Йокс

Йокс

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Полівідон йод виділяє при контакті зі шкірою або слизовими оболонками йод, що має широкий спектр протимікробної дії за рахунок безпосередньої дії на протеїни мікроорганізмів. Препарат містить також алантоїн, який характеризується протизапальною дією.
Фармакокінетика. При місцевому нанесенні полівідон йоду на неушкоджену шкіру абсорбція йоду мінімальна. При застосуванні в порожнині рота, у вагіні та на ушкодженій шкірі (сильні опіки) має місце більш виражена системна абсорбція йоду, у результаті чого може виникнути інтерференція з тиреоїдальними функціями. Йод в організмі перетворюється на йодиди, які накопичуються головним чином у щитовидній залозі та виділяються переважно нирками, а також у невеликій кількості з випорожненнями, слиною, п?том. Йодиди проходять крізь плацентарний бар*єр, проникають у материнське молоко.

Показання для застосування. Ангіна катаральна, фолікулярна, лакунарна; ангіна стрептококова (при одночасному лікуванні антибіотиками); тонзиліт; фарингіт, глосит, афтозний стоматит, перші симптоми грипу.

Спосіб застосування та дози. Для полоскання рота і горла розчин слід розвести водою у співвідношенні 1:20-1:40 (а саме: 2,5-5 мл при застосуванні мірного ковпачка або 1/2 чайної ложки на 100 мл води). Полоскання проводити 2-4 рази на день, максимально - 6 разів на день. Інтервал між полосканнями повинен бути не менше 4 годин.

Побічна дія. Препарат відзначається доброю переносимістю. Симптоми підвищеної чутливості виникали тільки зрідка, можлива місцева алергічна реакція на йод (свербіж, гіперемія, кропив*янка), що потребує припинення застосування препарату. У поодиноких випадках було виявлено короткочасне відчуття пекучого болю в місці застосування (переважно у дітей) або відчуття сухості у порожнині рота.
Тривале застосування полівідон йоду може спричинити йодизм (металевий присмак, підвищене слиновиділення, набряки очей або гортані тощо).

Протипоказання. Алергія на компоненти препарату. Вагітність, період лактації. Гіперфункція щитовидної залози, декомпенсована серцева, ниркова недостатність, дослідження або терапія радіоактивним йодом (у період за 2 тижні перед і після дослідження або терапії). Дитячий вік до 6 років.

Передозування. При правильному місцевому застосуванні препарату в порожнині рота або глотки не спостерігалися випадки передозування. Однак у разі проковтування розчину йоду розвивалось гостре отруєння. Пацієнти спочатку відчували металевий присмак у порожнині рота, починалося блювання, біль у шлунку та пронос. Протягом 1-3 діб спостерігалася анурія, набряк голосової щілини з наступною асфіксією, аспіраційна пневмонія або набряк легенів. У деяких випадках спостерігався навіть сильний розлад кровообігу.
Лікування симптоматичне та спочатку включає стандартні заходи, що запобігають подальшій абсорбції в шлунково-кишковому тракті. Пацієнт повинен випити молоко та заварений крохмаль. Якщо не ушкоджено стравохід, можна провести промивання шлунка. Крім того, необхідно прийняти активоване вугілля та 1% чи 5% розчин тіосульфату натрію, що забезпечує відновлення йоду в йодид. Специфічного антидоту немає.

Особливості застосування. Препарат не призначений для внутрішнього застосування.
Не слід проковтувати препарат. При ларингіті препарат можна застосовувати тільки у виняткових випадках.
Препарат містить 18,6% етанолу та не містить цукру.
З обережністю препарат застосовують у хворих на печінкову недостатність. У таких хворих може підвищуватись рівень трансаміназ, тому необхідно контролювати його в сироватці крові.
Застосування Йоксу не впливає на здатність керувати транспортними засобами та механізмами.

Взаємодія з лікарськими засобами. Не рекомендується комбінувати препарат з іншими антисептичними засобами (особливо, якщо вони містять перекис водню) у порожнині рота та горла. Йокс несумісний з відновниками, солями алкалоїдів та речовинами, що відрізняються кислою реакцією.