Ніфекард XL 30 мг таблетки №30

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

НІФЕКАРД^® XL

(NIFECARD^® XL)

Склад:

діюча речовина: нiфедипiн

1 таблетка містить ніфедипіну 30 мг або 60 мг

допоміжні речовини: повідон натрію лаурилсульфат гіпромелоза Людипрес^® (суміш лактози моногідрату повідону і кросповідону) тальк магнію стеарат гіпромелози фталат триетилцитрат гідроксипропілцелюлоза поліетиленгліколь (макрогол 400) титану діоксид                  (Е 171) заліза оксид жовтий (Е 172).

Лікарська форма. Таблетки вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 30 мг: круглі двоопуклі таблетки вкриті плівковою оболонкою коричнювато-жовтого кольору з маркуванням « NDP 30» з одного боку

таблетки по 60 мг: круглі двоопуклі таблетки вкриті плівковою оболонкою коричнювато-жовтого кольору з маркуванням « NDP 60» з одного боку.

Фармакотерапевтична група. Селективні антагоністи кальцію з переважним впливом на судини. Похідні дигідропіридину. Код АТХ С08С А05.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ніфедипін є антагоністом кальцію 1 4-дигідропіридинового типу. Антагоністи кальцію зменшують надходження іонів кальцію через « повільні» кальцієві канали всередину клітин. Ніфедипін діє головним чином на гладкі м&rsquo язи коронарних та периферичних артерій що знаходяться під тиском. Цей ефект призводить до розширення судин та нормалізації артеріального тиску. У терапевтичних дозах ніфедипін практично не проявляє безпосереднього впливу на міокард.

Ніфедипін сприяє розширенню коронарних артерій та зниженню периферичного судинного опору що призводить до покращення кровообігу.

На початку проведення терапії із застосуванням антагоністів кальцію можливе рефлекторне підвищення частоти серцевих скорочень та хвилинного об&rsquo єму. Однак цього підвищення недостатньо для компенсації розширення судин.

У разі довготривалої терапії із застосуванням ніфедипіну частота серцевих скорочень та хвилинний об&rsquo єм повертаються до попередніх значень.

Значно виражене зниження артеріального тиску при застосуванні ніфедипіну спостерігається у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

Фармакокінетика.

Після перорального застосування ніфедипін майже повністю абсорбується. Біодоступність ніфедипіну становить приблизно 86 %. 92-98 % ніфедипіну зв&rsquo язується з білками плазми крові. Ніфекард^® XL забезпечує контрольоване збільшення концентрації ніфедипіну у плазмі крові за рахунок його поступового вивільнення. Концентрація активного інгредієнта досягає стабільних значень через 6 годин після прийому першої дози і підтримується з незначними коливаннями протягом 24 годин.

Ніфедипін майже повністю метаболізується у печінці в основному за рахунок окисних процесів метаболіти неактивні.

Період напіввиведення ніфедипіну з плазми крові &ndash від 2до 5годин (традиційні лікарські форми). 60-80 % прийнятої дози   виводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів приблизно         15 % екскретується з   жовчю і фекаліями.

При порушенні функції нирок не відзначалося суттєвих змін у фармакокінетиці діючої речовини.

При порушенні функції печінки загальний кліренс знижується. У разі необхідності у тяжких випадках слід зменшити дозу препарату.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування есенціальної артеріальної гіпертензії.

Протипоказання.

&minus Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого іншого компонента препарату

&minus кардіогенний шок

&minus супутній прийом рифампіцину (через неможливість досягти ефективних рівнів ніфедипіну у плазмі крові внаслідок індукції ферментів)

&minus нестабільна стенокардiя

&minus гострий інфаркт міокарда (протягом перших 4 тижнiв)

&minus аортальний стеноз високого ступеня

&minus ілеостома або колостома.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Препарати які впливають на ефективність ніфедипіну.

