Медрол 4 мг таблетки №30

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

МЕДРОЛ

(MEDROL)

Склад:

діюча речовина: метилпреднізолон 1 таблетка містить метилпреднізолону 4 мг або 16 мг або 32 мг

допоміжні речовини: таблетки що містять 4 мг метилпреднізолону &ndash лактози моногідрат крохмаль кукурудзяний сахароза кальцію стеарат 16 мг &ndash лактози моногідрат крохмаль кукурудзяний сахароза кальцію стеарат олія мінеральна 32 мг &ndash лактози моногідрат крохмаль кукурудзяний сахароза кальцію стеарат олія мінеральна.

Лікарська форма. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Кортикостероїди для системного застосування. Глюкокортикоїди. Код АТС H02A B04.

Клінічні характеристики.

Показання.

Ендокринні захворювання.

Первинна і вторинна недостатність коркового шару надниркових залоз (при цьому препаратами першого ряду є гідрокортизон або кортизон у разі необхідності синтетичні аналоги можна застосовувати у поєднанні з мінералокортикоїдами одночасне застосування мінералокортикоїдів особливо важливе для лікування дітей).

Уроджена гіперплазія надниркових залоз.

Негнійний тиреоїдит.

Гіперкальціємія при злоякісних пухлинах.

Неендокринні захворювання.

1. Ревматичні захворювання.

Як додаткова терапія для короткочасного застосування (для виведення хворого із гострого стану або при загостренні процесу) при таких захворюваннях:

·           псоріатичний артрит

·           ревматоїдний артрит включаючи ювенільний ревматоїдний артрит (в окремих випадках може бути потрібною підтримуюча терапія низькими дозами)

·           анкілозуючий спондиліт

·           гострий і підгострий бурсит

·           гострий неспецифічний тендосиновіт

·           гострий подагричний артрит

·           посттравматичний остеоартрит

·           синовіт при остеоартриті

·           епікондиліт.

2. Колагенози.

У період загострення або в окремих випадках як підтримуюча терапія при таких захворюваннях:

·           системний червоний вовчак

·           системний дерматоміозит (поліміозит)

·           гострий ревмокардит

·           ревматична поліміалгія при гігантоклітинному артериіті.

3. Шкірні захворювання.

·           Пухирчатка

·           бульозний герпетиформний дерматит

·           тяжка мультиформна еритема (синдром Стівенса-Джонсона)

·           ексфоліативний дерматит

·           фунгоїдний мікоз

·           тяжкий псоріаз

·           тяжкий себорейний дерматит.

4. Алергічні стани.

Для лікування нижчезазначених тяжких та алергічних станів у разі неефективності стандартного лікування:

·           сезонний або цілорічний алергічний риніт

·           сироваткова хвороба

·           бронхіальна астма

·           медикаментозна алергія

·           контактний дерматит

·           атопічний дерматит.

5. Захворювання очей.

Тяжкі гострі і хронічні алергічні та запальні процеси з ураженням очей та придаткового апарату такі як:

·           алергічні крайові виразки рогівки

·           ураження очей спричинене Herpes zoster

·           запалення переднього відділу ока

·           дифузний задній увеїт та хоріоїдит

·           симпатична офтальмія

·           алергічний кон&rsquo юнктивіт

·           кератит

·           хоріоретиніт

·           неврит зорового нерва

·           ірит та іридоцикліт.

6. Захворювання органів дихання.

·           Симптоматичний саркоїдоз

·           синдром Лефлера що не піддається терапії іншими методами

·           бериліоз

·           фульмінантний або дисемінований легеневий туберкульоз (застосовується у комбінації з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією)

·           аспіраційний пневмоніт.

7. Гематологічні захворювання.

·           Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура у дорослих

·           вторинна тромбоцитопенія у дорослих

·           набута (аутоімунна) гемолітична анемія

·           еритробластопенія (еритроцитарна анемія)

·           вроджена (еритроїдна) гіпопластична анемія.

8. Онкологічні захворювання.

Як паліативна терапія  при таких захворюваннях:

·           лейкози і лімфоми у дорослих

·           гострий лейкоз у дітей.

9. Набряковий синдром.

Для індукції діурезу або усунення протеїнурії при нефротичному синдромі без уремії ідіопатичного типу або зумовленому системним червоним вовчаком.

