Індапен SR 1,5 мг таблетки №30

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

Індапен SR

(Indapen^® SR)

Склад:

діюча речовина: indapamide

1 таблетка містить індапаміду 1 5  мг

допоміжні речовини: лактози моногідрат карбомери гідроксипропілцелюлоза магнію стеарат кремнію діоксид колоїдний безводний тальк.

Оболонка Opadry II Pink (33 G24509): гіпромелоза титану діоксид (Е  171) лактози моногідрат макрогол 3000 гліцерол триацетат заліза оксид жовтий (Е  172) заліза оксид червоний (Е  172) заліза оксид чорний (Е  172).

Лікарська форма. Таблетки вкриті оболонкою з модифікованим вивільненням.

Фармакотерапевтична група. Нетіазидні діуретики з помірно вираженою активністю. Антигіпертензивний засіб. Код ATC С03В А11.

Клінічні характеристики.

Показання.

Есенціальна артеріальна гіпертензія.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до індапаміду та/або інших компонентів препарату або до інших сульфонамідів.

Тяжка ниркова недостатність.

Печінкова енцефалопатія або інші тяжкі порушення функції печінки.

Гіпокаліємія.

Спосіб застосування та дози.

Для перорального застосування. Індапед  SR застосовують по 1 таблетці на добу бажано вранці.

Таблетки слід ковтати цілими запиваючи водою.

При застосуванні більших доз індапамід не чинить більшої антигіпертензивної дії але водночас підсилюється діуретичний ефект.

Ниркова недостатність (див. розділи « Особливості застосування» та « Протипоказання» )

У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <   30  мл/хв) застосування препарату протипоказане. Тіазидні та тіазидоподібні діуретики найбільш ефективні якщо функція нирок не порушена або якщо порушення є незначними.

Літній вік (див. розділ « Особливості застосування» )

У пацієнтів літнього віку креатинін у плазмі крові має бути на рівні що відповідає віку масі тіла та статі. Пацієнтам літнього віку Індапен  SR можна призначати якщо функція нирок не порушена або якщо порушення є незначними.

Пацієнти із порушенням функції печінки (див. розділи « Особливості застосування» та « Протипоказання» )

У разі тяжкого порушення функції печінки лікування препаратом протипоказане.

Побічні реакції.

Більшість небажаних ефектів як клінічних так і з боку лабораторних показників є дозозалежними. Тіазидоподібні діуретики у тому числі індапамід можуть спричинити побічні явища перераховані нижче з наступною частотою виникнення: дуже часто (&ge   1/10) часто (&ge   1/100 < 1/10) нечасто (&ge   1/1000 <   1/100) рідко (&ge   1/10000) дуже рідко (<   1/10000) частота невідома (не може бути визначена згідно з наявною інформацією).

Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи

Дуже рідко &ndash тромбоцитопенія лейкопенія агранулоцитоз апластична анемія гемолітична анемія.

Неврологічні розлади

Рідко &ndash запаморочення (вертиго) втомлюваність головний біль парестезія

частота невідома &ndash непритомність.

Кардіальні порушення

Дуже рідко &ndash аритмія артеріальна гіпотензія

частота невідома &ndash пароксизмальна шлуночкова тахікардія типу « пірует» (torsades de pointes) що може призвести до летального наслідку (див. розділи « Особливості застосування» « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ).

Шлунково-кишкові розлади

Нечасто &ndash блювання

рідко &ndash нудота запор сухість у роті

дуже рідко &ndash панкреатит.

Розлади з боку сечовидільної системи

Дуже рідко &ndash ниркова недостатність.

Розлади з боку гепатобіліарної системи

Дуже рідко &ndash порушення функції печінки

частота невідома &ndash при печінковій недостатності можливе виникнення печінкової енцефалопатії (див. розділи « Особливості застосування» « Протипоказання» ) гепатит.

Зміни з боку шкіри та підшкірної клітковини

Реакції гіперчутливості головним чином з боку шкіри у пацієнтів які мають схильність до алергічних та астматичних реакцій:

часто &ndash макулопапульозні висипання

нечасто &ndash пурпура

дуже рідко &ndash ангіоневротичний набряк та/або кропив&rsquo янка токсичний епідермальний некроліз синдром Стівенса&ndash Джонсона.

Частота невідома &ndash можливе загострення існуючого гострого системного червоного вовчака. Повідомлялося про випадки реакцій фоточутливості (див. розділ « Особливості застосування» ). 

Дослідження

Частота невідома &ndash подовження інтервалу Q-T на електрокардіограмі (див. розділи « Особливості застосування» « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ) збільшення рівня сечової кислоти та глюкози у плазмі крові під час лікування діуретиками раціональність призначення яких має бути ретельно зважена перед призначенням пацієнтам із подагрою або цукровим діабетом підвищення рівня печінкових ферментів.

