Упсарин Упса з вітаміном С шипучі таблетки, 10 шт.

Упсарин Упса інструкція по застосуванню

Склад

діючі речовини: 1 таблетка шипуча містить ацетилсаліцилової кислоти 330 мг, аскорбінової кислоти (вітаміну С) 200 мг

допоміжні речовини: гідрокарбонат натрію, лимонна кислота, гліцин, повідон, натрію бензоат (Е 211).

Лікарська форма

Пігулки шипучі.

Основні фізико-хімічні властивості

білі пігулки з насічкою для поділу, зі скошеними краями, розчинні у воді з утворенням шипучої реакції.

Фармакологічна група

Аналгетики та антипіретики. Ацетилсаліцилова кислота, комбінації без психолептиків.

Код ATX N02B A51.

Фармакологічні властивості

Фармакологічні.

Ацетилсаліцилова кислота відноситься до групи нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) з знеболюючими, жарознижувальними та протизапальними властивостями. Механізм її дії полягає у незворотному пригніченні ферменту циклооксигенази, який бере участь у синтезі простагландинів.

Ацетилсаліцилова кислота також пригнічує агрегацію тромбоцитів шляхом блокади синтезу тромбоцитарного тромбоксану 2 .

Фармакокінетика.

Ацетилсаліцилова кислота швидко і майже повністю всмоктується при пероральному застосуванні. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 15-40 хвилин.

Біодоступність ацетилсаліцилової кислоти залежить від дози: вона становить приблизно 60% для доз нижче 500 мг та 90% - для доз 1 г, що спричинено насиченням печінкового гідролізу.

Ацетилсаліцилова кислота піддається швидкому гідролізу з утворенням саліцилової кислоти (метаболіт, також є активним).

Ацетилсаліцилова та саліцилова кислоти швидко розподіляються у всіх тканинах. Ці кислоти проникають через плацентарний бар'єр і грудне молоко.

Саліцилова кислота значною мірою зв'язується з білками плазми (90%).

Період напіввиведення з плазми становить 15-20 хвилин для ацетилсаліцилової кислоти та 2-4 години – для саліцилової кислоти.

Ацетилсаліцилова кислота переважно піддається метаболізму в печінці. Вона виводиться в основному із сечею у вигляді саліцилової кислоти та глюкуронових кон'югатів та у формі саліцилсечової та гентезинової кислот.

Аскорбінова кислота добре всмоктується у травному тракті. Якщо її потрапляння в організм перевищує необхідну кількість, надлишок виводиться із сечею.

Показання

Симптоматичне лікування больового синдрому слабкої та середньої інтенсивності та/або лихоманки.

Протипоказання Упсаріну Упса

Гіперчутливість до ацетилсаліцилової кислоти, інших саліцилатів, аскорбінової кислоти або до будь-якого компонента препарату.

Бронхіальна астма, спричинена прийомом саліцилатів або інших НПЗЗ в анамнезі.

Шлунково-кишкові виразки.

Геморагічний діатез.

Ризик кровотечі.

Тяжкі захворювання нирок, виражена ниркова недостатність.

Мочекам'яна хвороба.

Виражена печінкова недостатність.

Виражена серцева недостатність.

Схильність до тромбозів, тромбофлебіту.

Цукровий діабет.

Комбінація з метотрексатом у дозі 20 мг/тиждень або більше (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

III триместрі вагітності у дозі понад 100 мг на добу.

Комбінація пероральних антикоагулянтів з протизапальними дозами (≥1 г на прийом та/або ≥3 г на добу) або знеболюючими або жарознижувальними дозами (≥500 мг на прийом та/або <3 г на добу) ацетилсаліцилової кислоти.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Ризики взаємодій, пов'язаних із тромбоцитарним антиагрегантним ефектом.

При застосуванні препарату з преператом, які мають тромбоцитарні антиагрегантні властивості (абциксимаб, аспірин, клопідогрел, епопростенол, ептифібатид, ілопрост та ілопрост трометамол, тирофібан та тіклопідин) збільшується ризик виникнення кровотечі.

Застосування кількох тромбоцитарних антиагрегантів збільшує ризик кровотеч, як і їх поєднання з гепарином та молекулами, спорідненими також із пероральними антикоагулянтами та іншими тромболітиками. Це необхідно враховувати під час застосування препарату. Пацієнт повинен перебувати під постійним наглядом лікаря.