Ніфедипін метаболізується через систему цитохрому Р450 3А4 тому препарати які інгібують або індукують цю систему ферментів можуть змінювати швидкість метаболізму або кліренс ніфедипіну. При застосуванні ніфедипіну разом з нижченаведеними препаратами слід враховувати ступінь і тривалість взаємодії.

Рифампіцин. Рифампіцин значно індукує систему цитохрому Р450 3А4. При одночасному застосуванні з рифампіцином біодоступність ніфедипіну значно знижується і таким чином його ефективність послаблюється. Зважаючи на це застосування комбінації ніфедипіну з рифампіцином протипоказане.

При одночасному застосуванні нижченаведених слабких або помірних інгібіторів системи цитохрому Р450 3А4 необхідно контролювати артеріальний тиск і у разі необхідності слід розглянути питання про зниження дози ніфедипіну.

Макролідні антибіотики (наприклад еритроміцин). Певні макролідні антибіотики інгібують опосередкований системою цитохрому Р450 3А4 метаболізм інших препаратів. Зважаючи на це не можна виключити імовірність збільшення концентрації ніфедипіну у плазмі крові при одночасному застосуванні обох препаратів.

Азитроміцин який належить до класу макролідних антибіотиків не інгібує CYP3А4.

Інгібітори анти-ВІЛ-протеази (наприклад ампренавір індинавір нелфінавір ритонавір саквінавір). Відомо що препарати цього класу інгібують систему цитохрому Р450 3А4. При застосуванні одночасно з ніфедипіном не можна виключити значного збільшення його концентрації  у плазмі крові внаслідок зниження метаболізму при « першому проходженні» та зниження швидкості виведення з організму.

Азольні антимікотики (наприклад кетоконазол). Відомо що препарати цього класу інгібують систему цитохрому Р450 3А4. При пероральному застосуванні одночасно з ніфедипіном не можна виключити значного збільшення системної біодоступності ніфедипіну внаслідок зниження метаболізму при « першому проходженні» .

Флуоксетин. Флуоксетин інгібує in vitro опосередкований системою цитохрому Р450 3А4 метаболізм ніфедипіну. При одночасному застосуванні обох препаратів не можна виключити збільшення концентрації ніфедипіну у плазмі крові.

Нефазодон. Нефазодон інгібує in vitro опосередкований системою цитохрому Р450 3А4 метаболізм інших препаратів. При одночасному застосуванні обох препаратів не можна виключити збільшення концентрації ніфедипіну у плазмі крові.

Хінупристин/дальфопристин. Одночасне застосування хінупристину/дальфопристину і ніфедипіну може призводити до збільшення концентрації ніфедипіну у плазмі крові.

Вальпроєва кислота. Вальпроєва кислота збільшує концентрацію у плазмі крові німодипіну структурно подібного до ніфедипіну блокатора кальцієвих каналів. Зважаючи на це не можна виключити збільшення концентрації ніфедипіну у плазмі крові.

Циметидин/ранітидин. Внаслідок інгібування цитохрому Р450 3А4 циметидин/ранітидин підвищує концентрації ніфедипіну у плазмі крові та може посилювати антигіпертензивний ефект.

Трициклічні антидепресанти судинорозширювальні засоби. У разі комбінації ніфедипіну з трициклічними антидепресантами судинорозширювальними засобами відбувається можливе посилення гіпотензивного ефекту.

Додаткові дослідження.

Цизаприд. Одночасне застосування цизаприду і ніфедипіну може призводити до збільшення концентрації ніфедипіну у плазмі крові.

Протиепілептичні засоби які індукують систему цитохрому Р450 3А4 такі як фенітоїн карбамазепін і фенобарбітал. Фенітоїн індукує систему цитохрому Р450 3А4. При одночасному застосуванні з фенітоїном біодоступність ніфедипіну знижується а ефективність дії послаблюється. При одночасному застосуванні обох препаратів необхідно контролювати клінічну відповідь на терапію ніфедипіном і у разі необхідності розглянути питання про підвищення дози ніфедипіну. У разі підвищення дози ніфедипіну під час одночасного застосування обох препаратів при відміні фенітоїну слід розглянути питання про зниження дози ніфедипіну.