10. Захворювання травного тракту.

Для виведення хворого з критичного стану при таких захворюваннях:

·           виразковий коліт

·           хвороба Крона.

11. Захворювання нервової системи.

·                 Розсіяний склероз у фазі загострення

·                 набряк мозку спричинений пухлиною мозку.

12. Захворювання інших органів і систем.

·           Туберкульозний менінгіт з субарахноїдальним блоком або при загрозі розвитку блока у поєднанні з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією

·           трихінельоз з ураженням нервової системи або міокарда.

13. Трансплантація органів.

Протипоказання. Системні грибкові інфекції. Системні інфекції у тих випадках коли специфічна протимікробна терапія не призначена. Гіперчутливість до компонентів препарату або до метилпреднізолону в анамнезі.

Введення живих або живих атенуйованих вакцин протипоказане пацієнтам які отримують імуносупресивні дози кортикостероїдів.

Спосіб застосування та дози. Початкова доза препарату для дорослих може варіювати залежно від характеру показання. При менш тяжких захворюваннях зазвичай бувають достатніми і більш нижчі дози хоча окремим пацієнтам можуть знадобитися і вищі стартові дози. Високі дози можуть бути застосовані при таких захворюваннях і станах як розсіяний склероз (200 мг/добу) набряк мозку (200&ndash 1000 мг/добу) і трансплантація органів (до 7 мг/кг/добу).

Якщо через належний період часу не буде досягнуто задовільного клінічного ефекту терапію таблетками метилпреднізолону слід відмінити та призначити пацієнту альтернативну терапію. Якщо після тривалої терапії препарат потрібно відмінити то рекомендується проводити це поступово а не раптово.

Якщо внаслідок терапії досягнутий задовільний ефект слід підібрати пацієнту індивідуальну підтримуючу дозу шляхом поступового зменшення початкової дози через певні проміжки часу до тих пір поки не буде знайдена найнижча доза що дозволить підтримувати досягнутий клінічний ефект. Слід пам&rsquo ятати що необхідний постійний контроль дозування препарату. До ситуацій за яких може виникнути потреба коригування дози препарату належать: зміни клінічного стану зумовлені настанням ремісії або загострення захворювання індивідуальна відповідь пацієнта на препарат вплив на пацієнта стресових ситуацій що прямо не пов&rsquo язані з основним захворюванням на яке спрямована терапія. В останньому випадку може виникнути необхідність збільшити дозу метилпреднізолону на певний період часу що залежить від стану пацієнта.

Слід підкреслити що потрібна доза може варіювати і її слід підбирати індивідуально залежно від характеру захворювання та реакції пацієнта на терапію.

АЛЬТЕРНУЮЧА ТЕРАПІЯ (АТ)

Альтернуюча терапія &ndash це такий режим дозування кортикостероїдів при якому подвоєна добова доза кортикостероїду призначається через день уранці. Метою такого виду терапії є досягнення у пацієнта який потребує тривалої терапії максимальних переваг застосування кортикостероїдів при зведенні до мінімуму деяких небажаних ефектів таких як пригнічення гіпофізарно-надниркової системи Кушингоїдний стан синдром відміни кортикостероїдів і пригнічення росту у дітей.

Побічні реакції

Нижче зазначені побічні реакції пов&rsquo язані з лікуванням вказані за класом систем органів частотою та ступенем тяжкості. У кожній групі частоти побічні реакції зазначені у порядку зменшення тяжкості.

Частота визначена як: дуже часто (&ge 1/10) часто (> 1/100 < 1/10) нечасто (> 1/1000 < 1/100) рідко (> 1/10000 < 1/1000) частота невідома (частота не може бути оцінена виходячи з наявних даних).

Інфекції та паразитарні захворювання: часто &ndash інфекції нечасто &ndash опортуністичні інфекції частота невідома - рецидив латентного туберкульозу.

Новоутворення доброякісні злоякісні та невстановлені (включаючи цисти та поліпи): частота невідома &ndash саркома Капоші.

З боку крові та лімфатичної системи: частота невідома &ndash лейкоцитоз.

З боку імунної системи: частота невідома &ndash гіперчутливість до лікарського засобу (включаючи анафілактичні та анафілактоїдні реакції) пригнічення реакцій при проведенні шкірних тестів.

