Детальніше

Енап HL 10 мг/12,5 мг таблетки №20

Обліковий номер: 327740

Товару немає в наявності

Короткий огляд

KRKA (Словения)

Виробник: KRKA (Словенія)

№ Реєстраційного посвідчення : UA/2872/01/02

Назва російською: Энап® - hl таблетки по 10 мг/12,5 мг №20 (10х2)

Мiжнародна назва : Гідрохлоротіазид+еналаприл

Форма выпуску: Таблетки

Дiюча речовина : Гидрохлоротиазид

Температура зберiгання : Не вище +25

Фрамацевтична форма : Таблетки

Опис

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

Енап - НL

Енап - Н

- HL)

(Enap - H)

Склад:

діючі речовини: 1 таблетка містить еналаприлу малеату 10 мг і гідрохлоротіазиду 12 5 мг або еналаприлу малеату 10 мг і гідрохлоротіазиду 25 мг

допоміжні речовини- Н.

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості:

Енап- HL: круглі плоскі таблетки білого кольору з насічкою з одного боку зі скошеними краями.

Енап- H: круглі плоскі таблетки жовтого кольору з насічкою з одного боку зі скошеними краями.

Фармакотерапевтична група. Комбіновані препарати інгібіторів АПФ. Еналаприл і діуретики. Код АТХ С09В А02.

Фармакодинаміка.

Препарат є комбінацією інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту (еналаприлу малеат) і діуретика (гідрохлоротіазид).

Фармакокінетика.

Еналаприлу малеат

Гідрохлоротіазид

Еналаприл/гідрохлоротіазид

Одночасне багатократне застосування еналаприлу і гідрохлоротіазиду незначною мірою впливає або взагалі не має впливу на біодоступність цих препаратів. Комбінована таблетка є біоеквівалентною до окремих її компонентів що застосовуються одночасно.

Клінічні характеристики.

Показання.

Артеріальна гіпертензія у пацієнтів яким показана комбінована терапія.

Протипоказання.

-Підвищена чутливість до еналаприлу та до інших інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) гідрохлоротіазиду та до інших похідних сульфонамідів або до інших компонентів препаратів Енап- H або Енап- HL.

-

-Спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк.

-Пацієнти з тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв або рівень креатиніну у сироватці крові перевищує 265 мкмоль/л (3 мг/100 мл).

-Стеноз ниркової артерії.

-Протипоказано під час проведення гемодіалізу.

-Клінічний стан після трансплантації нирки.

-Тяжкі порушення функції печінки.

-Анурія первинний гіперальдостеронізм.

-Резистентна до лікування гіпокаліємія чи гіперкаліємія.

-Рефрактерна гіпонатріємія.

-Симптомна гіперурикемія (подагра).

-

-2).

Еналприлу малеат та гідрохлоротіазид

Інші антигіпертензивні препарати.

Супутнє застосування бета-блокаторів метилдопи блокаторів кальцієвих каналів може підвищувати гіпотензивний ефект препарату. Одночасне застосування нітрогліцерину та інших нітратів або вазодилататорів може додатково знизити артеріальний тиск.

Гангліоблокатори або адреноблокатори поєднані з еналаприлом слід вводити тільки під ретельним спостереженням за станом пацієнта.

Препарати літію

Діуретики або інгібітори АПФ знижують нирковий кліренс літію і значно підвищують ризик інтоксикації літієм тому одночасне застосування не рекомендується.

можуть послаблювати антигіпертензивні ефекти інгібіторів АПФ ефекти діуретиків та або інших антигіпертензивних препаратів. У деяких пацієнтів із порушенням функції нирок (наприклад пацієнти літнього віку або пацієнти з дегідратацією включаючи тих хто отримує лікування діуретиками) які застосовують НПЗП включаючи інгібітори ЦОГ-2 одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ та інгібіторів АПФ спричиняє адитивний ефект на підвищення калію в сироватці крові та подальшого погіршення функції нирок включаючи можливу гостру ниркову недостатність. Такі ефекти як правило оборотні. Тому таку комбінацію слід вводити з обережністю пацієнтам з порушеннями функції нирок. Пацієнти повинні споживати достатню кількість рідини та знаходитись під ретельним контролем функції нирок на початку супутньої терапії та періодично протягом такого лікування.

Еналаприл

Калійзберігаючі діуретики і калієві добавки.

Особливості застосування).

