даназолу з симвастатином таке застосування протипоказане (див. розділи « Протипоказання» та « Особливості застосування» ).

Гемфіброзил

Гемфіброзил збільшує AUC симвастатинової кислоти у 1 9 раза можливо через гальмування каскаду реакцій глюкуронідації. Супутнє застосування з гемфіброзилом протипоказане.

Аміодарон

Ризик міопатії та рабдоміолізу підвищується під час супутнього прийому симвастатину з аміодароном (див. розділ « Особливості застосування» ). У ході клінічного дослідження про міопатію повідомили 6 % пацієнтів які приймали симвастатин 80 мг та аміодарон. Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу для пацієнтів які приймають цей препарат супутньо з аміодароном.

Блокатори кальцієвих каналів

Верапаміл

Ризик виникнення міопатії і рабдоміолізу збільшується при супутньому застосуванні верапамілу з симвастатином у дозі 40 мг або 80 мг.

Фармакокінетичні дослідження показали що одночасне застосування верапамілу призводить до збільшення експозиції симвастатинової кислоти в 2 3 раза насамперед через пригнічення CYP3A4. Таким чином доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу для пацієнтів які приймають цей препарат супутньо з верапамілом.

Дилтіазем

Ризик виникнення міопатії і рабдоміолізу збільшується при супутньому застосуванні дилтіазему та симвастатину у дозі 80 мг. Ризик розвитку міопатії у пацієнтів які приймають симвастатин у дозі 40 мг та дилтіазем не збільшувався. У фармакокінетичному дослідженні супутній прийом дилтіазему спричиняв зростання експозиції симвастатинової кислоти у 2 7 раза насамперед через пригнічення CYP3A4. Таким чином для пацієнтів які отримують супутнє лікування дилтіаземом доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу.

Амлодипін

Пацієнти які приймають амлодипін супутньо з симвастатином мають підвищений ризик розвитку міопатії. У фармакокінетичному дослідженні супутній прийом амлодипіну спричиняв зростання експозиції симвастатинової кислоти у 1 6 раза.

Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу для пацієнтів які приймають цей препарат супутньо з амлодипіном.

Помірні інгібітори CYP3A4

Пацієнти які приймають інші лікарські засоби що мають помірний інгібуючий ефект на CYP3A4 супутньо з симвастатином особливо з вищими дозами симвастатину мають підвищений ризик появи міопатії (див. розділ « Особливості застосування» ).

Ніацин (нікотинова кислота)

Рідкісні випадки міопатії/рабдоміолізу асоціювалися з супутнім прийомом ліпідомодифікувальних доз (&ge 1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти). У ході фармакокінетичного дослідження супутній прийом однократно дози 2 г нікотинової кислоти пролонгованої дії з симвастатином 20 мг призвів до помірного підвищення AUC симвастатину і симвастатинової кислоти та концентрацій C_max симвастатинової кислоти у плазмі крові.

Фузидинова кислота

Імовірність розвитку міопатії підвищуватись при супутньому призначенні фузидинової кислоти зі статинами у тому числі симвастатином. Супутній прийом цієї комбінації може спричинити підвищення концентрації обох препаратів у плазмі крові. Механізм такої взаємодії на цей час невідомий. При застосуванні симвастатину повідомлялося про поодинокі випадки розвитку рабдоміолізу (включаючи летальні випадки). Якщо вважається за необхідне застосування фузидинової кислоти лікування симвастатином слід припинити на час лікування фузидиновою кислотою (див. розділ « Особливості застосування» ).

Грейпфрутовий сік

Сік грейпфрута містить компоненти які інгібують CYP3A4 і можуть підвищити концентрацію у плазмі крові препаратів які метаболізуються під впливом CYP3A4. Збільшення активності інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази після вживання 250 мл соку на добу є мінімальним (становить приблизно 13 % інгібуючої активності відносно ГМГ-КоА-редуктази в плазмі крові і вимірюється площею під кривою « концентрація&ndash час» ) і не має клінічного значення. Проте споживання великого об&rsquo єму соку значно підвищує рівень інгібуючої активності відносно ГМГ-КоА-редуктази в плазмі крові у зв&rsquo язку з цим необхідно уникати вживання соку грейпфрута при застосуванні симвастатину (див. розділ « Особливості застосування. Міопатія/рабдоміоліз» ).

