Мілдронат 250 мг капсули №40

Інструкція мілдронат (Mildronatе) 250 мг капсули

Склад

1 капсула тверда мілдронат містить 250 мг мельдонію

допоміжні речовини мілдронат:  крохмаль картопляний кремнію діоксид кальцію стеарат

капсула  (корпус та кришечка): титану діоксид (Е 171) желатин.

Лікарська форма

Капсули тверді.

Основні фізико-хімічні властивості: 

мілдронат - тверді желатинові капсули білого кольору. Вміст капсул &ndash білий кристалічний порошок зі слабким запахом. Порошок гігроскопічний. Можно придбати за вигідною ціною.

Інші кардіологічні препарати. Код АТХ С01Е В22.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.  мілдронат є попередником карнітину структурним аналогом гамма-бутиробетаїну (ГББ) у якого один атом вуглецю заміщений на атом азоту. Його дію на організм можна пояснити двояко.

1.            Вплив на біосинтез карнітину.

Мілдронат  оборотно інгібуючи гамма-бутиробетаїнгідроксилазу знижує біосинтез карнітину і тому перешкоджає транспортуванню довголанцюгових жирних кислот через оболонки клітин таким чином перешкоджаючи накопиченню в клітинах сильного детергента  ‒  активованих форм неокислених жирних кислот. Таким чином попереджається ушкодження клітиних мембран.

При зменшенні концентрації карнітину в умовах ішемії затримується бета-оксидація жирних кислот та оптимізується споживання кисню у клітинах стимулюється окислення глюкози та відновлюється транспортування АТФ від місць його біосинтезу (мітохондрії) до місць споживання (цитозоль). По суті клітини забезпечуються поживними речовинами та киснем а також оптимізується споживання цих речовин.

В свою чергу при збільшенні  біосинтезу  попередника  карнітину   тобто  ГББ   активізується  NO-синтетаза в результаті чого покращуються реологічні властивості крові та зменшується периферичний опір судин.

При зменшенні концентрації  Мілдронату біосинтез карнітину знову посилюється і у клітинах поступово збільшується кількість жирних кислот.

Вважається що в основі ефективності дії  Мілдронат лежить підвищення толерантності до клітинного навантаження (при зміні кількості жирних кислот).

2.        Функція медіатора у гіпотетичній ГББ-ергічній системі.

Висунута гіпотеза  про те   що в  організмі  існує  система  переносу нейрональних сигналів &ndash ГББ-ергічна система яка забезпечує перенесення нервового імпульсу між клітинами. Медіатором цієї системи є останній попередник карнітину &ndash ГББ-ефір. У результаті дії ГББ-естерази медіатор віддає клітині електрон таким чином переносячи електричний імпульс перетворюється на ГББ. Далі гідролізована форма ГББ активно транспортується в печінку нирки та яєчники де перетворюється в карнітин. У соматичних клітинах у відповідь на подразнення знову синтезуються нові молекули ГББ забезпечуючи поширення сигналу.

При зменшенні концентрації карнітину стимулюється синтез ГББ у результаті чого збільшується концентрація ефіру ГББ.

Мілдронат  як зазначено раніше є структурним аналогом ГББ та може виконувати функції « медіатора» . На противагу цьому ГББ-гідроксилаза « не впізнає»   Мілдронат тому концентрація карнітину не збільшується а зменшується. Таким чином  Мілдронат як сам замінюючи « медіатор» так і сприяючи приросту концентрації ГББ призводить до розвитку відповідної реакції організму. В результаті зростає загальна метаболічна активність також у інших системах наприклад у центральній нервовій системі (ЦНС).

Вплив на серцево-судинну систему.

У дослідженнях на тваринах встановлено що  Мілдронат позитивно впливає на скоротливу активність міокарда йому притаманна міокардіопротекторна дія (в т.ч. проти катехоламінів та алкоголю) він здатний запобігати порушенням ритму серця зменшувати зону інфаркту міокарда.

Ішемічна хвороба серця (стабільна стенокардія навантаження).

Аналіз клінічних даних про курсове застосування мельдонію при лікуванні стабільної стенокардії навантаження показав що препарат  мілдронат зменшує частоту та інтенсивність нападів стенокардії а також кількість гліцерилтринітрату що застосовується. Препарат мілдронат проявляє виражену антиаритмічну дію у хворих із ішемічною хворобою серця (ІХС) та шлуночковими екстрасистолами менша дія спостерігається у пацієнтів із суправентрикулярними екстрасистолами.

