Епілептал 25 мг таблетки №30

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЕПІЛЕПТАЛ^®

(EPILEPTAL)

Склад:

діюча речовина: lamotrigine

1 таблетка містить ламотриджину 25 мг 50 мг або 100 мг у перерахуванні на 100 % речовину

допоміжні речовини: лактози моногідрат целюлоза мікрокристалічна натрію крохмальгліколят (тип А) повідон заліза оксид жовтий (Е 172) магнію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки.

Фармакотерапевтична група.

Протиепілептичні засоби. Ламотриджин. Код АТС N03A X09.

Клінічні характеристики.

Показання.

Епілепсія у дорослих та дітей віком від 12 років (монотерапія або додаткова терапія при парціальних та генералізованих нападах включаючи тоніко-клонічні напади а також напади пов&rsquo язані із синдромом Леннокса-Гасто).

Епілепсія у дітей віком від 2 до 12 років (як додаткова терапія при парціальних та генералізованих нападах включаючи тоніко-клонічні напади а також напади пов&rsquo язані з синдромом Леннокса-Гасто).

Після досягнення контролю нападів прийом допоміжних препаратів можна припинити і продовжити монотерапію Епілепталом^® .

Монотерапія типових абсансів.

Біполярні розлади (дорослі): для  запобігання фазам емоційних порушень переважно попереджаючі депрессивні епізоди.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до компонентів препарату.

Спосіб застосування та дози.

Епілептал^® таблетки слід ковтати цілими не розжовуючи та не розламуючи.

Якщо призначена доза Епілепталу^® не відповідає кількості діючої речовини у таблетці необхідно призначити найменшу дозу яка відповідає цілій таблетці.

Епілепсія.

Монотерапія дорослих та дітей віком від 12 років (див. табл.1)

Початкова доза Епілепталу^® становить 25 мг 1 раз на добу протягом 2 тижнів потім приймають 50 мг/добу протягом наступних 2 тижнів у подальшому дозу підвищують на 50-100 мг кожні        1-2 тижні до досягнення оптимального ефекту. Звичайна підтримуюча доза становить                                              100-200 мг/добу за 1-2 прийоми. Для деяких пацієнтів може знадобитися доза 500 мг/добу.

Таблиця 1. Рекомендована схема лікування епілепсії для дорослих і дітей віком від 12 років.

Діти віком від 2 до12 років (див. табл.2)

Початкова доза Епілепталу^® для лікування типових абсансів становить 0 3 мг/кг маси тіла/добу за 1-2 прийоми протягом 2 тижнів потім приймають 0 6 мг/кг маси тіла/добу за 1-2 прийоми протягом наступних 2 тижнів. У подальшому дозу підвищують на 0 6 мг/кг маси тіла кожні             1-2 тижні до досягнення оптимального ефекту. Звичайна підтримуюча доза становить 1-10 мг/кг маси тіла /добу за   1-2 прийоми. Для деяких пацієнтів може знадобитися більша доза.

Через ризик виникнення висипань початкову дозу та темп подальшого підвищення дози не слід перевищувати.

Комбінована терапія

Дорослі та діти віком від12 років (див. табл. 1)

Для пацієнтів які приймають вальпроат (окремо або з іншими протиепілептичними препаратами) початкова доза Епілепталу^® становить 25 мг через день протягом 2 тижнів         потім &ndash по 25 мг кожен день протягом наступних 2 тижнів. Після цього дозу слід збільшувати (максимально на 25-50 мг/добу) кожні 1-2 тижні до досягнення оптимального терапевтичного ефекту. Звичайна підтримуюча доза становить 100-200 мг/добу за 1-2 прийоми.