Порушення обміну речовин метаболізму

Під час клінічних досліджень гіпокаліємія (калій у плазмі крові <   3 4  ммоль/л) спостерігалась у 10  % пацієнтів в 4  % випадків калій знизився до <   3 2  ммоль/л через 4-6 тижнів лікування. Після 12  тижнів терапії середнє зниження рівня калію у сироватці крові становило 0 23  ммоль/л.

Дуже рідко: гіперкальціємія.

Частота невідома &ndash зниження рівня калію з виникненням гіпокаліємії зокрема серйозної у певних категорій пацієнтів високого ризику (див. розділ « Особливості застосування» ) гіпонатріємія із гіповолемією може призвести до виникнення дегідратації та ортостатичної гіпотензії супутня втрата іонів хлору може спричинити вторинний компенсаторний метаболічний алкалоз (частота та вираженість цього явища низькі).

Діти. З огляду на відсутність даних з безпеки та ефективності застосовувати лікарський засіб у педіатричній практиці не рекомендується.

Особливості застосування.

У пацієнтів з печінковою недостатністю тіазидоподібні діуретичні лікарські засоби можуть прискорювати розвиток печінкової енцефалопатії. У разі появи симптомів печінкової енцефалопатії прийом індапаміду слід негайно припинити.

Фотосенсибілізація

Можливі алергічні реакції на світло спричинені застосуванням тіазидних діуретиків і тіазидоподібних лікарських засобів. Якщо під час лікування з&rsquo являється реакція фотосенсибілізації прийом препарату слід припинити. У разі необхідності повторного застосування діуретика рекомендується захищати відкриті ділянки шкіри на які може діяти сонячне проміння або штучне УФ-опромінення.

Водно-електролітний баланс

Концентрація натрію в сироватці

Перед початком лікування а потім періодично слід контролювати концентрацію натрію в сироватці. Будь-яка терапія діуретиками може призвести до гіпонатріємії іноді з серйозними наслідками. Зменшення концентрації натрію в початковий період може пройти без симптомів тому також слід регулярно контролювати його концентрацію. У літніх осіб або пацієнтів із цирозом печінки такі дослідження слід проводити частіше.

Концентрація калію в сироватці

Зниження рівня калію плазми із виникненням гіпокаліємії є основним ризиком при застосуванні тіазидних та тіазидоподібних діуретиків. Ризик виникнення гіпокаліємії (< 3 4  ммоль/л) має бути попереджений у певних категорій пацієнтів високого ризику.

Особливо обережно слід призначати такі препарати хворим у яких ризик розвитку гіпокаліємії є найвищим наприклад особам літнього віку виснаженим хворим таким що приймали багато інших лікарських засобів пацієнтам з недостатністю харчування пацієнтам із цирозом печінки з набряками та асцитом з ішемічною хворобою серця та серцевою недостатністю. При гіпокаліємії зростає кардіотоксичність препаратів наперстянки та ризик виникнення порушень серцевого ритму. До групи ризику належать хворі з подовженим інтервалом QT незалежно від того чи це порушення є вродженим чи ятрогенним. Гіпокаліємія подібно до брадикардії сприяє розвитку серйозних порушень серцевого ритму особливо тріпотіння-мерехтіння шлуночків (torsades de pointes) що може призвести до летального наслідку.

Під час лікування слід регулярно контролювати концентрацію калію в сироватці. Перший вимір слід провести у перший тиждень лікування. При розвитку гіпокаліємії слід поповнювати нестачу калію.

Концентрація кальцію в сироватці

Тіазидні та тіазидоподібні діуретичні лікарські засоби можуть зменшувати виведення кальцію із сечею викликаючи легку тимчасову гіперкальціємію. Виражена гіперкальціємія може бути наслідком нерозпізнаного гіперпаратиреозу. У такому разі слід припинити лікування і обстежити пацієнта щодо функції паращитовидних  залоз.

Концентрація глюкози в крові

У пацієнтів із цукровим діабетом особливо із супутньою гіпокаліємією слід стежити за концентрацією глюкози в сироватці.

Пацієнти з подагрою

У пацієнтів з гіперурикемією може бути тенденція до зростання частоти нападів подагри.

Функція нирок та діуретики

Тіазиди та тіазидоподібні діуретичні препарати є ефективними лише за умови нормальної функції нирок або її незначного порушення (концентрація креатиніну <   25  мг/л тобто 220  мкмоль/л у дорослих). Оцінюючи функцію нирок на підставі концентрації креатиніну слід враховувати вік стать і масу тіла пацієнта.

Гіповолемія викликана втратою рідини та натрію яка може виникнути на початку діуретичного лікування призводить до зниження клубочкової фільтрації що у свою чергу викликає підвищення концентрації сечовини та креатиніну в сироватці. Така тимчасова функціональна ниркова недостатність проходить без наслідків у пацієнтів з нормальною функцією нирок але водночас може погіршити наявну ниркову недостатність.