Особливо важливою є здатність препарату мілдронат зменшувати споживання кисню у стані спокою що вважають ефективним критерієм антиангінальної терапії ІХС.

Мілдронат  сприятливо впливає на атеросклеротичні процеси в коронарних і перефиричних судинах зменшуючи загальний рівень холестерину в сироватці крові та індекс атерогенності.

Хронічна серцева недостатність.

У відносно багатьох клінічних дослідженнях аналізувалася роль мельдонію при лікуванні хронічної серцевої недостатності у результаті ІХС та відзначена його здатність збільшувати толерантність до фізичного навантаження а також до об&rsquo єму виконаної роботи пацієнтами із серцевою недостатністю.

В окремому дослідженні в кардіологічних інститутах Латвії та Томська перевірена ефективність мельдонію у випадку серцевої недостатності NYHA I-III функціонального класу середнього ступеня тяжкості. Під впливом терапії мельдонієм 59-78 % пацієнтів у яких на початку була діагностована серцева недостатність ІІ функціонального класу були включені до групи І функціонального класу. Встановлено що застосування мельдонію покращує інотропну функцію міокарда та збільшує толерантність до фізичного навантаження покращує якість життя пацієнтів не спричиняючи тяжких побічних ефектів. Проте зазначено що  Мілдронат може спричиняти незначну гіпотензію. Інші можливі побічні ефекти мельдонію &ndash алергічні реакції шкіри головні болі відчуття дискомфорту в епігастрії.

У разі тяжкої серцевої недостатностіМілдронатслід застосовувати в комбінації з іншими традиційними засобами терапії серцевої недостатності.

Вплив на ЦНС.

В експериментах на тваринах встановлені антигіпоксична дія  Мілдронату та дія що сприяє мозковому кровообігу. Препарат мілдронат оптимізує перерозподіл об&rsquo єму мозкового кровообігу на користь ішемічних осередків підвищує міцність нейронів в умовах гіпоксії.

Препарату мілдронат  притаманна стимулююча дія на ЦНС &ndash підвищення рухомої активності та фізичної витривалості стимуляція поведінкових реакцій а також антистресорна дія &ndash стимуляція симпатоадреналової системи накопичення катехоламінів у головному мозку і надниркових залозах захист внутрішніх органів проти змін спричинених стресом.

Ефективність при неврологічних захворюваннях.

Доведено що  Мілдронат є ефективним засобом у комплексній терапії гострих і хронічних порушень мозкового кровообігу (ішемічний інсульт хронічна недостатність мозкового кровообігу). ілдронат нормалізує тонус і опірність капілярів та артеріол головного мозку відновлює їх реактивність.

Вивчено процес реабілітації пацієнтів з порушеннями неврологічного характеру (після перенесених захворювань кровоносних судин головного мозку операцій на головному мозку травм перенесеного кліщового енцефаліту).

Результати перевірки терапевтичної активності  Мілдронату свідчать про його дозозалежну позитивну дію на фізичну витривалість і відновлення функціональної незалежності в період одужання.

При аналізі змін окремих і сумарних інтелектуальних функцій після застосування препарату мілдронат встановлено позитивну дію на відновлюваний процес інтелектуальних функцій в період одужання.

Встановлено що  Мілдронат покращує реконвалесцентну якість життя (головним чином за рахунок оновлення фізичної функції організму) до того ж він усуває психологічні порушення.

Мілдронату  притаманний позитивний вплив на функцію нервової системи  ‒  зменшення порушень у пацієнтів з неврологічним дефіцитом у період одужання.

Покращується загальний неврологічний стан пацієнтів (зменшення пошкодження нервів головного мозку та патології рефлексів регресія парезій покращення координації рухів та вегетативних функцій).

Фармакокінетика.

Всмоктування

Після разової   пероральної дози   максимальна   концентрація у   плазмі   крові   (С_max)   становить 2 23-2 43 мкг/мл а після застосування повторних доз &ndash 2 77 мкг/мл. Час досягнення максимальної концентрації у плазмі крові (t_max) становить 1-3 години. Біодоступність при пероральному введенні становить 78 %. Їжа трохи затримує всмоктування.

Розподіл

Мілдронат  із кровотоку швидко розподіляється в тканинах. Об&rsquo єм розподілу становить 88 07± 8 56 л зв'язок з білками плазми становить 78 %.  Мілдронат і його метаболіти частково проходять через плацентарний бар&rsquo єр.

Біотрансформація

При дослідженні метаболізму на експериментальних тваринах встановлено що  Мілдронат головним чином метабілізується у печінці.

