Ксенікал 120 мг капсули №21

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

КСЕНІКАЛ^®

(XENICAL^® )

Склад:

діюча речовина: 1 капсула містить 120 мг орлістату

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна натрію крохмальгліколят натрію лаурилсульфат повідон К 30 тальк

оболонка: індигокармін (Е 132) титану діоксид (Е 171) желатин друкарська фарба.

Лікарська форма. Капсули.

Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули розміром № 1 непрозорі бірюзового кольору з маркуванням на корпусі « XENICAL 120» на кришечці &ndash « ROCHE» . Вміст капсул &ndash гранули від білого до майже білого кольору.

Фармакотерапевтична група. Засоби з периферичним механізмом дії що застосовуються при ожирінні.

Код АТХ А08А В01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Орлістат &ndash потужний і специфічний інгібітор шлунково-кишкових ліпаз має тривалу дію. Його терапевтична дія здійснюється у просвіті шлунка та тонкого кишечнику і полягає в утворенні ковалентних сполук з активною сериновою ділянкою шлункової і панкреатичної ліпаз. Інактивований фермент при цьому втрачає здатність розщеплювати жири їжі що надходять у формі тригліцеридів і впливати на вільні жирні кислоти які всмоктуються та на моногліцериди.

Фармакокінетика.

Всмоктування.

Дослідження з участю добровольців із нормальною масою тіла та ожирінням показали що дія на рівень абсорбції препарату є мінімальною. Через 8 годин після перорального застосування препарату незмінений орлістат у плазмі крові визначити не вдалося а це означає що його концентрація нижча за рівень 5 нг/моль.

Загалом після застосування терапевтичних доз виявити незмінений орлістат у плазмі крові вдавалося лише спорадично при цьому концентрації його були вкрай малі (< 10 нг/мл або 0 02 мкмоль). Ознаки кумуляції були відсутні що підтверджує мінімальне всмоктування препарату.

Розподіл.

Об&rsquo єм розподілу визначити не можна оскільки препарат дуже погано всмоктується і не має системної фармакокінетики що можна визначити. In vitro орлістат понад більш ніж на 99 % зв&rsquo язується з білками плазми крові (в основному з ліпопротеїнами та альбуміном). У мінімальних кількостях орлістат може проникати в еритроцити.

Метаболізм.

За даними одержаними в експерименті на тваринах метаболізм орлістату здійснюється головним чином у стінках шлунково-кишкового тракту. Приблизно 42 % від тієї мінімальної фракції препарату яка піддається системному всмоктуванню у хворих на ожиріння припадає на два основних метаболіти &ndash М1 і М3.

Молекули М1 і М3 мають відкрите b-лактонове кільце і дуже слабо інгібують ліпазу (відповідно у 1000 і 2500 разів менше ніж орлістат). З урахуванням такої низької інгібуючої активності і низьких концентрацій у плазмі крові (у середньому 26 нг/мл і 108 нг/мл відповідно) після прийому терапевтичних доз ці метаболіти розглядаються як фармакологічно неактивні.

Виведення.

Основним шляхом елімінації є виведення препарату який не всмоктався з калом. З калом виводилося приблизно 97 % прийнятої дози препарату причому 83 % &ndash у вигляді незміненого орлістату.

Кумулятивна ниркова екскреція усіх субстанцій структурно пов&rsquo язаних з орлістатом становила менше 2 % прийнятої дози. Час до повної елімінації препарату з організму (з калом і сечею) становить 3-5 діб. Співвідношення шляхів виведення орлістату у добровольців із нормальною і надлишковою масою тіла виявилося однаковим. Як орлістат так і його метаболіти М1 і М3 можуть піддаватися екскреції з жовчю.

Клінічні характеристики.

Показання.

Терапія у поєднанні з помірно гіпокалорійною дієтою у хворих на ожиріння з індексом маси тіла (ІМТ) &ge 30 кг/м² або пацієнтів із зайвою масою тіла (ІМТ &ge 28 кг/м²) у тому числі тих які мають асоційовані з ожирінням фактори ризику.

Лікування орлістатом слід припинити через 12 тижнів у випадку відсутності зниження маси тіла щонайменше на 5 % порівняно з початковою масою тіла.

Протипоказання.

Синдром хронічної мальабсорбції холестаз гіперчутливість до активної речовини або до будь-яких інших компонентів препарату період годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Циклоспорин.

