Прогінова 2 мг драже №21

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ПРОГІНОВА

(PROGYNOVA^® )

Склад:

діюча речовина: естрадіолу валерат

1 таблетка вкрита оболонкою містить 2 мг естрадіолу валерату

допоміжні речовини: лактози моногідрат крохмаль кукурудзяний полівідон 25000 тальк магнію стеарат сахароза полівідон 700000 макрогол 6000 кальцію карбонат титану діоксид (Е 171) гліцерин 85 % індигокармін (Е 132) віск монтангліколевий.

Лікарська форма. Таблетки вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки вкриті оболонкою блакитного кольору.

Фармакотерапевтична група. Гормони статевих залоз і препарати що застосовуються при патології статевої сфери. Естрогени.

Код АТХ. G03C A03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Діюча речовина синтетичний естрадіол (17b-синтезований естрадіол) є хімічно та біологічно ідентичним до ендогенного естрадіолу людини. Препарат Прогінова слід застосовувати для замісної гормональної терапії (ЗГТ). ЗГТ мінімізує симптоми недостатності естрадіолу у жінок після настання менопаузи.

Фармакокінетика.

Естрадіолу валерат

• Адсорбція

Після перорального прийому естрадіолу валерат повністю абсорбується. Під час адсорбції і першого проходження через печінку ефір стероїду розщеплюється на естрадіол та валеріанову кислоту. Одночасно естрадіол значно метаболізується наприклад до естрону естріолу та естрону сульфату. Тільки близько 3 % естрадіолу стає біодоступним після перорального прийому естрадіолу валерату. Прийом їжі не впливає на біодоступність естрадіолу.

• Розподіл

Максимальна концентрація естрадіолу у плазмі крові (близько 30 пг/мл) досягається через 4-9 годин після прийому таблетки. Протягом доби після прийому таблетки рівень естрадіолу у плазмі крові знижується до концентрації що становить близько 15 пг/мл. Естрадіол зв' язується з альбуміном у неспецифічний для нього спосіб і з глобуліном що зв' язує статеві стероїди (ГЗСС) у специфічний спосіб для нього. У вигляді вільного стероїду циркулює лише 1-1 5 % естрадіолу 30-40 % зв' язано з ГЗСС.

Уявний об&rsquo єм розподілу естрадіолу після одноразового внутрішньовенного введення становить приблизно 1 л/кг.

• Метаболізм

Після відщеплення ефірної групи від екзогенно введеного естрадіолу валерату його подальший метаболізм відбувається за схемою біоперетворення ендогенного естрадіолу. Естрадіол головним чином метаболізується у печінці але також має місце поза її межами наприклад у кишечнику нирках м&rsquo язах скелету та цільових органах. Процеси метаболізму включають утворення естрону естріолу катехолестрогенів та сульфатів і глюкуронових кон&rsquo югатів цих сполук які значно менш активні або не мають естрогенної активності.

• Виведення з організму

Після одноразового внутрішньовенного введення швидкість загального кліренсу естрадіолу з плазми крові є дуже варіабельною і становить від 10 до 30 мл/хв/кг. Певна частина метаболітів естрадіолу виводиться з жовчю і проходить так звану ентеропечінкову циркуляцію. Естрадіол та його метаболіти екскретуються з сечею у вигляді сульфатів та глюкуронідів.

• Рівноважна концентрація

Після багаторазового прийому спостерігаються приблизно удвічі вищі рівні естрадіолу у плазмі крові порівняно з такими при вживанні одноразової дози. Мінімальна концентрація естрадіолу становить 30 пг/мл максимальна - 60 пг/мл. Естрони менш естрогенні метаболіти досягають у 8 разів вищої концентрації у плазмі крові а сульфати естронів - у 150 разів вищої. Через 2 або 3 дні після закінчення лікування концентрація естрадіолу та естрону повертається до початкових показників.

Клінічні характеристики.

Показання.

Замісна гормональна терапія (ЗГТ) для лікування ознак та симптомів дефіциту естрогенів у жінок після настання менопаузи.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Рак молочної залози діагностований на даний момент в анамнезі або підозра на нього.

Злоякісні пухлини що є естрогензалежними або підозра на них (наприклад рак ендометрія).

Генітальна кровотеча нез&rsquo ясованої етіології.