  Карбамазепін і фенобарбітал знижують концентрацію у плазмі крові німодипіну структурно подібного до ніфедипіну блокатора кальцієвих каналів. Зважаючи на це не можна виключити зниження концентрації ніфедипіну у плазмі крові та зменшення ефективності його дії.

Дилтіазем послаблює біотрансформацію ніфедипіну що може зумовлювати зменшення дози.

Вплив ніфедипіну на інші препарати.

Антигіпертензивні препарати. Ніфедипін може збільшувати антигіпертензивний ефект діуретиків   &beta -блокаторів АПФ-інгібіторів антагоністів АТ1-рецепторів ангіотензину ІІ та інших кальцієвих антагоністів &alpha -адренергічних блокаторів ФДE5-інгібіторів &alpha -метилдопи магнію сульфату.

При одночасному застосуванні гліцерилтринітрату та ізосорбіду з пролонгованою дією слід брати до уваги синергічний ефект ніфедипіну.

У пацієнтів які лікуються ніфедипіном фентаніл може спричинити артеріальну гіпотензію. Слід утриматися від прийому ніфедипіну щонайменше протягом 36 годин до планової операції із застосуванням анестезії на основі фентанілу.

Ніфедипін може призвести до токсичної дії сульфату магнію що є причиною нервово-м&rsquo язової блокади. Одночасний прийом ніфедипіну та сульфату магнію не рекомендується оскільки він є небезпечним і може загрожувати життю пацієнта.

У пацієнтів які приймають антикоагулянти на основі кумарину після додавання ніфедипіну спостерігалося подовження протромбінового часу. Значущість цієї взаємодії не досліджувалася повною мірою.

Ніфедипін може змінити бронхіальну реактивність на метахолін. Перед неспецифічним бронхопровокаційним тестом із застосуванням метахоліну ніфедипін необхідно відмінити (у разі можливості).

При одночасному застосуванні ніфедипіну з &beta -блокаторами необхідний ретельний моніторинг стану  пацієнта оскільки відомі поодинокі випадки загострення серцевої недостатності.

Дигоксин теофілін. При одночасному застосуванні ніфедипіну з теофіліном або дигоксином може зрости їх концентрація у сироватці крові. Рекомендується контролювати концентрацію теофіліну або дигоксину в сироватці крові та у разі необхідності відкоригувати дозу.

Хінідин. При одночасному застосуванні ніфедипіну та хінідину в окремих випадках спостерігалося зниження рівня хінідину а при відміні ніфедипіну &ndash раптове збільшення концентрації хінідину у плазмі крові. Зважаючи на це при одночасному застосуванні або відміні ніфедипіну рекомендується проводити моніторинг концентрації хінідину у плазмі крові а у разі необхідності &ndash відкоригувати дозу хінідину. Були повідомлення про збільшення концентрації ніфедипіну у плазмі крові при одночасному застосуванні обох препаратів тому слід ретельно контролювати артеріальний тиск при включенні хінідину у схему терапії ніфедипіном та зменшити дозу ніфедипіну у разі необхідності.

Такролімус. Відомо що такролімус метаболізується через систему цитохрому Р450 3А4. При одночасному застосуванні обох препаратів слід проводити моніторинг концентрації такролімусу у плазмі крові і у разі необхідності слід розглянути питання про зниження дози такролімусу.

Цефалоспорини. При сумісному застосуванні підвищується рівень цефалоспоринів у плазмі крові.

Вінкристин. Зменшується екскреція вінкристину тому при сумісному застосуванні з ніфедипіном дозу вінкристину необхідно зменшити.

Інші види взаємодій.

Грейпфрутовий сік інгібує систему цитохрому Р450 3А4. Вживання грейпфрутового соку при застосуванні ніфедипіну призводить до підвищення концентрації препарату у плазмі крові і збільшення тривалості дії ніфедипіну внаслідок зниження метаболізму при першому проходженні або зниження кліренсу. Внаслідок цього може посилюватися антигіпертензивна дія препарату. Після  регулярного  вживання  грейпфрутового  соку цей ефект може тривати упродовж принаймні 3 днів після останнього вживання соку. Зважаючи на це при терапії ніфедипіном слід уникати вживання грейпфрутів/грейпфрутового соку.

