Розукард 10 мг таблетки №90

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

РОЗУКАРД^® 10

(ROSUCARD^® 10)

РОЗУКАРД^® 20

(ROSUCARD^® 20)

РОЗУКАРД^® 40

(ROSUCARD^® 40)

Склад:

діюча речовина: розувастатин

1 таблетка містить розувастатину (у формі розувастатину кальцієвої солі) 10 мг або 20 мг або 40  мг

допоміжні речовини: лактози моногідрат целюлоза мікрокристалічна натрію кроскармелоза кремнію діоксид колоїдний безводний магнію стеарат гіпромелоза 2910/5 макрогол 6000 титану діоксид (Е 171) тальк заліза оксид червоний (E 172).

Лікарська форма. Таблетки вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 10 мг: овальні двоопуклі таблетки вкриті оболонкою світло-рожевого кольору з розподільчою рискою

таблетки по 20 мг: овальні двоопуклі таблетки вкриті оболонкою рожевого кольору

таблетки по 40 мг: овальні двоопуклі таблетки вкриті оболонкою темно-рожевого кольору.

Фармакотерапевтична група. Гіполіпідемічні засоби. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази.

Код АТХ С10А А07.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Розувастатин є селективним конкурентним інгібітором ГМГ-КоА-редуктази ферменту що перетворює 3-гідрокси-3-метилглутарилкоензим А у мевалонат попередник холестерину. Основним місцем  дії розувастатину є печінка де відбувається синтез холестерину (ХС) та катаболізм ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ).

Розувастатин збільшує число печінкових рецепторів ЛПНЩ на поверхні клітин збільшуючи захоплення та катаболізм ЛПНЩ що у свою чергу призводить до пригнічення синтезу ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) зменшуючи тим самим загальну кількість ЛПНЩ та ЛПДНЩ.

Розувастатин зменшує підвищену кількість  холестерину-ЛПНЩ (ХС-ЛПНЩ) загального холестерину та тригліцеридів (ТГ) дещо збільшує кількість холестерину-ліпопротеїдів високої щільності (ХС-ЛПВЩ). Він зменшує кількість аполіпопротеїну В (АпоВ) ХС-ЛПнеВЩ ХС-ЛПДНЩ ТГ-ЛПДНЩ та дещо підвищує рівень аполіпопротеїну А-І (АпоА-І) зменшує співвідношення ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ загальний ХС/ХС-ЛПВЩ та ХС-ЛПнеВЩ/ХС-ЛПВЩ та співвідношення АпоВ/АпоА-І.

Терапевтичний ефект проявляється протягом 1 тижня після початку терапії розувастатином через 2 тижні лікування ефект досягається 90 % максимально можливого ефекту. Максимальний ефект як правило досягається через 4 тижні і після цього постійно триває.

Фармакокінетика.

Всмоктування та розподіл

Максимальна концентрація розувастатину у плазмі крові досягається приблизно через 5 годин після прийому внутрішньо. Біодоступність становить приблизно 20 %. Розувастатин накопичується у печінці. Об&rsquo єм його розподілу становить приблизно 134 л. Майже 90 % розувастатину зв&rsquo язується з білками плазми в основному з альбуміном.

Метаболізм

Розувастатин піддається обмеженому метаболізму (приблизно 10 %). Розувастатин є непрофільним субстратом для метаболізму ферментами системи цитохрому Р450. Головним ізоферментом що бере участь у метаболізмі розувастатину є CYP2C9. Ферменти CYP2C19 CYP3A4 та CYP2D6 беруть менш активну участь у метаболізмі. Головними виявленими метаболітами розувастатину є N-дисметил та лактонові метаболіти. N-дисметил приблизно на 50 % менш активний ніж розувастатин лактонові метаболіти фармакологічно неактивні.

Виведення

Приблизно 90 % дози розувастатину виводиться у незміненому вигляді з фекаліями (включаючи абсорбований та неабсорбований розувастатин). Інша частина виводиться з сечею. Період напіввиведення з плазми становить приблизно 19 годин. Період напіввиведення не змінюється при збільшенні дози. Середній геометричний кліренс становить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації 21 7 %). Як і у випадку інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази у процесі печінкового захоплення розувастатину бере участь переносник  холестерину який виконує важливу роль у печінковій елімінації розувастатину.