Колхіцин

При супутньому прийомі колхіцину та симвастатину у хворих на ниркову недостатність спостерігалися випадки виникнення міопатії та рабдоміолізу. За пацієнтами які приймають таку комбінацію ліків рекомендується ретельно наглядати.

Рифампіцин

Оскільки рифампіцин є потужним індуктором CYP3A4 у пацієнтів які довгий час його приймають (наприклад терапія туберкульозу) може виникнути втрата ефективності симвастатину. У фармакокінетичному дослідженні у здорових волонтерів AUC симвастатинової кислоти зменшилась на 93 % при супутньому прийомі з рифампіцином.

Вплив симвастатину на фармакокінетику інших лікарських засобів

Симвастатин не має пригнічувальної дії на цитохром P450 3A4. Таким чином очікується що симвастатин не впливатиме на плазмові концентрації речовин які метаболізуються за допомогою цитохрому P450 3A4.

Оральні антикоагулянти

У двох клінічних дослідженнях в одному з яких брали участь здорові волонтери в іншому &ndash хворі на гіперхолестеринемію було встановлено що симвастатин у дозі 20-40 мг/добу помірно посилює дію кумаринових антикоагулянтів: протромбіновий час виражений згідно з міжнародним нормалізованим відношенням (МНВ) збільшився з базового значення 1 7 до 1 8 у здорових добровольців і з 2 6 до 3 4 у пацієнтів. Дуже рідко повідомлялося про випадки підвищення МНВ. У пацієнтів які приймають кумаринові антикоагулянти до початку лікування симвастатином необхідно визначити протромбіновий час а потім досліджувати його протягом початкового періоду лікування з метою виявлення можливих істотних змін протромбінового часу. Після підтвердження стабільності протромбінового часу дослідження проводять через інтервали рекомендовані для пацієнтів які приймають кумаринові антикоагулянти. Якщо дозу симвастатину змінено або його прийом припинено необхідно знову підтвердити стабільність протромбінового часу. Лікування симвастатином не пов&rsquo язувалося з виникненням кровотеч або зі змінами протромбінового часу у пацієнтів які не приймають антикоагулянтів.

Особливості застосування

Міопатія/рабдоміоліз

Симвастатин як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази може спричинити міопатію що проявляється у вигляді м'язового болю хворобливості або загальної слабкості та супроводжується зростанням активності креатинфосфокінази більш ніж у 10 разів вище верхньої межі норми. Міопатія може проявлятися у формі рабдоміолізу що іноді супроводжується гострою нирковою недостатністю зумовленою міоглобінурією. Ризик міопатії збільшується за рахунок підвищення інгібуючої активності щодо ГМГ-КоА-редуктази у плазмі крові.

Як і у випадку з іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу залежить від дози препарату.

Ризик появи міопатії більший у пацієнтів які приймають 80 мг симвастатину порівняно з таким у пацієнтів які отримують терапію іншими статинами з подібною ефективністю щодо зниження холестерину ЛПНЩ. Тому дозу препарату 80 мг потрібно застосовувати тільки пацієнтам з тяжкою гіперхолестеринемією та з підвищеним ризиком серцево-судинних ускладнень які не досягли ефекту від лікування нижчими дозами коли очікується що користь переважатиме потенційні ризики. Для пацієнтів які приймають симвастатин 80 мг і яким потрібна супутня терапія слід застосовувати нижчу дозу симвастатину або інший статин з меншим потенціалом взаємодії з лікарськими засобами (див. нижче « Заходи щодо зниження ризику розвитку міопатії/рабдоміолізу» див. розділи « Протипоказання» « Спосіб застосування та дози» « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ).

Вимірювання креатинкінази

Рівень креатинкінази не слід вимірювати після енергійних фізичних вправ або при наявності будь-якої іншої причини підвищення креатинкінази оскільки це ускладнює тлумачення результатів. При значному підвищенні рівнів креатинкінази на початку (більш ніж у 5 разів порівняно з верхньою межею норми) рівні слід повторно виміряти через 5-7 днів для підтвердження результатів.

Перед лікуванням

Усіх пацієнтів які починають терапію симвастатином а також пацієнтів яким було збільшено дозу симвастатину потрібно попередити про можливість виникнення міопатії та необхідність негайного звернення до лікаря у разі виникнення будь-яких м'язових болів неясного характеру або м'язової слабкості.

