Нітресан 10 мг таблетки №30

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

НІТРЕСАН

(NITRESAN^® )

Склад:

діюча речовина: нітрендипін

1 таблетка містить 10 мг або 20 мг нітрендипіну

допоміжні речовини:

лактози моногідрат крохмаль кукурудзяний целюлоза мікрокристалічна магнію стеарат

повідон натрію докузат.

Лікарська форма. Таблетки.

Фармакотерапевтична група.

Селективні антагоністи кальцію з  переважною дією на  судини.

Код АТС C08C A08.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування есенціальної гіпертензії.

Протипоказання.

&ndash Підвищена чутливість до нітрендипіну або до іншого антагоніста кальцію

    1 4-дигідропіридинового ряду або до будь-якого допоміжного компонента препарату

&ndash кардіогенний шок

&ndash тяжкий ступінь стенозу аортального клапана

&ndash нестабільна стенокардія

&ndash гострий інфаркт міокарда що відбувся протягом попередніх 4-х тижнів.

Спосіб застосування та дози.

Призначають дорослим внутрішньо вранці після їди. Таблетки слід ковтати цілими не розжовуючи запиваючи достатньою кількістю води (наприклад склянкою).

Категорично забороняється запивати грейпфрутовим соком.

Діюча речовина нітрендипін чутлива до світла тому таблетки слід виймати з блістера тільки перед застосуванням.

Нітресан 10 мг

1 таблетка препарату Нітресан 10 мг два рази на добу (вранці та ввечері) що становить 20 мг нітрендипіну на добу. При недостатньому зниженні артеріального тиску лікар під час лікування може збільшити добову дозу вдвічі і призначати прийом 2-х таблеток два рази на добу що еквівалентно добовій дозі 40 мг. 

Нітресан 20 мг

1 таблетка препарату Нітресан 20 мг один раз на добу (вранці) що становить 20 мг нітрендипіну на добу. При недостатньому зниженні артеріального тиску лікар під час лікування може збільшити добову дозу вдвічі і призначати прийом 1 таблетки 20 мг два рази на добу що еквівалентно добовій дозі 40 мг. 

Максимальна добова доза &ndash 40 мг.

Дозу і кількість прийомів встановлює лікар індивідуально. З метою досягнення максимального терапевтичного ефекту рекомендується індивідуальне дозування препарату залежно від стану пацієнта його реакції на препарат і переносимості. Тривалість лікування визначається клінічним станом хворого.

Хворі літнього віку та пацієнти з порушеннями функції печінки

Метаболізм нітрендипіну може сповільнюватись що призводить до небажаного зниження артеріального тиску. Оскільки терапевтичний ефект препарату може бути посилений і/або продовжений рекомендується розпочинати лікування з нижчих доз (10 мг нітрендипіну на добу)

під ретельним наглядом лікаря.

У випадках значного зниження артеріального тиску навіть при застосуванні низьких доз необхідно змінити лікування.           

Порушення функції нирок

Пацієнтам з порушенням функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості не потрібно спеціального коригування доз.

Побічні реакції.

Побічні реакції що зустрічаються при застосуванні нітрендипіну систематизовані за класами органів і систем та за частотою їх виникнення:

дуже часто (&ge 1/10) часто (&ge 1/100 < 1/10) нечасто (&ge 1/1000 < 1/100) рідко (&ge 1/10000          

< 1/1000) дуже рідко (< 1/10000) включаючи поодинокі випадки.

З боку серцево-судинної системи:

дуже часто &ndash периферичні набряки (особливо на початку лікування) часто &ndash на початку лікування можливі напади стенокардії або збільшення частоти тривалості та тяжкості нападів стенокардії у пацієнтів які страждають цим захворюванням відчуття серцебиття тахікардія нечасто &ndash артеріальна гіпотензія рідко &ndash лейкоцитокластичний васкуліт дуже рідко &ndash інфаркт міокарда.

З боку системи крові та лімфатичної системи:

дуже рідко &ndash лейкоцитопенія агранулоцитоз. Склад периферичної крові нормалізувався після припинення прийому препарату.

З боку нервової  системи:

дуже часто &ndash головний біль (особливо на початку лікування зазвичай слабковиражений і

швидкоминучий)   нечасто &ndash парестезія запаморочення втомлюваність тремор знервованість.

З боку органів зору:

нечасто &ndash порушення зору затуманення зору.