Лінійність

Системна експозиція розувастатину збільшується пропорційно до дози. При прийомі декількох добових доз фармакокінетичні параметри не змінюються.

Особливі популяції хворих

Вік та стать

Відсутній клінічно значущий вплив віку та статі на фармакокінетику розувастатину у дорослих.

Етнічні групи

У представників народів Азії (японців китайців філіппінців в&rsquo єтнамців і корейців) ППК (площа під кривою « концентрація-час» ) та C_max є приблизно у 2 рази більшими ніж у представників європеоїдної раси. В індусів спостерігалося збільшення медіани ППК та C_max у 1 3 раза. Популяційний  фармакокінетичний аналіз виявив що клінічно значущих відмінностей у фармакокінетичних параметрах між представниками європеоїдної та негроїдної раси немає.

Хворі з нирковою недостатністю

У пацієнтів із легкими або помірними порушеннями функції нирок рівень концентрації розувастатину та N-дисметилу у плазмі крові істотно не змінюється. У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) концентрація розувастатину у плазмі крові у 3 рази вища а концентрація N-дисметилу у 9 разів вища ніж у здорових добровольців. Концентрація розувастатину у плазмі пацієнтів які перебувають на гемодіалізі була приблизно на 50 % вищою ніж у здорових добровольців.

Хворі з печінковою недостатністю

Серед хворих із різними ступенями печінкової недостатності не виявлено збільшення періоду напіввиведення розувастатину якщо бал за Чайлдом-П&rsquo ю у них був 7 та нижче. Однак у двох пацієнтів з балами 8 та 9 за Чайлдом-П&rsquo ю спостерігалося подовження періоду напіввиведення щонайменше у 2 рази. Досвід застосування розувастатину пацієнтам із балом вище 9 за Чайлдом-П&rsquo ю відсутній.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування гіперхолестеринемії

Дорослим підліткам та дітям віком від 10 років із первинною гіперхолестеринемією (типу ІІа у тому числі із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією) або змішаною дисліпідемією (типу IІb) як доповнення до дієти коли дотримання дієти та застосування інших немедикаментозних засобів (наприклад фізичних вправ зниження маси тіла) є недостатнім.

При гомозиготній сімейній гіперхолестеринемії як доповнення до дієти та інших ліпідознижуючих засобів лікування (наприклад аферезу ЛПНЩ) або у випадках коли таке лікування є недоречним.

Профілактика серцево-судинних порушень

Запобігання значним серцево-судинним порушенням у пацієнтів яким за оцінками загрожує високий ризик першого випадку серцево-судинного порушення як доповнення до корекції інших факторів ризику.

Протипоказання.

-                    Гіперчутливість до розувастатину або до будь-якої допоміжної речовини

-                    захворювання печінки в активній фазі в тому числі стійке підвищення рівня сироваткових трансаміназ невідомої етіології та підвищення рівня будь-якої трансамінази більш ніж у 3 рази вище верхньої межі норми (ВМН)

-                    тяжке порушення функції нирок (кліренс креатиніну < 30  мл/хв)

-                    міопатія

-                    одночасний прийом циклоспорину

-                    період вагітності або годування груддю. Протипоказаний жінкам репродуктивного віку які не застосовують відповідних засобів контрацепції.

