Фламогрель 75 мг таблетки №100

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ФЛАМОГРЕЛЬ 75

(FLAMOGREL 75)

Склад:

діюча речовина: clopidogrel

1 таблетка вкрита плівковою оболонкою містить клопідогрелу бісульфату в перерахуванні на клопідогрел 75 мг

допоміжні речовини:  целюлоза мікрокристалічна лактоза моногідрат натрію кроскармелоза гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена магнію стеарат тальк кремнію діоксид колоїдний рицинова олія гідрогенізована плівкове покриття SOL Code IC-S-279 (Brown) (до складу входять титану діоксид (Е 171 ) та заліза оксид червоний (Е 172 )) спирт ізопропіловий дихлорметан.

Лікарська форма. Таблетки вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антитромботичні засоби. Код АТС B01A C04.

Клінічні характеристики.

Показання.

Профілактика проявів атеротромбозу у дорослих:

·           у хворих які перенесли інфаркт міокарда (початок лікування &minus через кілька днів але не пізніше ніж через 35 днів після виникнення) ішемічний інсульт (початок лікування &minus через 7 днів але не пізніше ніж через 6 місяців після виникнення) або у яких діагностовано захворювання периферичних артерій (ураження артерій і атеротромбоз судин нижніх кінцівок)

·         у хворих із гострим коронарним синдромом:

&ndash із гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q) у тому числі у пацієнтів яким було встановлено стент у ході проведення черезшкірної коронарної ангіопластики у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою (АСК)

&ndash із гострим інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST у комбінації з АСК (у хворих які отримують стандартне медикаментозне лікування та яким показана тромболітична терапія).

Профілактика атеротромботичних та тромбоемболічних подій при фібриляції передсердь

Клопідогрел у комбінації з АСК показаний дорослим пацієнтам з фібриляцією передсердь які мають щонайменше один фактор ризику  виникнення судинних подій у яких існують протипоказання до лікування антагоністами вітаміну К (АВК) і які мають низький ризик виникнення кровотеч для профілактики атеротромботичних та тромбоемболічних подій у тому числі інсульту.

Для отримання додаткової інформації див. розділ « Фармакологічні властивості» .

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого компонента препарату. Тяжка печінкова недостатність. Гостра кровотеча (наприклад пептична виразка або внутрішньочерепний крововилив).

Спосіб застосування та дози.

Дорослі та хворі літнього віку. Фламогрель 75 призначають по 75 мг один раз на добу незалежно від прийому їжі.

У хворих із гострим коронарним синдромомбез підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q на ЕКГ) лікування клопідогрелем починають з одноразової навантажувальної дози 300 мг а потім продовжують дозою 75 мг один раз на добу (з АСК у дозі 75&ndash 325 мг на добу). Оскільки застосування більш високих доз АСК підвищує ризик кровотечі рекомендується не перевищувати дозу АСК 100 мг. Оптимальна тривалість лікування формально не встановлена. Результати клінічних досліджень свідчать на користь застосування препарату до 12 місяців а максимальний ефект спостерігався через 3 місяці лікування.

У хворих із гострим інфарктом міокарда з підйомом  сегмента ST  клопідогрел призначають по

75 мг один раз на добу починаючи з одноразової навантажувальної дози 300 мг у комбінації з АСК з застосуванням тромболітичних препаратів або без них. Лікування хворих старше 75 років починають без навантажувальної дози клопідогрелу. Комбіновану терапію слід починати якомога раніше після появи симптомів і продовжувати принаймні чотири тижні. Користь від комбінації клопідогрелу з АСК понад чотири тижні при цьому захворюванні не вивчалася.

У пацієнтів з фібриляцією передсердь клопідогрел застосовують у однократній добовій дозі

75 мг. Разом із клопідогрелем слід розпочати та продовжувати застосування АСК (у дозі 75-100 мг на добу) (див. розділ « Фармакологічні властивості» ).

У випадку пропуску дози:

- якщо з моменту коли потрібно було приймати чергову дозу минуло менше 12 годин: пацієнт має негайно прийняти пропущено дозу а наступну дозу вже приймати у звичний час.

- якщо минуло більше 12 годин пацієнт має приймати наступну чергову дозу у звичайний час та не подвоювати дозу з метою компенсування пропущеної дози.