Протипоказані комбінації (див. розділ «Протипоказання»).

Пероральні антикоагулянти

Протизапальні дози (≥1 г на прийом та/або ≥3 г на добу), або знеболювальні або жарознижувальні дози (≥500 мг на прийом та/або <3 г на добу) ацетилсаліцилової кислоти через підвищений ризик кровотечі, особливо у випадку гастродуоденальної виразки в анамнезі.

Метотрексат, при застосуванні у дозах понад 20 мг/тиждень

Протизапальні дози (≥1 г на прийом та/або ≥3 г на добу), або знеболювальні або жарознижувальні дози (≥500 мг на прийом та/або <3 г на добу) ацетилсаліцилової кислоти через підвищення токсичності, зокрема гематологічної , метотрексату (зниження ниркового кліренсу протизапальними препаратами)

Не рекомендовані комбінації.

Пероральні антикоагулянти

Застосування знеболювальних або жарознижувальних доз ацетилсаліцилової кислоти (≥ 500 мг на прийом та/або <3 г на добу), а також за відсутності гастродуоденальної виразки в анамнезі, оскільки можливе збільшення ризику кровотеч.

Пероральні антикоагулянти

Застосування антиагрегантних доз ацетилсаліцилової кислоти (від 50 до 375 мг на добу) та у випадках гастродуоденальної виразки в анамнезі, оскільки існує підвищений ризик кровотечі, особливо у разі виразки гастродуоденальної в анамнезі. Необхідний контроль, зокрема часу кровотечі.

Нестероїдні протизапальні препарати

Протизапальні дози (≥1 г на прийом та/або ≥3 г на добу), або знеболювальні або жарознижувальні дози (≥500 мг на прийом та/або <3 г на день) ацетилсаліцилової кислоти – збільшений ризик утворення виразок та шлунково-кишкової кровотечі .

Клопідогрел (крім затверджених показань для цієї комбінації у гострій фазі коронарного синдрому)

Збільшення ризику кровотечі із підсумовуванням антиагрегантної тромбоцитарної дії.

Глюкокортикоїди (за винятком гідрокортизону як замісної терапії)

Протизапальні дози ацетилсаліцилової кислоти (≥1 г на прийом та/або ≥3 г на добу) – збільшення ризику кровотечі.

Гепарин з низькою молекулярною масою (і подібні) та нефракціонованого гепарину: застосування лікувальних доз та/або призначення пацієнтам похилого віку

Протизапальні дози (≥1 г на прийом та/або ≥3 г на добу) або знеболювальні або жарознижувальні дози (≥500 мг на прийом та/або <3 г на добу) ацетилсаліцилової кислоти – підвищений ризик кровотечі (пригнічення функції тромбоцитів) та ушкодження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки ацетилсаліциловою кислотою.

Рекомендується застосовувати інший протизапальний, аналгетичний або жарознижувальний лікарський засіб.

Пеметрексед

У пацієнтів із слабкою-середньою функцією нирок (кліренс креатиніну 45-80 мл/хв) існує ризик посилення токсичності пеметрекседу (зниження ниркового кліренсу ацетилсаліциловою кислотою у протизапальних дозах, тобто ≥1 г на прийом та/або ≥3 г на добу).

Тиклопідін

Збільшення ризику кровотечі із підсумовуванням антиагрегантної тромбоцитарної дії. Якщо такої комбінації неможливо уникнути, необхідний суворий клінічний контроль.

Урикозурики (бензбромарон, пробенецид)

Зниження урикозуричного ефекту через конкуренцію виведення сечової кислоти у ниркових канальцях.

Комбінації, що вимагають обережності при застосуванні.

Клопідогрел (у затверджених показаннях для цієї комбінації у гострій фазі коронарного синдрому)

Збільшення ризику кровотечі із підсумовуванням антиагрегантної тромбоцитарної дії. Необхідний клінічний нагляд.

Діуретики

Протизапальні дози (≥1 г на прийом та/або ≥3 г на добу) або знеболювальні або жарознижувальні дози (≥500 мг на прийом та/або <3 г на добу) ацетилсаліцилової кислоти: можлива гостра ниркова недостатність у дегідратованого пацієнта через зниження клубочкової фільтрації, вторинне зниження синтезу ниркових простагландинів. Можливе зменшення антигіпертензивного ефекту.