Для пацієнтів які приймають інші протиепілептичні препарати або інші препарати-індуктори глюкуронізації ламотриджину у поєднанні з іншими протиепілептичними препаратами або без них (за винятком вальпроату натрію) початкова доза Епілепталу^® становить 50 мг 1 раз на добу протягом 2 тижнів у подальшому &ndash 100 мг/добу за 2 прийоми протягом 2 тижнів. Потім дозу необхідно збільшувати (максимально на 100 мг) кожні 1-2 тижні до досягнення оптимального терапевтичного ефекту. Звичайна підтримуюча доза становить 200-400 мг/добу за 2 прийоми. Для деяких пацієнтів може бути необхідною доза у 700 мг/добу.

Для пацієнтів які приймають інші препарати що суттєво не індукують або пригнічують глюкуронізацію ламотриджину (див. « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ) початкова доза Епілепталу^® становить 25 мг 1 раз на добу протягом   2 тижнів у подальшому &ndash 50 мг 1 раз на добу протягом наступних 2 тижнів. Після цього дозу необхідно збільшувати (максимально на 50-100 мг/добу) кожні 1-2 тижні до досягнення оптимального терапевтичного ефекту. Звичайна підтримуюча доза становить 100-200 мг/добу за 1-2 прийоми.

Пацієнтам які приймають протиеліптичні препарати взаємодія яких з ламотриджином невідома рекомендується застосовувати таку схему лікування як і для пацієнтів які застосовують ламотриджин з вальпроатом.

У зв&rsquo язку з ризиком виникнення висипань початкову дозу та темп подальшого збільшення дози не можна перевищувати.

Діти віком від 2 до 12 років (див. табл.2)

Дітям які отримують вальпроат натрію у поєднанні з іншими протиепілептичними препаратами або без них початкова доза Епілепталу^® становить 0 15 мг/кг маси тіла на добу за 1 прийом протягом 2 тижнів потім &ndash 0 3 мг/кг маси тіла на добу за 1 прийом протягом наступних 2 тижнів. Далі дозу необхідно збільшувати (максимально на 0 3 мг/кг маси тіла) кожні 1-2 тижні до досягнення оптимального терапевтичного ефекту. Підтримуюча доза становить 1-5 мг/кг маси тіла за 1-2 прийоми (максимальна &ndash 200 мг/добу).

Для дітей які приймають інші протиепілептичні препарати або інші препарати-індуктори глюкуронізації ламотриджину у поєднанні з іншими протиепілептичними препаратами або без них (за винятком вальпроату натрію) початкова доза Епілепталу^® становить 0 6 мг/кг маси тіла на добу за 2 прийоми протягом 2 тижнів потім &ndash 1 2 мг/кг маси тіла на добу протягом наступних 2 тижнів. Далі дозу слід збільшувати (максимально на 1 2 мг/кг маси тіла) кожні 1-2 тижні до досягнення  оптимального терапевтичного ефекту. Середня підтримуюча доза становить                        5-15 мг/кг маси тіла на добу за 2 прийоми (максимально 400 мг/добу).

Для дітей які приймають інші препарати що суттєво не індукують або пригнічують глюкуронізацію ламотриджину (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ) початкова доза Епілепталу^® становить 0 3 мг/кг маси тіла на добу за 1-2 прийоми протягом 2 тижнів у подальшому &ndash 0 6 мг/кг маси тіла на добу за 1-2 прийоми протягом наступних 2 тижнів. Після цього дозу необхідно збільшувати (максимально на 0 6 мг/кг маси тіла) кожні 1-2 тижні до досягнення оптимального терапевтичного ефекту. Звичайна підтримуюча доза становить 1-10 мг/кг маси тіла на добу за 1-2 прийоми. Максимальна доза &ndash 200 мг/добу.

Для правильного розрахунку підтримуючої дози слід контролювати масу тіла дитини.

Дітям які приймають протиеліптичні препарати взаємодія яких з ламотриджином невідома рекомендується застосовувати таку саму схему лікування як і для пацієнтів котрі приймають ламотриджин з вальпроатом.

Таблиця 2. Рекомендована схема лікування епілепсії у дітей віком від 2 до 12 років (загальна добова доза в мг/кг маси тіла)

Через ризик виникнення висипань початкову дозу та темп подальшого підвищення дози не слід перевищувати.

