Гентаміцину сульфат 4% 2 мл №10

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ГЕНТАМІЦИН-ЗДОРОВ Я

(GENTAMICIN-ZDOROVYE)

Склад:

діюча речовина: gentamicin

1 мл розчину містить гентаміцину сульфату у перерахуванні на гентаміцин 40 мг

допоміжні речовини: натрію метабісульфіт (Е 223) динатрію едетат вода для ін&rsquo єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін&rsquo єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Аміноглікозиди. Гентаміцин. Код АТС J01G B03.

Клінічні характеристики.

Показання. Враховуючи обмежену терапевтичну широту гентаміцину його слід застосовувати у випадках коли мікроорганізми резистентні до більш безпечних антибіотиків.

Гентаміцин призначають для лікування інфекцій спричинених  чутливими до нього збудниками у тому числі:

·               септицемія (включаючи неонатальний сепсис)

·               ускладнені урогенітальні інфекційні захворювання

·               інфекційні захворювання нижніх відділів дихальних шляхів

·               інфекційні захворювання шкіри кісток суглобів м&rsquo яких тканин інфіковані опікові рани

·               інфекційні захворювання центральної нервової системи (включаючи менінгіт) у комбінації з                    &beta -лактамними антибіотиками

·               інфекції черевної порожнини (включаючи перитоніт).

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату/антибіотиків групи аміноглікозидів хронічна ниркова недостатність з азотемією і уремією неврит слухового нерва міастенія паркінсонізм ботулізм (гентаміцин може викликати порушення нервово-м&rsquo язової передачі що може призвести до подальшого ослаблення скелетної мускулатури) літній вік попереднє лікування ототоксичними препаратами. Обмеженням до застосування препарату є гостра ниркова недостатність.

Спосіб застосування та дози. Препарат призначають внутрішньом&rsquo язово і внутрішньовенно.

Доза спосіб введення і інтервали між введеннями залежать від локалізації і тяжкості інфекції віку пацієнта і функції нирок. Дозовий режим розраховується виходячи з маси тіла пацієнта. При поліпшенні клінічного стану або при розвитку побічних ефектів дозу знижують.

Дорослі і діти від 14 років. Зазвичай добова доза препарату для пацієнтів із помірним/тяжким перебігом інфекційного процесу становить 3 мг/кг маси тіла внутрішньом&rsquo язово розподілена на 2-3 введення. Максимальна добова доза для дорослих становить 5 мг/кг розподілена на 3-4 введення. Звичайна тривалість застосування препарату для всіх пацієнтів &ndash 7-10 діб.

При тяжких і ускладнених інфекціях курс терапії може бути продовжений за необхідністю. У таких випадках рекомендується здійснювати контроль за функцією нирок органів слуху і вестибулярного апарату оскільки токсичність препарату проявляється після його застосування більше 10 діб.

Розрахунок маси тіла на яку необхідно призначати препарат. Дозу розраховують за фактичною масою тіла (ФМТ) якщо у пацієнта немає надлишкової ваги (тобто додатково не більше 20 % до ідеальної маси тіла (ІМТ)). Враховуючи що гентаміцин погано розподіляється у жировій тканині         якщо пацієнт має надлишок маси тіла доза розраховується за формулою: ІМТ + 0 4 (ФМТ &ndash ІМТ).

При порушенні функції нирок необхідно змінити режим дозування препарату так щоб він гарантував терапевтичну адекватність лікування. При кожній можливості потрібно контролювати концентрацію гентаміцину у сироватці крові яка через 30-60 хвилин після внутрішньом&rsquo язового введення має становити 5-10 мкг/мл.

Перед призначенням гентаміцину необхідно визначити кліренс креатиніну. Початкова разова доза для пацієнтів зі стабільною хронічною нирковою недостатністю становить 1-1 5 мг/кг у подальшому дозу та інтервал між введеннями визначають залежно від кліренсу креатиніну.

Дорослим пацієнтам із бактеріальною інфекцією які перебувають на діалізі призначають 1-1 5 мг/кг після завершення кожного діалізу. При перитонеальному діалізі додають 1 мг гентаміцину до 2 л діалізного розчину.

Діти. Дітям до 3 років гентаміцину сульфат призначають винятково за життєвими показаннями.

Добові дози становлять: новонародженим і дітям до 1 року &ndash 2-5 мг/кг дітям від 1 до 5 років &ndash                         1 5-3 мг/кг 6-14 років &ndash 3 мг/кг. Максимальна добова доза для дітей всіх вікових груп становить                     5 мг/кг. Препарат вводять 2-3 рази на добу протягом 7-10 діб.

Для внутрішньовенного введення разову дозу препарату розводять розчинником. Звичайний об&rsquo єм розчинника (стерильний ізотонічний розчин натрію хлориду або 5 % розчин глюкози) для дорослих становить 50-300 мл для дітей об&rsquo єм розчинника потрібно відповідно зменшити. Концентрація гентаміцину у розчині не має перевищувати 1 мг/мл (0 1 %). Тривалість внутрішньовенної інфузії &ndash 1-2 години вводять зі швидкістю 60-80 крапель/хв.

