Кошик
close
Кейвер розчин 50 мг/2 мл №5
251,10 ₴
Фармак ВАТ (Україна, Київ)
Арт.
234050
У список
Кейвер розчин 50 мг/2 мл №5
Увага! Ціни дійсні тільки при покупці онлайн
Кур'єром
Безкоштовно від 2000 грн
від 48 годин
Самовивіз
Безкоштовно
за 15 хвилин
Нова Пошта
від 80 грн
2-3 днi
Укр Пошта
від 44 грн
2-5 днi
На сайті
При отриманні
Залишилися питання?
Ми раді допомогти
Характеристики товара
| Виробник | Фармак ВАТ (Україна, Київ) |
|---|---|
| Форма товару | Розчин |
| шт. | 5 |
| Об'єм | 2 мл |
| Умови відпуску | за рецептом |
| Діюча речовина препарату | Декскетопрофен |
| Назва (рус) | Кейвер® раствор д/ин., 50 мг/2 мл по 2 мл в амп. №5 (5х1) |
| Назва | Декскетопрофен |
| Форма продукту | Ампулы |
| Температура зберігання | Не вище +25 |
Інструкція
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
КЕЙВЕР®
(KEYWER)
Склад:
діюча речовина: 1 мл розчину містить декскетопрофену трометамолу у перерахуванні на 100 % суху речовину 36 9 мг що еквівалентно декскетопрофену 25 мг
допоміжні речовини: етанол 96 % натрію хлорид натрію гідроксид вода для ін&rsquo єкцій.
Лікарська форма. Розчин для ін&rsquo єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.
Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Похідні пропіонової кислоти. Код АТХ M01A E17.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Декскетопрофену трометамол &ndash це сіль пропіонової кислоти що чинить аналгетичну протизапальну та жарознижувальну дію і належить до класу нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). Механізм його дії базується на зменшенні синтезу простагландинів за рахунок пригнічення циклооксигенази. Зокрема гальмується перетворення арахідонової кислоти у циклічні ендопероксиди PGG2 та PGH2 з яких утворюються простагландини PGE1 PGE2 PGF2a PGD2 а також простациклін PGI2 та тромбоксани ТхА2 і ТхВ2. Крім цього пригнічення синтезу простагландинів може впливати на інші медіатори запалення такі як кініни що може також опосередковано впливати на основну дію препарату. Була виявлена пригнічувальна дія декскетопрофену трометамолу на активність циклооксигенази-1 та циклооксигенази-2. Клінічні дослідження при різних видах болю продемонстрували що декскетопрофену трометамол має виражену аналгетичну дію. Знеболювальна дія декскетопрофену трометамолу при внутрішньом&rsquo язовому та внутрішньовенному введенні хворим із болем середньої та сильної інтенсивності була вивчена при різних видах болю при хірургічних втручаннях (ортопедичні та гінекологічні операції операції на черевній порожнині) а також при болю в опорно-руховому апараті (гострий біль у попереку) та ниркових коліках. Під час проведених досліджень аналгетичний ефект препарату швидко розпочинався та досягав максимуму протягом перших 45 хвилин. Тривалість знеболювальної дії після застосування 50 мг декскетопрофену трометамолу як правило становить 8 годин. Застосування препарату Кейвер® дозволить значно скоротити дозу опіатів при їх одночасному застосуванні з метою купірування післяопераційного болю. Якщо хворим яким призначали з метою купірування післяопераційного болю морфій за допомогою приладу для знеболення що контролюється хворим призначали і декскетопрофену трометамол то їм було потрібно значно менше морфію (на 35-45 %) ніж хворим які отримували плацебо.
Фармакокінетика.