Діуретики (тіазид або петльові діуретики).

Трициклічні антидепресанти/антипсихотичні засоби/наркотики.

Одночасне застосування анестетиків трициклічних антидепресантів і антипсихотичних засобів з інгібіторами АПФ може призвести до подальшого зниження артеріального тиску.

Препарати золота.

Симпатоміметики.

Симпатоміметики можуть зменшити антигіпертензивний ефект інгібіторів АПФ.

Алкоголь

Алкоголь підсилює гіпотензивний ефект інгібіторів АПФ.

Антидіабетичні препарати.

Епідеміологічні дослідження вказують на те що супутнє застосування інгібіторів АПФ та антидіабетичних засобів (інсуліни пероральні гіпоглікемічні засоби) може підвищити ефект зниження глюкози у крові з ризиком гіпоглікемії. Такий ефект імовірно матиме місце протягом перших тижнів супутнього лікування та у пацієнтів з порушенням функції нирок.

Ацетилсаліцилова кислота тромболітики бета-блокатори.

Еналаприл можна з обережністю застосовувати разом з ацетилсаліциловою кислотою (коли її застосовують як тромболітичний засіб) тромболітичними засобами і бета-блокаторами.

Супутня терапія інгібітором АПФ та антагоністом рецепторів ангіотензину.

Повідомлялося що у пацієнтів з підтвердженою атеросклеротичною хворобою серцевою недостатністю або з цукровим діабетом з ураженням кінцевого органа супутня терапія інгібітором АПФ та антагоністом рецепторів ангіотензину асоціюється з вищою частотою появи артеріальної гіпотензії синкопе гіперкаліємії та погіршення функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність) порівняно з такою при застосуванні тільки препарату ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Подвійна блокада (наприклад комбінуванням інгібітору АПФ з антагоністом рецепторів ангіотензину ІІ) повинна обмежуватись індивідуально визначеними випадками та супроводжуватися ретельним моніторингом функції нирок рівнів калію та артеріального тиску.

Гідрохлоротіазид

Наступні лікарські засоби можуть взаємодіяти з тіазидними діуретиками при їх одночасному застосуванні:

Недеполяризуючі міорелаксанти (наприклад тубокурарин).

Можливе посилення чутливості до дії міорелаксантів.

Алкоголь барбітурати наркотичні анальгетики.

Може відбуватися потенціювання ортостатичної гіпотензії.

Антидіабетичні препарати (пероральні антидіабетичні засоби та інсулін).

На тлі лікуванні тіазидами можливе зниження глюкозо толерантності. Може винукнити потреба в зміні дозування. Метформін слід застосовувати з обережністю через ризик виникнення лактат-ацидозу внаслідок можливої ниркової недостатності пов' язаної з прийомом гідрохлоротіазиду.

Холестирамін та смоли колестиполу.

Аніонно-обмінні смоли можуть зменшити всмоктування гідрохлоротіазиду. Однократні дози холестираміну або смол колестиполу знижують всмоктування гідрохлоротіазиду зі шлунково-кишкового тракту відповідно на 85 % та 43 %.

Подовження інтервалу QT (наприклад прокаїнамід аміодарон соталол).

Серцеві глікозиди.

Гіпокаліємія може підвищити чутливість або збільшити клінічну відповідь серця на токсичність дигіталісу (наприклад підвищена шлуночкова збудливість).

Амфотерицин В (парентерально) кортикостероїди адренокортикотропний гормон стимулюючі проносні засоби або гліциризин (виявлений у лакриці).

Гідрохлоротіазид може посилювати порушення електролітного балансу переважно гіпокаліємію.

Калійуретичні діуретики (наприклад фуросемід) карбеноксолон або зловживання проносними засобами.
Гідрохлоротіазид може cпричинити підвищення втрати калію і/або магнію.

Пресорні аміни (наприклад адреналін).

Тіазиди можуть знизити реакцію у відповідь на пресорні аміни але недостатньо для того щоб виключати супутній прийом.

Цитотоксичні препарати (наприклад циклофосфамід метотрексат).

Тіазиди включаючи гідрохлоротіазид можуть знижувати виведення цитотоксичних лікарських засобів нирками та посилити їх мієлосупресивний ефект.

Інгібітори простагландин-синтази.

У деяких пацієнтів їх застосування може зменшувати діуретичні натрійуретичні та антигіпертензивні ефекти діуретиків.