Виведення

У виведенні мельдонію і його метаболітів з організму має значення ренальна екскреція. Після перорального застосування разової дози напівперіод раннього виведення мельдонію (t_1/2) становить приблизно 3 5-4 години. При застосуванні повторних доз напівперіод виведення відрізняється. Ці результати свідчать про можливе накопичення  Мілдронату у плазмі крові.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку

Пацієнтам літнього віку з порушеннями функції печінки або нирок у яких підвищується біодоступність слід зменшувати дозу мельдонію.

Порушення функції нирок

Пацієнтам з порушеннями функції нирок у яких підвищується біодоступність слід зменшувати дозу мельдонію. Існує взаємодія ниркової реабсорбції мельдонію або його метаболітів (наприклад 3-гідроксимельдонію) і карнітину в результаті якого збільшується нирковий кліренс карнітину. Відсутній прямий вплив мельдонію ГББ і комбінації Мілдронат/ГББ на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему.

Порушення функції печінки

Пацієнтам з порушеннями функції печінки у яких підвищується біодоступність слід зменшувати дозу мельдонію. При дослідженні токсичності на щурах при застосуванні мельдонію в дозі більше 100 мг/кг встановлено забарвлення печінки в жовтий колір і денатурація жирів. При гістопатологічних дослідженнях на тваринах після застосування великих доз  Мілдронату (400 мг/кг і 1600 мг/кг) встановлено накопичення ліпідів у клітинах печінки. Змін показників функції печінки у людей після застосування великих доз 400-800 мг не спостерігалося. Не можна виключити можливу інфільтрацію жирів у клітини печінки.

Діти

Немає даних про безпеку та ефективність застосування  Мілдронату дітям віком до 18 років тому застосування препарату мілдронат такій категорії пацієнтів протипоказане.

Показання

У комплексній терапії у наступних випадках:

-      захворювання серця та судинної системи: стабільна стенокардія навантаження хронічна серцева недостатність (NYHA I-IIІ функціональний клас) кардіоміопатія функціональні порушення діяльності серця та судинної системи

-      гострі та хронічні ішемічні порушення мозкового кровообігу

-      знижена працездатність фізичне та психоемоційне перенапруження

-      у період одужання після цереброваскулярних порушень травм голови та енцефаліту.

Протипоказання

-      Підвищена чутливість до  Мілдронату та/або до будь-якої допоміжної речовини препарату мілдронат

-      підвищення внутрішньочерепного тиску (при порушенні венозного відтоку внутрішньочерепних пухлинах)

-      тяжка печінкова та/або ниркова недостатність (немає достатніх даних про безпеку застосування).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Мілдронат  можна застосовувати разом з нітратами пролонгованої дії та іншими антиангінальними засобами (стабільна стенокардія навантаження) серцевими глікозидами і діуретичними препаратами (серцева недостатність). Також його можна комбінувати з антикоагулянтами антиагрегантами антиаритмічними засобами та іншими препаратами що поліпшують мікроциркуляцію.
Мілдронат  може посилювати дію препаратів що містять гліцерилтринітрат ніфедипін бета-адреноблокатори та інші гіпотензивні засоби і периферичні вазодилататори.

У результаті одночасного застосування препаратів заліза і Мілдронату у пацієнтів з анемією спричиненої дефіцитом заліза поліпшувався склад жирних кислот в еритроцитах.

При застосуванні мельдонію в комбінації з оротовою кислотою для усунення пошкоджень спричинених ішемією/реперфузією спостерігається додатковий фармакологічний ефект.

Мілдронат  допомагає усунути патологічні зміни серця спричинені азидотимідином (АЗТ) і опосередковано впливає на реакції окислювального стресу спричинені АЗТ які приводять до дисфункції мітохондрій. Застосування мельдонію в комбінації з азидотимідином або іншими препаратами для лікування СНІДу має позитивний вплив при лікуванні набутого імунодефіциту (СНІД).
У тесті втрати рефлексу рівноваги спричиненої етанолом  мілдронат зменшував тривалість сну. Під час судом спричинених пентілентетразолом встановлена виражена протисудомна дія мельдонію. У свою чергу при застосуванні перед терапією мельдонієм альфа₂-адреноблокатора йохімбіну в дозі     2 мг/кг та інгібітора синтази оксиду азоту (СОА) N-(G)-нітро-L-аргініну в дозі 10 мг/кг повністю блокується протисудомна дія мельдонію.

Передозування мельдонію може посилити кардіотоксичність спричинену циклофосфамідом.