Метаболічні та аліментарні розлади: часто &ndash затримка натрію затримка рідини в організмі частота невідома &ndash гіпокаліємічний алкалоз метаболічний ацидоз порушення толерантності до глюкози підвищена потреба в інсуліні чи пероральних протидіабетичних засобах при цукровому діабеті підвищений апетит (що може призвести до збільшення маси тіла). Зниження толерантності до вуглеводів можливий прояв латентного цукрового діабету та підвищена потреба в гіпоглікемічних препаратах у пацієнтів із цукровим діабетом.

Психічні розлади: часто &ndash афективний розлад (у тому числі депресивний настрій та ейфорійний настрій) частота невідома &ndash психотичний розлад (зокрема манія марення галюцинації та загострення шизофренії) психотична поведінка афективний розлад (зокрема афективна лабільність психологічна залежність суїцидальні думки) психічний розлад зміни особистості перепади настрою сплутаність свідомості тривожність патологічна поведінка безсоння дратівливість.

З боку серця: частота невідома &ndash зміни у водно-електролітному балансі які в окремих випадках можуть призвести до гіпертонії та застійної серцевої недостатності (у пацієнтів зі схильністю до цього) розрив міокарда в зоні перенесеного інфаркту міокарда.

З боку судин: часто &ndash артеріальна гіпертензія частота невідома &ndash артеріальна гіпотензія тромбоз.

З боку дихальної системи органів грудної клітки та середостіння: частота невідома &ndash гикавка легенева емболія.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: часто &ndash затримка росту м&rsquo язова слабкість частота невідома &ndash артралгія атрофія м&rsquo язів міалгія міопатія нейропатична артропатія остеонекроз остеопороз патологічні переломи.

З боку травного тракту: часто &ndash ускладнення що впливають на шлунково-кишковий тракт які можуть викликати або активізувати пептичну виразку (з можливою перфорацією та кровотечею) частота невідома &ndash здуття живота біль у животі діарея диспепсія шлункова кровотеча перфорація кишечника нудота езофагіт виразковий езофагіт панкреатит.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто &ndash акне атрофія шкіри частота невідома &ndash ангіоневротичний набряк екхімоз еритема гірсутизм гіпергідроз петехії свербіж висипання стриї шкіри кропив&rsquo янка телеангіоектазія.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: частота невідома &ndash нерегулярні менструації.

З боку нервової системи: частота невідома &ndash амнезія когнітивний розлад судоми запаморочення головний біль підвищення внутрішньочерепного тиску (з набряком диску зорового нерва (доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія)) епідуральний ліпоматоз.

З боку ендокринної системи: часто &ndash виникнення кушингоїдного стану частота невідома &ndash гіпопітуїтаризм синдром відміни кортикостероїдів. Пригнічення гіпофізарно-надниркової системи особливо під час стресу. Пригнічення росту в дітей.

З боку органів зору: часто &ndash субкапсулярна катаракта частота невідома &ndash глаукома та екзофтальм потоншення склери та рогівки центральна серозна хоріоретинопатія.

З боку органів слуху та рівноваги: частота невідома &ndash вертиго.

Загальні розлади та реакції у місці введення: часто &ndash порушення одужання частота невідома &ndash підвищена втомлюваність загальне нездужання.

Дослідження: часто &ndash зниження рівню калію у крові частота невідома &ndash підвищення рівня аланінамінотрансферази підвищення рівня аспартатамінотрансферази підвищення рівня лужної фосфатази крові зниження толерантності до вуглеводів підвищення внутрішньоочного тиску підвищення рівня кальцію сечі. Негативний баланс азоту.

Травми отруєння і ускладнення процедур: частота невідома &ndash компресійний перелом хребта розрив сухожилля (особливо ахіллового сухожилля).

Звітування про підозрювані побічні реакції

Важливо звітувати про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу. Це дозволяє й надалі контролювати співвідношення « користь/ризик» для лікарського засобу. Кваліфікованих працівників у галузі охорони здоров&rsquo я просять повідомляти про всі підозрювані побічні реакції.