При одночасному прийомі препарату Ксенікал^® та циклоспорину відзначалося зниження плазмових концентрацій циклоспорину. Це може призвести до зниження імуносупресивної ефективності циклоспорину. Тому одночасне призначення разом із циклоспорином не рекомендується (див. розділ « Особливості застосування» ). Однак при неможливості уникнути одночасного застосування орлістату та циклоспорину рекомендують частіше визначати концентрації циклоспорину у плазмі крові після призначення орлістату та після його відміни у пацієнтів які отримують циклоспорин. Концентрацію циклоспорину у плазмі крові необхідно моніторувати до моменту її стабілізації.

Акарбоза.

При відсутності досліджень фармакокінетичної взаємодії слід уникати одночасного застосування орлістату та акарбози.

Антикоагулянти для перорального прийому.

При одночасному прийомі з препаратом Ксенікал^® варфарину або інших антикоагулянтів необхідно моніторувати показники міжнародного нормалізованого відношення.

Жиророзчинні вітаміни.

При одночасному прийомі з препаратом Ксенікал^® відзначалося зменшення всмоктування жиророзчинних вітамінів А D E K. У переважної більшості пацієнтів що приймали участь у клінічних дослідженнях терміном до   4 повних років лікування орлістатом рівні вітамінів А D E K та бета-каротину залишалися в межах нормального діапазону. Для забезепечення нормального харчування пацієнтам які знаходяться на дієті для контролю маси тіла слід рекомендувати включати в раціон багато фруктів та овочів та застосовувати мультивітамінні добавки. Якщо пацієнту рекомендували полівітаміни то їх слід приймати не менш ніж через 2 години після застосування препарату Ксенікал^® або перед сном.

Аміодарон.

При одночасному застосуванні препарату Ксенікал^® та аміодарону одноразово спостерігалося незначне зниження рівня аміодарону у плазмі крові в обмеженої кількості здорових добровольців. У пацієнтів які отримують аміодарон клінічне значення цього явища незрозуміле однак у деяких випадках це може мати клінічне значення. У пацієнтів які одночасно отримують орлістат та аміодарон рекомендується посилення клінічного та         ЕКГ-моніторингу.

При одночасному застосуванні орлістату і антиепілептичних засобів (вальпроат ламотриджин) були повідомлення про виникнення судом. Причинний зв&rsquo язок не встановлений однак пацієнтів необхідно моніторувати щодо можливих змін у частоті  та/або тяжкості судом.

Рідко може виникати гіпотиреоз та/або зниження контролю гіпотиреозу. Механізм цього явища не доведений однак може мати місце зниження всмоктування солей йоду та/або левотироксину (див. розділ « Особливості застосування» ).

Повідомлялося про окремі випадки зниження ефективності антиретровірусних препаратів для ВІЛ інфікованих антидепресантів та антипсихотичних засобів (включаючи літій) що співпадали з початком терапії орлістатом у пацієнтів з добре контрольованим перебігом захворювань. Саме тому слід ретельно розглянути всі можливі наслідки у таких пацієнтів перш ніж розпочинати лікування орлістатом.

Відсутність взаємодії.

У фармакокінетичних дослідженнях з амітриптиліном аторвастатином бігуанідами фібратами флуоксетином правастатином лозартаном фентерміном дигоксином фенітоїном ніфедипіном ГІТС (гастроінтестинальна терапевтична система) і ніфедипіном з повільним вивільненням взаємодії не відзначалося. Відсутність цих взаємодій була продемонстрована в ході спеціальних досліджень взаємодій лікарських засобів.

Взаємодія з пероральними контрацептивами та орлістатом не була продемонстрована в ході спеціальних досліджень взаємодії. Проте орлістат може опосередковано знижувати доступність пероральних контрацептивів що може призвести в окремих випадках до неочікуваної вагітності. У випадку тяжкої діареї рекомендуються додаткові методи контрацепції.

Особливості застосування.

У клінічних дослідженнях зниження маси тіла при застосуванні препарату Ксенікал^® було менш вираженим у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу ніж у пацієнтів без діабету. Під час застосування орлістату необхідно моніторувати лікування протидіабетичними лікарськими засобами.

Одночасне призначення разом із циклоспорином не рекомендується (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ).

Хворим слід рекомендувати дотримуватись порад з дієтичного харчування.