Спортсмени

Лікарський засіб може стати причиною недостовірних позитивних результатів антидопінгових тестів у спортсменів.

Допоміжні речовини

Лікарський засіб містить лактозу тому його не слід застосовувати хворим із рідкісною спадковою непереносимістю галактози нестачею лактази (типу Лаппа) або синдромом поганого всмоктування глюкози-галактози.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Індапен SR не впливає на пильність. Але у разі виникнення небажаних реакцій (див. розділ « Побічні реакції» ) у тому числі симптомів пов&rsquo язаних зі зниженням артеріального тиску особливо на початку лікування або у комбінації з іншим антигіпертензивним засобом здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами може бути порушеною.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Нерекомендовані комбінації

Літій

Можливе підвищення рівня літію у плазмі крові та поява симптомів передозування внаслідок зменшення виведення літію (як і при безсольовій дієті). Якщо потрібне призначення діуретика необхідно проводити ретельний моніторинг рівня літію у плазмі та адаптувати його дозу.

Лікарські препарати які слід обережно застосовувати одночасно з індапамідом

Лікарські препарати що впливають на серцевий ритм та викликають torsades de pointes:

-  група Іa протиаритмічних лікарських засобів (хінідин гідрохінідин дизопірамід)

-  група ІІІ протиаритмічних лікарських засобів (аміодарон соталол дофетилід ібутилід)

- деякі антипротипсихотичні лікарські засоби:

фенотіазини (хлорпромазин ціамемазин левомепромазин тіоридазин трифлуорперазин) бензаміди (амісульпірид сульпірид сультоприд тіаприд)

бутирофенони (дроперидол галоперидол)

- інші: бепридил цизаприд дифеманіл еритроміцин - при внутрішньовенному введенні галофантрин пентамідин мізоластин спарфлоксацин моксифлоксацин вінкамін - при внутрішньовенному введенні.

При застосуванні індапаміду з вищезазначеними лікарськими засобами підвищується ризик виникнення шлуночкових аритмій зокрема torsades de pointes &ndash пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу « пірует» (гіпокаліємія є фактором ризику).

Перед призначенням такої комбінації слід перевірити рівень калію та у разі необхідності відкоригувати його. Слід контролювати клінічний стан пацієнтів електроліти плазми та ЕКГ. При наявності гіпокаліємії рекомендовано призначати препарати що не спричиняють виникнення torsades de pointes.

Нестероїдні протизапальні лікарські засоби (для прийому внутрішньо) в тому числі селективні інгібітори ЦОГ-2 та високі дози саліцилатів (>   3  г/добу)

Можливе зниження гіпотензивної дії індапаміду.

Підвищується ризик виникнення гострої ниркової недостатності у зневоднених пацієнтів (знижена клубочкова фільтрація).

Слід контролювати стан гідратації хворого та спостерігати за функцією нирок.

Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ)

Якщо застосування інгібіторів АПФ розпочинають коли у хворого спостерігається нестача натрію (особливо у пацієнтів зі стенозом ниркової артерії) виникає ризик різкого падіння артеріального тиску та розвитку гострої ниркової недостатності.

Зважаючи на те що попереднє лікування діуретиками може спричинити нестачу натрію при первинній артеріальній гіпертензії треба:

-                  припинити прийом діуретика за три дні до початку прийому інгібіторів АПФ а потім за необхідності повернутися до прийому діуретика або

-                  починати лікування інгібіторами АПФ з малих доз поступово підвищуючи їх.

При застійній серцевій недостатності лікування слід розпочинати з малих доз інгібіторів АПФ найкраще після зниження дози діуретика (за можливості).

Протягом першого тижня лікування інгібіторами АПФ слід спостерігати за функцією нирок (концентрація креатиніну).

Інші лікарські засоби що викликають гіпокаліємію

Амфотерицин В при внутрішньовенному введенні глюкокортикостероїди та мінералокортикостероїди (при застосуванні внутрішньо) тетракозактид проносні лікарські препарати що стимулюють перистальтику.

Підвищений ризик розвитку гіпокаліємії. Слід контролювати концентрацію калію в сироватці особливо при одночасному лікуванні серцевими глікозидами. Не слід приймати проносні лікарські препарати які стимулюють перистальтику кишечнику.

Баклофен

Посилює антигіпертензивну дію індапаміду. Слід забезпечити відповідну гідратацію пацієнта і контролювати функцію нирок.

Серцеві глікозиди

Гіпокаліємія є чинником який сприяє розвитку симптомів токсичності після застосування глікозидів наперстянки тому слід контролювати концентрацію калію параметри ЕКГ а за необхідності &ndash змінити лікування.