Діти та підлітки. Клопідогрел не слід застосовувати дітям оскільки немає даних щодо ефективності препарату (див. розділ « Фармакодинаміка» ).

Ниркова недостатність. Терапевтичний досвід застосування препарату пацієнтам з нирковою недостатністю обмежений (див. розділ « Особливості застосування» ).

Печінкова недостатність. Терапевтичний досвід застосування препарату пацієнтам із захворюваннями печінки середньої тяжкості та можливістю виникнення геморагічного діатезу обмежений (див. розділ « Особливості застосування» ).

Побічні реакції.

Побічні реакції розподілені за системою органів частота їх виникнення визначена таким чином: поширені ( від > 1/100 до < 1/10) непоширені (від > 1/1000 до < 1/100) рідко поширені (від > 1/10000 до < 1/1000) дуже рідко поширені (< 1/10000) частота невідома. Для кожного класу системи органів побічні ефекти зазначені у порядку зниження їх тяжкості.

* Інформація стосовно клопідогрелю з частотою « частота невідома» .

При передозуванні клопідогрелу може спостерігатися подовження часу кровотечі з наступними ускладненнями. У разі виникнення кровотечі рекомендується симптоматичне лікування.

Антидот фармакологічної активності клопідогрелу не відомий. При необхідності негайного коригування подовженого часу кровотечі дія клопідогрелу може бути припинена переливанням тромбоцитарної маси.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Через відсутність клінічних даних щодо застосування клопідогрелу у період вагітності небажано призначати препарат вагітним жінкам (застережний захід).

Досліди на тваринах не виявили прямого або опосередкованого негативного впливу клопідогрелу на вагітність розвиток ембріона/плода пологи та постнатальний розвиток.

Не відомо чи екскретується клопідогрел у грудне молоко. У дослідженнях на тваринах було показано що клопідогрел екскретується в грудне молоко тому під час  лікування  препаратом Фламогрель 75 годування груддю слід припинити.

Фертильність. Під час досліджень на лабораторних тваринах не було виявлено негативного впливу клопідогрелу на фертильність.

Діти.

Клопідогрел не слід застосовувати дітям оскільки немає даних щодо ефективності препарату (див. розділ « Фармакодинаміка» ).

Особливості застосування.

Кровотеча та гематологічні розлади.

Через ризик розвитку кровотечі та гематологічних побічних дій слід негайно провести розгорнутий аналіз крові та/або інші відповідні тести якщо під час застосування препарату спостерігаються симптоми що свідчать про можливість кровотечі (див. розділ « Побічні реакції» ). Як і інші антитромбоцитарні засоби клопідогрел слід обережно застосовувати пацієнтам з підвищеним ризиком кровотечі внаслідок травми хірургічного втручання або інших патологічних станів а також у разі застосування пацієнтами АСК гепарину інгібіторів глікопротеїну IIb/IIIа або нестероїдних протизапальних препаратів зокрема інгібіторів ЦОГ-2. Необхідно уважно стежити за проявами у хворих симптомів кровотечі у тому числі прихованої кровотечі особливо у перші тижні лікування та/або після інвазійних процедур на серці та хірургічних втручань. Одночасне застосування клопідогрелу з пероральними антикоагулянтами не рекомендується оскільки він може посилити інтенсивність кровотеч (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ).

У випадку планового хірургічного втручання що тимчасово не потребує застосування антитромбоцитарних засобів лікування клопідогрелем слід припинити за 7 днів до операції. Пацієнти повинні повідомляти лікарям в тому числі  стоматологам про те що вони приймають клопідогрел перед призначенням їм будь-якої операції чи перед застосуванням нового лікарського засобу. Клопідогрел подовжує тривалість кровотечі тому його слід обережно застосовувати пацієнтам з підвищеним ризиком кровотечі (особливо шлунково-кишкової й внутрішньоочної).

Пацієнтів слід попередити що під час лікування клопідогрелем (окремо або у комбінації з АСК) кровотеча може зупинятися пізніше ніж звичайно і що вони повинні повідомляти лікаря про кожний випадок незвичної (за місцем чи тривалістю) кровотечі.

Тромботична тромбоцитопенічна пурпура (ТТП).

Дуже рідко спостерігалися випадки ТТП після застосування клопідогрелу іноді навіть після його короткочасного застосування. ТТП проявляється тромбоцитопенією та мікроангіопатичною гемолітичною анемією з неврологічними проявами дисфункцією нирок або гарячкою. ТТП є потенційно станом що загрожує життю та потребує негайного лікування зокрема плазмофорезом.