Після внутрішньом&rsquo язового введення декскетопрофену трометамолу максимальна концентрація досягається приблизно через 20 хвилин (10-45 хвилин). Доведено що при одноразовому внутрішньом&rsquo язовому або внутрішньовенному введенні 25-50 мг препарату площа під кривою AUC (« концентрація &ndash час» ) пропорційна дозі. Фармакокінетичні дослідження багаторазового застосування препарату довели що AUC та Cmax (середнє максимальне значення) після останнього внутрішньом&rsquo язового та внутрішньовенного введення не відрізняються від показників після одноразового застосування що свідчить про відсутність кумуляції лікарського засобу. Аналогічно до інших лікарських засобів із високим ступенем зв&rsquo язування з білками плазми крові (99 %) об&rsquo єм розподілу декскетопрофену становить у середньому 0 25 л/кг. Період напіврозподілу дорівнює приблизно 0 35 години а період напіввиведення &ndash 1-2 7 години. Метаболізм декскетопрофену в основному відбувається шляхом кон&rsquo югації з глюкуроновою кислотою та наступним виведенням нирками. Після введення декскетопрофену трометамолу у сечі виявляється тільки оптичний ізомер S &ndash (+) що свідчить про відсутність трансформації препарату в оптичний ізомер R &ndash (-). Після введення одноразових та багаторазових доз ступінь впливу препарату на здорових добровольців літнього віку (понад 65 років) які брали участь у дослідженні була значно вищою (до 55 %) ніж на молодих добровольців однак статистично значущої різниці у максимальній концентрації та часі її досягнення не спостерігалося. Середній період напіввиведення збільшувався (до 48 %) а визначений сумарний кліренс скорочувався.
Клінічні характеристики.
Показання.
Симптоматичне лікування гострого болю середньої та високої інтенсивності у випадках коли пероральне застосування препарату недоцільне наприклад при післяопераційних болях ниркових коліках та болю у попереку.
Протипоказання.
&ndash Підвищена чутливість до декскетопрофену будь-якого іншого нестероїдного протизапального засобу (НПЗЗ) або до допоміжних речовин препарату
&ndash препарат протипоказано якщо речовини аналогічної дії наприклад ацетилсаліцилова кислота або інші НПЗЗ провокують розвиток нападів астми бронхоспазму гострого риніту або спричиняють розвиток носових поліпів появу кропив&rsquo янки або ангіоневротичного набряку
&ndash активна фаза виразкової хвороби або кровотеча підозра на них рецидивна виразкова хвороба або кровотечі в анамнезі (не менше двох підтверджених фактів виразки або кровотечі)
&ndash шлунково-кишкова кровотеча інша кровотеча в активній фазі або підвищена кровоточивість
&ndash шлунково-кишкова кровотеча або перфорація в анамнезі пов&rsquo язані із попередньою терапією НПЗЗ
&ndash хвороба Крона або неспецифічний виразковий коліт
&ndash бронхіальна астма в анамнезі
&ndash тяжка серцева недостатність
&ndash порушення функції нирок середнього або тяжкого ступеня (кліренс креатиніну < 50 мл/хв)
&ndash тяжке порушення функції печінки (10-15 балів за шкалою Чайлда &ndash П&rsquo ю)
&ndash геморагічний діатез та інші порушення згортання крові
&ndash застосування з метою нейроаксіального (інтратекального або епідурального) введення (через вміст етанолу).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Одночасне застосування нижчеперелічених засобів з НПЗЗ не рекомендується:
&ndash інші НПЗЗ у тому числі саліцилати у високих дозах (&ge 3 г/добу). При одночасному застосуванні кількох НПЗЗ підвищується ризик виникнення виразки у травному тракті та шлунково-кишкової кровотечі внаслідок їх взаємного підсилення дії
&ndash антикоагулянти: НПЗЗ підсилюють дію антикоагулянтів наприклад варфарину через високий ступінь зв&rsquo язування декскетопрофену з білками плазми крові а також пригнічення функції тромбоцитів та пошкодження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. Якщо одночасне застосування необхідне воно має проводитися під пильним наглядом лікаря з контролем відповідних лабораторних показників
&ndash гепарин: підвищується ризик кровотеч (через пригнічення функції тромбоцитів та пошкодження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки). Якщо одночасне застосування необхідне воно має проводитися під пильним наглядом лікаря з контролем відповідних лабораторних показників
&ndash кортикостероїдні засоби: підвищується ризик розвиту виразки у травному тракті та шлунково-кишкової кровотечі
&ndash літій (були повідомлення щодо кількох НПЗЗ): НПЗЗ підвищують рівень літію у крові що може призвести до інтоксикації (знижується виведення літію нирками). Тому на початку застосування декскетопрофену при корекції дози або відміні препарату необхідно проконтролювати рівень літію у крові
&ndash метотрексат у високих дозах (не менше 15 мг на тиждень). За рахунок зменшення ниркового кліренсу метотрексату на фоні застосування НПЗЗ у цілому посилюється його негативний вплив на систему крові
&ndash похідні гідантоїну та сульфонаміди: можливе посилення токсичності цих речовин.