Доза 40 мг протипоказана пацієнтам із факторами що сприяють розвитку міопатії/ рабдоміолізу. До таких факторів належать:

-                    помірне порушення функції нирок (кліренс креатиніну < 60 мл/хв)

-                    гіпотиреоз

-                    наявність в індивідуальному або сімейному анамнезі спадкових м&rsquo язових захворювань

-                    наявність в анамнезі міотоксичності спричиненої іншими інгібіторами ГМГ-КоА- редуктази або фібратами

-                    зловживання алкоголем

-                    ситуації що можуть призвести до підвищення  рівнів препарату у плазмі крові

-                належність до монголоїдної раси

-                    супутнє застосування фібратів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Вплив супутніх препаратів на розувастатин

Інгібітори транспортних білків

Розувастатин є субстратом для деяких транспортних білків у тому числі печінкового транспортера захоплення ОАТР1В1 та ефлюксного транспортера BCRP. Одночасне застосування препарату із лікарськими засобами що пригнічують ці транспортні білки може призводити до підвищення концентрацій розувастатину у плазмі крові та збільшення ризику міопатії (див. розділи « Спосіб застосування та дози» « Особливості застосування» « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» таблицю 2).

Циклоспорин

У період супутнього застосування препарату та циклоспорину значення AUC розувастатину були в середньому приблизно у 7 разів вищими ніж ті які спостерігалися у здорових добровольців (див. таблицю 2). Препарат протипоказаний пацієнтам які одночасно отримують циклоспорин (див. розділ « Протипоказання» ).

Супутнє застосування не впливало на концентрації циклоспорину у плазмі крові.

Інгібітори протеази

Хоча точний механізм взаємодії невідомий одночасне застосування інгібіторів протеази може значно збільшувати експозицію розувастатину (див. таблицю 2). Наприклад у дослідженні фармакокінетики одночасне застосування 10 мг розувастатину та комбінованого лікарського засобу що містив два інгібітори протеази (300 мг атазанавіру/100 мг ритонавіру) у здорових добровольців супроводжувалося підвищенням AUC та C_max розувастатину приблизно в 3 та
7 разів відповідно. Одночасне застосування препарату та деяких комбінацій інгібіторів протеази можливе після ретельного обміркування корекції дози препарату виходячи із очікуваного зростання експозиції розувастатину (див. розділи « Спосіб застосування та дози» « Особливості застосування» « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» таблицю 2).

Гемфіброзил та інші ліпідознижувальні засоби

Одночасне застосування препарату та гемфіброзилу призводило до зростання AUC та C_max розувастатину в 2 рази (див. розділ « Особливості застосування» ).

Виходячи із даних спеціальних досліджень фармакокінетично значущої взаємодії з фенофібратом не очікується однак можлива фармакодинамічна взаємодія. Гемфіброзил фенофібрат інші фібрати та ліпідознижувальні дози (> або рівні 1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти) збільшують ризик міопатії при супутньому застосуванні з інгібіторами ГМГ-КоА імовірно за рахунок того що вони можуть спричиняти міопатію коли їх застосовувати окремо. Доза 40 мг протипоказана при супутньому застосуванні фібратів (див. розділи « Протипоказання» та « Особливості застосування» ). Таким пацієнтам також слід починати терапію з дози 5 мг.

Езетиміб

Одночасне застосування препарату в дозі 10 мг та езетимібу 10 мг пацієнтам із гіперхолестеринемією призводило до зростання AUC розувастатину в 1 2 раза (таблиця 2).  Не можна виключати фармакодинамічної взаємодії між препаратом та езетимібом що може призвести до небажаних явищ (див. розділ « Особливості застосування» ).

Антацидні препарати

Одночасне застосування препарату із суспензіями антацидів що містять гідроксид алюмінію або магнію знижувало концентрації розувастатину у плазмі крові приблизно на 50 %. Цей ефект був менш вираженим у разі застосування антацидних засобів через 2 години після препарату. Клінічну значущість цієї взаємодії не вивчали.

Еритроміцин

Одночасне застосування препарату та еритроміцину знижувало AUC розувастатину на 20 % а C_max &ndash на 30 %. Ця взаємодія може бути спричинена посиленою перистальтикою кишечнику внаслідок дії еритроміцину.

Ферменти цитохрому Р450

Результати досліджень in vitro та in vivo свідчать що розувастатин не інгібує і не стимулює ізоферменти цитохрому Р450. Окрім цього розувастатин є слабким субстратом цих ізоферментів. Таким чином взаємодії з лікарськими засобами в результаті метаболізму опосередкованого Р450 не очікується. Не спостерігалося клінічно значущих взаємодій між розувастатином та флуконазолом (інгібітором CYP2C9 та CYP3A4) або кетоконазолом (інгібітором CYP2A6 та CYP3A4).