Невилікувана гіперплазія ендометрія.

Венозні тромбоемболічні події (наприклад тромбоз глибоких вен тромбоемболія легеневої артерії) що спостерігаються нині або виникали у минулому.

Артеріальні тромбоемболічні події (наприклад стенокардія інфаркт міокарда) що спостерігаються нині або виникали у минулому.

Схильність до розвитку тромбозів (наприклад дефіцит протеїну С дефіцит протеїну S або антитромбіну).

Високий ризик розвитку венозного або артеріального тромбозу.

Гострі захворювання печінки або наявність таких захворювань в анамнезі (поки показники функції печінки не повернуться до норми).

Тяжкі захворювання печінки.

Порфірія.

Пухлини печінки (доброякісні або злоякісні) нині або в минулому.

Тяжка гіпертригліцеридемія.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Взаємодія препарату з іншими лікарськими засобами

Метаболізм естрогенів може посилюватися одночасним прийомом інших речовин які підвищують активність метаболізуючих ферментів печінки (цитохром Р₄₅₀). Ці речовини включають: протисудомні лікарські засоби (наприклад фенобарбітал фенітоїн карбамазепін окскарбазепін топірамат фелбамат примідон) протимікробні лікарські засоби (наприклад рифампіцин рифабутін невірапін ефавіренц) грізеофульвін мепробамат та препарати фенілбутазону. Максимально індукція ферментів може не проявлятися протягом 2-3 тижнів але потім може стати стійкою і тривати принаймні 4 тижні після припинення медикаментозної терапії.

При одночасному прийомі зі стероїдними гормонами ритонавір і нелфінавір мають властивість стимулювати ферменти хоча вони відомі як сильні інгібітори ферментів.

Препарати на рослинній основі що містять звіробій (Hypericum Perforatum) можуть стимулювати метаболізм естрогенів.

Клінічно значуще підвищення метаболізму естрогенів може спричинити зниження ефективності вказаних гормонів і провокувати зміни періодичності менструальних кровотеч.

Лікарські засоби які пригнічують дію метаболізуючих ферментів (наприклад кетоконазол) підвищують концентрацію у плазмі крові діючої речовини препарату Прогінова.

Естрогени можуть посилювати дію і побічні ефекти іміпраміну.

У випадку одночасного прийому циклоспорину на тлі зниженої здатності печінки виводити циклоспорин можливе збільшення концентрації у плазмі крові циклоспорину креатиніну та трансаміназ.

Внаслідок змін кишкової мікрофлори після одночасного прийому активованого вугілля та/або антибіотиків (наприклад ампіциліну чи тетрацикліну) було виявлено зниження концентрації діючої речовини а отже і ефективності препарату Прогінова. Повідомляли про частіші випадки міжменструальних кровотеч.

Речовини які значною мірою утворюють кон&rsquo югати під час проходження через шлунково-кишковий тракт (наприклад парацетамол) можуть підвищувати біодоступність естрадіолу шляхом конкурентного інгібування систем кон&rsquo югації під час адсорбції.

В окремих випадках може змінитися потреба у пероральних протидіабетичних засобах або інсуліні внаслідок дії на толерантність до глюкози та реакцію на інсулін.

Вживання алкоголю під час ЗГТ може призвести до підвищення рівня естрадіолу.

Лабораторні дослідження.

Застосування статевих стероїдів може впливати на результати певних лабораторних досліджень включаючи біохімічні показники функції печінки щитоподібної залози наднирників нирок рівень білків (транспортерів) наприклад гормон що зв&rsquo язує глобуліни ліпіди/ фракції ліпопротеїнів показники коагуляції та фібринолізу.

Особливості застосування.

ЗГТ слід застосовувати лише для лікування постменопаузальних порушень що мають негативний вплив на якість життя. Необхідно ретельно зважувати співвідношення користь/ризик для кожного випадку терапії щонайменше 1 раз на рік. ЗГТ необхідно проводити лише тоді коли переваги перевищують ризики.