З боку органів слуху і вестибулярного апарата:

нечасто &ndash запаморочення.

З боку дихальної системи:

нечасто &ndash задишка.

З боку травної системи:

нечасто &ndash нудота блювання біль у животі діарея запор

дуже рідко &ndash гіперплазія ясен.

З боку нирок та сечовивідних шляхів:

нечасто &ndash позиви до сечовипускання поліурія.

З боку шкіри:

дуже часто &ndash припливи жару (особливо на початку лікування зазвичай швидкоминучі)

нечасто &ndash реакції гіперчутливості (свербіж кропив&rsquo янка висипання фотосенсибілізація)

дуже рідко &ndash ексфоліативний дерматит   ангіоедема.

З боку кістково-м&rsquo язової системи:

нечасто &ndash артралгія міалгія.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз:

дуже рідко &ndash еректильна дисфункція гінекомастія менорагія.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів:

рідко &ndash порушення функції печінки підвищення рівня окремих лабораторних показників (незначне або помірне збільшення трансаміназ).

Інше:

нечасто &ndash збільшення маси тіла підвищена пітливість дуже рідко &ndash гарячка.

Передозування.

Симптоми гострої інтоксикації.

Припливи жару головний біль артеріальна гіпотензія (колапс кровообігу) зміна частоти серцевих скорочень (тахікардія або брадикардія).

Лікування.

Необхідно вивести препарат з організму: промити шлунково-кишковий тракт застосувати  активоване вугілля. Проводити ретельний нагляд за станом життєво важливих функцій пацієнта. При значному зниженні артеріального тиску необхідно прийняти дофамін і   норадреналін. Слід звернути увагу на можливі негативні впливи катехоламінів (особливо щодо  порушень серцевого ритму).

При брадикардії: внутрішньовенне введення атропіну або орципреналіну (аналогічно як при лікуванні інтоксикації іншими блокаторами кальцієвих каналів). Можливе повторне внутрішньовенне введення 10 мл 10 % кальцію глюконату або 10 % кальцію хлориду з  подальшою інфузією кальцію (необхідно при цьому не допустити можливого розвитку  гіперкальціємії). В таких випадках також ефективні і катехоламіни але в значно вищих дозах. Подальше лікування симптоматичне.

Нітрендипін не піддається  діалізу тому гемоперфузія та плазмоферез не будуть ефективні.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Препарат протипоказаний у період вагітності.

Період годування груддю.

Нітрендипін проникає у грудне молоко. У разі необхідності застосування препарату слід припинити годування груддю.

Діти.

Препарат не застосовують дітям у зв&rsquo язку з відсутністю даних щодо ефекту його впливу та безпечного застосування.

Особливості застосування.

У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки ефективність нітрендипіну може бути    посилена і/або продовжена. У таких випадках лікування необхідно розпочинати з нижчої дози і пацієнт під час терапії повинен бути під ретельним наглядом лікаря.

У випадках декомпенсованої серцевої недостатності а також при синдромі слабкості синусового

вузла (sick-sinus-синдром) при відсутності кардіостимуляційного забезпечення необхідна особлива увага до стану пацієнта і ретельний моніторинг серцевої діяльності при застосуванні препарату Нітресан.

Пацієнтам літнього віку слід бути особливо обережними при застосуванні підвищених доз препарату. 

Препарат містить лактозу як допоміжну речовину тому пацієнти з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози недостатності лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не повинні застосовувати препарат.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі

з іншими механізмами.

На початку лікування або при застосуванні підвищених доз або при комбінованій терапії з іншими антигіпертензивними засобами або при одночасному застосуванні алкоголю рекомендовано утримуватись від керування автотранспортом та від потенційно небезпечних видів діяльності що потребують підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій оскільки зі зниженням артеріального тиску може зменшитись рівень уваги.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Нітрендипін метаболізується ферментативною системою цитохрому Р450 3А4 що знаходиться у слизовій оболонці кишечнику та печінці. Лікарські засоби що пригнічують або стимулюють цю ферментативну систему   можуть модифікувати ефект першого проходження через печінку (first-pass-ефект) або кліренс нітрендипіну.

                Бета-блокатори і/або інші антигіпертензивні засоби

Антигіпертензивний ефект нітрендипіну може посилюватися бета-блокаторами і/або іншими антигіпертензивними препаратами.