Слід мати на увазі що враховуючи відсутності таблеток Епілептал^® у дозі 2 мг правильно розпочати лікування дітям з масою тіла менше 17 кг неможливо.

Загальні рекомендації для лікування епілепсії

У разі припинення приймання супутніх протиепілептичних препаратів для досягнення монотерапії ламотриджином або у разі додаткового призначення інших протиепілептичних препаратів під час лікування ламотриджином слід зважити на вплив що може виникнути при цьому на фармакокінетику ламотриджину.

Біполярні розлади

Дорослі. Через ризик виникнення висипань початкову дозу та темп подальшого підвищення дози не слід перевищувати.

Епілептал^® рекомендується приймати пацієнтам із біполярними розладами з підвищеним ризиком депресивних епізодів у майбутньому.

Слід дотримуватися наведеного нижче перехідного режиму застосування. Цей режим включає підвищення дози ламотриджину до досягнення підтримуючої стабілізаційної дози протягом                6 тижнів (див. табл. 3) після чого прийом інших психотропних та/або протиепілептичних препаратів може бути припинений у разі клінічної доцільності (див. табл. 4).

Слід розглянути необхідність додаткової терапії з метою попередження маніакальних епізодів оскільки еффективність застосування Епілепталу^® при маніакальному синдромі достеменно не встановлена.

Таблиця 3. Рекомендована схема збільшення дози ламотриджину для досягнення підтримуючої стабілізаційної добової дози при лікуванні дорослих з біполярними розладами

Примітка. Пацієнтам які приймають протиепілептичні препарати з невідомим впливом на фармакокінетику ламотриджину слід застосовувати схему нарощування дози яка рекомендується для супутнього застосування вальпроату.

*Стабілізаційну дозу можна змінювати залежно від клінічної відповіді.

Схема досягнення підтримуючої стабілізаційної добової дози (стабілізаційна доза може змінюватися залежно від клінічної відповіді).

а) Додаткова терапія з інгібіторами  глюкуронізації ламотриджину наприклад з  вальпроатом.

Початкова доза &ndash 25 мг через день протягом 2 тижнів потім 25 мг 1 раз на добу наступні 2 тижні. Дозу необхідно збільшити до 50 мг на добу (за 1-2 прийоми) на 5-й тиждень. Звичайною дозою для досягнення оптимальної відповіді є  100  мг  на  добу  (за  1-2  прийоми). Однак дозу можна збільшити до максимальної 200 мг/добу залежно від клінічної відповіді.

б) Додаткова терапія з індукторами глюкуронізації ламотриджину у пацієнтів які не приймають інгібітори такі як вальпроат. Цю схему лікування слід застосовувати з фенітоїном карбамазепіном фенобарбіталом примідоном або з іншими індукторами глюкуронізації ламотриджину.

Початкова доза &ndash 50 мг 1 раз на добу протягом 2 тижнів потім 100 мг/добу (розподілена на                  2 прийоми) наступні 2 тижні. Дозу слід збільшити  до  200  мг/добу  (за  2  прийоми)  на                            5-й  тиждень.  Дозу  можна  збільшити до 300 мг/добу на 6-й тиждень однак звичайною дозою для досягнення оптимальної відповіді є 400 мг/добу (за 2  прийоми) що може бути призначена з 7-го тижня.

в) Монотерапія ламотриджином або додаткова терапія у пацієнтів які застосовують інші препарати що суттєво не індукують або пригнічують глюкуронізацію ламотриджину          (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ).

Початковою дозою для цих пацієнтів є 25 мг 1 раз на добу протягом 2 тижнів потім 50 мг/добу (за 1-2 прийоми) наступні 2 тижні. Дозу слід збільшити до 100 мг/добу на 5-й тиждень. Звичайною дозою для досягнення оптимальної відповіді є 200 мг/добу (за 1-2 прийоми) однак під час клінічних досліджень застосовувались дози 100-400 мг. Після досягнення необхідної підтримуючої стабілізаційної дози прийом інших психотропних препаратів може бути припинено згідно з наведеною нижче схемою (див. табл. 4).