Необхідно компенсувати втрату рідини у пацієнта та здійснювати моніторинг функції нирок на початку лікування.

Інгібітори АПФ та антагоністи рецепторів ангіотензину II

Протизапальні дози (≥1 г на прийом та/або ≥3 г на добу) або знеболювальні або жарознижувальні дози (≥500 мг на прийом та/або <3 г на день) ацетилсаліцилової кислоти: можлива гостра ниркова недостатність у дегідратованого пацієнта, з- за зниження клубочкової фільтрації, вторинне зниження синтезу ниркових простагландинів. Можливе зменшення антигіпертензивного ефекту. Необхідно компенсувати втрату рідини у пацієнта та здійснювати моніторинг функції нирок на початку лікування.

Метотрексат, що застосовується у дозах, менших або рівних 20 мг/тиждень

Протизапальні дози (≥1 г на прийом та/або ≥3 г на добу) або знеболювальні або жарознижувальні дози (≥500 мг на прийом та/або <3 г на добу) ацетилсаліцилової кислоти – підвищення токсичності метотрексату, зокрема гематологічної (зниження ниркового) кліренсу протизапальними препаратами).

Необхідний щотижневий контроль аналізу крові протягом перших тижнів комбінованого лікування, посилене медичне спостереження за пацієнтом та у разі порушення (навіть незначної) функції нирок та у пацієнтів похилого віку.

Метотрексат, застосовуваний у дозах, більших або рівних 20 мг/тиждень

При застосуванні антиагрегантних тромбоцитарних доз ацетилсаліцилової кислоти (від 50 до 375 мг на добу) – збільшення токсичності метотрексату, зокрема гематологічної (зниження ниркового кліренсу протизапальними препаратами).

Необхідний щотижневий контроль аналізу крові протягом перших тижнів комбінованого лікування, посилене медичне спостереження за пацієнтом та у разі порушення (навіть незначної) функції нирок та у пацієнтів похилого віку.

Пеметрексед

У пацієнтів з нормальною функцією нирок існує ризик збільшення токсичності пеметрекседу (зниження ниркового кліренсу при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти в протизапалі).

тельних дозах, тобто ≥1 г на прийом та/або ≥3 г на добу). Необхідний біологічний контроль функції нирок.

Місцеві шлунково-кишкові препарати, антациди та вугілля

Зниження всмоктування у шлунково-кишковому тракті ацетилсаліцилової кислоти.

Застосування антацидів або активованого вугілля можливе з проміжком часу не менше 2 годин після прийому ацетилсаліцилової кислоти.

Комбінації, які слід зважати.

Пероральні антикоагулянти

Для антиагрегантних доз ацетилсаліцилової кислоти (від 50 мг до 375 мг/добу).

Підвищений ризик кровотечі, особливо у разі виразки гастродуоденальної.

Нестероїдні протизапальні препарати

При застосуванні антиагрегантних доз ацетилсаліцилової кислоти (від 50 до 375 мг/добу) – підвищений ризик виникнення виразки та шлунково-кишкової кровотечі.

Глюкокортикоїди (за винятком гідрокортизону як замісної терапії)

При застосуванні знеболювальних або жарознижувальних доз ацетилсаліцилової кислоти (≥ 500 мг на прийом та/або <3 г на добу) – можливе збільшення ризику кровотечі.

Гепарин з низькою молекулярною масою (і подібні) та нефракціонованого гепарину: застосування лікувальних доз та/або призначення пацієнтам похилого віку

При застосуванні антиагрегантних доз ацетилсаліцилової кислоти (від 50 до 375 мг/добу) – підвищений ризик кровотеч (пригнічення функції тромбоцитів) та пошкодження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки ацетилсаліциловою кислотою.

Гепарин з низькою молекулярною масою (і подібні) та нефракціонованого гепарину: профілактичні дози

Комбіноване застосування лікарських засобів, які діють різних рівнях гемостазу, збільшує ризик кровотечі. Це необхідно враховувати при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти у поєднанні з гепарином у профілактичних дозах (з низькою молекулярною масою та подібними або нефракціонованим гепарином) незалежно від дози, пацієнтам віком до 65 років. Необхідний також клінічний та лабораторний контроль.

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (циталопрам, есциталопрам, флуоксетин, флувоксамін, пароксетин, сертралін)

Збільшення ризику кровотеч.

Тромболітиків

Підвищений ризик розвитку кровотечі.