Внутрішньовенні інфузії проводять 2-3 дні потім переходять на внутрішньом&rsquo язове введення.

Побічні реакції. Ототоксичність (ушкодження восьмої пари черепно-мозкових нервів): може розвиватися зниження гостроти/втрата слуху та ураження вестибулярного апарату. Особливий ризик може викликати продовжений курс лікування гентаміцином &ndash 2-3 тижні.

Нефротоксичність: частота і ступінь тяжкості ушкоджень нирок залежать від величини разової дози тривалості лікування та індивідуальних особливостей пацієнта якості контролю над терапією і одночасного прийому інших нефротоксичних лікарських засобів. Ураження нирок виявляється протеїнурією азотемією рідше &ndash олігурією і як правило носить оборотний характер. Також можливі інтерстиціальний нефрит ниркова недостатність нирковий тубулярний некроз.

З боку нервової системи: головний біль сплутаність свідомості сонливість периферична нейропатія м&rsquo язовий біль біль у суглобах блокада нервово-м&rsquo язової провідності загальна слабкість судоми енцефалопатія депресія галюцинації.

З боку травної системи: блювання підвищення рівня печінкових трансаміназ (АЛТ АСТ) гіпербілірубінемія нудота підвищене слиновиділення втрата апетиту/маси тіла стоматит рідко &ndash псевдомембранозний коліт.

З боку системи кровотворення: тромбоцитопенія гранулоцитопенія анемія лейкопенія пурпура.

З боку обміну речовин: гіпомагніємія гіпокаліємія гіпокальціємія.

Алергічні реакції: шкірний свербіж/висипання кропив&rsquo янка лихоманка анафілактичні реакції (у т. ч. зниження артеріального тиску задишка) набряк Квінке.

У місці внутрішньом&rsquo язового введення можливі біль атрофія/некроз підшкірної клітковини при внутрішньовенному введенні &ndash розвиток флебітів і перифлебітів.

Передозування. Симптоми: запаморочення нудота блювання нефротоксичність ототоксичність нервово-м&rsquo язова блокада з дихальною недостатністю.

Лікування: внутрішньовенне введення прозерину а також 10 % розчину кальцію хлориду або 5 % розчину кальцію глюконату. Перед введенням прозерину внутрішньовенно вводять атропін у дозі    0 5-0 7 мг чекають прискорення пульсу і через 1 5-2 хвилини вводять внутрішньовенно 1 5 мг прозерину. Якщо ефект цієї дози виявився недостатнім вводять повторно таку ж дозу  прозерину (при появі брадикардії роблять додаткову ін&rsquo єкцію атропіну). У тяжких випадках пригнічення дихання необхідна штучна вентиляція легень. Може виводитися за допомогою гемодіалізу (ефективніший) і перитонеального діалізу.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Препарат протипоказаний у період вагітності. При необхідності призначення препарату годування груддю слід припинити.

Діти. Дітям віком до 3 років препарат призначають тільки за життєвими показаннями.

Особливості застосування. У зв&rsquo язку з широким спектром дії гентаміцин часто призначають при змішаній інфекції а також у випадках коли збудник не встановлений зазвичай у поєднанні з напівсинтетичними пеніцилінами (ампіциліном карбеніциліном).

Швидке пряме внутрішньовенне введення препарату не рекомендується.

Під час лікування препаратом для уникнення його токсичності і забезпечення клінічної ефективності (особливо у пацієнтів із порушеною функцією нирок) необхідно регулярно здійснювати аналіз крові а також контролювати клубочкову фільтрацію кожні 3 дні (при зменшенні цього показника на 50 % препарат слід відмінити). Рекомендується 1-2 рази на тиждень проводити дослідження вестибулярної функції або визначення втрати слуху на високих частотах. Симптоми порушення функції нирок або ураження слухового чи вестибулярного апарату вимагають припинення терапії гентаміцином або у виняткових випадках корекції його дози. В окремих випадках слухові порушення можуть виникати після закінчення лікування.

Гентаміцин слід застосовувати з обережністю пацієнтам з дегідратацією гіпокальціємією ожирінням.

Під час лікування слід вживати достатню кількість рідини.

У зв&rsquo язку з невеликим клінічним досвідом не рекомендується введення всієї добової дози гентаміцину при таких станах: опіки площею понад 20 % цистофіброз асцит ендокардит хронічна ниркова недостатність із застосуванням гемодіалізу сепсис.

Серед антибіотиків групи аміноглікозидів можлива перехресна гіперчутливість.

На тлі лікування може розвинутися резистентність мікроорганізмів. У цьому випадку необхідно відмінити препарат і дослідити чутливість мікроорганізмів до інших антибіотиків.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Дані щодо впливу гентаміцину на здатність керувати автомобілем або механізмом відсутні. Однак у деяких пацієнтів препарат у високих дозах може викликати порушення рівноваги що супроводжується нудотою і запамороченням тому під час терапії рекомендується утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій (включаючи управління транспортними засобами і механізмами).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Слід уникати одночасного і/або послідовного системного або місцевого застосування інших нейротоксичних і/або нефротоксичних засобів таких як цисплатин цефалориди аміноглікозидні антибіотики поліміксин В колістин ванкоміцин.