Передозування. Не зареєстровано клінічного синдрому гострого передозування кортикостероїдами. Повідомлення про гостру токсичність та/чи смерть після передозування кортикостероїдами надходили рідко. У випадку передозування не існує специфічного антидоту проводиться підтримуюче та симптоматичне лікування. Метилпреднізолон піддається діалізу.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Результати досліджень на тваринах продемонстрували що введення самкам кортикостероїдів у високих дозах може призводити до виникнення вад розвитку у плодів. Однак судячи з усього кортикостероїди що призначаються вагітним жінкам не обумовлюють виникнення вроджених вад розвитку.

Незважаючи на результати досліджень у тварин при застосуванні цього лікарського засобу під час вагітності можливість спричинення шкоди для плоду є малоймовірною. Адекватних досліджень впливу кортикостероїдів на репродуктивну функцію людини не проводилося. Оскільки немає належних доказових даних з безпечності кортикостероїдів при їх застосуванні у вагітних жінок ці препарати при вагітності слід призначати лише за нагальної необхідності.

Деякі кортикостероїди легко проникають через плацентарний бар&rsquo єр. В одному ретроспективному дослідженні у матерів що приймали кортикостероїди відмічалося збільшення частоти випадків низької ваги немовлят при народженні. Немовлята матері яких у період вагітності отримували досить високі дози кортикостероїдів повинні знаходитися під ретельним наглядом для виявлення ознак недостатності кори надниркових залоз хоча ця недостатність у новонароджених які зазнавали дії кортикостероїдів внутрішньоутробно відзначається рідко.

Вплив кортикостероїдів на перебіг і наслідки пологів невідомий.

У немовлят матері яких у період вагітності отримували довготривале лікування кортикостероїдами спостерігалася катаракта.

Лактація

Кортикостероїди проникають у грудне молоко. Кортикостероїди що виділяються в грудне молоко можуть пригнічувати ріст і впливати на ендогенну продукцію глюкокортикоїдів у немовлят що знаходяться на грудному вигодовуванні. Оскільки належні дослідження з вивчення впливу глюкокортикоїдів на репродуктивну функцію людей не проводилися ці лікарські засоби у матерів що годують груддю слід застосовувати лише в тих випадках коли користь від застосування препарату перевищує потенційний ризик для немовляти.

Репродуктивна функція

Результати досліджень на тваринах показали що кортикостероїди знижують репродуктивну функцію.

Діти. Препарат застосовують у педіатричній практиці.

Слід ретельно стежити за особливостями розвитку і росту немовлят та дітей при застосуванні у них тривалої терапії кортикостероїдами.

У дітей які отримують глюкокортикоїди щоденно протягом тривалого часу по декілька разів на добу може відмічатися затримка росту. Тому такий режим дозування слід використовувати тільки за найбільш нагальними показаннями. Застосування альтернуючої терапії як правило дає змогу уникнути цього побічного ефекту або звести його до мінімуму (див. розділ « Спосіб застосування та дози. Альтернуюча терапія» ).

Немовлята і діти які отримують довготривалу терапію кортикостероїдами мають особливий ризик підвищення внутрішньочерепного тиску.

Високі дози кортикостероїдів можуть спричинити панкреатит у дітей.                   

Особливості застосування

Імуносупресивні ефекти/підвищена сприйнятливість до інфекцій

Кортикостероїди можуть підвищувати сприйнятливість до інфекцій вони можуть маскувати деякі симптоми інфекцій крім того на фоні кортикостероїдної терапії можуть розвиватися нові інфекції. При застосуванні кортикостероїдів може знижуватися резистентність до інфекцій та може спостерігатися нездатність організму локалізувати інфекцію. Інфекції викликані будь-яким збудником у тому числі вірусами бактеріями грибками найпростішими чи гельмінтами в будь-якій частині організму можуть бути пов&rsquo язані із застосуванням кортикостероїдів у якості монотерапії або в комбінації з іншими імунодепресантами що впливають на клітинний імунітет гуморальний імунітет або функцію нейтрофілів. Ці інфекції можуть бути легкими але можуть бути і тяжкими а в деяких випадках &ndash летальними. При збільшенні дози кортикостероїдів частота розвитку інфекційних ускладнень збільшується.