Одночасне застосування ібупрофену перешкоджає незворотному пригніченню тромбоцитів ацетилсаліциловою кислотою. Лікування ібупрофеном пацієнтів, які мають ризик серцево-судинних захворювань, може обмежувати кардіопротекторну дію ацетилсаліцилової кислоти.

Аскорбінова кислота зменшує токсичність сульфаніламідних препаратів, знижує дію гепарину та непрямих антикоагулянтів, сприяє засвоєнню заліза, підвищує всмоктування пеніциліну, посилює ефект побічної дії саліцилатів (ризик її виникнення).

Препарати хінолінового ряду, кальцію хлорид, саліцилат, глюкокортикостероїди при тривалому застосуванні зменшують запаси вітаміну С в організмі. При одночасному застосуванні аскорбінова кислота зменшує хронотропну дію ізопреналіну; при застосуванні у високих дозах – підвищує виведення мексилетину нирками. Барбітурати та примідон підвищують виведення аскорбінової кислоти із сечею. Аскорбінова кислота знижує терапевтичну дію нейролептиків (похідних фенотіазину), канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів. Прийом аскорбінової кислоти разом із дефероксаміном підвищує тканинну токсичність заліза, особливо у серцевому м'язі, що може призвести до декомпенсації системи кровообігу. Аскорбінову кислоту можна приймати через 2 години після ін'єкції дефероксаміну. При високих дозах аскорбінова кислота впливає резорбцію вітаміну В 12 . Аскорбінова кислота посилює виділення оксалатів із сечею, таким чином підвищуючи ризик формування в сечі оксалатного каміння.

Особливості застосування препарату

Препарат слід з обережністю застосовувати при:

порушення кровообігу (наприклад, захворювання судин нирок, застійна серцева недостатність, зменшення об'єму циркулюючої крові, масивні хірургічні втручання, сепсис або значні крововтрати), оскільки ацетилсаліцилова кислота може додатково підвищувати ризик ушкодження нирок та спричиняти гостру ниркову недостатність. У хворих з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази ацетилсаліцилова кислота може викликати гемоліз або гемолітичну анемію. Чинниками, що підвищують ризик гемолізу, є, наприклад, застосування високих доз, лихоманка або гострі інфекції. Пацієнтам, схильним до кальцій-оксалатного нефролітіазу або тим, хто страждає на нирковокам'яну хворобу, рецидивує, аскорбінову кислоту слід застосовувати з обережністю;
гіперчутливість до аналгетичних, протизапальних, протиревматичних засобів, а також за наявності алергії на інші речовини;
шлунково-кишкових виразках в анамнезі, у тому числі при хронічній або рецидивній виразковій хворобі або шлунково-кишкових кровотечах в анамнезі. Шлунково-кишкові кровотечі або виразки/перфорації можуть виникнути у будь-який час під час лікування ацетилсаліциловою кислотою без попередньої симптомів або наявності їх в анамнезі. Відносний ризик зростає у пацієнтів похилого віку та у пацієнтів з низькою масою тіла одночасному застосуванні антикоагулянтів;

порушення функції нирок та/або печінки.
У пацієнтів з алергічними ускладненнями, у тому числі з бронхіальною астмою, алергічним ринітом, кропивницею, свербінням шкіри, набряком слизової оболонки та поліпозом носа, а також при їх поєднанні з хронічними інфекціями дихальних шляхів і у хворих з гіперчутливістю до НПЗП розвиток бронхоспазму чи нападу бронхіальної астми.

При хірургічних операціях (у тому числі стоматологічних) застосування препаратів, що містять ацетилсаліцилову кислоту, може підвищити ймовірність появи/підсилення кровотечі, що зумовлено пригніченням агрегації тромбоцитів протягом деякого часу після застосування ацетилсаліцилової кислоти. З обережністю застосовувати жінкам з Метрорагія або менорагією (ризик підвищення об'єму та тривалості менструації).

При застосуванні малих доз ацетилсаліцилової кислоти може знижуватись виведення сечової кислоти. Це може призвести до виникнення подагри у пацієнтів, які мають знижене виведення сечової кислоти.

1 шипуча таблетка містить 485 мг натрію, що слід враховувати пацієнтам, які дотримуються низькосольової дієти.