Застосування ніфедипіну може призвести до отримання хибно-підвищених результатів при спектрофотометричному визначенні концентрації ванілілмигдалевої кислоти в сечі (проте при застосуванні методу високоефективної рідинної хроматографії цей ефект не спостерігається).

Особливості застосування.

При вираженій артеріальній гіпотензії (систолічний тиск нижче 90 мм рт. ст.) вираженій серцевій недостатності препарат слід застосовувати з обережністю.

Пацієнти з порушеною функцією печінки потребують ретельного моніторингу а у тяжких випадках &ndash зниження дози.

Ніфедипін метаболізується через систему цитохрому Р450 3А4 через це препарати які інгібують або індукують цю систему ферментів можуть змінювати « перше проходження» або кліренс ніфедипіну.

До препаратів які є слабкими або помірними інгібіторами системи цитохрому Р450 3А4 і можуть призводити до збільшення концентрації ніфедипіну у плазмі крові належать:

&minus         макролідні антибіотики (наприклад еритроміцин)

&minus         інгібітори анти-ВІЛ протеази (наприклад ритонавір)

&minus         азольні антимікотики (наприклад кетоконазол)

&minus         антидепресанти (нефазодон та флуоксетин)

&minus         хінупристин/дальфопристин

&minus         вальпроєва кислота

&minus         циметидин.

При супутньому застосуванні ніфедипіну з цими препаратами необхідно контролювати артеріальний тиск та у разі необхідності розглянути питання щодо зниження дози ніфедипіну.

Необхідна обережність при застосуванні препарату пацієнтам з наявним сильним звуженням шлунково-кишкового тракту через можливість виникнення обструкційних симптомів. Дуже рідко можуть виникати безоари які можуть потребувати хірургічного втручання.

У поодиноких випадках були описані обструкційні симптоми при відсутності в анамнезі порушень з боку шлунково-кишкового тракту.

Препарат не можна застосовувати пацієнтам з ілеостомою (після проктоколектомії).

Застосування препарату може призвести до отримання хибно-позитивних результатів при рентгенівському дослідженні із використанням барієвого контрастного засобу (наприклад дефекти наповнення інтерпретуються як поліп).

Препарат не слід застосовувати якщо можливий зв&rsquo язок між попереднім застосуванням ніфедипіну та ішемічним болем. У пацієнтів зі стенокардією напади можуть виникати частіше а їхня тривалість та інтенсивність може збільшуватися особливо на початку лікування.

Лікарські засоби з діючою речовиною ніфедипін не слід застосовувати пацієнтам з гострим нападом стабільної стенокардії.

Застосування ніфедипіну хворим на цукровий діабет може потребувати корекції лікування.

Слід з особливою обережністю призначати препарат пацієнтам які перебувають на гемодіалізі за умов злоякісної артеріальної гіпертензії або гіповолемії оскільки розширення кровоносних судин може спричинити у них значне зниження артеріального тиску.

Препарат містить лактозу тому пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід застосовувати препарат.

Грейпфрутовий сік гальмує метаболізм ніфедипіну що призводить до підвищення його концентрації у плазмі крові.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування ніфедипіну протипоказане у період вагітності (до 20-го тижня).

Застосування ніфедипіну у період вагітності після 20-го тижня потребує ретельної оцінки співвідношення ризик/користь питання про терапію препаратом слід розглядати тільки у разі коли всі інші тактики лікування або не показані або виявилися неефективними. Результати відповідних і добре контрольованих досліджень застосування препарату вагітним жінкам відсутні.

Дослідження на тваринах показали ембріотоксичність фетотоксичність та тератогенність препарату.

При застосуванні препарату одночасно з внутрішньовенним введенням магнію сульфату необхідний ретельний моніторинг артеріального тиску через можливість його значного зниження що може зашкодити матері та плоду.