Комбіноване лікування яке потребує уваги

Калійзберігаючі діуретики (амілорид спіронолактон триамтерен)

Якщо існує доцільність призначення такої комбінації деяким пацієнтам не виключається можливість виникнення гіпокаліємії (особливо у хворих на цукровий діабет або із нирковою недостатністю) або гіперкаліємії. Слід проводити моніторинг калію у плазмі крові ЕКГ-контроль та при необхідності коригувати терапію.

Метформін

Метформін може викликати молочнокислий ацидоз. Ацидоз може розвинутися також при функціональній нирковій недостатності внаслідок застосування діуретиків особливо петльових. Не слід призначати метформін якщо концентрація креатиніну в сироватці перевищує 15 мг/л (135 мкмоль/л) у чоловіків і 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.

Рентгеноконтрастні йодовмісні засоби

У разі зневоднення викликаного діуретиками підвищується ризик розвитку гострої ниркової недостатності особливо після застосування високих доз йодовмісного рентгеноконтрастного засобу. Перед застосуванням такого засобу слід забезпечити належну гідратацію пацієнта.

Трициклічні антидепресанти нейролептики

Посилення антигіпертензивної дії та ризик розвитку ортостатичної гіпотензії (адитивна дія).

Солі кальцію

Ризик гіперкальціємії внаслідок погіршення виведення кальцію нирками.

Циклоспорин такролімус

Ризик підвищення концентрації креатиніну в сироватці без зміни концентрації циклоспорину навіть без нестачі води або натрію.

Кортикостероїди тетракозатид (приймати внутрішньо)

Зниження антигіпертензивної дії (затримка натрію та води внаслідок дії кортикостероїдів).

Фармакологічні  властивості.

Фармакодинаміка.

Індапамід є діуретичним лікарським засобом. Він належить до групи нетіазидних сульфонамідних похідних і містить індолове кільце. За фармакологічними властивостями він близький до тіазидних діуретиків. Подібно до тіазидних діуретиків діє в проксимальній частині дистальних звитих канальців нефрону де викликає посилене виділення натрію та хлоридів та меншою мірою калію і магнію таким чином збільшуючи обсяг виділюваної сечі.

Гіпотензивна ефективність індапаміду зберігається упродовж 24 годин. Такий ефект властивий дозам з помірною діуретичною дією.

Антигіпертензивні властивості індапаміду полягають у поліпшенні еластичності артерій та зменшенні опору дрібних артерій та загального периферичного опору судин.

Індапамід зменшує гіпертрофію лівого шлуночка.

Для тіазидів та тіазидоподібних діуретиків установлена доза вище якої терапевтичний ефект не посилюється але водночас зростає ймовірність появи побічної дії. Отже якщо проведене лікування було неефективним не слід збільшувати дозу лікарського засобу.

Індапамід також не впливає на концентрацію ліпідів (загального холестерину холестерину з ліпідами низької щільності та тригліцеридів) не порушує метаболізм глюкози у пацієнтів з цукровим діабетом і  артеріальною гіпертензією.

Фармакокінетика.

Всмоктування

Індапамід повільно вивільняється з таблетки та повністю всмоктується в травному тракті. Їжа незначною мірою прискорює всмоктування але не впливає на кількість абсорбованого лікарського засобу.

Максимального значення концентрація лікарського засобу в сироватці досягає приблизно через 12 годин після введення.

Багаторазовий прийом сприяє зниженню різниці концентрації лікарського засобу в сироватці в інтервалах між прийомами але є індивідуальні розходження.

Розподіл

Індапамід на 79  % зв&rsquo язується з білками плазми.

Період напіввиведення у фазі елімінації становить від 14 до 24 годин (у середньому 18 годин).

Стан насичення досягається через 7 днів. Прийом повторної дози не призводить до накопичення лікарського засобу.

Виведення

Індапамід виводиться з організму переважно із сечею (70  %) та калом (22  %) у вигляді неактивних метаболітів. Лише 5-7  % дози виводиться із сечею в незміненому стані.

У пацієнтів з нирковою недостатністю фармакокінетичні параметри не відрізняються.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки вкриті оболонкою блідо-рожеві круглі двоопуклі.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в сухому захищеному від світла місці при температурі нижче 25 ⁰C.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка. 

По 14 таблеток у блістері по 2 блістери або 4 блістери у картонній коробці.

По 15 таблеток у блістері по 2 блістери або 4 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Фармацевтичний завод &bdquo Польфарма&rdquo С. А. Польща/

Pharmaceutical Works &ldquo Polpharma&rdquo S. A. Poland.

Місцезнаходження.   

Вул. Пельплиньска 19 83-200 Старогард Гданьски Польща/

19 Pelplinska Street 83-200 Starogard Gdanski Poland.