Розуліп 20 мг таблетки №28

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

РОЗУЛІП^Ò

(ROSULIP ^Ò )

Склад:

діюча речовина: розувастатин

1 таблетка вкрита плівковою оболонкою містить 5 34 мг 10 68 мг 21 36 мг або 42 72 мг розувастатину цинку (що відповідає 5 мг 10 мг 20 мг або 40 мг розувастатину  відповідно)

допоміжні речовини:  лактози моногідрат повідон кросповідон магнію стеарат спирт полівініловий титану діоксид (Е 171) макрогол 3350 тальк.

Лікарська форма. Таблетки вкриті   плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Препарати що знижують рівень холестерину і тригліцеридів у сироватці крові. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. Код АТX C10A A07.

Клінічні характеристики.

Показання.

Дорослі.

Лікування гіперхолестеринемії

Первинна гіперхолестеринемія (тип ІІа за винятком сімейної гетерозиготної гіперхолестеринемії) або змішана дисліпідемія (тип IIb) як доповнення до дієти коли ефективність дієти або інших немедекаментозних засобів (таких як фізичні вправи зменшення маси тіла) є недостатньою.

Гомозиготна  сімейна гіперхолестеринемія як доповнення до дієти та інших ліпідознижувальних засобів лікування (наприклад аферезу ЛПНЩ) або у разі коли такі види лікування не є доречними.

Профілактика серцево-судинних порушень

Розуліп^Ò показаний для зниження ризику виникнення серйозних серцево-судинних подій у дорослих пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку атеросклеротичних серцево-судинних захворювань про що свідчить наявність таких факторів ризику як вік артеріальна гіпертензія низький рівень ХС-ЛПВЩ підвищений рівень С-реактивного білка паління або наявність у родинному анамнезі раннього розвитку ішемічної хвороби серця.

Лікування атеросклерозу

З метою сповільнення або відстрочки прогресування захворювання у пацієнтів яким показана  ліпідознижувальна терапія.

Діти та підлітки (від 10 до 17 років: хлопчики &ndash стадія ІІ за шкалою Танера та вище дівчата &ndash щонайменше через рік  після першої менструації).

Лікування первинної гіперхолестеринемії (тип ІІа) або змішаної дисліпідемії (тип IІb) внаслідок гетерозиготної родинної гіперхолестеринемії як доповнення до дієти коли ефективність дієти або інших немедикаментозних методів (таких як фізичні вправи зменшення маси тіла) є недостатньою.

Протипоказання.

-                  Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату

-                  захворювання печінки у гострій фазі або при стійкому підвищенні рівнів трансаміназ невідомого ґенезу що втричі перевищують норму

-                  тяжке порушення функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв)

-                  міопатія

-                  одночасне застосування циклоспорину

-                  вагітність період годування груддю

-                  дитячий вік

-                  застосування жінкам репродуктивного віку які не застосовують ефективних методів контрацепції.

Доза 40 мг протипоказана пацієнтам які мають підвищений ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу. Такими факторами є:

-                  ниркова недостатність середнього ступеня (кліренс креатиніну < 60 мл/хв)

-                  гіпотиреоз

-                  наявність спадкових захворювань м&rsquo язів в індивідуальному або сімейному анамнезі

-                  міотоксичність спричинена іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази або фібратами в анамнезі

-                  зловживання алкоголем

-                  стани які можуть призвести до підвищення концентрації розувастатину у плазмі

-                  належність до монголоїдної раси

-                  одночасне застосування фібратів.

Спосіб застосування та дози.

Перед початком лікування пацієнту слід призначити стандартну холестеринознижувальну дієту якої слід дотримуватись і протягом лікування. Дозу слід підбирати індивідуально   залежно від мети терапії та ефективності лікування дотримуючись діючих узгоджених рекомендацій.

Розуліп^Ò можна приймати в будь-який час дня незалежно від прийому їжі. 

Таблетку  не слід розжовувати  або дрібнити. Таблетку ковтають цілою запиваючи водою.