Одночасне застосування нижчеперелічених засобів з НПЗЗ вимагає обережності:
&ndash діуретичні засоби інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) та антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ. Декскетопрофен знижує ефективність діуретичних та інших антигіпертензивних засобів. У деяких хворих із порушенням функції нирок (наприклад при зневодненні або в осіб літнього віку) застосування засобів що пригнічують циклооксигеназу одночасно з інгібіторами АПФ або антагоністами рецепторів ангіотензиіну ІІ може погіршити функцію нирок що як правило є оборотним процесом. При застосуванні декскетопрофену разом із будь-яким діуретичним засобом слід переконатися у відсутності зневоднення у хворого а на початку лікування необхідно контролювати функцію нирок.
&ndash метотрексат у низьких дозах (менше 15 мг на тиждень): за рахунок зменшення ниркового кліренсу метотрексату на фоні застосування НПЗЗ посилюється його негативний вплив на систему крові загалом. У перші тижні одночасного застосування необхідно щотижня проводити аналіз крові. Навіть при незначному порушенні функції нирок а також у хворих літнього віку лікування слід проводити під суворим наглядом лікаря
&ndash пентоксифілін: існує ризик кровотечі. Необхідно посилити контроль і частіше перевіряти показник часу кровотечі
&ndash зидовудин: існує ризик збільшення токсичного впливу на еритроцити за рахунок впливу на ретикулоцити що після 1-го тижня застосування НПЗЗ призводить до тяжкої анемії. Протягом 1-2 тижнів після початку застосування НПЗЗ слід зробити аналіз крові та перевірити вміст ретикулоцитів
&ndash препарати сульфонілсечовини: НПЗЗ здатні посилити гіпоглікемічну дію цих засобів за рахунок заміщення їх у з&rsquo єднаннях з білками плазми крові.
Слід врахувати можливі взаємодії при застосуванні наступних засобів:
&ndash бета-блокатори: НПЗЗ здатні послабити їх антигіпертензивну дію за рахунок пригнічення синтезу простагландинів
&ndash циклоспорин та такролімус: можливе посилення нефротоксичності за рахунок впливу НПЗЗ на ниркові простагландини. При комбінованій терапії слід контролювати функцію нирок
&ndash тромболітичні засоби: підвищується ризик кровотечі
&ndash антиагрегантні засоби та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: підвищується ризик шлунково-кишкової кровотечі
&ndash пробенецид: можливе збільшення концентрації декскетопрофену у плазмі крові що імовірно обумовлено пригніченням канальцевої секреції та кон&rsquo югації препарату з глюкуроновою кислотою і вимагає корекції дози декскетопрофену
&ndash серцеві глікозиди: НПЗЗ здатні збільшити концентрацію глікозидів у плазмі крові
&ndash міфепристон: через теоретичну імовірність зниження ефективності міфепристону під впливом інгібіторів простагландинсинтетази НПЗЗ слід призначати тільки через 8-12 діб після терапії міфепристоном
&ndash хінолон: результати досліджень на тваринах показали що при застосуванні похідних хінолону у високих дозах у комбінації з НПЗЗ підвищується ризик розвитку судом.
Особливості застосування.
З обережністю застосовувати хворим з алергічними станами в анамнезі. Уникати застосування препарату Кейвер® у комбінації з іншими НПЗЗ у тому числі селективними інгібіторами циклооксигенази-2. Побічні реакції можна зменшити за рахунок застосування найменшої ефективної дози протягом якомога коротшого часу необхідного для покращення стану.