Слід дотримуватися обережності щодо пацієнтів з факторами ризику розвитку рабдоміолізу. Рівень креатинкінази слід виміряти до початку лікування в таких випадках:

• літній вік (вік &ge 65 років) пацієнта
• жіноча стать
• порушення функції нирок
• неконтрольований гіпотиреоз
• наявність в особистому або сімейному анамнезі спадкових порушень з боку м&rsquo язів
• наявність в анамнезі м&rsquo язової токсичності спричиненої статином або фібратом
• зловживання спиртним.

У таких ситуаціях ризик лікування слід розглядати відносно можливої користі також рекомендується клінічний моніторинг. Якщо раніше у пацієнта було порушення з боку м&rsquo язів при прийомі фібрату або статину лікування іншим засобом цього класу потрібно розпочинати з обережністю.

При значному початковому підвищенні рівнів креатинкінази (більш ніж у 5 разів вище верхньої межі норми) лікування не слід розпочинати.

Під час лікування

При виникненні болю слабкості або спазмів під час прийому пацієнтом статину слід виміряти рівні креатинкінази. Якщо виявлено що ці рівні у разі відсутності серйозних фізичних навантажень значно підвищені (більш ніж у 5 разів перевищують верхню межу норми) лікування слід припинити. Якщо симптоми з боку м&rsquo язів є тяжкими та викликають щоденний дискомфорт навіть якщо рівні креатинкінази менше ніж у 5 разів вище верхньої межі норми то слід розглянути необхідність припинення лікування. Якщо підозрюється міопатія з будь-якої іншої причини лікування слід припинити.

Якщо симптоми зникли та рівні креатинкінази повернулися до норми слід розглянути доцільність повторного прийому того ж статину або альтернативного статину у низькій дозі та під ретельним контролем.

Вищий відсоток міопатії спостерігався у пацієнтів яким збільшували дозу до 80 мг (див. розділ « Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка» ). Рекомендовано проводити періодичне визначення рівня креатинкінази оскільки це допоможе виявити субклінічні випадки міопатії. Однак немає достовірних даних про те що такий моніторинг здатний запобігти розвитку міопатії.

Терапію симвастатином потрібно тимчасово припинити у пацієнтів за кілька днів до виконання вибірних великих оперативних втручань а також після медичних або хірургічних втручань.

Заходи щодо зниження ризику розвитку міопатії/рабдоміолізу

1. Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу значно збільшується при супутньому застосуванні симвастатину з потужними інгібіторами CYP3A4 такими як ітраконазол кетоконазол посаконазол вориконазол еритроміцин кларитроміцин телітроміцин інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавір) боцепревір телапревір нефазодон а також з гемфіброзилом циклоспорином та даназолом. Застосування цих лікарських засобів протипоказано (див. розділ « Протипоказання» ).

Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу також збільшується при супутньому застосуванні аміодарону амлодипіну верапамілу або дилтіазему з певними дозами симвастатину. Комбінованого застосування симвастатину в дозах понад 20 мг на добу разом з аміодароном амлодипіном верапамілом або дилтіаземом слід уникати (див. розділ « Спосіб застосування та дози» « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ).

Застосування симвастатину з інгібіторами CYP3A4 ітраконазолом кетоконазолом посаконазолом вориконазолом інгібіторами ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавіром) боцепревіром телапревіром еритроміцином кларитроміцином телітроміцином та нефазодоном протипоказано (див. розділи « Протипоказання» « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ). Якщо терапію потужними інгібіторами CYP3A4 (препаратами що збільшують AUC в 5 разів або більше) неможливо відмінити слід припинити терапію симвастатином на час приймання цих препаратів (та розглянути варіант застосування альтернативного статину). Крім того слід з обережністю одночасно застосовувати симвастатин з певними менш потужними інгібіторами CYP3A4: флюконазолом верапамілом дилтіаземом (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ). Слід уникати вживання грейпфрутового соку разом із симвастатином.

2. Застосування симвастатину з гемфіброзилом протипоказано (див. розділ « Протипоказання» ). Через підвищений ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу доза симвастатину не повинна перевищувати 10 мг на добу для пацієнтів які приймають симвастатин з іншими фібратами крім фенофібрату (див. розділ « Спосіб застосування та дози» « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ). Слід з обережністю призначати фенофібрат з симвастатином оскільки кожен з цих препаратів може спричинити міопатію.