Взаємодії що вимагають корекції дози розувастатину

При необхідності застосування препарату з іншими лікарськими засобами здатними підвищувати експозиції розувастатину дозу препарату потрібно скоригувати. Якщо очікується що експозиція препарату (AUC) зросте приблизно в 2 або більше разів застосування препарату слід починати з дози 5 мг 1 раз на добу. Максимальну добову дозу препарату слід скоригувати таким чином щоб очікувана експозиція розувастатину не перевищувала експозицію що відзначається при прийомі дози 40 мг/добу без застосування лікарських засобів що взаємодіють із препаратом наприклад при застосуванні з гемфіброзилом доза препарату становитиме 20 мг (збільшення експозиції в 1 9 раза) при застосуванні із комбінацією ритонавір/атазанавір &ndash 10 мг (збільшення в 3 1 раза) При одночасному застосуванні з циклоспорином &ndash 5 мг (збільшення в 7 1 раза).

Таблиця 2

Вплив супутніх лікарських засобів на експозицію розувастатину

(AUC у порядку зменшення величини) за опублікованими даними клінічних досліджень

* Дані представлені як зміна в х разів являють собою співвідношення між застосуванням розувастатину у комбінації та окремо. Дані представлені у вигляді % зміни являють собою % різницю відносно показників при застосуванні розувастатину окремо.

Збільшення позначено значком &uarr відсутність змін &harr зменшення &ndash &darr .

** Було проведено кілька досліджень взаємодії при різних дозах препарату в таблиці подано найбільш значуще співвідношення.

Вплив розувастатину на супутні лікарські засоби

Антагоністи вітаміну К

Як і щодо інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази на початку застосування препарату або при підвищенні його дози у пацієнтів які одночасно застосовують антагоністи вітаміну К (наприклад варфарин або інший кумариновий антикоагулянт) можливе підвищення Міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС). Припинення застосування препарату або зменшення його дози може призвести до зниження МНС. У таких випадках бажаний належний моніторинг МНС.

Пероральні контрацептиви/гормонозамісна терапія (ГЗТ)

Одночасне застосування препарату та пероральних контрацептивів призводило до підвищення AUC етинілестрадіолу та норгестрелу на 26 % та 34 % відповідно. Таке підвищення плазмових рівнів крові слід враховувати при підборі дози пероральних контрацептивів. Даних щодо фармакокінетики препаратів у пацієнтів які одночасно застосовують препарат та ГЗТ немає тому не можна виключати подібного ефекту. Однак комбінацію широко застосовували жінкам у рамках клінічних досліджень і вона переносилася добре.

Інші лікарські засоби

За даними спеціальних досліджень взаємодії клінічно значущої взаємодії із дигоксином не очікується.

Лопінавір/ритонавір

У фармакологічному дослідженні супутнє застосування препарату та комбінованого препарату що містив два інгібітори протеази (лопінавір 400 мг/ ритонавір 100 мг) у здорових добровольців асоціювалося з приблизно дворазовим та п&rsquo ятиразовим збільшенням показників рівноважного AUC_(0-24) та С_mах для розувастатину відповідно. Взаємодію між розувастатином та іншими інгібіторами протеази не вивчали.

Фузидова кислота

Ризик розвитку міопатії в тому числі рабдоміолізу може підвищуватись при одночасному застосуванні препаратів фузидової кислоти системної дії та статинів. Механізм даної взаємодії (чи це є фармакодинамічна взаємодія чи фармакокінетична взаємодія чи одночасно обидва види взаємодії) наразі невідомий. Були повідомлення про випадки виникнення рабдоміолізу (в тому числі з летальними наслідками) в пацієнтів які отримували таку комбінацію препаратів.

Якщо застосування препарату фузидової кислоти системної дії є необхідним то терапія препаратом повинна бути припинена на весь період лікування препаратом фузидової кислоти.