При прийомі високих доз та тривалому застосуванні препарату необхідно контролювати функцію нирок та рівень артеріального тиску, а також функцію підшлункової залози. Слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам із захворюваннями нирок легкого та середнього ступеня в анамнезі. Оскільки аскорбінова кислота підвищує абсорбцію заліза, її застосування у високих дозах може бути небезпечним для пацієнтів з гемохроматозом, таласемією, поліцитемією, лейкемією та сидеробластною анемією.

Пацієнтам із високим вмістом заліза в організмі слід застосовувати препарат у мінімальних дозах.

Одночасний прийом препарату з лужним питвом зменшує всмоктування аскорбінової кислоти, тому не слід запивати таблетки лужною мінеральною водою. Також всмоктування аскорбінової кислоти може порушуватись при кишкових дискінезіях, ентерітах та ахілії.

Аскорбінова кислота як відновник може впливати на результати лабораторних досліджень, наприклад, при визначенні в крові рівня глюкози, білірубіну, активності трансаміназ, лактатдегідрогенази.

Оскільки аскорбінова кислота має легку стимулюючу дію, препарат не рекомендується приймати наприкінці дня.

Тривале застосування у високих дозах аскорбінової кислоти може прискорювати її власний метаболізм, через що після відміни лікування може виникнути парадоксальний гіповітаміноз.

Не слід перевищувати рекомендовану дозу. Не слід застосовувати одночасно з іншими препаратами, що містять ацетилсаліцилову кислоту та вітамін С. З обережністю слід застосовувати препарат при поліцитемії, лейкемії.

Тривале застосування аналгетиків може призводити до появи головного болю.

Можуть бути помилково-негативні результати дослідження наявності прихованої крові в калі.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Препарат можна застосовувати у період вагітності лише у випадку, коли інші лікарські засоби не є ефективними. Саліцилат можна застосовувати під час вагітності тільки після оцінки співвідношення ризик / користь.

Протягом І та ІІ триместру вагітності препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не слід призначати, крім випадків крайньої необхідності. Якщо препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, застосовують жінки, які планують вагітність, а також вагітні перебіг І та ІІ триместру вагітності, їх дози мають бути такими низькими, а курс лікування таким короткочасним, наскільки це можливо. Застосування саліцилатів у І триместрі вагітності у деяких ретроспективних епідеміологічних дослідженнях асоціювалося з підвищеним ризиком розвитку вроджених вад (палатосхіз («вовча паща»), вади серця, гастрошиза). Однак при тривалому застосуванні препарату в терапевтичних дозах, що перевищують 150 мг/добу, цей ризик виявився низьким: у результаті дослідження, проведеного у 32 000 пар «мати-дитина», не виявлено зв'язку між застосуванням препарату та збільшенням ризику вроджених вад.

Згідно з попередніми оцінками, при тривалому застосуванні препарату не рекомендується приймати ацетилсаліцилову кислоту у дозі, що перевищує 150 мг/добу.

У III триместрі вагітності прийом саліцилатів у високих дозах (понад 300 мг/добу) може призвести до переношування вагітності та ослаблення перейм під час пологів, а також до кардіопульмональної токсичності (передчасного закриття ductus arteriousus) або порушення функції нирок у плода, що може прогресувати. ниркової недостатності із зменшенням кількості амніотичної рідини. Інгібітори синтезу простагландинів, що застосовуються наприкінці вагітності, можуть викликати у матері та плода збільшення часу кровотечі через антиагрегантний ефект може виникати навіть при применні дуже низьких доз.

Застосування ацетилсаліцилової кислоти у великих дозах незадовго до пологів може призвести до внутрішньочерепних кровотеч, особливо у недоношених дітей.

Таким чином, крім надзвичайно особливих випадків, обумовлених кардіологічними або акушерськими медичними показаннями з використанням спеціального моніторингу, застосування ацетилсаліцилової кислоти протягом ІІІ триместру вагітності протипоказане.

Оскільки ацетилсаліцилова кислота проникає у грудне молоко, не рекомендується застосування лікарського засобу під час годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами

Не було впливу на здатність керувати автомобілем або працювати з механізмами.

Спосіб застосування та дози Упасарин Упса

Для перорального застосування.

Повністю розчинити таблетку у великій склянці води та одразу випити.

Препарат застосовують дорослим та дітям старше 15 років.