3. Ризик розвитку міопатії включаючи рабдоміоліз збільшується при супутньому застосуванні фузидинової кислоти зі статинами (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ). Симвастатин не слід приймати одночасно з фузидиновою кислотою. Були повідомлення про рабдоміоліз (включаючи декілька летальних випадків) у пацієнтів які приймали цю комбінацію (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ). Пацієнтам для яких застосування системної фузидинової кислоти є життєво важливим лікування статином слід припинити на час лікування фузидиновою кислотою. Пацієнту слід порекомендувати негайно звернутися до лікаря у разі появи у нього слабкості або болю у м&rsquo язах. Терапію статином можна відновити через сім днів після прийому останньої дози фузидинової кислоти. У виняткових випадках коли необхідне довготривале системне лікування фузидиновою кислотою наприклад для лікування тяжких інфекцій супутній прийом симвастатину та фузидинової кислоти можливий але під ретельним медичним спостереженням.

4. Пацієнти які приймають інші лікарські засоби що мають помірний інгібуючий ефект на CYP3A4 супутньо з симвастатином особливо з високими дозами симвастатину мають підвищений ризик розвитку міопатії. При супутньому прийомі симвастатину з помірним інгібітором CYP3A4 (препарати які збільшують AUC у 2-5 разів) може потребуватися коригування дози симвастатину. Для застосування разом з окремими помірними інгібіторами CYP3A4 наприклад дилтіаземом рекомендується максимальна доза 20 мг симвастатину (див. розділ « Спосіб застосування та дози» ).

5. Рідкісні випадки міопатії/рабдоміолізу асоціювались із супутнім прийомом інгібіторів ГМК-КоА-редуктази та ліпідомодифікуючих доз (&ge 1 г/день) ніацину (нікотинової кислоти) кожен із цих препаратів може спричинити міопатію.

Лікарі які призначають комбіновану терапію симвастатином та ліпідомодифікуючими дозами (&ge 1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти) або препаратами що містять ніацин повинні добре зважити потенційну користь та ризики і ретельно спостерігати за пацієнтами на предмет появи болю або слабкості в м&rsquo язах зокрема протягом перших місяців терапії та при збільшенні дози будь-якого з цих лікарських препаратів.

6. Слід з обережністю лікувати пацієнтів китайської національності симвастатином (зокрема дозами 40 мг або вище) супутньо з ліпідомодифікуючими дозами (&ge 1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти) або препаратами що містять ніацин. Оскільки ризик міопатії при прийомі статинів залежить від дози пацієнтам китайської національності не рекомендується застосування симвастатину 80 мг з ліпідомодифікуючими дозами (&ge 1 г/день) ніацину (нікотинової кислоти) або препаратами що містять ніацин. Невідомо чи існує підвищений ризик міопатії у інших пацієнтів азійського походження які приймають симвастатин супутньо з ліпідомодифікуючими дозами (&ge 1 г/день) ніацину (нікотинової кислоти) або препаратами що містять ніацин.

Вплив на печінку

У клінічних дослідженнях у деяких дорослих пацієнтів які одержували симвастатин відзначалося стійке підвищення рівня печінкових ферментів (більш ніж у 3 рази вище верхньої межі норми). При відміні препарату активність трансаміназ зазвичай поступово повертається до початкового рівня. Перед початком лікування а потім &ndash відповідно до клінічних показань усім пацієнтам рекомендується проводити функціональні печінкові проби. У пацієнтів для яких планується підвищити дозу симвастатину до 80 мг на добу функціональні печінкові проби потрібно проводити до початку титрування потім через 3 місяці після досягнення дози 80 мг на добу після чого періодично повторювати (наприклад 1 раз у півроку) протягом усього першого року лікування. Особливу увагу варто приділяти пацієнтам у яких підвищений рівень сироваткових трансаміназ. Цим пацієнтам контроль функції печінки слід проводити на початку лікування а надалі &ndash частіше ніж зазвичай. У випадках коли рівень трансаміназ зростає особливо при стійкому перевищенні в 3 рази від верхньої межі норми препарат потрібно відмінити. Слід зауважити що аланінамінотрансфераза може виходити з м&rsquo язової тканини тому підвищення аланінамінотрансферази з креатинкіназою може вказувати на міопатію (див. вище « Міопатія/рабдоміоліз» ). Рідко повідомлялося про летальн