Набута гемофілія. Повідомлялося про випадки розвитку набутої гемофілії після застосування клопідогрелу. У випадках підтвердженого ізольованого збільшення АЧТЧ  (активованого часткового тромбопластинового часу) що супроводжується або не супроводжується кровотечею питання про діагностування набутої гемофілії повинно бути розглянуто. Пацієнти з підтвердженим діагнозом набутої гемофілії повинні знаходитися під наглядом лікаря і отримувати лікування застосування клопідогрелу повинно бути припинено.

Нещодавно перенесений ішемічний інсульт.

Через недостатність даних не рекомендується призначати клопідогрел у перші 7 днів після гострого ішемічного інсульту.

Цитохром Р450 2 С19 (CYP2C19).

Фармакогенетика: У пацієнтів із генетично зниженою функцією CYP2C19 спостерігається менша концентрація активного метаболіту клопідогрелу у плазмі та менш виражений антитромбоцитарний ефект. У них як правило значно частіше виникають серцево-судинні події після інфаркту міокарда порівняно з пацієнтами із нормальним функціонуванням CYP2C19. Зараз існують тести які дають змогу виявити генотип CYP2C19 у пацієнта.

Оскільки клопідогрел перетворюється у свій активний метаболіт частково під дією CYP2C19 то застосування препаратів які знижують активність цього ферменту найімовірніше призведе до зменшення концентрації активного метаболіту клопідогрелу у плазмі. Однак клінічне значення цієї взаємодії не з&rsquo ясоване. Тому як запобіжний захід cлід уникати одночасного застосування препаратів які пригнічують активність CYP2C19 (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» перелік інгібіторів CYP2C19 наведено у розділі « Фармакокінетика» ).

Перехресна реактивність поміж тієнопіридинів. Пацієнтів слід перевірити щодо наявності в анамнезі гіперчутливості до інших тієнопіридинів (таких як тиклопідин прасугрель) тому що надходили повідомлення про перехрестну реактивність поміж тієнопіридинів (див. розділ « Побічні реакції» ). Застосування тієнопіридинів може призвести до виникнення від легких до важких алергічних реакцій таких як висип набряк Квінке або гематологічних реакцій таких як тромбоцитопенія і нейтропенія. Пацієнти які в минулому мали в анамнезі алергічні реакції і/або гематологічні реакції на один тієнопіридин можуть мати підвищений ризик розвитку тієї ж або іншої реакції на інший тієнопіридин. Моніторинг на перехресну реактивність рекомендується.

Порушення функції нирок.

Терапевтичний досвід застосування клопідогрелу пацієнтам з нирковою недостатністю обмежений тому таким пацієнтам препарат слід призначати з обережністю (див. розділ « Спосіб застосування та дози» ).

Порушення функції печінки.

Досвід застосування препарату пацієнтам із захворюваннями печінки середньої тяжкості та можливістю виникнення геморагічного діатезу обмежений. Тому таким хворим клопідогрел слід призначати з обережністю (див. розділ « Спосіб застосування та дози» ).

Допоміжні речовини.

Фламогрель 75 містить лактозу. Тому пацієнти з такими рідкісними спадковими захворюваннями як непереносимість галактози дефіцит лактази Лаппа або порушення мальабсорбції глюкози-галактози не повинні приймати цей препарат.

Фламогрель 75 містить олію рицинову гідрогенізовану яка може спричиняти розлад шлунка та діарею.

Якщо пацієнт забув прийняти дозу препарату і минуло менше 12 годин після планового прийому то препарат необхідно прийняти якнайшвидше після чого наступну дозу слід прийняти вчасно. Якщо минуло більше 12 годин &ndash слід пропустити прийом забутої дози і прийняти вчасно наступну дозу препарату. Недопустимо приймати подвійну дозу препарату.

Під час лікування препаратом не слід вживати алкоголь через підвищення ризику шлунково-кишкової кровотечі.