Лікування гіперхолестеринемії

Рекомендована початкова доза становить 5 або 10 мг перорально 1  раз на добу як для пацієнтів які раніше не застосовували статини так і для пацієнтів які до цього застосовували інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. Підбираючи початкову дозу слід враховувати індивідуальний рівень холестерину у пацієнтів та  майбутній серцево-судинний ризик а також потенційний ризик розвитку побічних реакцій (див. далі). За необхідності через 4 тижні дозу можна збільшити. Оскільки у разі застосування дози 40 мг побічні реакції виникають частіше ніж за менших доз   титрувати дозу до максимального рівня 40 мг слід лише для пацієнтів із тяжкою гіперхолестеринемією та високим серцево-судинним ризиком (зокрема в осіб із сімейною гіперхолестеринемією) у яких не вдалося досягти бажаного результату за дози 20 мг і які повинні перебувати під регулярним наглядом. На початку застосування дози 40 мг рекомендовано спостереження спеціаліста.

Профілактика серцево-судинних порушень

Під час дослідження зниження ризику ускладнень з боку серцево-судинної системи добова доза препарату становила 20 мг. Пацієнтам із гіперхолестеринемією необхідно проводити стандартне визначення рівня ліпідів та дотримуватися рекомендацій із дозування для лікування гіперхолестеринемії.

Застосування пацієнтам літнього віку

Рекомендована початкова доза для пацієнтів віком понад 70 років становить 5 мг. Інша корекція дози залежно від віку не потрібна.

Застосування дітям

Звичайна доза препарату для дітей із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією становить 5-20 мг один раз на добу перорально. Для досягення терапевтичного ефекту дозу необхідно належним чином титрувати. Безпека та ефективність доз що перевищують 20 мг у цій популяції не вивчались.

Дозування для пацієнтів з порушенням функції нирок

Для пацієнтів з легким та помірним порушенням функції нирок немає необхідності у корекції дози. Рекомендована початкова доза для пацієнтів з порушенням функції нирок помірної тяжкості (кліренс креатиніну < 60 мл/хв) становить 5 мг. Доза 40 мг протипоказана пацієнтам з порушенням функції нирок помірної тяжкості.  Пацієнтам  з тяжким порушенням функції нирок застосування Розуліпу^® протипоказано у будь-яких дозах.

Дозування для пацієнтів з порушенням функції печінки

Не спостерігалось  зростання системної експозиції розувастатину у пацієнтів з показником 7 балів за шкалою Чайлд-П&rsquo ю. Проте посилення системної експозиції було відзначено у пацієнтів стан яких оцінювався у 8 та 9 балів за шкалою Чайлда-П&rsquo ю. Таким пацієнтам слід проводити оцінку функції нирок. Досвід застосування препарату пацієнтам з показником 9 балів за шкалою Чайлда-П&rsquo ю відсутній. Розуліп^® протипоказаний пацієнтам із захворюваннями печінки в активній стадії. У пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки спостерігалося підвищення експозиції розувастатину тому їм застосовувати Розуліп^® у дозі вище 10 мг слід з обережністю.

Раса

У Пацієнтів монголоїдної расиспостерігалась підвищена системна експозиція препарату. Рекомендована початкова доза для пацієнтів азійського походження становить 5 мг. Застосування дози 40 мг таким пацієнтам протипоказане. Максимальна добова доза становить 20 мг.

Дозування для пацієнтів зі схильністю до розвитку міопатії.

Рекомендована  початкова  доза  для  пацієнтів  зі схильністю до розвитку міопатії становить 5 мг.

Доза  40 мг  протипоказана  деяким  з  таких пацієнтів.

Максимальна добова доза становить 20 мг.

Генетичний поліморфізм

Генотипи SLCO1B1 (OATP1B1) c.521CC та ABCG2 (BCRP) c.421AA порівняно з генотипами SLCO1B1 c.521TT та ABCG2 c.421CC асоційовані з підвищенням експозиції (AUC) розувастатину. Для пацієнтів з генотипами c.521CC або c.421AA   максимальна рекомендована добова доза розувастатину становить 20 мг.

Розувастатин є субстратом для різних транспортних білків (наприклад OATP1B1 та BCRP). Ризик міопатії (включаючи рабдоміоліз) підвищується при одночасному прийомі Розуліпу^® разом з певними лікарськими засобами здатними підвищувати концентрацію розувастатину в плазмі крові через взаємодію з цими транспортними білками (такими як циклоспорин та деякі інгібітори протеази включаючи комбінації ритонавіру з   атаназавіром лопінавіром та/або типранавіром). У разі можливості необхідно розглянути альтернативне лікування і якщо необхідно   тимчасово припинити лікування Розуліпом^® . У ситуаціях коли одночасного введення цих лікарських засобів разом із Розуліпом^® уникнути неможливо потрібно зважувати всі переваги та ризики супутнього лікування та ретельно підбирати дозу Розуліпу^® .