Дефіцит карнітину що утворюється при застосуванні мельдонію може посилити кардіотоксичність спричинену іфосфамідом.

Мілдронат  має захисну дію у разі кардіотоксичності спричиненої індинавіром і нейротоксичності спричиненої ефавірензом.

Не застосовувати капсули мельдонію разом з іншими препаратами що містять  мілдронат оскільки може збільшитися ризик виникнення побічних реакцій.

Особливості застосування

Пацієнтам із порушеннями функцій печінки та/або нирок легкого або середнього ступеня тяжкості в анамнезі при застосуванні препарату мілдронат необхідно дотримуватися обережності (слід проводити контроль функцій печінки та/або нирок).

Багаторічний досвід лікування гострого інфаркту міокарда та нестабільної стенокардії в кардіологічних відділеннях показує що  Мілдронат не є препаратом першого ряду при гострому коронарному синдромі.

Через можливий розвиток збуджувального ефекту препарат мілдронат рекомендується застосовувати в першій половині дня.

Застосування мілдронат у період вагітності або годування груддю

Вагітність. Для оцінки впливу  Мілдронату на вагітність розвиток ембріона/плода пологи та післяпологовий розвиток досліджень на тваринах недостатньо. Потенційний ризик для людей невідомий тому  мілдронат у період вагітності протипоказаний.

Годування груддю. Доступні дані на тваринах свідчать про проникнення мельдонію в молоко матері. Невідомо чи проникає Мілдронату грудне молоко людини. Не можна виключити ризик для новонароджених/немовлят тому у період годування груддю  Мілдронат протипоказаний.

Здатність  мілдронат впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Досліджень для оцінки впливу на здатність керувати транспортом та обслуговувати механізми не проводили.

Спосіб застосування та дози

Для застосування внутрішньо. У зв&rsquo язку з можливим збуджувальним ефектом препарат мілдронат рекомендується застосовувати в першій половині дня.

Дорослі
Захворювання серця і судинної системи порушення мозкового кровообігу

Доза становить 500 мг‒1000 мг на добу. Добову дозу можна застосовувати всю одразу або розподілити на 2 прийоми. Максимальна добова доза становить 1000 мг.

Знижена працездатність перенапруження та період одужання

Доза становить 500 мг на добу. Добову дозу можна застосовувати всю одразу або розділити на дві разові дози. Максимальна добова доза становить 500 мг.

Тривалість курсу лікування становить 4-6 тижнів. Курс лікування можна повторити 2-3 рази на рік.

Пацієнти літнього віку

Для пацієнтів літнього віку з порушеннями функцій печінки та/абонирок може виникнути необхідність у зменшенні дози Мілдронату.

Пацієнти з порушеннями функцій нирок

Оскільки препарат мілдронат виводиться з організму через нирки пацієнтам з порушеннями функцій нирок від легкого до середнього ступеня тяжкості слід застосовувати меншу дозу мельдонію.

Пацієнти з порушеннями функцій печінки

Пацієнтам з порушеннями функцій печінки від легкого до середнього ступеня тяжкості слід застосовувати меншу дозу мельдонію.

Діти

Відсутні дані про безпеку та ефективність застосування мельдонію дітям віком до 18 років тому застосування  Мілдронату цій категорії пацієнтів протипоказане.

Передозування

Не повідомлялося про випадки передозування мельдонію. Препарат мілдронат малотоксичний та не спричиняє загрозливих побічних ефектів.

При зниженому артеріальному тиску можливі головні болі запаморочення тахікардія загальна слабкість. Лікування симптоматичне.

У разі тяжкого передозування необхідно контролювати функції печінки та нирок.

Гемодіаліз не має суттєвого значення при передозуванні  Мілдронату у зв&rsquo язку з вираженим зв&rsquo язуванням з білками крові.

Побічні реакції

Побічні ефекти класифіковано за системами органів та частотою виникнення MedDRA: часто (&ge 1/100 до < 1/10) рідко (&ge 1/10000 до < 1/1000) дуже рідко (< 1/10000).

Побічні ефекти які спостерігалися в клінічних дослідженнях та у постреєстраційному періоді:

* Побічні ефекти які спостерігалися у раніше проведених неконтрольованих клінічних випробуваннях.

Термін придатності

4 роки.

Не застосовувати мілдронат після закінчення терміну придатності.

Умови зберігання

Зберігати мілдронат при температурі не вище 25  ° C.

Зберігати мілдронат в оригінальній упаковці для захисту від вологи.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 капсул  у блістері по 4 блістери в пачці з картону.

Категорія відпуску

За рецептом.