Особливі застереження щодо видалення залишків та відходів

Будь-який невикористаний препарат або відходи потрібно знищити відповідно до місцевих вимог.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Клопідогрел не впливає або має незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Пероральні антикоагулянти. Одночасне застосування препарату Фламогрель 75 з оральними антикоагулянтами не рекомендується оскільки така комбінація може посилити інтенсивність кровотечі (див. розділ « Особливості застосування» ). Хоча застосування клопідогрелу у дозі 75 мг на добу не змінює фармакокінетичний профіль S-варфарину або міжнародне нормалізоване співвідношення (МНС) у пацієнтів які впродовж тривалого часу отримують лікування варфарином одночасне застосування клопідогрелу та варфарину збільшує ризик кровотечі через існування незалежного впливу на гемостаз.

Інгібітори глікопротеїну ІІb/IIIа. Клопідогрел слід з обережністю призначати пацієнтам із підвищеним ризиком кровотечі через травму хірургічне втручання або інші патологічні стани при яких одночасно застосовують інгібітори глікопротеїну ІІb/IIIа (див. розділ « Особливості застосування» ).

Ацетилсаліцилова кислота (АСК). Ацетилсаліцилова кислота не змінює інгібіторну дію клопідогрелу на АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів але клопідогрел посилює дію АСК на агрегацію тромбоцитів індуковану колагеном. Проте одночасне застосування 500 мг АСК два рази на добу протягом одного дня не спричинювало значущого збільшення часу кровотечі подовженого внаслідок прийому клопідогрелу. Оскільки можлива фармакодинамічна взаємодія між клопідогрелем і АСК з підвищенням ризику кровотечі одночасне застосування цих препаратів потребує обережності (див. розділ « Особливості застосування» ).

Гепарин. За даними клінічного дослідження проведеного на здорових добровольцях клопідогрел не потребував коригування дози гепарину та не змінював дію гепарину на коагуляцію. Одночасне застосування гепарину не змінювало інгібуючу дію клопідогрелу на агрегацію тромбоцитів. Оскільки можлива фармакодинамічна взаємодія між клопідогрелем і гепарином із підвищенням ризику кровотечі одночасне застосування цих препаратів потребує обережності.

Тромболітичні засоби. Безпека одночасного застосування клопідогрелу фібриноспецифічних або фібринонеспецифічних тромболітичних агентів та гепарину була досліджена у хворих із гострим інфарктом міокарда. Частота клінічно значущої кровотечі була аналогічною тій що спостерігалася при одночасному застосуванні тромболітичних препаратів та гепарину з АСК (див. розділ « Побічні реакції» ).

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). У клінічному дослідженні проведеному на здорових добровольцях одночасне застосування клопідогрелу та напроксену збільшувало кількість прихованих шлунково-кишкових кровотеч. Однак через відсутність досліджень щодо взаємодії препарату з іншими НПЗП дотепер не з&rsquo ясовано чи зростає ризик шлунково-кишкових кровотеч при застосуванні з усіма НПЗП. Тому необхідна обережність при одночасному застосуванні НПЗП зокрема інгібіторів ЦОГ-2 з клопідогрелем (див. розділ « Особливості застосування» ).

Одночасне застосування інших препаратів.

Оскільки клопідогрел перетворюється у свій активний метаболіт частково під дією CYP2C19 то застосування препаратів які знижують активність цього ферменту найімовірніше призведе до зниження концентрації активного метаболіту клопідогрелу в плазмі. Тому як запобіжний захід слід уникати одночасного застосування сильних та помірних інгібіторів CYP2C19 (див. розділи « Особливості застосування» та « Фармакокінетика» ).

До препаратів що пригнічують активність CYP2C19 належать омепразол езомепразол флувоксамін флуоксетин моклобемід вориконазол флуконазол тиклопідин ципрофлоксацин циметидин карбамазепін окскарбазепін та хлорамфенікол.

Інгібітори протонної помпи (ІПП). Омепразол у дозі 80 мг 1 раз на добу при супутньому застосуванні з клопідогрелем або в межах 12 годин між прийомами цих двох препаратів знижував концентрацію активного метаболіту у крові на 45 % (навантажувальна доза) і 40 % (підтримуюча доза). Це зниження супроводжувалося зменшенням пригнічення агрегації тромбоцитів на 39 % (навантажувальна доза) і 21 % (підтримуюча доза). Очікується що в аналогічну взаємодію з клопідогрелем вступатиме і езомепразол.

Менш виражене зниження концентрацій метаболіту у крові спостерігалося при застосуванні пантопразолу або лансопразолу.