Побічні реакції.

Побічні реакції що спостерігаються при застосуванні Розуліпу^® зазвичай слабкі та транзиторні.

Порушення з боку імунної системи: реакції гіперчутливості у тому числі ангіоневротичний набряк.

Порушення з боку ендокринної системи: цукровий діабет.

Порушення з боку нервової системи: головний біль запаморочення.

Порушення з боку ШКТ: запор нудота біль у животі панкреатит.

Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: свербіж висип та кропив&rsquo янка.

Порушення з боку скелетно-м' язової системи сполучної тканини та кісток: міалгія міопатія (в тому числі міозит) та рабдоміоліз.

Загальний стан: астенія.

Як і у разі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази частота небажаних реакцій залежить від дози.

Вплив на нирки

У пацієнтів які застосовували Розуліп^® спостерігались  випадки протеїнурії переважно канальцевого походження (визначеної за допомогою  тест-смужки). Зміни вмісту білка у сечі від відсутності чи слідів до ++ або більше зареєстровані через деякий час у < 1% пацієнтів які приймали препарат у дозі 10 мг та 20 мг та приблизно у 3 % пацієнтів при застосуванні дози 40 мг. Незначне збільшення частоти випадків підвищення білка у сечі від відсутності або слідів до + спостерігалось при застосуванні дози 20 мг. У більшості випадків вираженість протеїнурії зменшувалась або зникала спонтанно при продовженні застосування препарату. З огляду на данні клінічних досліджень та постмаркетингових спостережень на сьогодні не виявлено причинного зв&rsquo язку між протеїнурією та гострим або прогресуючим захворюванням нирок.

Гематурія спостерігалась у пацієнтів які застосовували Розуліп^® і дані клінічних досліджень свідчать про її низьку частоту.

Вплив на скелетну мускулатуру

Зміни з боку скелетної мускулатури такі як міалгія міопатія (в тому числі міозит) та рідко рабдоміоліз із гострою нирковою недостатністю чи без неї спостерігалися при застосуванні будь-яких доз Розуліпу^® а особливо при застосуванні доз > 20 мг. Про рідкісні випадки рабдоміолізу що інколи були асоційовані з нирковою недостатністю повідомлялося при застосуванні розувастатину а також інших статинів.

У пацієнтів які приймали розувастатин спостерігалося дозозалежне зростання рівнів креатинфосфокінази (КФК) у більшості випадків явище було слабким асимптоматичним та тимчасовим. Якщо рівні КФК підвищені (> 5 від верхньої межі норми (ВМН)) лікування слід припинити.

Вплив на печінку

Як і у разі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази у невеликої кількості пацієнтів які приймали розувастатин спостерігалося дозозалежне збільшення рівня трансаміназ у більшості випадків явище було слабким асимптоматичним та тимчасовим.

Вплив на лабораторні показники

Як і у разі застосування  інших інгібіторів  ГМГ-КоА-редуктази у невеликої кількості пацієнтів які приймали розувастатин спостерігалося дозопропорційне зростання рівня печінкових трансаміназ та креатинкінази. При застосуванні розувастатину також відмічалося підвищення рівнів  HbA1c. У невеликої кількості пацієнтів які застосовували Розуліп^® та інші інгібітори  ГМГ-КоА-редуктази спостерігались патологічні зміни при аналізі сечі (тест-смужка свідчила про протеїнурію). Виявлений білок був як правило канальцевого походження. У більшості випадків протеїнурія стає менш вираженою або зникає спонтанно при продовженні терапії та не свідчить про гостре чи прогресуюче захворювання нирок.

Інші ефекти

У ході довготривалих контрольованих клінічних досліджень Розуліп^® не продемонстрував шкідливого впливу на стан пацієнта який користується контактними лінзами.

У пацієнтів які приймали Розуліп^® не було виявлено порушень функцій кори надниркових залоз.

Постмаркетинговий досвід застосування

Окрім вищезазначеного у постмаркетинговому періоді застосування Розуліпу^® були зареєстровані зазначені нижче явища.

Порушення з боку нервової системи: поліневропатія втрата пам&rsquo яті.

Порушення з боку респіраторної системи органів грудної клітки та середостіння: кашель диспное.