Шлунково-кишкові кровотечі утворення виразки або її перфорація у деяких випадках з летальним наслідком спостерігали під час застосування усіх НПЗЗ на різних етапах лікування незалежно від наявності симптомів-передвісників або наявності в анамнезі серйозної патології з боку травного тракту. При розвитку шлунково-кишкової кровотечі застосування препарату слід припинити. Ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі утворення виразки або її перфорації підвищується зі збільшенням дози НПЗЗ у хворих на виразку в анамнезі особливо ускладненої кровотечею або перфорацією а також у хворих літнього віку. У хворих літнього віку підвищена частота побічних реакцій НПЗЗ особливо шлунково-кишкової кровотечі та перфорації іноді з летальним наслідком. Лікування таких хворих слід розпочинати з найменшої можливої дози. НПЗЗ слід з обережністю призначати хворим із захворюваннями травного тракту в анамнезі (неспецифічний виразковий коліт хвороба Крона) оскільки існує ризик їх загострення. Перед початком застосування декскетопрофену трометамолу хворими які мають в анамнезі езофагіт гастрит та/або виразкову хворобу слід упевнитися що ці захворювання знаходяться у фазі ремісії. У хворих із наявними симптомами патології травного тракту та із захворюваннями травного тракту в анамнезі протягом застосування препарату необхідно контролювати стан травного тракту на предмет виникнення можливих порушень особливо це стосується шлунково-кишкової кровотечі.
Для таких хворих та хворих які застосовують ацетилсаліцилову кислоту у малих дозах або інші засоби що збільшують ризик виникнення побічних реакцій з боку травного тракту слід розглянути можливість комбінованої терапії з препаратами-протекторами наприклад мізопростолом або інгібіторами протонної помпи.
Хворим особливо літнього віку які мають в анамнезі побічні реакції з боку травного тракту необхідно сповістити лікаря про всі незвичні симптоми пов&rsquo язані з травною системою зокрема про шлунково-кишкові кровотечі особливо на початкових етапах лікування.
Слід з обережністю призначати препарат хворим які одночасно застосовують засоби що збільшують ризик виникнення виразки або кровотечі а саме: пероральні кортикостероїдні засоби антикоагулянтні засоби (наприклад варфарин) селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або антиагрегантні засоби такі як аспірин.
Неселективні НПЗЗ здатні зменшувати агрегацію тромбоцитів та збільшувати час кровотечі за рахунок пригнічення синтезу простагландинів. Одночасне застосування декскетопрофену трометамолу та низькомолекулярного гепарину у профілактичних дозах у післяопераційний період вивчалося у клінічних дослідженнях і впливу на показники коагуляції не було виявлено. Однак хворим які застосовують декскетопрофену трометамол одночасно з препаратами що впливають на гемостаз наприклад варфарин інші кумаринові препарати або гепарини необхідно перебувати під пильним наглядом лікаря.
Хворим з артеріальною гіпертензєю та/або застійною серцевою недостатністю легкої або помірної тяжкості слід перебувати під пильним наглядом лікаря через можливу затримку рідини в організмі та появу периферичних набряків.
Відповідно до наявних клінічних та епідеміологічних даних застосування деяких НПЗЗ особливо у високих дозах та протягом тривалого часу дещо збільшує ризик виникнення станів спричинених тромбозом артерій наприклад інфаркту міокарда або інсульту. Даних для виключення такого ризику від застосування декскетопрофену трометамолу недостатньо.
При неконтрольованій артеріальній гіпертензії застійній серцевій недостатності підтвердженій ішемічній хворобі серця захворюванні периферичних артерій та/або судин головного мозку декскетопрофену трометамол слід застосовувати тільки після ретельної оцінки стану хворого. Таку оцінку слід робити також перед початком тривалого лікування хворих із факторами ризику серцево-судинних захворювань такими як артеріальна гіпертензія гіперліпідемія цукровий діабет куріння.
Були повідомлення про рідкісні випадки розвитку серйозних шкірних реакцій (деякі з летальним наслідком) на фоні застосування НПЗЗ у тому числі ексфоліативного дерматиту синдрому Стівенса &ndash Джонсона та токсичного епідермального некролізу. Найбільший ризик їх виникнення спостерігається у хворих на початку лікування у більшості хворих вони виникали протягом 1-го місяця терапії. При появі шкірного висипу ознак ураження слизових оболонок або інших симптомів гіперчутливості препарат Кейвер® слід відмінити.