Пацієнти які приймають лікарські засоби що пригнічують імунну систему більш сприйнятливі до інфекцій ніж здорові люди. Вітряна віспа і кір наприклад можуть мати більш серйозні або навіть летальні наслідки у неімунізованих дітей або дорослих які приймають кортикостероїди.

Застосування живих або живих ослаблених вакцин пацієнтам які отримують кортикостероїди в імуносупресивних дозах протипоказане. Пацієнтам які отримують кортикостероїди в імуносупресивних дозах можна проводити вакцинацію застосовуючи вбиті чи інактивовані вакцини однак їхня відповідь на такі вакцини може бути ослабленою. Зазначені процедури імунізації можна проводити пацієнтам які отримують кортикостероїди не в імуносупресивних дозах.

Застосування кортикостероїдів при активному туберкульозі має обмежуватися випадками фульмінантного або дисемінованого туберкульозу у цих випадках кортикостероїди застосовують у поєднанні з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією. Якщо кортикостероїди показані пацієнтам з латентним туберкульозом або з віражем туберкулінових проб то лікування слід проводити під ретельним наглядом оскільки можлива реактивація захворювання. Під час тривалої кортикостероїдної терапії таким пацієнтам необхідно отримувати хіміопрофілактичні препарати.

Повідомлялося про випадки саркоми Капоші у пацієнтів які отримували терапію кортикостероїдами. У таких випадках припинення терапії кортикостероїдами може призвести до клінічної ремісії.

Крім того кортикостероїди слід з великою обережністю застосовувати пацієнтам із підтвердженими або підозрюваними паразитарними інфекціями наприклад у випадку стронгілоїдозу (зараження вугрицями). У таких хворих імуносупресія індукована кортикостероїдами може призвести до стронгілоїдозної гіперінфекції і дисемінації із поширеною міграцією личинок що нерідко супроводжується тяжким ентероколітом і потенційно летальною септицемією викликаною грамнегативними мікроорганізмами.

Не існує єдиної думки щодо ролі кортикостероїдів у терапії пацієнтів із септичним шоком. У ранніх дослідженнях повідомлялося як про позитивні так і про негативні наслідки застосування кортикостероїдів у цій клінічній ситуації. Результати досліджень що проводилися пізніше свідчили про те що кортикостероїди в якості додаткової терапії мали сприятливий вплив у пацієнтів із септичним шоком в яких відзначалася недо-статність надниркових залоз. Однак рутинне застосування цих препаратів пацієнтам із септичним шоком не рекомендується. За результатами систематичного огляду даних після коротких курсів високих доз кортикостероїдів таким пацієнтам був зроблений висновок про відсутність доказових даних на користь такого застосування цих препаратів. Однак за даними метааналізу та одного огляду було показано що більш тривалі
(5&ndash 11 днів) курси лікування кортикостероїдами у низьких дозах можуть обумовлювати зменшення летальності особливо у пацієнтів із септичним шоком залежним від вазопресорної терапії.

Вплив на імунну систему

Можуть виникати алергічні реакції (наприклад ангіоневротичний набряк). Оскільки у пацієнтів які отримували терапію кортикостероїдами шкірні реакції та анафілактичні/анафілактоїдні реакції реєстрували рідко перед застосуванням слід вжити відповідних застережних заходів особливо якщо у пацієнта в анамнезі спостерігалася алергія на будь-який лікарський засіб.

Вплив на ендокринну систему

Пацієнтам яким проводиться терапія кортикостероїдами та які піддаються впливу стресу показане підвищення дози швидкодіючих кортикостероїдів до під час та після стресової ситуації.

Кортикостероїди що застосовуються протягом тривалого періоду часу у фармакологічних дозах можуть призводити до пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи (вторинна адренокортикальна недостатність). Ступінь і тривалість адренокортикальної недостатності варіюють у різних пацієнтів і залежать від дози частоти часу застосування а також тривалості терапії глюкокортикоїдами. Цей ефект може бути мінімізованим при застосуванні альтернуючої терапії.

При раптовій відміні глюкокортикоїдів може розвиватися гостра недостатність надниркових залоз що може призвести до летального наслідку.

Надниркова недостатність спричинена введенням препарату може бути мінімізована шляхом поступового зниження дози. Цей тип відносної недостатності може утримуватися протягом кількох місяців після відміни терапії отже якщо у цей період виникнуть стресові ситуації то гормональну терапію необхідно відновити.