Діти

Дослідження взаємодії проводили лише у дорослих пацієнтів. Ступінь взаємодії у дітей невідомий.

Особливості застосування.

Вплив на нирки

Протеїнурія виявлена у результаті аналізу за тест-смужками та переважно канальцевого походження спостерігалася у пацієнтів які лікувалися вищими дозами препарату зокрема 40  мг і у більшості випадків була тимчасовою або переривчастою. Протеїнурія не була передвісником гострої або прогресуючої хвороби нирок (див. розділ « Побічні реакції» ). Частота повідомлень про серйозні явища з боку нирок у постмаркетингових дослідженнях вища при застосуванні дози 40 мг. У пацієнтів які приймають препарат у дозі 40 мг в ході спостереження слід регулярно перевіряти функцію нирок.

Вплив на скелетну мускулатуру

Порушення з боку скелетної мускулатури наприклад міалгія міопатія та зрідка рабдоміоліз спостерігалися у пацієнтів які приймали препарат у будь-яких дозах особливо більше 20 мг. Поодинокі випадки рабдоміолізу відзначалися при застосуванні езетимібу у комбінації з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази. Не можна виключати можливість фармакодинамічної взаємодії (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ) а тому таку комбінацію слід застосовувати з обережністю.

Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази частота повідомлень про випадки рабдоміолізу пов&rsquo язаного із застосуванням препарату у постмаркетинговому періоді була вищою при дозі 40 мг. Є повідомлення про рідкісні випадки імуноопосередкованої некротизуючої міопатії що клінічно проявляється стійкою проксизмальною м&rsquo язовою слабкістю і підвищенням рівня сироваткової креатинкінази під час лікування або після припинення лікування статинами включаючи розувастатин. У такому разі можуть бути необхідними додаткові нейром&rsquo язові і серологічні дослідження лікування імуносупресивними препаратами.

Рівень креатинкінази

Рівень креатинкінази (КК) не слід вимірювати після значних фізичних навантажень або у разі наявності можливих альтернативних причин підвищення КК що можуть ускладнювати    інтерпретацію результатів. Якщо вихідні рівні КК значно підвищені (> 5 разів вище ВМН) протягом 5-7 днів необхідно зробити повторний аналіз щоб підтвердити результати. Якщо результати повторного аналізу підтверджують що початкове значення КК більш ніж у 5 разів перевищує ВНМ застосування препарату починати не слід.

Перед початком лікування

Розувастатин як і решту інгібіторів ГМГ-КоА редуктази слід з обережністю призначати пацієнтам зі схильністю до міопатії/рабдоміолізу. До факторів такого ризику належать:

&ndash порушення функції нирок

&ndash гіпотиреоз

&ndash наявність в особистому або родинному анамнезі спадкових захворювань м&rsquo язів

&ndash наявність в анамнезі міотоксичності на тлі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА редуктази або фібратів

&ndash зловживання алкоголем

&ndash вік > 70 років

&ndash ситуації що можуть призвести до підвищення рівнів препарату у плазмі крові (див. розділи « Спосіб застосування та дози» « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та « Фармакокінетика» )

&ndash супутнє застосування фібратів.

У таких пацієнтів пов&rsquo язаний із лікуванням ризик потрібно оцінювати порівнюючи з очікуваною користю також рекомендується клінічний моніторинг. Якщо початкові рівні КК значно підвищені (> 5 разів вище ВМН) лікування розпочинати не слід.