Таблиця 4. Підтримуюча стабілізаційна доза при біполярних розладах з подальшим припиненням прийому  супутніх психотропних або протиепілептичних засобів

*Дозу можна збільшити при необхідності до 400 мг/добу.

Пацієнтам які приймають протиепілептичні препарати з невідомим впливом на фармакокінетику ламотриджину слід застосовувати режим лікування при якому зберігається існуюча доза Епілепталу^® і її корекція проводиться на основі клінічного стану.

^аНеобхідну стабілізаційну дозу ламотриджину потрібно подвоїти і зберігати на цьому рівні після припинення прийому вальпроату.

^бДозу ламотриджину потрібно поступово зменшувати протягом 3 тижнів після припинення прийому препаратів що індукують глюкуронізацію

^в Потрібно зберігати дозу досягнуту після режиму її підвищення.

Схема зміни добового дозування Епілепталу^® для пацієнтів з біполярними розладами при додатковому призначенні інших препаратів.

Клінічного досвіду зміни дозування ламотриджину у разі призначення інших препаратів немає але базуючись на даних щодо взаємодії лікарських засобів можна рекомендувати нижченаведену схему (табл. 5).

Таблиця 5. Схема зміни добового дозування ламотриджину для пацієнтів з біполярними розладами при додатковому призначенні інших препаратів

Примітка. Пацієнтам які приймають протиепілептичні препарати з невідомим впливом на фармакокінетику ламотриджину слід застосовувати схему збільшення дози яка рекомендується для супутнього застосування вальпроату.

Припинення прийому ламотриджину пацієнтам з біполярними розладами

Не відзначалось підвищення частоти ступеня тяжкості або типу побічних реакцій після раптової відміни препарату порівняно з плацебо. Тому припиняти прийом препарату можна одразу без поступового зменшення дози.

Повторний початок лікування

Коли пацієнту який припинив лікування призначають повторно лікування Епілепталом^® потрібно чітко встановити необхідність збільшення підтримуючої дози тому що існує ризик виникнення висипань через високу початкову дозу та перевищення рекомендованої схеми підвищення дози ламотриджину. Чим більший інтервал між часом прийому попередньої дози тим більше уваги треба приділити режиму збільшення дози до рівня підтримуючої дози. Якщо інтервал після припинення прийому ламотриджину перевищив у 5 разів час напіввиведення дозу ламотриджину збільшують до підтримуючої дози відповідно до існуючої схеми.

Не рекомендується повторно розпочинати лікування ламотриджином якщо лікування було припинено у зв&rsquo язку з появою висипань внаслідок попереднього лікування ламотриджином. У такому випадку при вирішенні питання щодо повторного призначення препарату необхідно зважити очікувану користь від лікування та можливий ризик.

Загальні рекомендації з дозування для особливих  груп пацієнтів

Жінки які приймають гормональні контрацептиви

а) Початок лікування ламотриджином у пацієнток які вже приймають гормональні контрацептиви.

Хоча пероральні контрацептиви збільшують кліренс ламотриджину вносити корективи у схему збільшення дози ламотриджину у разі прийому лише  гормональних контрацептивів необхідності немає. Дозу збільшують за рекомендованою схемою у випадках коли ламотриджин додається до вальпроату (інгібітора глюкуронізації ламотриджину) або до індуктора глюкуронізації ламотриджину або ламотриджин додається при відсутності вальпроату або індуктора глюкуронізації ламотриджину (див. табл.1 та табл. 3).

б) Початок курсу лікування гормональними контрацептивами у пацієнток які вже приймають підтримуючі дози ламотриджину і не приймають індуктори глюкуронізації ламотриджину.