Медичне обстеження/консультація

Перед початком або поновленням ЗГТ слід докладно вивчити анамнез пацієнтки (в тому числі і родинний анамнез) і провести фізикальне обстеження (включаючи дослідження органів малого таза та молочних залоз) беручи до уваги протипоказання застереження і періодично повторювати подібні обстеження. Частота і характер цих обстежень повинні ґрунтуватися на існуючих нормах медичної практики з урахуванням індивідуальних особливостей кожної жінки і включати в себе серед іншого мамографію. Жінки мають бути проінформовані про необхідність звертати увагу на можливі зміни в молочних залозах та при їх наявності одразу повідомляти свого лікаря (див. розділ « Особливості застосування» нижче).

Якщо пацієнтка страждає на пролактиному необхідно проводити регулярне медичне обстеження через короткі проміжки часу (включаючи регулярне вимірювання рівня пролактину).

Ситуації що вимагають нагляду

Необхідно ретельно контролювати стан пацієнтки якщо вона в анамнезі або на даний час має одну з нижчезазначених ситуацій або вказані стани мали місце/погіршувалися під час вагітності чи попередньої гормональної терапії (в тому числі і препаратом Прогінова):

• лейоміома (міома матки) або ендометріоз
• тромбоемболії в анамнезі або наявність відповідних факторів ризику (див. нижче)
• фактори ризику щодо естрогензалежних пухлин (наприклад раку молочної залози І ступеня у пацієнтки)
• артеріальна гіпертензія
• діабет (цукровий діабет) з ураженням/без ураження судин
• жовчнокам&rsquo яна хвороба
• розлади печінки (в т.ч. аденома печінки)
• мігрень або (сильний) головний біль
• системний червоний вовчак
• гіперплазія ендометрія в анамнезі (див. нижче)
• фібрознокістозна мастопатія
• епілепсія
• астма
• отосклероз
• синдром Дабіна-Джонсона або Ротора
• серповидноклітинна анемія
• ідіопатична жовтяниця вагітних та тяжкий перебіг свербежу вагітних в анамнезі
• важке ожиріння
• мала хорея
• спадковий ангіоневротичний набряк.

Стани що вимагають негайного припинення лікування

Лікування має бути перерване у випадку появи протипоказання а також у таких випадках:

-                  розвиток жовтяниці або печінкової недостатності

-                  рецидив холестатичної жовтяниці або холестатичного свербіжу що спостерігалися вперше протягом вагітності або при попередньому застосуванні статевих стероїдів

-                  значне підвищення артеріального тиску

-                  перша поява головних болів мігренеподібного типу

-                  часті та незвично сильні головні болі що виникають вперше або інші симптоми що можуть бути продромальними ознаками порушень мозкового кровообігу

-                  симптоми тромбозу або підозра на них

-                  порушення чіткості зору та інші подібні розлади

-                  вагітність.

Можливе синергетичне збільшення ризику тромбозу слід розглядати для жінок у яких мають місце декілька факторів ризику одночасно або один із факторів ризику більш виражений. У такому випадку цей підвищений ризик може бути більшим ніж при наявності декількох факторів ризику одночасно. ЗГТ не слід призначати у разі негативної оцінки співвідношення користь/ризик.

Гіперплазія ендометрія

Ризик гіперплазії ендометрія та раку ендометрія підвищується при тривалій монотерапії естрогенами (див. розділ « Побічні реакції» ). Для зниження такого ризику необхідно поєднувати прийом естрогенів з прогестагенами у жінок яким не проводили гістеректомію (див. також розділ « Спосіб застосування та дози» ).

Протягом перших місяців лікування можуть виникати слабкі кровотечі або періодичні кров&rsquo янисті виділення.

У випадку частих нерегулярних кровотеч які є тривалими або повторюваними:

-                  кровотеч що з&rsquo являються після курсу лікування

-                  кровотеч що не припиняються після закінчення лікування

  має бути встановлено їх причину та проведено біопсію ендометрія з метою виключення злоякісного переродження ендометрія.

Некомпенсована стимуляція естрогенами може призвести до передзлоякісного або злоякісного переродження залишкових осередків ендометріозу. У випадках коли гістеректомія проводилася з метою хірургічного лікування ендометріозу рекомендується прийом прогестагенів як доповнення до замісної терапії естрогенами особливо якщо виявлено залишкові явища ендометріозу.

Після припинення лікування ризик може залишатися підвищеним протягом не менше 10 років.