Можливість виникнення побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту може збільшуватися якщо Ксенікал^® застосовують на тлі харчування багатого на жири (наприклад при дієті з розрахунком 2000 ккал/добу понад 30 % складатимуть калорії жирового походження що дорівнює близько 67 г жиру). Добову кількість жирів слід розподіляти на три основні прийоми.

При застосуванні препарату Ксенікал^® повідомлялося про випадки ректальної кровотечі. При виникненні тяжких  та/або постійних симптомів рекомендується подальше обстеження.

Рекомендується застосування додаткового методу контрацепції для попередження можливої неефективності пероральної контрацепції яка може виникнути у випадку тяжкої діареї.

Необхідно слідкувати за показниками коагуляції у пацієнтів які одночасно отримують пероральні антикоагулянти (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ).

Застосування орлістату може супроводжуватись гіпероксалурією та оксалатною нефропатією що іноді призводить до ниркової недостатності. Цей ризик підвищується у пацієнтів із хронічними захворюваннями нирок та/або зменшенням об&rsquo єму циркулюючої рідини.

Рідко може виникати гіпотиреоз  та/або зниження контролю гіпотиреозу. Механізм цього явища не доведений однак може мати місце зниження всмоктування солей йоду  та/або левотироксину (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ).

У пацієнтів із епілепсією орлістат може порушувати баланс протисудомної терапії шляхом зменшення всмоктування протиепілептичних засобів що може призвести до виникнення судом (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ).

Застосування орлістату може потенційно зменшувати всмоктування антиретровірусних препаратів для ВІЛ-інфікованих пацієнтів а також негативно впливати на ефективність антиретровірусних препаратів для ВІЛ-інфікованих пацієнтів (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Немає клінічних даних щодо застосування орлістату вагітним.

У дослідженнях на тваринах не виявлено прямого або опосередкованого негативного впливу на вагітність ембріональний/фетальний розвиток пологи або постнатальний розвиток. Однак при відсутності клінічних даних Ксенікал^® не слід призначати вагітним жінкам.

Виведення орлістату з грудним молоком не вивчалося тому його не слід застосовувати у період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Не впливає.

Спосіб застосування та дози.

Рекомендована доза препарату Ксенікал^® для дорослих &ndash по 1 капсулі 120 мг разом із водою безпосередньо перед прийомом їжі під час кожного основного прийому їжі або не пізніше ніж через 1 годину після їди. Якщо прийом їжі пропущений або якщо їжа не містить жиру то застосування препарату Ксенікал^® також можна пропустити.

Пацієнтам необхідно отримувати збалансовану помірно гіпокалорійну дієту яка містить приблизно 30 % калорій у вигляді жирів. Рекомендується харчування багате на фрукти та овочі. Добову кількість жирів білків та вуглеводів слід розподіляти на 3 основні прийоми їжі.

Збільшення дози препарату Ксенікал^® понад рекомендовану (120 мг 3 рази на добу) не призводить до посилення його терапевтичного ефекту. Застосування орлістату супроводжується збільшенням виділення жиру з фекаліями через 24-48 годин після прийому препарату. Після припинення лікування виділення жиру з фекаліями звичайно повертається до рівня перед застосуванням препарату Ксенікал^® впродовж 48-72 годин.

  Ефект застосування препарату Ксенікал^® у хворих із порушеннями функцій нирок та/або печінки а також у дітей  та пацієнтів літнього віку не досліджувався.

Діти.

Клінічні дослідження застосування препарату Ксенікал^® дітям (до 18 років) не проводились.

Передозування.

У клінічних дослідженнях в осіб із нормальною масою тіла і хворих на ожиріння застосування разових доз 800 мг орлістату або багаторазове застосування препарату по 400 мг 3 рази на добу впродовж 15 днів не супроводжувалося появою істотних небажаних явищ. Крім того у хворих на ожиріння є досвід застосування орлістату по 240 мг 3 рази на добу впродовж 6 місяців.

Впродовж постмаркетингового спостереження у більшості випадків передозування орлістату повідомлялось або про відсутність небажаних явищ або небажані явища не відрізнялись від тих які спостерігалися при застосуванні препарату у терапевтичних дозах.

У разі вираженого передозування орлістату рекомендується контролювати стан пацієнта впродовж 24 годин. За даними досліджень з участю добровольців і на тваринах будь-який системний ефект який можна було б пов&rsquo язати з ліпазо-інгібуючими властивостями орлістату повинен швидко минати.