Після різкого припинення застосування глюкокортикоїдів може також розвиватися « синдром відміни» кортикостероїдів на перший погляд не пов&rsquo язаний з недостатністю кори надниркових залоз. До цього синдрому належать такі симптоми як анорексія нудота блювання млявість головний біль підвищення температури тіла біль у суглобах десквамація міалгія зменшення маси тіла і/або артеріальна гіпотензія риніт кон&rsquo юктевіт болючі шкірні вузли з відчуттям свербежу. Вважається що ці ефекти є наслідком раптової зміни концентрації глюкокортикоїдів а не низьких рівнів кортикостероїдів.

Оскільки глюкокортикостероїди можуть спричиняти чи посилювати синдром Кушинга пацієнтам із хворобою Кушинга слід уникати їх застосування.

Відзначається більш виражений вплив кортикостероїдів на хворих із гіпотиреоїдизмом.

Розлади метаболізму та харчування.

Кортикостероїди включаючи метилпреднізолон можуть збільшувати вміст глюкози у крові погіршувати стан пацієнтів з наявним цукровим діабетом та обумовлювати схильність до цукрового діабету у пацієнтів які застосовують кортикостероїди довгостроково.

Психічні розлади

При застосуванні кортикостероїдів можливі різноманітні психічні розлади: від ейфорії безсоння змін настрою зміни особистості до тяжкої депресії із вираженням психотичних маніфестацій. Крім того на тлі прийому кортикостероїдів може посилюватися вже існуюча емоційна нестабільність і схильність до психотичних реакцій.

При застосуванні системних кортикостероїдів можуть розвиватися потенційно тяжкі психічні розлади (див. розділ « Побічні реакції» ). Симптоми зазвичай виникають протягом кількох днів чи тижнів з часу початку терапії. Більшість реакцій зникають після зменшення дози чи відміни препарату хоча може бути необхідним призначити спеціальне лікування. Відзначалися реакції з боку психіки при відміні кортикостероїдів їхня частота невідома. Пацієнтам/особам які за ними доглядають слід рекомендувати звертатися до лікаря якщо у пацієнта розвиваються будь-які розлади з боку психіки особливо якщо є підозри на те що він/вона знаходиться у депресивному настрої чи у нього виникли суїцидальні думки. Пацієнти/особи які за ними доглядають повинні проявляти пильність щодо можливих психічних розладів які можуть виникнути під час застосування або одразу після поступового зниження дози чи відміни системних кортикостероїдів.

Розлади з боку нервової системи

Пацієнтам із судомами а також із міастенією гравіс слід застосовувати кортикостероїди з обережністю (див. відомості про міопатію у розділі « Розлади з боку опорно-рухового апарату» ).

Хоча у контрольованих клінічних дослідженнях була встановлена ефективність кортикостероїдів щодо прискорення зменшення загострення розсіяного склерозу вони не продемонстрували впливу кортикостероїдів на кінцевий результат або природний перебіг цього захворювання. Згідно з результатами цих досліджень для досягнення значного ефекту потрібно застосовувати відносно високі дози кортикостероїдів (див. розділ « Спосіб застосування та дози» ).

Розлади з боку органів зору

При ураженні очей спричиненому вірусом простого герпесу кортикостероїди слід застосовувати з обережністю оскільки при цьому можлива перфорація рогівки. При тривалому застосуванні кортикостероїдів може розвинутися задня субкапсулярна катаракта і ядерна катаракта (особливо у дітей) екзофтальм чи підвищення внутрішньоочного тиску що може призвести до глаукоми з можливим ураженням зорового нерва. У пацієнтів які застосовують глюкокортикоїди зростає ймовірність розвитку вторинних інфекцій ока спричинених грибами і вірусами.

Застосування кортикостероїдів було пов&rsquo язане з розвитком центральної серозної хоріопатії яка може призводити до відшарування сітківки.

Розлади з боку серця та судин

Пацієнтам із застійною серцевою недостатністю системні кортикостероїди слід застосовувати з обережністю та лише у разі крайньої необхідності.