Як і усі НПЗЗ препарат здатний підвищувати рівень азоту сечовини та креатиніну у плазмі крові. Подібно до інших інгібіторів синтезу простагландинів він може спричинити побічні реакції з боку нирок що може призвести до гломерулонефриту інтерстиціального нефриту папілярного некрозу нефротичного синдрому та гострої ниркової недостатності.
Як і інші НПЗЗ препарат може спричинити тимчасове незначне підвищення показників деяких печінкових проб а також значне підвищення рівня АСТ та АЛТ. При збільшенні цих показників лікування слід припинити.
Слід з обережністю призначати препарат хворим із порушенням функції печінки та/або нирок а також хворим з артеріальною гіпертензією та/або застійною серцевою недостатністю оскільки у них на фоні застосування НПЗЗ можливе погіршення функції нирок затримка рідини в організмі та поява периферичних набряків. Через підвищений ризик нефротоксичності препарат слід з обережністю застосовувати при лікуванні діуретичними засобами а також хворим у яких можливий розвиток гіповолемії.
Особливої обережності слід дотримуватися при лікуванні хворих із захворюваннями серця в анамнезі зокрема з попередніми епізодами серцевої недостатності оскільки на фоні застосування препарату підвищується ризик виникнення серцевої недостатності.
Найбільше порушеннь функції нирок серцево-судинної системи та печінки виникає у хворих літнього віку.
Кейвер® слід з обережністю вводити хворим із порушенням кровотворення системним червоним вовчаком та змішаними захворюваннями сполучної тканини.
Як і інші НПЗЗ декскетопрофену трометамол здатний маскувати симптоми інфекційних захворювань під час його застосування. Під час застосування ПНЗЗ були повідомлення про активізацію інфекційних процесів що локалізуються у м&rsquo яких тканинах. Таким чином якщо під час застосування з&rsquo являються або посилюються симптоми бактеріальної інфекції хворим рекомендується негайно звернутися до лікаря.
Як і всі інші НПЗЗ декскетопрофену трометамол може знижувати жіночу фертильність тому його не рекомендується застосовувати жінкам які планують вагітність. Якщо жінка має проблеми із зачаттям або проходить обстеження на предмет безпліддя слід розглянути можливість відміни препарату. Призначення препарату у І та ІІ триместрах вагітності можливе у випадках крайньої необхідності.
Препарат Кейвер® містить 200 мг етанолу що дорівнює 5 мл пива або 2 08 вина на дозу. Препарат може негативно впливати на осіб які страждають на алкоголізм. Вміст етанолу слід враховувати при застосуванні препарату жінкам у І та ІІ триместрах вагітності дітям та хворим із групи ризику наприклад при захворюваннях печінки а також хворим на епілепсію.
Препарат Кейвер® містить менше 1 ммоль/дозу натрию тобто практично вільний від натрію.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Застосування препарату Кейвер® протипоказано у ІІІ триместрі вагітності та у період годування груддю.
Пригнічення синтезу простагландинів може негативно вплинути на вагітність та/або розвиток плода. Відповідно до результатів епідеміологічних досліджень застосування препаратів що пригнічують синтез простагландинів на ранніх термінах вагітності збільшує ризик викидня виникнення у плода вади серця та незарощення передньої черевної стінки. Так абсолютний ризик розвитку аномалій серцево-судинної системи збільшувався з < 1 % до приблизно 1 5 %. Вважається що небезпека виникнення таких явищ збільшується зі збільшенням дози препарату та тривалості терапії. Призначення декскетопрофену трометамолу у І та ІІ триместрах вагітності можливе тільки при крайній необхідності. При необхідності призначення декскетопрофену трометамолу жінкам які планують вагітність або у І та ІІ триместрах вагітності слід застосовувати найменшу ефективну дозу протягом якомога коротшого терміну лікування.
Під час ІІІ триместру усі інгібітори синтезу простагландинів спричиняють ризики:
для плода:
&ndash кардіопульмонального токсичного синдрому (із закупоркою артеріальної протоки та легеневою гіпертензією)
&ndash порушення функції нирок яке може прогресувати до ниркової недостатності з розвитком маловоддя
наприкінці вагітності для матері та дитини:
&ndash подовження часу кровотечі (ефект пригнічення агрегації тромбоцитів) навіть за умови застосування низьких доз
&ndash затримки скорочення матки що спричиняє затримку пологів та затяжні пологи.