Ніфедипін проникає у грудне молоко тому годування груддю при застосуванні препарату слід припинити.

В окремих експериментах щодо запліднення in vitro було виявлено що антагоністи кальцію зокрема ніфедипін можуть призводити до оборотних біохімічних змін у сперматозоїдах що може погіршити їх функцію. У разі невдалих спроб запліднення в умовах in vitro при відсутності інших причин антагоністи кальцію такі як ніфедипін можуть розглядатися як можлива причина цього явища.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Проведення терапії із застосуванням ніфедипіну вимагає постійного медичного нагляду. Внаслідок індивідуальної реакції організму на препарат здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами виконання дій що потребують положення тіла без опори порушується. Більшою мірою ці застереження стосуються початку терапії періоду збільшення дози препарату переходу на інший препарат.

Спосіб застосування та дози.

Режим дозування слід визначати індивідуально з урахуванням тяжкості захворювання та реакції пацієнта на застосоване лікування.

Звичайна початкова та підтримуюча доза препарату становить 30 мг ніфедипіну 1 раз на добу. Залежно від тяжкості захворювання та індивідуальної реакції пацієнта дозу ніфедипіну можна поступово збільшити до 60 мг 1 раз на добу. Тривалість лікування визначає лікар.

Таблетки слід приймати в один і той самий час незалежно від вживання їжі запиваючи достатньою кількістю рідини (наприклад 1 склянкою води). Рекомендується уникати вживання грейпфрутового соку разом з препаратом.

Таблетки не можна подрібнювати або розжовувати.

Супутне застосування препарату з інгібіторами або індукторами системи цитохрому Р450 3А4 може зумовити необхідність адаптувати дозу ніфедипіну або відмінити прийом препарату.

Терапію із застосуванням препарату слід припиняти поступово особливо у випадках прийому препарату у високих дозах.

Додаткова інформація щодо окремих груп пацієнтів.

Пацієнтам літнього віку може знадобитися корекція дози ніфедипіну.

Пацієнти з печінковою недостатністю потребують постійного нагляду може бути необхідним зниження дози препарату.

Пацієнти з тяжкими цереброваскулярними захворюваннями повинні отримувати низькі дози.

Пацієнтам з порушенням функції нирок немає необхідності в корекції дози (див. розділ « Фармакологічні властивості» ).

Діти.

Препарат не застосовувати дітям.

Передозування.

Симптоми гострої інтоксикації: порушення свідомості аж до розвитку коми артеріальна гіпотензія тахікардія/брадикардія гіперглікемія метаболічний ацидоз гіпоксія кардіогенний шок що супроводжується набряком легенів.

Лікування. Найважливішими терапевтичними заходами є видалення препарату з організму та відновлення стабільності функціонування серцево-судинної системи.

Після перорального застосування рекомендується повністю випорожнити шлунок якщо необхідно у комбінації з промиванням тонкого кишечнику. У разі інтоксикації спричиненої препаратами тривалого вивільнення слід докласти зусиль до якомога повнішого виведення препарату з організму у тому числі з тонкого кишечнику для запобігання абсорбції діючої речовини.

При застосуванні проносних засобів слід враховувати що антагоністи кальцію призводять до зниження тонусу мускулатури кишечнику аж до атонії кишечнику. Оскільки для ніфедипіну характерний високий ступінь зв&rsquo язування з білками плазми крові та відносно невеликий об&rsquo єм    розподілу гемодіаліз неефективний проте рекомендується проведення плазмаферезу.

Брадикардію можна усунути &beta -симпатоміметиками. При уповільненні серцевого ритму що загрожує життю рекомендується застосування штучного водія ритму.