Підтримуючу дозу ламотриджину у більшості випадків треба буде збільшити у два рази. Рекомендується щоб від початку лікування гормональними контрацептивами дозу ламотриджину збільшувати від 50 до 100 мг/добу кожного тижня  відповідно до індивідуальної клінічної відповіді на лікування. Збільшення дози не має перевищувати зазначений рівень якщо тільки згідно з клінічною відповіддю таке збільшення дози не буде необхідним.

в) Припинення курсу лікування гормональними контрацептивами у пацієнток які вже приймають підтримуючі дози ламотриджину і не приймають індуктори глюкуронізації ламотриджину.

Підтримуючу дозу ламотриджину у більшості випадків треба буде зменшити до 50 %.  Рекомендується добову дозу ламотриджину зменшувати поступово від 50 до 100 мг кожного тижня (не більше 25 % загальної дози за тиждень) протягом 3 тижнів якщо відповідно до індивідуальної клінічної відповіді лікування не буде призначене по іншому.

Застосування разом з атазанавіром/ритонавіром. Хоча застосування атазанавіру/ритонавіру зменшує концентрацію ламотриджину у плазмі крові змінювати рекомендовані схеми збільшення дозування Епілепталу^® базуючись на застосуванні атазанавіру/ритонавіру не потрібно. Збільшення дози препарату має базуватися на рекомендаціях залежно від схем застосування Епілепталу^® : або Епілептал^® додається до вальпроату (інгібітору глюкуронізації ламотриджину) або до індуктора глюкуронізації ламотриджину або Епілептал^® додається у разі відсутності вальпроату або індуктора глюкуронізації ламотриджину.

У пацієнтів які вже застосовують підтримуючі дози Епілепталу^® та не застосовують індуктори глюкуронізації дозу Епілепталу^® можна збільшувати якщо додається лікування атазанавіром/ритонавіром або зменшувати якщо лікування атазанавіром/ритонавіром припиняється.

Хворі літнього віку (від 65 років). Змінювати дозу не потрібно. Фармакокінетика ламотриджину у цій віковій групі не відрізняється від такої у пацієнтів молодшого віку.

Печінкова недостатність. Початкову дозу збільшення дози та підтримуючу дозу необхідно зменшити загалом на 50 % у пацієнтів з помірною (шкала Чайлда-П&rsquo ю ступінь В) та на 75 % &ndash         з тяжкою (шкала Чайлда-П&rsquo ю ступінь С) печінковою недостатністю. Збільшення дози та підтримуюча доза коригуються згідно з клінічним ефектом.

Ниркова недостатність При призначенні хворим із нирковою недостатністю слід дотримуватися обережності. При лікуванні хворих із термінальною стадією ниркової недостатності початкова доза ламотриджину базується на індивідуальній схемі протиепілептичного лікування при лікуванні хворих зі значною нирковою недостатністю слід зменшувати підтримуючу дозу ламотриджину.

Побічні реакції.

З боку шкіри та підшкірних тканин: шкірні висипання. Шкірні висипання мали макуло-папульозний характер частіше виникали протягом 8 тижнів від початку лікування та зникали після припинення прийому ламотриджину. Повідомлялося про виникнення тяжких життєвонебезпечних шкірних реакцій включаючи синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла). Хоча більшість пацієнтів одужали після припинення прийому препарату у деяких з них залишилися необоротні рубці у поодиноких випадках ці симптоми призводили до летального кінця. Загальний ризик виникнення шкірних висипань очевидно тісно пов`язаний з високими початковими дозами ламотриджину та перевищенням рекомендованої схеми збільшення доз при терапії ламотриджином а також із супутнім застосуванням вальпроату. Також повідомлялося що шкірні висипання є частиною синдрому гіперчутливості який супроводжується різноманітними системними симптомами (див. « З боку імунної системи» ).

З боку крові та лімфатичної системи: гематологічні відхилення (що включають нейтропенію лейкопенію анемію тромбоцитопенію панцитопенію апластичну анемію та агранулоцитоз) лімфаденопатія. Гематологічні відхилення можуть бути як пов&rsquo язані так і не пов&rsquo язані із синдромом гіперчутливості.