Лікарські засоби що застосовуються для лікування подагри (пробенецид сульфінпіразон та алопуринол).

Може знадобитися корекція доз лікарських засобів що сприяють виведенню сечової кислоти оскільки гідрохлоротіазид може підвищувати концентрацію сечової кислоти в сироватці крові. Може виникнути необхідність у збільшенні дози пробенециду або сульфінпіразону. Одночасний прийом тіазидів може підвищувати частоту виникнення випадків гіперчутливості до алопуринолу.

Саліцилати.

У разі прийому високих доз саліцилатів гідрохлоротіазид може посилювати їх токсичну дію на центральну нервову систему.

Метилдопа.

Є окремі повідомлення про виникнення гемолітичної анемії при одночасному застосуванні гідрохлоротіазиду і метилдопи.

Циклоспорин.

При одночасному застосуванні циклоспорину може посилюватись гіперурикемія та зростати ризик ускладнень на зразок подагри.

Антихолінергічні засоби (наприклад атропін біпериден).

Збільшують біодоступність тіазидних діуретиків внаслідок зниження моторики шлунково-кишкового тракту і швидкості випорожнення шлунка.

Алкоголь (етанол) барбітурати наркотичні засоби або антидепресанти.

Можуть призводити до посилення ортостатичної гіпотензії.

Інші гіпотензивні засоби.

Адитивний ефект.

Глікозиди наперстянки.

Гіпокаліємія або гіпомагніємія індукована прийомом тіазидів може призвести до розвитку серцевої аритмії спричиненої глікозидами наперстянки.

Лікарські препарати на які впливає зміна вмісту калію в сироватці крові.

антиаритмічні препарати класу Ia (наприклад хінідин гідрохінідин дизопірамід)

антиаритмічні препарати класу III (наприклад аміодарон соталол дофетилід ібутилід)

деякі антипсихотичні засоби (наприклад тіоридазин хлорпромазин левомепромазин

трифлупіразин ціамемазин сульпірид сультоприд амісульприд тіаприд пімозид галоперидол дроперидол)

інші препарати (наприклад бепридил цизаприд дифеманіл еритроміцин для внутрішньовенного введення галофантрин мізоластин пентамідин терфенадин вінкаміцин для внутрішньовенного введення).

Солі кальцію.

Тіазидні діуретики можуть збільшувати вміст кальцію у сироватці крові внаслідок зниження його виведення. При необхідності призначення препаратів кальцію дозу слід підбирати під контролем вмісту кальцію в сироватці крові.

Вплив на результати лабораторних досліджень.

Завдяки впливу на метаболізм кальцію тіазиди можуть впливати на результати оцінки функції паращитовидних залоз (див. розділ

Карбамазепін.

Йодовмісні контрастні засоби.

У випадку індукованої діуретиками дегідратації підвищується ризик розвитку гострої ниркової недостатності переважно при застосуванні високих доз контрастних засобів. Пацієнтам потребують регідратації до введення йодовмісних препаратів.

При одночасному застосуванні НПЗЗ можуть послаблювати антигіпертензивний ефект гідрохлоротіазиду та посилювати вплив гідрохлоротіазиду на рівень калію в сироватці крові.

Бета-блокатори та діазоксид.

Одночасне застосування тіазидних діуретиків у тому числі гідрохлоротіазиду з бета-блокаторами може підвищувати ризик гіперглікемії. Тіазидні діуретики включаючи гідрохлоротіазид можуть посилювати гіперглікемічний ефект діазоксиду.

Амантадин.

Тіазиди тому числі гідрохлоротіазид можуть збільшувати ризик побічних ефектів спричинених амантадином.

Еналаприл та гідрохлоротіазид

Артеріальна гіпотензія та дисбаланс електролітів.

Симптоматичну артеріальну гіпотензію рідко спостерігають у пацієнтів із неускладненою артеріальною гіпертензією. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією які отримують Енап- H або Енап

Пацієнтів слід обстежувати стосовно клінічних ознак водного та електролітного дисбалансу таких як дегідратація гіпонатріємія гіпохлоремічний алкалоз що може індукувати печінкову енцефалопатію або печінкову кому гіпомагніємія або гіпокаліємія що можуть виникати внаслідок діареї або блювання. У таких пацієнтів слід періодично перевіряти рівні електролітів у сироватці крові.