Підсилює (взаємно) ефект карбеніциліну бензилпеніциліну і цефалоспоринів збільшує токсичність дигоксину. При сумісному застосуванні з біфосфонатами зростає ризик розвитку гіпокальціємії.

Сильнодіючі діуретики (фуросемід етакринова кислота) підсилюють ото- і нефротоксичність міорелаксанти (сукцинілхолін тубокурарин декаметоній) &ndash можливість порушень функції дихання внаслідок нервово-м&rsquo язової блокади. При одночасному застосуванні із засобами для інгаляційного наркозу опіоїдними аналгетиками магнію сульфатом і переливанні великих кількостей крові з цитратними консервантами посилюється ризик нервово-м&rsquo язової блокади аж до розвитку апное.

Ризик порушення функції нирок збільшується при одночасному застосуванні гентаміцину з індометацином фенілбутазоном та іншими нестероїдними протизапальними лікарськими засобами що порушують нирковий кровоток а також із хінідином циклофосфаном цефалоспоринами (рекомендується моніторинг функції нирок) гангліоблокаторами верапамілом поліглюкіном.

Зменшення періоду напіввиведення відзначається у пацієнтів з вираженими порушеннями функції нирок при комбінованому застосуванні карбеніциліну з гентаміцином.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Гентаміцин &ndash антибіотик групи аміноглікозидів          II покоління з широким спектром дії.

Виявляє бактерицидну дію. Активно проникаючи через клітинну мембрану бактерій необоротно зв&rsquo язується з 30S субодиницею бактеріальних рибосом перешкоджаючи утворенню комплексу транспортної і матричної РНК що порушує синтез білка збудника.

Високоефективний відносно різних видів грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів: Escherichia coli Proteus spp. (індолпозитивний та індолнегативний) Pseudomonas aeruginosa Klebsiella spp. Enterobacter spp. Serratia spp. Citrobacter spp. Salmonella spp. Shigella spp. і Staphylococcus spp. (включаючи пеніцилін- і метицилінстійкі штами).

До гентаміцину стійкі: Streptococcus pneumoniae більшість інших видів стрептококів ентерококів Treponema pallidum і анаеробні мікроорганізми такі як Bacteroides spp. або Clostridium spp.

Гентаміцин є одним з основних засобів боротьби з тяжкою гнійною інфекцією особливо обумовленою резистентною грамнегативною флорою. У деяких випадках гентаміцин ефективний при недостатній активності інших антибіотиків. У порівнянні зі стрептоміцином більш нефротоксичний але менш ото- і вестибулотоксичний. Резистентність мікроорганізмів до гентаміцину розвивається повільно проте штами стійкі до неоміцину і канаміцину стійкі також і до гентаміцину (перехресна стійкість).

Фармакокінетика. Гентаміцин при парентеральному введенні легко абсорбується досягаючи С_max у плазмі крові через 30 хвилин після закінчення внутрішньовенної інфузії і через 0 5-2 години після внутрішньом&rsquo язового введення.

Терапевтичні концентрації у крові (не менше 6-10 мкг/мл) зберігаються протягом 6-8 годин.

При внутрішньовенному краплинному введенні концентрація гентаміцину у плазмі крові протягом перших годин перевищує концентрацію що досягається після внутрішньом&rsquo язового застосування препарату. Зв&rsquo язування з білками крові становить 20-30 %. Об&rsquo єм розподілу &ndash 0 25 л/кг.

У терапевтичних концентраціях визначається у тканині нирок легенів у плевральному і перитонеальному ексудатах. У нормі гентаміцин погано проходить через гематоенцефалічний бар&rsquo єр але при менінгіті концентрація у спинномозковій рідині підвищується.

Приблизно 70 % гентаміцину протягом доби екскретується у незміненому стані у сечу за допомогою клубочкової фільтрації. Період напіввиведення з плазми становить у дорослих з нормальною функцією печінки 2-4 години у дітей &ndash 2 5-4 години у новонароджених &ndash 5-8 годин. При порушенні видільної функції нирок концентрація гентаміцину у крові істотно підвищується і збільшується період його напіввиведення (до 70 годин і більше).

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний або зі злегка зеленувато-жовтим відтінком розчин.

Несумісність. Фармацевтично несумісний в одному шприці або в одній інфузійній системі з іншими лікарськими засобами (особливо з -лактамними антибіотиками гепарином амфотерицином).

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ° С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. Розчин для ін&rsquo єкцій 40 мг/мл   в ампулах по 1 мл № 10 у коробці № 5х2 у блістерах у коробці або 2 мл № 10 у коробці № 5× 2 № 10× 1 у блістері у коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ТОВ « Фармацевтична компанія « Здоров&rsquo я» .

Місцезнаходження. Україна 61013 м. Харків вул. Шевченка 22.