Негативний вплив глюкокортикоїдів на серцево-судинну систему такий як розвиток дисліпідемії та артеріальної гіпертензії може схиляти пацієнтів з уже існуючими факторами ризику ускладнень з боку серцево-судинної системи до розвитку додаткових серцево-судинних ефектів якщо застосовувати їх у високих дозах і тривалими курсами. У зв&rsquo язку з цим кортикостероїди слід розсудливо застосовувати таким пацієнтам а також зважати на модифікацію ризику і при необхідності додатково моніторити серцеву діяльність.

Повідомлялося про випадки тромбозу у тому числі тромбоемболії при застосуванні кортикостероїдів. Пацієнтам які мають тромбоемболічні розлади або можуть бути схильні до них слід дотримуватись обережності при   застосовуванні кортикостероїдів.

Пацієнтам з артеріальною гіпертензією кортикостероїди слід застосовувати з обережністю.

Розлади з боку шлунково-кишкового тракту

Не існує єдиної думки з приводу того що саме кортикостероїди спричиняють розвиток пептичної виразки шлунка у ході терапії. Однак глюкокортикоїдна терапія може маскувати симптоми пептичної виразки тому можливе виникнення перфорації або кровотечі без вираженого больового синдрому. У комбінації з НПЗП ризик розвитку шлунково-кишкових виразок підвищується.

Кортикостероїди слід призначати з обережністю при неспецифічному виразковому коліті якщо є ризик перфорації утворення абсцесу або іншої гнійної інфекції при дивертикуліті у разі нещодавно накладених кишкових анастомозів при активній або латентній пептичній виразці.

Розлади гепатобіліарної системи

Високі дози кортикостероїдів можуть спричиняти розвиток гострого панкреатиту.

Розлади з боку опорно-рухового апарату

Повідомлялося про випадки гострої міопатії при застосуванні кортикостероїдів у високих дозах що найчастіше зустрічалися у пацієнтів з розладами нейром&rsquo язової передачі (наприклад міастенією гравіс) або у пацієнтів які отримують супутню терапію антихолінергічними засобами такими як засоби що блокують нервово-м&rsquo язову передачу (наприклад панкуроній). Ця гостра міопатія &ndash генералізована може вражати м&rsquo язи очей та дихальні м&rsquo язи і призводити до квадрипарезу. Може спостерігатися підвищення рівня креатинкінази. Для покращання клінічного стану або одужання після припинення застосування кортикостероїдів може знадобитися від кількох тижнів до кількох років.

Остеопороз є поширеним (але рідко діагностованим) побічним ефектом асоційованим із тривалим застосуванням високих доз глюкокортикоїдів.

Розлади з боку нирок та сечовидільної системи

Кортикостероїди слід застосовувати з обережністю пацієнтам із нирковою недостатністю.

Дослідження

При застосуванні гідрокортизону або кортизону в середніх і високих дозах можливі підвищення артеріального тиску затримка солей і води збільшення екскреції калію. Ці ефекти спостерігають рідше при застосуванні синтетичних похідних цих препаратів окрім випадків коли застосовуються високі дози. Рекомендується призначення дієти з обмеженням споживання солі і прийом калієвих харчових добавок. Усі кортикостероїди підвищують екскрецію кальцію.

Травми отруєння і ускладнення процедур

Системні кортикостероїди не призначені для лікування черепно-мозкових травм і тому не мають бути застосовані у випадку таких травм. Результати багатоцентрового дослідження виявили підвищення смертності через 2  тижні або через 6  місяців після травми в пацієнтів які застосовували метилпреднізолону натрію сукцинат порівняно з пацієнтами групи плацебо. Причинний зв&rsquo язок із лікуванням метилпреднізолону натрію сукцинатом не встановлений.

Інші

Препарат містить лактозу тому його не слід застосовувати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції. Препарат містить сахарозу що слід враховувати хворим на цукровий діабет.

Оскільки ускладнення при лікуванні глюкокортикоїдами залежать від величини дози препарату і тривалості терапії у кожному випадку слід проводити ретельну оцінку співвідношення користі від застосування препарату і потенційного ризику при визначенні як дози і тривалості лікування так і вибору режиму застосування &ndash щоденного чи переривчастим курсом.

При проведенні лікування кортикостероїдами слід призначати найнижчу дозу що забезпечує достатній терапевтичний ефект і коли стає можливим зниження дози то це зниження слід проводити поступово.