Особливо уважним повинен бути підхід до лікування пацієнтів з ішемічною хворобою серця або цереброваскулярними захворюваннями оскільки надмірне зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда або інсульту.

У деяких пацієнтів із серцевою недостатністю і нормальним або зниженим артеріальним тиском препарат може додатково зменшити рівень артеріального тиску. Таку реакцію на прийом препарату можна очікувати і її не слід розцінювати як підставу для припинення лікування. У тих випадках коли артеріальна гіпотензія стає резистентною до лікування слід знизити дозу та/або припинити лікування діуретиком та або препаратом Енап- H або Енап- HL.

Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (RAAS).

2

Порушення функції нирок.

У деяких пацієнтів з артеріальною гіпертензією без раніше існуючої ниркової недостатності при прийомі еналаприлу разом з діуретиком спостерігається підвищення сечовини і креатиніну у сироватці крові. Можуть знадобитися зменшення дози еналаприлу та/або припинення прийому діуретиків. У такому разі необхідно враховувати можливість існування стенозу ниркових артерій.

Гіперкаліємія.

Комбінація еналаприлу та діуретика в низьких дозах може спричинити виникнення гіперкаліємії.

Літій

Супутній прийом еналаприлу та літію зазвичай не рекомендується.

Пацієнти літнього віку.

Ефективність і переносимість еналаприлу малеату і гідрохлоротіазиду що застосовуються одночасно подібні як у пацієнтів літнього віку так і у молодших дорослих пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

Застосування дітям.

Безпека та ефективність застосування препарату дітям не встановлені.

Еналаприл.

Аортальний або мітральний стеноз/гіпертрофічна кардіоміопатія

Як і всі вазодилататори інгібітори АПФ слід призначати з обережністю пацієнтам з обструкцією вихідного отвору лівого шлуночка та обструкцією шляху відтоку їхнього прийому слід уникати у разі кардіогенного шоку та гемодинамічно значної обструкції.

Реноваскулярна гіпертензія.

У пацієнтів із двобічним стенозом ниркових артерій або зі стенозом аорти єдиної здорової нирки які приймають АПФ інгібітори існує підвищений ризик розвитку артеріальної гіпотензії. Навіть при слабких змінах креатиніну сироватки крові може погіршитися функція нирок. У цих пацієнтів лікування слід розпочинати під суворим медичним контролем з низьких доз і при ретельному коригуванні доз та контролі функції нирок.

Пацієнти які перебувають на гемодіалізі.

У пацієнтів які перебувають на діалізі з використанням мембран із високою проникністю (наприклад AN 69) і супутнім лікуванням інгібіторами АПФ у деяких випадках розвивалися Анафілактоїдні реакції. Тому для таких пацієнтів рекомендується застосування діалізних мембран іншого типу або антигіпертензивних засобів іншої групи.

Пересадка нирок.

Досвід застосування препарату Енап- H або Енап- HL пацієнтам із нещодавно перенесеною пересадкою нирки відсутній. Тому лікування препаратом для них не рекомендується.

Порушення функції печінки.

Нейтропенія/агранулоцитоз.

Були повідомлення про нейтропенію/агранулоцитоз тромбоцитопенію та анемію у пацієнтів які отримують терапію інгібіторами АПФ. Нейтропенія рідко виникає у пацієнтів із нормальною функцією нирок і без особливих факторів ризику. Еналаприл слід дуже обережно застосовувати пацієнтам із колагенозом при імунонодепресивній терапії при лікуванні алопуринолом або прокаїнамідом або при комбінації вищевказаних факторів ризику особливо якщо раніше встановлено порушення функції нирок. У деяких з таких пацієнтів розвиваються тяжкі інфекції які іноді не реагують на інтенсивну терапію антибіотиками.

При застосуванні еналаприлу цим пацієнтам рекомендується періодичний моніторинг лейкоцитів а пацієнта слід попередити щодо інформування лікаря про будь-які ознаки інфекції.

Гіперкаліємія.

Гіпоглікемія.

Пацієнтам хворим на цукровий діабет які приймають пероральні антидіабетичні препарати або інсулін необхідний ретельний глікемічний контроль особливо у перший місяць лікування інгібіторами АПФ.

Підвищена чутливість/ангіоневротичний набряк.

У пацієнтів яких лікували інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту включаючи Енап- Н або Енап- Н або Енап- HL необхідно негайно припинити і встановити постійне спостереження за пацієнтом щоб упевнитися у повному зникненні симптомів. Навіть якщо відзначається лише набряк язика при відсутності дихального дистресу пацієнту може знадобитися тривале спостереження оскільки лікування антигістамінними і кортикостероїдними агентами може бути недостатнім.