Рак молочної залози

На підставі плацебо-контрольованого рандомізованого клінічного дослідження « Жіноча ініціатива за здоров' я» (WHI) та епідеміологічних досліджень включаючи « Дослідження мільйона жінок» (MWS) було виявлено зростання ризику раку молочної залози у жінок які протягом кількох років приймали естрогени комбінацію естрогенів і прогестагенів або тіболон у рамках ЗГТ (див. розділ « Побічні реакції» ). Ризик розвитку раку молочної залози у жінок які приймають комбіновану естроген-прогестогенову терапію проявляється через 3 роки. Через кілька років прийому всі варіанти ЗГТ показують підвищений ризик який збільшується із тривалістю лікування але через кілька років (щонайбільше 5 років) після завершення лікування цей ризик повертається до базового рівня що відповідає окремій віковій категорії.

У дослідженні MWS відносний рівень ризику раку молочної залози при ЗГТ кон&rsquo югованими еквінними естрогенами або естрадіолом був вищим при додаванні прогестагенів при цьому рівень ризику не залежав від типу прогестагену та режиму ЗГТ (безперервний чи послідовний прийом прогестагену). Не було виявлено жодних вказівок на різницю у рівні ризику залежно від різних способів застосування.

У дослідженні WHI при застосуванні безперервної комбінованої терапії кон' югованих еквінних естрогенів з ацетатом медроксипрогестерону виявляли пухлини молочних залоз які характеризувалися більшими розмірами та частішим метастазуванням у регіонарні лімфатичні вузли ніж у групі плацебо.

ЗГТ зокрема комбіноване лікування естрогенами та прогестагенами підвищує щільність знімків при мамографічних дослідженнях що може у деяких випадках негативно впливати на діагностику раку молочної залози.

Венозна тромбоемболія

ЗГТ супроводжується незначним підвищенням відносного ризику венозної тромбоемболії (ВТЕ) (тромбозу глибоких вен або тромбоемболії легеневої артерії). У контрольованому рандомізованому клінічному дослідженні та в епідеміологічних дослідженнях було визначено зростання ризику в 2 &ndash 3 рази у жінок які проходили курс лікування порівняно з жінками які його не проходили. За оцінками у 1000 жінок які не отримують терапію вказаними гормональними препаратами за 5-річний період виникає близько 3 випадків ВТЕ у віковій категорії від 50 до 59 років і 8 випадків у віковій категорії від 60 до 69 років.

Відповідно до такої оцінки у 1000 здорових жінок які користуватимуться лікарським засобом для ЗГТ протягом 5 років виникатиме від 2 до 6 додаткових випадків (оптимальний показник = 4) ВТЕ у віковій категорії від 50 до 59 років та від 5 до 15 випадків (оптимальний показник = 9) у віковій категорії від 60 до 69 років. Розвиток ВТЕ є більш вірогідним протягом першого року ЗГТ ніж у подальшому.

До відомих факторів ВТЕ належать:

• відповідна сімейна або особиста схильність
• ожиріння (ІМТ > 30 кг/м²)
• системний червоний вовчак (СЧВ)
• літній вік
• великі хірургічні втручання
• тривала імобілізація
• вагітність/ післяпологовий період
• рак.

ЗГТ протипоказана якщо тромбофілічні розлади виявлено у членів сім&rsquo ї та/або якщо розлади є тяжкими (наприклад недостатність антитромбіну протеїну S або протеїну С або комбінація вказаних розладів). У жінок які вже приймають постійну антикоагулянтну терапію слід ретельно зважити користь та ризики застосування ЗГТ.

На даний момент не існує консенсусу щодо потенційної ролі варикозного розширення вен у розвитку ВТЕ.

Пацієнтки які мають ВТЕ в анамнезі або виявлену схильність до розвитку тромбозів (тромбофілію) мають підвищений ризик ВТЕ. ЗГТ може підвищити цей ризик. Існування високої сімейної особистої схильності до тромбоемболій або повторюваного спонтанного переривання вагітності в анамнезі має бути визначено з метою виключення схильності до розвитку тромбозів. До точної оцінки факторів тромбофілії або до початку лікування антикоагулянтними препаратами ЗГТ таким пацієнткам протипоказана. У жінок які вже отримували лікування антикоагулянтами має бути ретельно зважене співвідношення користь/ризик ЗГТ.