Діуретики (сечогінні засоби)

Одночасне застосування діуретиків може призвести до збільшення екскреції натрію із сечею.

Міорелаксація

Тривалість і інтенсивність взаємодії таких міорелаксантів як панкуроній або векуроній може бути підвищена у пацієнтів які приймають нітрендипін.

Циметидин ранітидин

Циметидин і ранітидин можуть спричинити збільшення концентрації нітрендипіну у плазмі посилюючи ефект нітрендипіну.  

Дигоксин

При одночасному застосуванні можливе підвищення рівня дигоксину у плазмі крові та поява симптомів передозування. У разі необхідності призначення такої комбінації пацієнти повинні бути під постійним контролем лікаря який може проводити відповідне корегування доз  дигоксину.

Рифампіцин

Рифампіцин значно стимулює ферментативну систему цитохрому Р450 3А4. Одночасне застосування рифампіцину і нітрендипіну може спричинити значне зменшення біодоступності нітрендипіну (а також інших дигідропіридинових блокаторів кальцієвих каналів) і послабити його антигіпертензивний ефект.

                Грейпфрутовий сік

Грейпфрутовий сік пригнічує окиснювальний метаболізм нітрендипіну. Одночасне застосування з препаратом може спричинити підвищення рівня нітрендипіну в плазмі що супроводжується  посиленням антигіпертензивного ефекту нітрендипіну.

При регулярному застосуванні грейпфрутового соку ефект може проявлятися навіть через 3 доби після останнього прийому нітрендипіну.

Теоретично можливі комбінації

Фенітоїн фенобарбітал карбамазепін

                Детальних досліджень потенційної взаємодії між нітрендипіном та протисудомними препаратами не проводилось. Проте відомо що фенітоїн фенобарбітал карбамазепін є потенційними індукторами ферментативої системи цитохрому Р450 3А4. Одночасне застосування цих засобів та засобів близьких за своєю структурою до нітрендипіну значно зменшувало їх біодоступність. На основі цих припущень слід чекати клінічного зменшення біодоступності нітрендипіну і як наслідок &ndash зменшення ефекту нітрендипіну. Якщо доза нітрендипіну в зв&rsquo язку з одночасним застосуванням із фенітоїном фенобарбіталом                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     карбамазепіном була збільшена то після припинення застосування цих  протисудомних засобів дозу нітрендипіну знову слід зменшити.

Кетоконазол ітраконазол флуконазол

Спеціальних досліджень потенційної взаємодії між нітрендипіном та кетоконазолом ітраконазолом флуконазолом не проводилось. Відомо що ці засоби інгібують ферментативну систему цитохрому Р450 3А4. Описані взаємодії цих засобів з іншими дигідропіридиновими блокаторами кальцієвих каналів. Тому при одночасному пероральному застосуванні з нітрендипіном не виключене значне збільшення біодоступності нітрендипіну в результаті його метаболізму при first-pass-ефекті.

У разі необхідності призначення такої комбінації з нітрендипіном пацієнти повинні бути під постійним контролем лікаря який може проводити відповідне корегування доз нітрендипіну після контролю артеріального тиску.

Нефазодон

Дотепер контрольованих досліджень потенційної взаємодії між нітрендипіном та нефазодоном не проводилось. Цей  антидепресант є потужним інгібітором цитохрому Р450 3А4. Тому при одночасному пероральному застосуванні з нітрендипіном не виключене  значне збільшення нітрендипіну у плазмі крові. 

Вальпроєва кислота

Дотепер контрольованих досліджень потенційної взаємодії між нітрендипіном та вальпроєвою кислотою не проводилось. Оскільки відомо що одночасне застосування з вальпроєвою кислотою структурно подібного аналога німодипіну в результаті ферментативного інгібування призводило до збільшення його концентрації у плазмі та збільшення ефективності то не виключене збільшення ефективності нітрендипіну при одночасному застосуванні з вальпроєвою кислотою.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           

Еритроміцин тролеандоміцин кларитроміцин рокситроміцин

Дотепер не проводилось досліджень потенційної взаємодії між нітрендипіном та вказаними макролідними антибіотиками. Як відомо ці антибіотики інгібують ферментативну систему цитохрому Р450 3А4 яка метаболізує інші препарати із подібною структурою. Тому не виключена можливість збільшення концентрації нітрендипіну у плазмі при одночасному застосуванні із макролідними антибіотиками.