При одночасному застосуванні пантопразолу у дозі 80 мг 1 раз на добу плазматичні концентрації активного метаболіту зменшилися на 20 % (навантажувальна доза) та на 14 % (підтримуюча доза). Це зниження супроводжувалося зменшенням середнього показника пригнічення агрегації тромбоцитів на 15 % та 11 % відповідно. Отримані результати вказують на можливість одночасного застосування клопідогрелу та пантопразолу.

Комбінація з іншими лікарськими засобами. Було проведено ряд клінічних досліджень з клопідогрелем та іншими препаратами для вивчення потенційних фармакодинамічних і фармакокінетичних взаємодій. Клінічно значущої фармакодинамічної взаємодії при застосуванні клопідогрелу одночасно з атенололом ніфедипіном або з обома препаратами виявлено не було. Крім того фармакодинамічна активність клопідогрелу залишилася практично незміненою при одночасному застосуванні з фенобарбіталом циметидином та естрогеном.

Фармакокінетичні властивості дигоксину або теофіліну не змінювалися при одночасному застосуванні з клопідогрелем. Антацидні засоби не впливали на рівень абсорбції клопідогрелу.

Дані отримані в ході досліджень мікросом печінки людини свідчать про те що карбоксильні метаболіти клопідогрелу можуть пригнічувати активність цитохрому Р₄₅₀ 2С9. Це може потенційно підвищувати рівні в плазмі таких лікарських засобів як фенітоїн і толбутамід та НПЗП які метаболізуються за допомогою цитохрому Р₄₅₀ 2С9. Незважаючи на це результати дослідження CAPRIE свідчать що фенітоїн і толбутамід можна безпечно застосовувати одночасно з клопідогрелем.

За винятком інформації щодо взаємодії зі специфічними лікарськими засобами наведеної вище дослідження щодо взаємодії клопідогрелу з лікарськими засобами які зазвичай призначають хворим на атеротромбоз не проводилися. Однак пацієнти які брали участь у клінічних дослідженнях клопідогрелу застосовували одночасно інші препарати включаючи діуретики бета-блокатори інгібітори ангіотензинконвертуючого ферменту антагоністи кальцію засоби що знижують рівень холестерину коронарні вазодилататори антидіабетичні засоби (включаючи інсулін) протиепілептичні засоби гормонозамісну терапію та антагоністи GPIIb/IIIa без ознак клінічно значущої побічної дії.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії. Клопідогрел селективно пригнічує зв&rsquo язування аденозиндифосфату (АДФ) з рецептором на поверхні тромбоцита та подальшу активацію комплексу  GPIIb/IIIa під дією АДФ і таким чином пригнічує агрегацію тромбоцитів. Для утворення активної інгібіції агрегації тромбоцитів необхідна біотрансформація клопідогрелу. Клопідогрел також пригнічує агрегацію тромбоцитів індуковану іншими агоністами шляхом блокування підвищення активності тромбоцитів вивільненим АДФ. Клопідогрел необоротно модифікує АДФ-рецептори тромбоцитів. Отже тромбоцити що увійшли у взаємодію з клопідогрелем змінюються до кінця їх життєвого циклу. Нормальна функція тромбоцитів відновлюється зі швидкістю що відповідає швидкості оновлення тромбоцитів.

Фармакодинамічні ефекти. З першого дня застосування у повторних добових дозах 75 мг препарату виявляється суттєве уповільнення АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів. Ця дія прогресивно посилюється і стабілізується між 3 і 7 днями. При стабільному стані середній рівень пригнічення агрегації під дією добової дози 75 мг становить від 40 % до 60 %. Агрегація тромбоцитів і тривалість кровотечі повертаються до початкового рівня у середньому через 5 днів після припинення лікування.

Фармакокінетика.

Всмоктування

Після приймання внутришньо одноразової та багаторазових доз 75 мг на добу клопідогрел швидко всмоктується. Середні максимальні концентрації в плазмі незміненого клопідогрелу (близько

2 2-2 5 нг/мл після одноразової дози 75 мг)  досягалися приблизно через 45 хв після приймання дози. Абсорбція становить не менше 50 % як показує екскреція метаболітів клопідогрелу із сечею.

Розподіл

Клопідогрел і основний (неактивний) метаболіт що циркулює в крові in vitro оборотно зв&rsquo язуються з білками плазми людини (98 % і 94 % відповідно). Цей зв&rsquo язок залишається ненасичуваним in vitro в межах широкого діапазону концентрацій.