Побічні реакції.

Клінічні дослідження.

Побічні ефекти препарату Ксенікал^® у більшості випадків з&rsquo являються з боку шлунково-кишкового тракту. Кількість випадків побічних реакції зменшується у подальшому лікуванні орлістатом.

Для опису частоти побічних реакцій використовуються такі категорії: дуже часто (&ge 1/10) часто (&ge 1/100 до < 1/10) нечасто (&ge 1/1000 до < 1/100) рідко (&ge 1/10000 до < 1/1000) і дуже рідко (< 1/10000) включаючи окремі випадки. У кожній групі побічні реакції наводяться у порядку зменшення серйозності.

Нижче наведено побічні реакції (перший рік дослідження) що виникли з частотою > 2 % і з поширеністю на &ge 1 % більше ніж при прийомі плацебо під час клінічних досліджень тривалістю 1 та 2 роки.

З боку нервової системи: дуже часто &ndash головний біль.

З боку дихальної системи органів грудної клітки та середостіння: дуже часто &ndash інфекції верхніх дихальних шляхів часто &ndash інфекції нижніх дихальних шляхів.

З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто &ndash абдомінальний біль/дискомфорт жирні виділення з прямої кишки виділення газів з кишечнику (метеоризм) з деякою кількістю випорожнень імперативні позиви до дефекації стеаторея метеоризм рідкі випорожнення маслянисті виділення почастішання дефекації часто &ndash біль чи дискомфорт у прямій кишці м&rsquo які випорожнення нетримання калу здуття живота* ураження зубів ураження ясен.

З боку нирок та сечовидільної системи: часто &ndash інфекції сечовивідних шляхів.

Порушення обміну речовин метаболізму: дуже часто &ndash гіпоглікемія*.

Інфекції та інвазії: дуже часто &ndash грип.

Організм у цілому: часто &ndash слабкість.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: часто &ndash дисменорея.

Психічні розлади: часто &ndash тривожний стан.

*лише специфічні побічні реакції які виникли з частотою > 2 % і з поширеністю на &ge 1 % більше ніж при прийомі плацебо у пацієнтів з ожирінням і цукровим діабетом 2 типу.

У клінічних дослідженнях що тривали 4 роки загальна структура розподілу побічних явищ була подібною до такої яка повідомлялась у дослідженнях тривалістю 1 і 2 роки. При цьому загальна частота побічних явищ з боку шлунково-кишкового тракту які виникли впродовж першого року зменшувалася з кожним роком впродовж 4-річного періоду.

Досвід постмаркетингового застосування (на основі спонтанних повідомлень частота невідома).

Лабораторні дослідження: підвищення активності печінкових трансаміназ і лужної фосфатази. При одночасному призначенні орлістату і антикоагулянтів зареєстровані випадки зниження протромбіну підвищення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) та незбалансованість лікування антикоагулянтами які призводять до зміни параметрів гемостазу.

З боку шлунково-кишкового тракту: ректальна кровотеча дивертикуліт панкреатит.

З боку шкіри і її придатків: бульозне висипання.

З боку імунної системи: гіперчутливість яка проявлялася свербежем висипаннями кропив&rsquo янкою ангіоневротичним набряком бронхоспазмом та анафілаксією.

З боку гепатобіліарної системи: холелітіаз гепатит що може бути серйозним. Повідомлялося про окремі летальні наслідки або випадки що вимагали трансплантації печінки.

З боку нирок та сечовидільної системи: оксалатна нефропатія що може призвести до порушення функцій нирок.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі не вище 25 ° С в оригінальній упаковці для захисту від вологи та світла.

Упаковка.

Блістерна упаковка з ПВХ/ПЕ/ПВДХ/фольги алюмінієвої або ПВХ/ПВДХ/фольги алюмінієвої.

По 21 капсулі у блістері.

По 1 блістеру (21 капсула) або по 2 блістери (42 капсули) або по 4 блістери (84 капсули) у картонній упаковці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Ф.Хоффманн-Ля Рош Лтд Швейцарія

Рош С.п.А. Італія

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Грензахерштрассе 124 СН-4070 Базель Швейцарія

Віа Мореллі 2 20090 Сеграте (провінція Мілан) Італія