Даних про проникнення декскетопрофену у грудне молоко немає.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
На фоні застосування препарату Кейвер® можливі запаморочення та сонливість тому не виключається слабкий або помірний вплив на здатність керувати автотранспортом або обслуговувати інші механізми. Тому хворі мають це враховувати та об&rsquo єктивно оцінювати свою здатність до виконання таких робіт.
Спосіб застосування та дози.
Дорослі. Рекомендована доза становить 50 мг з інтервалом 8-12 годин. При необхідності повторну дозу вводять через 6 годин. Максимальна добова доза не має перевищувати 150 мг. Препарат призначений для короткочасного застосування тому його слід застосовувати тільки у період гострого болю (не більше 2 діб). Хворих слід переводити на пероральне застосування аналгетиків коли це можливо. Побічні реакції можна скоротити за рахунок застосування найменш ефективної дози протягом якомога коротшого часу необхідного для покращення стану. При післяопераційних болях середнього або сильного ступеня тяжкості препарат можна застосовувати за показаннями у тих же самих рекомендованих дозах у комбінації з опіоїдними аналгетиками.
Пацієнти літнього віку. Коригування дози зазвичай не потрібне. Однак через фізіологічне зниження функції нирок рекомендується нижча доза препарату а саме: максимальна добова доза становить 50 мг при легкому порушенні функції нирок.
Захворювання печінки. Для хворих із патологією печінки з легким або середнім ступенем тяжкості (5-9 балів за шкалою Чайлда &ndash П&rsquo ю) слід зменшити максимальну добову дозу до 50 мг та ретельно контролювати функцію печінки. При тяжких захворюваннях печінки препарат протипоказаний (10-15 балів за шкалою Чайлда &ndash П&rsquo ю).
Дисфункція нирок. Для хворих із порушенням функції нирок легкого ступеня (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв) максимальну добову дозу слід зменшити до 50 мг. При порушенні функції нирок середнього або тяжкого ступеня (кліренс креатиніну < 50 мл/хв) препарат протипоказаний.
Діти. Препарат не слід застосовувати через відсутність даних про його ефективність та безпечність.
Внутрішньом&rsquo язове введення. Розчин для ін&rsquo єкцій слід повільно вводити глибоко у м&rsquo язи.
Внутрішньовенна інфузія. Для проведення внутрішньовенної інфузії вміст ампули 2 мл розвести у 30-100 мл 0 9 % розчину натрію хлориду розчину глюкози або лактатного розчину Рінгера. Розчин для інфузій слід готувати в асептичних умовах не допускаючи впливу природного денного світла. Приготовлений розчин має бути прозорим. Інфузію необхідно проводити протягом 10-30 хвилин. Не допускати впливу природного денного світла на приготовлений розчин.
Кейвер® розведений у 100 мл 0 9 % розчину натрію хлориду або у розчині глюкози можна змішувати з допаміном гепарином гідроксизином лідокаїном морфіном петидином та теофіліном.
Кейвер® не можна змішувати у розчині для інфузій з прометазином та пентазоцином.
Внутрішньовенна ін&rsquo єкція (болюсне введення). При необхідності вміст 1 ампули (2 мл розчину для ін&rsquo єкцій) вводять внутрішньовенно протягом не менше 15 секунд.
Препарат можна змішувати у малих об&rsquo ємах (наприклад у шприці) з розчинами для ін&rsquo єкцій гепарину лідокаїну морфіну та теофіліну.
Кейвер® не можна змішувати у малих об&rsquo ємах (наприклад у шприці) з розчинами допаміну прометазину пентазоцину петидину та гідрокортизону тому що утворюється білий осад.
Препарат можна змішувати тільки з лікарськими засобами що вказані вище.
При внутрішньом&rsquo язовому або внутрішньовенному ін&rsquo єкційному застосуванні препарат слід негайно ввести після того як його набрали з ампули. Розчин для внутрішньовенної інфузії слід застосовувати одразу після його приготування. У подальшому відповідальність за умови та тривалість зберігання лягає на медичного працівника. Приготовлений розчин зберігає свої властивості протягом 24 годин при температурі 25 º С за умови що він захищений від дії денного світла.