У період лікування

Пацієнтів слід попросити негайно повідомляти про м&rsquo язовий біль слабкість або судоми невідомої етіології особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або лихоманкою. У таких пацієнтів потрібно вимірювати рівні КК. Застосування препарату слід припинити якщо рівні КК значно підвищені (> 5 х разів вище ВМН) або якщо симптоми з боку м&rsquo язів тяжкі та спричиняють щоденний дискомфорт (навіть якщо рівні КК &le 5 х ВМН). У разі зникнення симптомів та повернення рівня КК до норми можна поновити терапію препаратом або альтернативним інгібітором ГМГ-КоА-редуктази у найменшій дозі та під ретельним наглядом. Регулярно перевіряти рівні КК в асимптоматичних пацієнтів немає потреби. Дуже рідко повідомлялося про випадки імуноопосередкованої некротизуючої міопатії (ІОНМ) під час або після терапії статинами в тому числі розувастатином. Клінічними проявами ІОНМ є слабкість проксимальних м&rsquo язів та підвищення рівня креатинкінази у сироватці крові що зберігається навіть після припинення застосування статинів.

У клінічних дослідженнях не було отримано доказів підвищеного впливу на скелетну мускулатуру у невеликої кількості пацієнтів які приймали та супутні препарати. Однак підвищення частоти міозиту та міопатії відзначалося у пацієнтів які приймали інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази разом із похідними фіброєвої кислоти в тому числі гемфіброзилом циклоспорином нікотиновою кислотою азольними протигрибковими препаратами інгібіторами протеази та макролідними антибіотиками. Гемфіброзил підвищує ризик міопатії при супутньому застосуванні з деякими інгібіторами ГМГ-КоА. Тому застосовувати препарат у комбінації із гемфіброзилом не рекомендується. Користь подальшої зміни рівня ліпідів при застосуванні препарату у комбінації із фібратами або ніацином потрібно ретельно зважувати порівняно із потенційними ризиками пов&rsquo язаними із застосуванням таких комбінацій. Доза
40 мг протипоказана при супутньому застосуванні фібратів (див. розділи  « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та « Побічні реакції» ).

Препарат не слід застосовувати пацієнтам із гострими серйозними станами що свідчать про міопатію або можливість розвитку ниркової недостатності внаслідок рабдоміолізу (таких як сепсис гіпотензія значне хірургічне втручання травма тяжкі метаболічні ендокринні та електролітичні розлади або неконтрольовані судоми).

Вплив на печінку

Які і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази препарат слід з обережністю застосовувати пацієнтам які зловживають алкоголем та/або мають в анамнезі захворювання печінки.

Рекомендовано перевіряти біохімічні показники функції печінки перед початком лікування та через 3 місяці потому. Застосування препарату слід припинити або зменшити дозу якщо рівень трансаміназ у сироватці крові більш ніж у 3 рази перевищує верхню межу норми. Частота повідомлень про серйозні явища з боку печінки (переважно про підвищення рівня трансаміназ печінки) у післяреєстраційному періоді була більшою при застосуванні дози 40 мг.

У пацієнтів із вторинною гіперхолестеринемією зумовленою гіпотиреозом або нефротичним синдромом слід спочатку вилікувати основну хворобу перш ніж розпочинати терапію препаратом.

У постреєстраційному періоді зрідка повідомлялося про летальні або нелетальні випадки печінкової недостатності у пацієнтів які приймали статини в тому числі розувастатин. Якщо на тлі лікування препаратом розвивається серйозне ураження печінки з клінічною симптоматикою та/або гіпербілірубінемією чи жовтяницею слід негайно припинити прийом препарату. Якщо інших причин не виявлено не слід поновлювати лікування препаратом.

Раса

Дослідження фармакокінетики свідчать про зростання експозиції у пацієнтів монголоїдної раси приблизно в 2 рази порівняно з європейцями. Для таких пацієнтів необхідна корекція дозування препарату (див. розділи « Спосіб застосування та дози» « Протипоказання» та « Фармакокінетика» ). Для пацієнтів азійської раси початкова доза розувастатину повинна бути
5 мг. Підвищена концентрація розувастатину у плазмі крові була помічена в азійських пацієнтів (див. розділ « Особливості застосування» та « Фармакокінетика» ). Слід взяти до уваги збільшену системну експозицію при лікуванні пацієнтів монголоїдної раси у яких гіперхолестеринемія не контролюється адекватно дозами до 20 мг.