Дорослі та діти з масою тіла понад 50 кг (приблизно 15 років і старше): максимальна добова доза, що рекомендується, становить 3 г ацетилсаліцилової кислоти, тобто 9 шипучих таблеток на добу.

Разова доза становить 2 шипучі пігулки. При необхідності прийом дози можна повторити через 4 години.

Пацієнти похилого віку.

Максимальна добова доза, що рекомендується, становить 2 г ацетилсаліцилової кислоти, тобто 6 шипучих таблеток на добу.

Разова доза становить 1 шипучі таблетки. У разі потреби прийом дози можна повторити не раніше ніж через 4 години. У разі більш інтенсивного болю або лихоманки можна прийняти 2 шипучі таблетки, але не більше дози 6 шипучих таблеток на добу.

Частота прийомів.

Регулярні прийоми дозволяють уникати коливань ступеня болю та лихоманки:

у віці від 15 років слід дотримуватись регулярного інтервалу між прийомами як вдень, так і вночі, бажано 6:00, але не менше 4:00;
у дорослих інтервал між прийомами повинен становити не менше ніж 4 години.
Тривалість лікування визначає лікар індивідуально. Необхідно пам'ятати, що ацетилсаліцилову кислоту слід приймати не більше 3 днів для лікування лихоманки та не більше 5 днів для лікування болю.

Діти

Препарат можна застосовувати дітям віком від 15 років. Не слід застосовувати препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, дітям з гострою респіраторною вірусною інфекцією (ГРВІ), що супроводжується або не супроводжується підвищенням температури тіла. При деяких вірусних захворюваннях, особливо при грипі А, грипі В та вітряній віспі існує ризик розвитку синдрому Рея, який є дуже рідкісним, але небезпечним для життя захворюванням, що вимагає невідкладного медичного втручання. Ризик може бути підвищеним, якщо ацетилсаліцилова кислота застосовується як супутній лікарський засіб, проте причинно-наслідковий зв'язок у цьому випадку не доведений. Якщо зазначені стани супроводжуються тривалим блюванням, це може бути ознакою синдрому Рея.

Передозування

Передозування саліцилатів можливе через хронічну інтоксикацію, що виникла внаслідок тривалої терапії (застосування більше 100 мг/кг/добу більше 2 днів може викликати токсичні ефекти), а також через гостру інтоксикацію, що загрожує життю (передозування), і причинами якої можуть бути наприклад, випадкове застосування дітьми або непередбачене передозування.

Хронічне отруєння саліцилатами може мати прихований характер, оскільки його ознаки неспецифічні. Помірна хронічна інтоксикація, спричинена саліцилатами, або саліцилізм, трапляється зазвичай лише після прийому великих доз.

Симптоми. Помірна інтоксикація може супроводжуватися підвищенням частоти дихання, гіпервентиляцією, дихальним алкалозом, лужною реакцією сечі, посиленим потовиділенням, нудотою, блюванням. Інтоксикація тяжкого та середнього ступеня супроводжується дихальним алкалозом з розвитком компенсаторного метаболічного ацидозу, ацидемією, ацидурією, гіперпірексією; з боку дихальної системи: від гіпервентиляції, некардіогенного набряку легень до зупинки дихання та асфіксії; з боку серцево-судинної системи: від порушення серцевого ритму та артеріальної гіпотензії до зупинки серця; зневоднення, олігурія, ниркова недостатність, порушення метаболізму глюкози, кетоз, шлунково-кишкові кровотечі; гематологічні зміни від пригнічення агрегації тромбоцитів до коагулопатії; з боку нервової системи: токсична енцефалопатія та пригнічення ЦНС, може виявлятися у вигляді млявості, пригнічення свідомості, комі та епілептичних нападів. У літературі повідомлялося про гостре та хронічне передозування, викликане аскорбіновою кислотою. Передозування аскорбінової кислоти може призводити до окислювального гемолізу у хворих з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, при ДВЗ, а також при підвищеному рівні оксалатів у сироватці крові та сечі. Виявлено, що підвищений рівень оксалатів призводить до відкладення кальцію у хворих, які перебувають на діалізі. Крім того, є кілька повідомлень про те, що високі дози вітаміну С як при пероральному, так і при внутрішньовенному застосуванні можуть провокувати утворення кальцій-оксалатних конкрементів у нирках, розвиток кальцій-оксалатної кристалурії у схильних до підвищеної кристалізації солей пацієнтів, розвиток тубулоінтерстиціальної нефропатії, а також гострої ниркової недостатності через утворення каменів у нирках. Також симптомами є порушення рівноваги, запаморочення, дзвін у вухах, глухота, біль голови, сплутаність свідомості. Ці симптоми можна контролювати зниженням дози. Дзвін у вухах може спостерігатися при концентрації саліцилатів у плазмі крові більше 150-300 мкг/мл. Серйозні побічні реакції трапляються при концентрації саліцилатів у плазмі крові більше 300 мкг/мл.