Ампренавір атазанавір ритонавір індинавір нелфінавір саквінавір

Детальних досліджень потенційної взаємодії між нітрендипіном та інгібіторами протеази  не  проводилось. Препарати  цього  типу були описані как потужні інгібітори ферментативної системи цитохрому P450 3A4. Тому не виключена можливість збільшення концентрації нітрендипіну у плазмі при одночасному застосуванні з інгібіторами протеази.

Квінупристин/дальфопристин

                Дослідження які проводилися з іншим блокатором кальцієвих каналів &ndash ніфедипіном   показали що при одночасному застосуванні квінупристину/дальфопристину можливе збільшення концентрації ніфедипіну у плазмі. Враховуючи даний факт при одночасному застосуванні квінупристину/дальфопристину з нітрендипіном рекомендується постійний контроль артеріального тиску пацієнта і при необхідності своєчасне зменшення дози  нітрендипіну.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Нітрендипін є селективним блокатором кальцієвих каналів 1 4-дигідропіридинового типу

з  переважною дією на  периферичні кровоносні судини антагоніст кальцію. Виявляє фармакологічні ефекти: гіпотензивний за рахунок вибіркової дилатації периферичних судин антиангінальний нефропротекторний судинорозширювальний. Механізм антигіпертензивної дії пов&rsquo язаний із пригніченням надходження іонів кальцію через клітинні мембрани гладком&rsquo язових клітин стінок кровоносних судин. Шляхом зниження внутрішньоклітинної концентрації кальцію в клітинах нітрендипін знижує скоротливість м&rsquo язів судин розширюючи периферичні артерії знижує загальний периферичний опір та патологічно підвищений артеріальний тиск. Нітрендипін виявляє помірний натрійуретичний ефект особливо на початку лікування.

Фармакокінетика.

Абсорбція

При пероральному застосуванні нітрендипін швидко і повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Ступінь абсорбції &ndash 88 %. Біологічний напівперіод абсорбції становить від 30 до 60 хвилин. Максимальна концентрація у плазмі крові (С_max) досягається через 1-3 години після застосування препарату. Середня С_max становить приблизно 6 1-19 мкг/л. Враховуючи значний вплив « першого проходження» через печінку (first-pass-ефект) системна біодоступність нітрендипіну становить 20 &ndash 30 %.

Розподіл

96-98 %  нітрендипіну  зв&rsquo язується з білками плазми крові (альбуміном) і тому не підлягає  діалізу. Нітрендипін не можна вивести за допомогою гемодіалізу або перитонеального діалізу. У стаціонарній фазі об&rsquo єм розподілу нітрендипіну становить до 5-9 л/кг маси тіла.

Метаболізм/елімінація

При пероральному застосуванні нітрендипін значно метаболізується  вже при « першому  проходженні» через печінку (first-pass-ефект) і майже повністю метаболізується в результаті процесів окиснення у печінці з утворенням неактивних метаболітів.  Близько 77 % виводиться з організму нирками менше 0 1 % &ndash у незміненому вигляді решта &ndash у вигляді метаболітів із жовчю та калом.

Період напіввиведення нітрендипіну з плазми крові становить  приблизно 8-12 годин.

Кумуляції активної діючої речовини або його метаболітів в організмі після досягнення стабільного стану не виявляється.

Оскільки нітрендипін головним чином біотрансформується шляхом метаболічних трансформацій у печінці в пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки його виведення з організму проходить значно повільніше:  біологічний період напіввиведення уповільнюється в 2 - 3 рази.

Корекція дози для пацієнтів з порушенням функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості не потрібна.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 10 мг: жовті плоскі таблетки з рискою з одного боку і тисненням « 10» з другого боку діаметром близько 7 мм

таблетки по 20 мг: жовті плоскі таблетки з рискою з одного боку і тисненням « 20» з другого боку діаметром близько 7 мм.

Термін придатності. 4 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці у захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ° С.

Упаковка.

Таблетки по 10 мг: 10 таблеток у блістері 2 або 3 або 6 блістерів у картонній коробці.

Таблетки по 20 мг: 10 таблеток у блістері 2 або 3 або 6 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску.  За  рецептом.

Виробник.

ПРО.МЕД.ЦС Прага а.т./PRO.MED.CS Prahа a.s.

Місцезнаходження.

Телчска 1 140 00 Прага 4 Чеська Республіка/ 

Telсska 1 140 00 Praha 4 Czech Republic.