Порушення з боку ШКТ: діарея.

Порушення з боку гепатобіліарної системи: жовтяниця гепатит підвищення активності печінкових трансаміназ.

Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: синдром Стівенса-Джонсона.

Порушення з боку кістково-м&rsquo язової системи: імуноопосередкована   некротизуюча міопатія артралгія.

Порушення з боку нирок: гематурія.

Загальний стан та порушення пов&rsquo язані зі способом застосування препарату: набряк.

Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз: гінекомастія.

Порушення з боку крові: тромбоцитопенія.

При застосуванні деяких статинів повідомлялось про такі небажані явища:

&ndash депресія

&ndash порушення сну в тому числі безсоння та нічні кошмари

&ndash розлади статевої функції

&ndash окремі випадки інтерстиціального захворювання легень особливо у разі тривалої терапії

&ndash захворювання сухожиль інколи ускладнені їх розривом.

Частота випадків рабдоміолізу серйозних порушень з боку нирок та печінки (переважно підвищений рівень трансаміназ) була більшою при застосуванні дози 40 мг.

Діти віком від 10 до 17 років

Профіль безпеки Розуліпу^® для дітей та дорослих подібний. Проте і для дітей і для дорослих застереження при застосуванні Розуліпу^® однакові.

Передозування.

Специфічного лікування передозування немає. Лікування симптоматичне рекомендується підтримуюча терапія. Потрібен контроль функції печінки та рівнів КФК. Малоймовірно що гемодіаліз буде ефективним.

Застосування у період вагітності  або  годування груддю.

Безпека застосування Розуліпу^® під час вагітності і годування груддю не вивчалась.

Розуліп^® протипоказаний у період вагітності та годування груддю.

Жінки репродуктивного віку під час прийому Розуліпу^®   повинні застосовувати відповідні засоби контрацепції.

Оскільки холестерин та інші продукти біосинтезу холестерину суттєво важливі для розвитку плода потенційний ризик інгібування ГМГ-КоА-редуктази перевищує можливу користь від застосування препарату в період вагітності. Якщо пацієнтка завагітніла в період застосування препарату лікування слід негайно припинити.

Діти.

Не рекомендовано застосування Розуліпу^®   дітям  віком до 10 років.

Вплив розувастатину на лінійний ріст (зріст) масу тіла ІМТ (індекс маси тіла) та розвиток вторинних статевих ознак за шкалою Танера у дітей віком 10-17 років оцінювався лише протягом одного року. Після 52 тижнів застосування досліджуваного препарату будь-якого впливу на зріст масу тіла ІМТ або статевий розвиток виявлено не було.

Особливості застосування.

Вплив на нирки

У пацієнтів які застосовували Розуліп^® у високих дозах особливо 40 мг відзначалися випадки протеїнурії (визначеної за допомогою тест-смужки) переважно канальцевої за походженням та у більшості випадків тимчасової. Протеїнурія не свідчила про гостре або прогресуюче захворювання нирок. Небажані явища з боку нирок у постмаркетинговий період відзначали частіше при застосуванні дози 40 мг. У пацієнтів які приймають препарат у дозі  40 мг функцію нирок слід перевіряти регулярно.

Вплив на скелетну мускулатуру

Ураження скелетної мускулатури наприклад міалгія міопатія та рідко &ndash   рабдоміоліз спостерігалися у пацієнтів при застосуванні усіх доз препарату Розуліп^® а особливо при дозах більше 20 мг. При застосуванні езетимібу у комбінації з інгібіторами ГМГ-КоА- редуктази дуже рідко повідомлялося про випадки розвитку рабдоміолізу. Не можна виключати можливості фармакодинамічної взаємодії а тому таку комбінацію слід застосовувати з обережністю.

Як і у разі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази випадки рабдоміолізу пов&rsquo язані із застосуванням Розуліпу^® у постмаркетинговий період спостерігалися частіше при застосуванні дози 40 мг. Є повідомлення про рідкісні випадки імуноопосередкованої некротизуючої міопатії що клінічно проявляється стійкою проксизмальною м&rsquo язовою слабкістю і підвищенням рівня сироваткової креатинкінази під час лікування або після припинення лікування статинами включаючи розувастатин. У такому разі можуть бути необхідними додаткові нейром&rsquo язові і серологічні дослідження лікування імуносупресивними препаратами.