Ризик розвитку ВТЕ може тимчасово підвищуватися внаслідок тривалої іммобілізації важкої травми або великого хірургічного втручання. Як і для всіх пацієнтів у післяопераційному періоді ретельно слід проводити профілактику ВТЕ. Якщо після оперативного втручання зокрема на органах черевної порожнини або ортопедичної операції на нижніх кінцівках передбачається тривала іммобілізація слід забезпечити можливість тимчасового переривання ЗГТ на 4-6 тижнів до запланованої операції. ЗГТ може бути продовжена лише після повного відновлення рухової активності жінки.

Якщо ВТЕ розвивається після початку ЗГТ прийом лікарського засобу має бути припинено. Пацієнтки мають бути поінформовані про необхідність негайно повідомляти лікаря у випадках підозри на появу можливих симптомів тромбоемболії (наприклад набряк нижньої кінцівки що супроводжується болем раптові болі в ділянці грудної клітини задишка).

Ішемічна хвороба серця

Результати одного контрольованого рандомізованого клінічного дослідження не показали переваг для серцево-судинної системи ЗГТ із застосуванням комбінації кон&rsquo югованих еквінних естрогенів та МПА у безперервному режимі. Результати двох великих клінічних досліджень (дослідження WHI та HERS (Дослідження серця та естроген/прогестинової замісної терапії) вказують на зростання ризику розвитку захворювань серцево-судинної системи протягом першого року їх застосування при цьому не було виявлено переваг для загального стану здоров&rsquo я жінок.

Існує мало даних контрольованих рандомізованих досліджень для інших лікарських засобів що використовують для ЗГТ в яких вивчали вплив на захворювання серцево-судинної системи або летальність.

Комбінована естроген-прогестагенова терапія

Відносний ризик виникнення ІХС на тлі застосування комбінованої естроген-прогестагенової ЗГТ є дещо підвищеним. Оскільки базовий абсолютний ризик ІХС значною мірою залежить від віку кількість додаткових випадків ІХС зумовлених застосуванням естрогенів та прогестагенів дуже мала у здорових жінок у близькому до менопаузи віці але буде зростати у старшому віці.

Монотерапія естрогенами

Дані рандомізованих контрольованих досліджень не показали підвищеного ризику ІХС у жінок після гістеректомії які отримують монотерапію естрогенами.

Гостре порушення мозкового кровообігу

У масштабному рандомізованому клінічному дослідженні (дослідження WHI) було виявлено зростання ризику гострих порушень мозкового кровообігу (як вторинної кінцевої точки) у здорових жінок при ЗГТ із застосуванням комбінації кон&rsquo югованих еквінних естрогенів та МПА у безперервному режимі.

За оцінками у 1000 жінок яким не призначають ЗГТ за період у 5 років виникає близько 3 випадків гострих порушень мозкового кровообігу у віковій категорії від 50 до 59 років та 11 випадків у віковій категорії від 60 до 69 років. Серед 1000 жінок які протягом 5 років будуть приймати комбінацію кон&rsquo югованих еквінних естрогенів та МПА кількість додаткових порушень мозкового кровообігу буде такою: у віковій категорії від 50 до 59 років виникатиме від 0 до 3 випадків (оптимальний показник = 1) а у віковій категорії від 60 до 69 років &ndash від 1 до 9 випадків (оптимальний показник = 4).

Рак яєчників

Тривале застосування (щонайменше 5-10 років) естрогенів у вигляді монотерапії для ЗГТ серед жінок які перенесли гістеректомію відповідно до чисельних епідеміологічних досліджень пов&rsquo язуються із підвищеним ризиком раку яєчників. На даний час не можна встановити чи довготривалий прийом комбінації естрогенів/прогестинів у якості ЗГТ не пов&rsquo язаний із іншими ризиками.

Інші стани

Пацієнтки які хворіють на рідкісну спадкову непереносимість фруктози порушення всмоктування глюкози галактози або дефіцит сахарази-ізомальтази не повинні приймати препарат Прогінова.

Естрогени можуть спричинити затримку рідини в організмі. За пацієнтками які мають функціональні серцеві або печінкові розлади має здійснюватися ретельний нагляд. За пацієнтками з термінальною стадією ниркової недостатності також має здійснюватися ретельний нагляд оскільки слід очікувати на підвищення концентрації діючої речовини препарата Прогінова у плазмі крові.