Про гостру інтоксикацію свідчить виражена зміна кислотно-лужного балансу, який може відрізнятися залежно від віку та тяжкості інтоксикації. Найбільш загальним показником для дітей є метаболічний ацидоз. Тяжкість стану не може бути оцінена тільки на підставі концентрації саліцилатів у плазмі крові. Абсорбція ацетилсаліцилової кислоти може сповільнюватися у зв'язку із затримкою шлункового вивільнення, формуванням конкрементів у шлунку або прийому препарату у формі таблеток, покритих кишково-розчинною оболонкою.

Лікування. Лікування інтоксикації, викликаної передозуванням ацетилсаліцилової кислоти, визначається ступенем тяжкості, клінічними симптомами та забезпечується стандартними методами, які застосовують при отруєнні. Усі застосовані заходи мають бути спрямовані на прискорення видалення препарату та відновлення електролітного та кислотно-лужного балансу. Застосовувати активоване вугілля, форсований лужний діурез. Залежно від стану кислотно-лужної рівноваги та електролітного балансу проводити інфузійне введення розчинів електролітів. При серйозних отруєннях показаний гемодіаліз.

Побічні реакції Упсаріну Упса

Шлунково-кишкові розлади: диспепсія, біль в епігастральній ділянці та біль у животі, печія, діарея, нудота, блювання, спазми шлунка; в окремих випадках – запалення шлунково-кишкового тракту, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, які можуть у поодиноких випадках викликати шлунково-кишкові кровотечі та перфорації з відповідними лабораторними та клінічними проявами.

Рідко – транзиторна печінкова недостатність із підвищенням рівня трансаміназ печінки.

Система крові: підвищений ризик розвитку кровотеч; інтраопераційні геморагії, гематоми, кровотечі з органів сечостатевої системи, носові кровотечі, кровотечі з ясен, пурпура; рідко або дуже рідко; особливо у пацієнтів з неконтрольованою артеріальною гіпертензією та/або при одночасному застосуванні антигемостатичних засобів), які рідко могли потенційно загрожувати життю.

Кровотечі можуть призвести до гострої та хронічної постгеморагічної анемії/залізодефіцитної анемії (внаслідок так званої прихованої мікрокровотечі) з відповідними лабораторними проявами та клінічними симптомами, такими як астенія, блідість шкірного покриву, гіпоперфузія.

Алергічні реакції: висипання, кропив'янка, набряк Квінке, свербіж, риніт, закладеність носа, екзема і дуже рідко – анафілактичний шок, некардіогенний набряк легень, синдром Рея.

У хворих на бронхіальну астму можливе збільшення частоти виникнення бронхоспазму; алергічних реакцій від незначного до помірного ступеня потенційно вражають шкіру, дихальну систему, шлунково-кишковий тракт і серцево-судинну систему.

Нервова система: головний біль, вертиго, підвищена стомлюваність, відчуття зниження слуху, запаморочення та дзвін у вухах, що може свідчити про передозування.

Інші: відчуття жару.

При тривалому застосуванні у високих дозах можливі: пошкодження гломерулярного апарату нирок, утворення уратних та/або оксалатних конкрементів у нирках та сечовивідних шляхах, ниркова недостатність пошкодження інсулярного апарату підшлункової залози (гіперглікемія, глюкозурія); , гіперпротромбінемія, еритроцитопенія, нейтрофільний лейкоцитоз, гемолітична анемія; зниження проникності капілярів (можливе погіршення трофіки тканин, підвищення артеріального тиску); дисбактеріоз ротової порожнини; порушення обміну цинку, міді. У хворих з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази тяжкого ступеня повідомлялося про гемоліз та розвиток гемолітичної анемії.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25°С у щільно закритій тубі для запобігання проникненню вологи.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

10 таблеток у тубі, 1 або 2 туби у картонній коробці.

Категорія відпустки з аптеки

Без рецепта.