Артеріальну гіпотензію що виникла внаслідок кардіогенного шоку і вазодилатації можна усувати препаратами кальцію (10-20 мл 10 % розчину кальцію хлориду або глюконату ввести внутрішньовенно повільно у разі необхідності повторити). Унаслідок цього сироваткові рівні кальцію можуть досягти верхньої межі норми або бути дещо підвищеними. Якщо введення кальцію недостатньо ефективне доцільним є застосування допаміну добутаміну адреналіну або норадреналіну. Дози цих препаратів визначати з урахуванням досягнутого лікувального ефекту. До додаткового введення рідини слід підходити дуже обережно оскільки при цьому підвищується небезпека перенавантаження серця.

Побічні реакції.

З боку системи кровотворення та лімфатичної системи: рідко &ndash зміна показників формули крові анемія дуже рідко &ndash лейкопенія тромбоцитопенія та тромботична мікроангіопатія агранулоцитоз тромбоцитопенічна пурпура.

З боку імунної системи: нечасто &ndash алергічні реакції алергічний набряк (включаючи набряк гортані) набряк обличчя свербіж кропив&rsquo янка висипання дуже рідко &ndash анафілактична/анафілактоїдна реакція ангіоедема.

З боку метаболізму: гіперглікемія (особливо у хворих на цукровий діабет).

З боку нервової системи: часто &ndash головний біль нечасто &ndash запаморочення мігрень вертиго тремор рідко &ndash   парестезія дизестезія гіпестезія сонливість.

З боку психіки: нечасто &ndash тривожність розлади сну зміна настрою нервозність.

З боку органів зору: нечасто &ndash незначна тимчасова зміна зорового сприйняття порушення зору біль в очах надмірне сльозовиділення.

З боку серцево-судинної системи: часто &ndash набряки вазодилатація припливи нечасто &ndash тахікардія стенокардія втрата свідомості артеріальна гіпотензія симптоматична гіпотензія ортостатична гіпотензія дуже рідко &ndash інфаркт міокарда біль у грудях еритромелалгія особливо на початку лікування. У пацієнтів зі злоякісною гіпертензією та гіповолемією які перебувають на гемодіалізі може спостерігатися значне зниження артеріального тиску внаслідок вазодилатації.

З боку дихальної системи: нечасто &ndash носова кровотеча закладеність носа диспное кашель спастичний стан бронхіальних м&rsquo язів аж до небезпечної для життя задишки який минає після припинення лікування.

З боку травного тракту: часто &ndash запор нечасто &ndash   порушення функцій травного тракту такі як диспепсія діарея біль у животі метеоризм нудота блювання сухість у роті рідко &ndash   гіперплазія ясен недостатність гастроезофагеального сфінктера відчуття переповненості шлунка відрижка відсутність апетиту біль у шлунково-кишковому тракті безоар дисфагія виразка кишечнику кишкова непрохідність.

З боку гепатобіліарної системи: нечасто &ndash   транзиторне підвищення активності трансаміназ дуже рідко &ndash жовтяниця холестаз.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто &ndash   еритема хвороба Мітчела реакції підвищеної чутливості шкіри такі як свербіж екзантема набряки шкіри та слизових оболонок підвищене потовиділення кропив&rsquo янка фотодерматит пурпура токсичний епідермальний некроліз ексфоліативний дерматит реакція фоточутливості.

З боку опорно-рухової системи: нечасто &ndash   м&rsquo язові  судоми набряк суглобів дуже рідко &ndash   міалгія артралгія.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто &ndash   тимчасове зниження функцій нирок у разі ниркової недостатності підвищення частоти сечовипускання підвищення кількості добового виведення сечі поліурія дизурія ніктурія.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: нечасто &ndash   еректильна дисфункція рідко &ndash   оборотна гінекомастія (симптоми минають після припинення прийому ніфедипіну).

Загальні розлади: підвищена втомлюваність відчуття нездужання гарячка неспецифічний біль.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 ° С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері по 3 (10 ´ 3) блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску.  За рецептом.

Виробник.

Лек Фармацевтична компанія д. д. Словенія/Lek Pharmaceuticals d. d. Slovenia.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Веровшкова 57 Любляна 1526 Словенія/Verovskova 57 1526 Ljubljana Slovenia.