Визначення рівня креатинфосфокінази

Рівні креатинфосфокінази не слід вимірювати після значних фізичних навантажень або за наявності можливих альтернативних причин підвищення креатинфосфокінази що можуть заважати інтерпретації результатів. Якщо початкові рівні креатинфосфокінази значно підвищені (> 5 від верхньої межі норми) протягом 5-7 днів необхідно зробити додатковий підтверджуючий аналіз.  Якщо результат повторного аналізу підтверджує вихідний рівень > 5 від верхньої межі норми починати лікування не слід.

Перед лікуванням

Розуліп^® як і решту інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази слід з обережністю призначати пацієнтам із факторами що сприяють розвитку міопатії/рабдоміолізу. До таких факторів належать:

·                 порушення функції нирок

·                 гіпотиреоз

·                 наявність в індивідуальному або сімейному анамнезі спадкових м' язових захворювань

·                 наявність в анамнезі міотоксичності спричиненої іншими інгібіторами ГМГ-КоА- редуктази або фібратами

·                 зловживання алкоголем

·                 вік > 70 років

·                 ситуації що можуть призвести до підвищення рівнів препарату у плазмі

·                 одночасне застосування фібратів.

Для таких пацієнтів потрібно порівняти ризик та користь при застосуванні препарату також рекомендований клінічний моніторинг. Не слід починати лікування у разі значно підвищених початкових рівнів КФК (> 5 від ВМН).

У період лікування

Пацієнтів слід попередити про необхідність негайно повідомляти про нез&rsquo ясований м&rsquo язовий біль м&rsquo язову слабкість або судоми особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або підвищенням температури. У таких пацієнтів слід визначити рівні КФК. Необхідно припинити лікування якщо рівні КФК значно підвищені (> 5 від ВМН) або якщо м&rsquo язові симптоми тяжкі та спричиняють дискомфорт у повсякденному житті (навіть якщо рівні КФК &le 5 від ВМН). Якщо симптоми минають та рівень КФК повертається до норми Розуліп^® або альтернативний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази можна спробувати застосувати знову але у мінімальних дозах та під ретельним наглядом. Регулярний контроль рівня КФК у пацієнтів без вищевказаних симптомів не потрібний.

Однак підвищена частота випадків міозиту та міопатії спостерігалась у пацієнтів які застосовують інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази із похідними фіброєвої кислоти в тому числі гемфіброзилом циклоспорином нікотиновою кислотою азольними протигрибковими засобами інгібіторами протеази та макролідними антибіотиками. Гемфіброзил підвищує ризик розвитку міопатії при супутньому застосуванні із деякими інгібіторами ГМГ-КоА- редуктази тому Розуліп^® не рекомендовано застосовувати у комбінації із гемфіброзилом. Сприятливий вплив подальших змін рівня ліпідів при одночасному застосуванні Розуліпу^® із фібратами або ніацином потрібно порівняти із потенційними ризиками при застосуванні такої комбінації. Одночасне застосування Розуліпу^® в дозі  40 мг та фібратів протипоказано.

Розуліп^® слід з обережністю застосовувати пацієнтам із факторами що сприяють розвитку міопатії таких як ниркова недостатність літній вік гіпотиреоз або у ситуаціях коли може збільшитися концентрація препарату в плазмі.

Розуліп^® не слід застосовувати пацієнтам із гострими серйозними станами що сприяють розвитку міопатії або підвищують ризик розвитку ниркової недостатності на фоні рабдоміолізу (такими як сепсис артиреальна гіпотензія обширне хірургічне втручання травма тяжкі метаболічні ендокринні або електролітні порушення та неконтрольовані судоми).

Вплив на печінку

Як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази Розуліп^® слід з обережністю застосовувати пацієнтам які зловживають алкоголем та/або мають захворювання печінки в анамнезі.

Функцію печінки рекомендовано перевірити перед початком застосування препарату та через 3 місяці лікування. Якщо рівень трансаміназ у сироватці крові більше ніж утричі перевищує верхню межу норми застосування Розуліпу^® слід припинити. Про серйозні порушення функції печінки (переважно підвищення рівня печінкових трансаміназ) у постмаркетинговий період повідомлялось частіше при застосуванні дози 40 мг.

У пацієнтів із вторинною гіперхолестеринемією спричиненою гіпотиреозом або нефротичним синдромом спершу слід провести лікування основного захворювання а потім починати застосування Розуліпу^® .