Жінки з підвищеним рівнем тригліцеридів плазми крові в анамнезі потребують особливого спостереження протягом ЗГТ естрогенами та естрогенами/прогестинами оскільки в рамках лікування естрогенами за таких обставин були помічені рідкісні випадки значного підвищення концентрації тригліцеридів у плазмі крові що спровокувало розвиток панкреатиту.

Естрогени підвищують концентрацію тироксин-зв&rsquo язуючого глобуліну. Це спричиняє підвищення загальної концентрації гормонів щитовидної залози у плазмі крові (визначаються за допомогою протеїн-зв&rsquo язаного йоду рівня T₄ (хроматографічний або радіоімунний аналіз) або рівня T₃ (радіоімунний аналіз). Всмоктування T₃ знижується що вказує на збільшення тироксинзв&rsquo язуючого глобуліну. Концентрації вільних T₄ та T₃ не змінюються. Концентрації інших зв&rsquo язуючих протеїнів можуть збільшуватися у плазмі крові наприклад транскортину і глобуліну що зв&rsquo язує статеві гормони що у свою чергу призводить до зростання концентрації циркулюючих кортикостероїдів або статевих гормонів. Концентрації інших вільних та біологічно активних гормонів залишаються незмінними. Можуть підвищуватися рівні інших білків плазми крові (ангіотензиноген/субстрат реніну &alpha 1-антитрипсин церулоплазмін).

Не існує беззаперечних доказів покращення когнітивних властивостей завдяки ЗГТ. Дослідження WHI вказує на зростання ризику імовірності деменції серед жінок які отримують ЗГТ із застосуванням комбінації кон&rsquo югованих еквінних естрогенів та МПА у безперервному режимі після 65 років. Невідомо чи дані ризики стосуються також молодших жінок із постменопаузальним синдромом або інших препаратів ЗГТ.

Серед жінок які страждають на спадковий ангіоневротичний набряк прийом естрогенів може спричинити або погіршити симптоми ангіоневротичного набряку.

Лікування препаратом Прогінова не має контрацептивного ефекту та не захищає від ВІЛ.

Жінкам зі схильністю до хлоазми або з хлоазмою в анамнезі слід звести до мінімуму перебування на відкритому сонці або вплив ультрафіолетового опромінювання.

Відомо що естрогени сприяють утворенню конкрементів у жовчовидільній системі. У деяких жінок виявляється схильність до розвитку захворювань жовчного міхура протягом періоду прийому естрогенів.

У рідкісних випадках після застосування гормональних речовин таких як ті що входять до складу Прогінова спостерігалися доброякісні та ще рідше злоякісні пухлини печінки. В окремих випадках ці пухлини призводили до загрозливої для життя кровотечі у черевній порожнині.

Не було встановлено зв&rsquo язку між ЗГТ та розвитком артеріальної гіпертензії. Повідомлялося про незначні підвищення артеріального тиску у жінок які проходили ЗГТ але клінічно значимі підвищення зустрічаються рідко. Однак якщо в окремих випадках протягом ЗГТ реєструються стабільні високі цифри артеріального тиску слід розглянути можливість припинення ЗГТ.

Ретельне спостереження необхідне за пацієнтками з нетяжкими порушеннями функції печінки включаючи гіпербілірубінемію таку як синдром Дубіна-Джонсона або синдром Ротора а також необхідно проводити періодичний контроль показників функції печінки. У разі погіршення показників функції печінки слід припинити ЗГТ.

Хоча ЗГТ може вплинути на периферичну резистентність до інсуліну та толерантність до глюкози загалом зміна терапії пацієнткам із цукровим діабетом які проходять ЗГТ не потрібна. Але протягом ЗГТ необхідно проводити ретельний моніторинг стану здоров&rsquo я жінок хворих на цукровий діабет.

У деяких пацієнток на фоні ЗГТ можуть з&rsquo явитися небажані прояви естрогенної стимуляції наприклад аномальна маточна кровотеча. Часті або постійні маточні кровотечі протягом лікування є показанням для проведення комплексної оцінки стану ендометрія.

Фіброзні пухлини матки (міоми) можуть збільшуватися у розмірі під впливом естрогенів. Якщо це спостерігається лікування слід припинити.