Метаболізм

Клопідогрел екстенсивно метаболізується в печінці. In vitro та in vivo існує два основних шляхи його метаболізму: один відбувається за участю естераз та приводить до гідролізу з утворенням неактивного похідного карбонової кислоти (яке становить 85 % від усіх метаболітів що циркулюють у плазмі) а до іншого залучені ферменти системи цитохрому P450. Спочатку клопідогрел перетворюється на проміжний метаболіт 2-оксо-клопідогрел. У результаті подальшого метаболізму 2-оксо-клопідогрелу утворюється тіолове похідне &ndash активний метаболіт. In vitro цей метаболічний шлях опосередкований ферментами CYP3A4 CYP2C19 CYP1A2 та CYP2B6. Активний метаболіт клопідогрелу (тіолове похідне) який був виділений in vitro швидко та незворотно зв&rsquo язується з рецепторами на тромбоцитах тим самим перешкоджаючи агрегації тромбоцитів.

Виведення

Через 120 годин після прийому внутрішньо міченого ¹⁴C-клопідогрелу у людини приблизно 50 % мітки виводилося із сечею і близько 46 % - з калом. Після перорального приймання одноразової дози 75 мг період напіввиведення клопідогрелу становить близько 6 годин. Період напіввиведення основного (неактивного) метаболіту що циркулює в крові становить 8 годин після одноразового і багаторазового прийому препарату.

Фармакогенетика. CYP2C19 бере участь в утворенні як активного метаболіту так і проміжного метаболіту 2-оксо-клопідогрелу. Фармакокінетика активного метаболіту клопідогрелу та антитромбоцитарні ефекти за даними вимірювання агрегації тромбоцитів ex  vivo відрізняються залежно від генотипу CYP2C19.

Алель CYP2C19*1 відповідає повністю функціонуючому метаболізму тоді як алелі CYP2C19*2 та CYP2C19*3 відповідають нефункціонуючому метаболізму. Алелі CYP2C19*2 та CYP2C19*3 є відповідальними за більшість алелей що ослаблюють функцію у пацієнтів європеоїдної (85 %) та монголоїдної (99 %) рас зі зниженим метаболізмом. Інші алелі асоційовані з відсутнім або ослабленим метаболізмом зустрічаються значно рідше. До них належать CYP2C19*4 *5 *6 *7 та *8. Пацієнт зі зниженим метаболізмом має два нефункціональних алелі як зазначено вище. Згідно із опублікованими даними генотипи CYP2C19 які відповідають зниженому метаболізму зустрічаються у 2 % пацієнтів європеоїдної раси 4 % пацієнтів негроїдної раси та 14 % пацієнтів китайської національності. Зараз існують тести які дозволяють визначити генотип CYP2C19.

Особливі категорії пацієнтів. Фармакокінетика активного метаболіту клопідогрелу не досліджувалася у нижчезазначених особливих категорій пацієнтів.

Ниркова недостатність. Після регулярного застосування 75 мг клопідогрелу на добу пацієнтами із тяжкою   нирковою  недостатністю  (кліренс   креатиніну  5-15   мл/на     хвилину)    інгібування

АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів було менш вираженим (25 %) порівняно із таким же ефектом у здорових добровольців а час кровотечі був подовжений майже так само як і у здорових добровольців які отримували 75 мг клопідогрелу на добу. Клінічна переносимість була хорошою в усіх пацієнтів.

Печінкова недостатність. Після регулярного прийому 75 мг клопідогрелу на добу впродовж 10 днів пацієнтами із тяжкою печінковою недостатністю інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів було таким самим як і у здорових добровольців. Середнє подовження часу кровотечі також було однаковим в обох групах.

Расова приналежність. Поширеність алелей CYP2C19 які спричиняють проміжну та слабку метаболічну активність CYP2C19 відрізняється залежно від расової/етнічної приналежності (див. розділ « Фармакогенетика» ). Існують обмежені дані стосовно пацієнтів монголоїдної раси які дають змогу оцінити клінічне значення генотипування цього CYP з точки зору клінічних результатів.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки вкриті плівковою оболонкою оранжеві круглі двоопуклі.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей сухому захищеному від світла місці при температурі не вище 30 ° С.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері по 1 3 та 10 блістері