Раса

У ході досліджень фармакокінетики спостерігалося зростання системної експозиції у пацієнтів монголоідної раси  порівняно з представниками європейської раси.

Інгібітори протеази

Одночасне застосування препарату з інгібіторами протеази не рекомендоване.

Непереносимість лактази

Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не слід застосовувати цей препарат.

Інтерстиціальне захворювання легень

Поодинокі випадки інтерстиціального захворювання легень були зареєстровані при застосуванні деяких статинів особливо у разі довготривалої терапії. До симптомів порушення належать диспное непродуктивний кашель та погіршення загального стану (втома втрата маси тіла та гарячка). Якщо підозрюється що у пацієнта розвинулось інтерстиціальне захворювання легень застосування статинів потрібно припинити.

Цукровий діабет

Як і у разі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази при застосуванні розувастатину спостерігалося зростання HbA1c та  рівня глюкози у сироватці крові. В деяких випадках ці показники можуть перевищувати граничне значення для діагностики цукрового діабету насамперед у пацієнтів з високим ризиком розвитку діабету.

Діти віком від 10 до 17 років

Вплив розувастатину на лінійний ріст (зріст) масу тіла ІМТ (індекс маси тіла) та розвиток вторинних статевих ознак за шкалою Танера у дітей віком 10-17 років оцінювався лише протягом одного року.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Дослідження впливу розувастатину на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами не проводилися.

Однак враховуючи його фармакодинамічні властивості малоймовірно що Розуліп^® може впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Однак слід мати на увазі що під час терапії може виникнути запаморочення.

Взаємодія з  іншими  лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дані in vitro та in vivo свідчать про те що розувастатин не має клінічно значущої взаємодії (як субстрат інгібітор чи індуктор) з цитохромом Р450. Розувастатин є субстратом для певних транспортних білків включаючи OATP1B1 що забезпечує печінковий транспорт та рефлюксного переносника BCRP.    Одночасний прийом  Розуліпу^® з лікарськими засобами &ndash інгібіторами цих транспортних білків &ndash може спричинити підвищення концентрації розувастину в плазмі та збільшення ризику міопатії (див. таблицю).

Дія на експозицію розувастатину (AUC в порядку зниження) лікарських засобів що вводяться одночасно

Коли необхідно застосовувати Розуліп^® разом з іншими лікарськими засобами що підвищують експозицію розувастатину дози Розуліпу^® слід коригувати. Слід  починати з дози 5 мг один раз на добу якщо очікується зростання експозиції (AUC) приблизно в 2 рази або більше. Максимальну добову дозу Розуліпу^® потрібно скоригувати таким чином щоб очікувана експозиція розувастатину не перевищувала концентрацію що відмічається тоді коли прийом добової дози 40 мг Розуліпу^® відбувається за відсутності взаємодії з лікарськими засобами. Наприклад доза 5 мг Розуліпу^® при одночасному застосуванні з циклоспорином (збільшення експозиції в 7 1 раза) доза 10 мг Розуліпу^® при одночасному застосуванні з комбінацією ритонавір/атаназавір (збільшення в 3 1 раза) та доза 20 мг Розуліпу^®   при одночасному застосуванні з гемфіброзилом  (збільшення в 1 9 раза).

Антациди

Одночасне застосування Розуліпу^® із суспензією антациду що містить алюмінію та магнію гідроксид призводить до зменшення концентрації розувастатину в плазмі приблизно на 50 %. Цей ефект зменшувався коли антацид приймали через 2 години після Розуліпу^® . Клінічна значущість цієї взаємодії не вивчалась.

Фенофібрати похідні фіброєвої кислоти

Хоча не спостерігалось ніякої фармакокінетичної взаємодії між розувастатином та фенофібратом можлива фармакодинамічна взаємодія. Гемфіброзил фенофібрат та інші фіброєві кислоти включаючи нікотинову кислоту можуть підвищувати ризик міопатії при одночасному введенні з інгібіторами ГМГ-КoA-редуктази.

Циклоспорин

Одночасне застосування Розуліпу^® і циклоспорину не впливає на плазмові концентрації циклоспорину.

Антагоністи вітаміну K

Як і у разі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази початок лікування Розуліпом^®   або поступове підвищення його дози у пацієнтів які одночасно застосовують антагоністи вітаміну К (наприклад варфарин або інші кумаринові ан