При зберіганні розведених розчинів препарату у поліетиленових пакетах або у прилаштованих для введення виробах з етилвінілацетату пропіонату целюлози поліетилену низької щільності та полівінілхлориду змін вмісту діючої речовини внаслідок сорбції не спостерігалося.
Препарат Кейвер® призначений для одноразового застосування тому залишки готового розчину слід вилити. Перед введенням препарату необхідно впевнитися що розчин прозорий та безбарвний. Розчин що містить тверді частки застосовувати не можна.
Діти.
Препарат не слід застосовувати дітям через відсутність даних про його ефективність та безпеку.
Передозування.
Симптоматика передозування невідома. Аналогічні лікарські засоби спричиняють порушення з боку травного тракту (блювання анорексія біль у животі) та нервової системи (сонливість запаморочення дезорієнтація головний біль). При випадковому передозуванні слід негайно розпочати симптоматичне лікування відповідно до стану хворого. Декскетопрофену трометамол видаляється з організму за допомогою діалізу.
Побічні реакції.
У нижченаведеній таблиці зазначені розподілені за органами та системами органів і частотою виникнення побічні дії зв&rsquo язок яких із декскетопрофену трометамолом за даними клінічних досліджень визнаний як мінімум можливим а також побічні реакції повідомлення про які були отримані після виведення препарату на ринок.
Органи і системи органів | Часто (від 1/100 до 1/10) | Іноді (від 1/1000 до 1/100) | Рідко (від 1/10000 до 1/1000) | Дуже рідко (менше 1/10000) | ||||||
Порушення з боку крові/ лімфатичної системи | _ | Анемія | _ | Нейтропенія тромбоцитопенія | ||||||
Порушення з боку імунної системи | _ | _ | _ | Анафілактичні реакції у тому числі анафілактичний шок | ||||||
Порушення харчування та обміну речовин | _ | _ | Гіперглікемія гіпоглікемія гіпертригліцеридемія анорексія | |||||||
Психічні порушення | _ | Безсоння | _ | _ | ||||||
Порушення з боку нервової системи | _ | Головний біль запаморочення сонливість | Парестезії непритомність | _ | ||||||
Порушення з боку органів зору | _ | Нечіткість зору | _ | _ | ||||||
Порушення з боку органів слуху | _ | _ | Дзвін у вухах | _ | ||||||
Порушення з боку серця | _ | _ | Екстрасистолія тахікардія | _ | ||||||
Порушення з боку судинної системи | _ | Артеріальна гіпотензія почервоніння обличчя та шиї | Артеріальна гіпертензія тромбофлебіт поверхневих вен | _ | ||||||
Порушення з боку дихальних шляхів органів грудної клітки та середостіння | _ | _ | Брадипное | Бронхоспазм задишка | ||||||
Порушення з боку травного тракту | Нудота блювання | Біль у животі диспепсія діарея запор блювання з домішками крові сухість у роті | Виразкова хвороба кровотеча або перфорація | Панкреатит | ||||||
Порушення з боку гепатобіліарної системи | _ | _ | Жовтяниця | Гепатоцелюлярна патологія | ||||||
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини | _ | Дерматити свербіж висип підвищене потовиділення | Кропив&rsquo янка вугри | Синдром Стівенса &ndash Джонсона токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла) ангіоневротичний набряк набряк обличчя фотосенсибілізація | ||||||
Порушення з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини | _ | _ | Ригідність м&rsquo язів скутість у суглобах м&rsquo язові судоми біль у спині | _ | ||||||
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів | _ | _ | Поліурія ниркова коліка кетонурія протеїнурія | Нефрит нефротичний синдром | ||||||
Порушення з боку репродуктивної системи | _ | _ | Порушення менструального циклу порушення функції передміхурової залози | _ | ||||||
Загальні та місцеві порушення | Біль у місці ін&rsquo єкції реакції у місці ін&rsquo єкції у тому числі запалення гематома кровотеча | Пропасниця підвищена втомлюваність болі озноб | Тремтіння периферичні набряки | _ | ||||||
Відгуки користувачівЦей продукт ще не має відгуків. Залишити відгук Зверніть увагу
Інформація / інструкція до препарату призначена тільки в інформаційних цілях і призначена виключно в інформаційних цілях. | ||||||||||