Якщо протягом лікування спостерігається повторний розвиток ендометріозу рекомендується припинити терапію.

Пацієнткам із пролактиномою необхідний ретельний медичний нагляд (включаючи періодичне визначення рівня пролактину).

У рідкісних випадках можуть виникати хлоазми особливо у жінок із хлоазмою вагітних в анамнезі. Жінкам із схильністю до хлоазми слід уникати впливу сонячних променів або ультрафіолетового випромінювання під час ЗГТ.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказаний у період вагітності або годування груддю. Якщо пацієнтка завагітніла під час застосування препарату Прогінова слід негайно припинити лікування.

Більшість доступних на даний момент епідеміологічних досліджень які містять дані з випадкового ненавмисного впливу на плід естрогенів не виявили тератогенного чи токсичного впливу на плід вказаних препаратів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Вплив препарату на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не спостерігався.

Спосіб застосування та дози.

Для початку а також продовження лікування постменопаузальних симптомів завжди слід призначати мінімально ефективне дозування на максимально короткий термін (див. розділ « Особливості застосування» ).

Загалом на початку лікування щодня слід приймати по 1 таблетці Прогінова.

Після 3 тижнів прийому необхідно зробити перерву щонайменше на 1 тиждень з метою уникнення значної гіперплазії ендометрія. Календарний блістер препарату Прогінова що містить 21 таблетку вкриту оболонкою по 2 мг полегшує для пацієнток процес лікування за вказаною схемою. Такий блістер забезпечує регулярність прийому та допомагає уникнути передозування.

Лікування жінок після гістеректомії та жінок у постменопаузальному періоді можна розпочинати у будь-який день.

У пацієнток яким не проводили гістеректомію лікування препаратом Прогінова слід комбінувати з прийомом монопрогестагену показаним для такої клінічної ситуації протягом щонайменше 12&ndash 14 днів на місяць або протягом 28-денного циклу. Дозування характер і тривалість лікування визначають залежно від способу застосування прогестагену (див. розділ « Особливості застосування» ).

Для жінок з видаленою маткою додавання прогестагену не рекомендується окрім випадків коли діагностовано ендометріоз.

Якщо прийом таблетки пропущено її не слід приймати додатково до наступної таблетки. Пропуск прийому таблетки підвищує імовірність появи виділень або уривчастих кровотеч.

Пацієнти літнього віку

Немає даних що свідчать про потребу в корекції дози для пацієнтів літнього віку. При застосуванні жінкам віком від 65 років див. розділ « Особливості застосування» .

Пацієнти з печінковою недостатністю

Застосування препарату Прогінова спеціально не вивчалося у пацієнток з порушеннями функції печінки. Застосування препарату Прогінова протипоказане жінкам з печінковою недостатністю тяжкого ступеня (див. розділ « Протипоказання» ).

Пацієнти з нирковою недостатністю

Застосування Прогінова спеціально не вивчалося у пацієнток з порушеннями функції нирок. Наявні дані не свідчать про потребу у корекції дози.

Спосіб застосування та тривалість прийому

Таблетки слід ковтати цілими не розжовуючи запиваючи достатньою кількістю рідини. Бажано приймати препарат у той самий час кожного дня.

Тривалість лікування має визначати лікар.

Діти.

Препарат не показаний для застосування дітям та підліткам.

Передозування.

Симптоми передозування

Нудота блювання відчуття стиснення у грудній клітині вагінальні кровотечі можуть бути ознаками передозування.

Лікування при передозуванні

При необхідності рекомендовано проводити симптоматичне лікування.

Побічні реакції.

У таблиці зазначені побічні реакції (ПР) за класами систем органів MedDRA (версія 8.1) про які повідомлялося під час застосування ЗГТ. Наведено терміни MedDRA які найбільш чітко описують відповідні ПР. Синоніми та схожі стани не вказані але тим не менше мають бути враховані.

Для визначення частоти ПР виділено наступні категорії: дуже часто (&ge 1/10) часто (від &ge 1/100 до < 1/10) нечасто (від &ge 1/1 000 до < 1/100) поодинокі (від &ge 1/10000 до < 1/1000) рідкісні (< 1/10000) частота не визначена (частота не може бути визначена на основі наявних даних).

Додаткову інформацію див. також у розділі « Осо