Інгібітори протеази

Підвищена системна експозиція до розувастатину спостерігалася в осіб які застосовували розувастатин супутньо із різними інгібіторами протеази у поєднанні з ритонавіром. Слід обміркувати як користь від зниження рівня ліпідів за допомогою препарату у пацієнтів із ВІЛ які отримують інгібітори протеази так і можливість підвищення концентрацій розувастатину у плазмі крові на початку терапії та при підвищенні дози розувастатину у пацієнтів які отримують інгібітори протеази. Одночасне застосування препарату з інгібіторами протеази не рекомендується якщо доза розувастатину не скоригована (див. розділ « Спосіб застосування та дози» та « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ).

Непереносимість лактози

Пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози дефіцитом лактази Лаппа або глюкозо-галактозною мальабсорбцією не слід застосовувати цей препарат.

Інтерстиціальна хвороба легень

Під час застосування деяких статинів особливо при тривалому лікуванні повідомлялося про виняткові випадки інтерстиціальної хвороби легень (див. розділ « Побічні реакції» ). До проявів цієї хвороби можна віднести задишку непродуктивний кашель та загальне погіршення стану (підвищена втомлюваність зниження маси тіла та гарячка). У разі підозри на інтерстиціальну хворобу легень застосування статинів слід припинити.

Цукровий діабет

Деякі факти свідчать що статини підвищують рівень глюкози в крові та у деяких пацієнтів яким загрожує високий ризик розвитку діабету в майбутньому можуть спричиняти гіперглікемію такого рівня при якому необхідне належне лікування діабету. Цю загрозу однак перевищує зниження ризику судинних порушень при застосуванні статинів і тому вона не має бути підставою для припинення терапії статинами. За пацієнтами групи ризику (рівень глюкози натще 5 6-6 0 ммоль/л ІМТ > 30 кг/м² підвищений рівень тригліцеридів артеріальна гіпертензія) слід встановити як клінічний так і біохімічний контроль згідно з національними інструкціями.

У дослідженні JUPITER зареєстрована загальна частота цукрового діабету становила 2 8 % у групі прийому розувастатину та 2 3 % &minus у групі плацебо переважно у пацієнтів із рівнем глюкози натще від 5 6 до 6 9 ммоль/л.

Як і щодо інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази при застосуванні розувастатину спостерігалося зростання HbA1c та рівнів глюкози у сироватці крові. У деяких випадках ці показники можуть перевищувати граничне значення для діагностики цукрового діабету насамперед у пацієнтів з високим ризиком розвитку діабету.

У клінічних дослідженнях було показано що розувастатин як монотерапія не спричиняє зниження базової концентрації кортизолу плазми крові і не впливає на резерв надниркових залоз. Необхідна обережність у разі одночасного застосування препарату та інших лікарських засобів здатних знижувати рівні або активність ендогенних стероїдних гормонів наприклад кетоконазолу спіронолактону та циметидину.

Препарат не повинен застосовуватись одночасно з препаратами фузидової кислоти системної дії або впродовж 7 днів після припинення лікування препаратом фузидової кислоти. У пацієнтів у яких застосування препарату фузидової кислоти системної дії є необхідним терапія статинами повинна бути припинена на весь період лікування препаратом фузидової кислоти. Були повідомлення про випадки виникнення рабдоміолізу (в тому числі з летальними наслідками) в пацієнтів які отримували одночасно препарати фузидової кислоти та статини (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ). Пацієнт повинен бути повідомлений про те що у випадку появи таких симптомів як м&rsquo язова слабкість біль або болючість в м&rsquo язах потрібно негайно звернутись за медичною допомогою.

Терапія статинами може бути поновлена через 7 днів після прийому останньої дози препарату фузидової кислоти.

У виняткових випадках коли тривала терапія препаратами фузидової кислоти системної дії є необхідною наприклад для лікування важких інфекційних захворювань необхідність одночасного застосування препарату та фузидової кислоти повинна розглядатись в кожному випадку окремо та здійснюватись під ретельним медичним спостереженням.

Діти

Оцінка лінійного росту (зріст) маси тіла ІМТ (індексу маси тіла) та вторинних характеристик статевого до