Дуже рідко повідомлялося про летальний ангіоневротичний набряк гортані або язика. При виникненні набряку язика голосової щілини або гортані імовірне виникнення обструкції дихальних шляхів особливо у пацієнтів які перенесли операцію на органах дихання. У цих випадках необхідне застосування невідкладної терапії яка може включати підшкірне введення розчину адреналіну 1:1000 (0 3-0 5 мл) та/або заходи для забезпечення Вільної прохідності дихальних шляхів.

У представників негроїдної раси які застосовували інгібітори АПФ частіше виникав ангіоневротичний набряк порівняно з пацієнтами інших рас.

Анафілактоїдні реакції при десенсибілізуючій терапії.

Зрідка у пацієнтів які отримували інгібітори АПФ під час проведення десенсибілізації алергеном з отрути перетинчастокрилих розвивалися анафілактоїдні реакції що могли бути загрозливими до життя пацієнтів. Подібних реакцій можна уникнути якщо до початку гіпосенсенсибілізації тимчасово припинити прийом інгібітора АПФ.

Анафілактоїдні реакції при аферезі Ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ).

Рідко при аферезі ЛПНЩ

Кашель.

Хірургічні операції/анестезія.

Расовий фактор.

Як повідомлялося для інших інгібіторів АПФ еналаприл може менш ефективно знижувати артеріальний тиск у пацієнтів негроїдної раси з гіпертензією ніж у пацієнтів іншої раси що можливо пояснюється низьким рівнем реніну у крові цих пацієнтів.

Гідрохлоротіазид

Порушення функції нирок.

Тіазиди можуть виявитися недостатньо ефективними діуретиками для лікування пацієнтів з порушенням функції нирок а також коли рівень кліренсу креатиніну 30 мл/хв і нижче (тобто при помірній або вираженій нирковій недостатності).

Таблетки Енап- H або Енап

Порушення функції печінки.

Тіазиди слід з обережністю застосовувати пацієнтам з порушеннями функції печінки або прогресуючим захворюванням печінки оскільки навіть при незначних відхиленнях рідинного та електролітного балансу може виникнути печінкова кома.

Метаболічні та ендокринні ефекти.

Тіазиди можуть знижувати рівні натрію магнію та калію у сироватці крові.

Підвищення рівнів холестерину та тригліцеридів може асоціюватися з терапією тіазидними діуретиками однак протягом застосування малих доз (12 5 мг) повідомлялося про мінімальний ефект або про його відсутність.

Тіазиди можуть зменшити виведення кальцію з сечею та спричинити періодичне незначне підвищення кальцію у сироватці крові. Виражена гіперкальціємія може бути проявом прихованого гіперпаратиреоїдизму. Застосування тіазидів слід припинити перед проведенням тестів щодо функції щитовидної залози.

Терапія тіазидними діуретиками може спричиняти гіперурикемію та/або загострення подагри у деяких пацієнтів. Однак еналаприл може підвищувати рівень сечової кислоти у сечі та таким чином може послабити гіперурикемічний ефект гідрохлоротіазиду.

Хоча немає наявних даних з контрольованих клінічних досліджень для пацієнтів які отримують Енап- H або Енап- HL їм як для пацієнтів які отримують діуретичну терапію слід регулярно вимірювати рівні електролітів у сироватці крові через відповідні інтервали часу.

Тіазиди (включаючи гідрохлоротіазид) можуть спричиняти дисбаланс рідини та електролітів (гіпокаліємія гіпонатріємія і гіпохлоремічний алкалоз). Небезпечними ознаками порушення водно-електролітного балансу є ксеростомія спрага слабкість л

Відгуки

Напишіть власний відгук

Ви переглядаєте: Енап HL 10 мг/12,5 мг таблетки №20

Як зробити замовлення

ЯК ЗРОБИТИ ЗАМОВЛЕННЯ?

Увага! Перед лікуванням і замовленням ліків зверніться до свого лікаря. Самолікування небезпечно для здоров'я. Перед вживанням ліків уважно вивчайте інструкції.

-          Що б знайти препарат досить ввести в рядку пошуку назву товару або перші 3-4 літери назви товару.

-          Виберіть аптеку на якій вам зручно забрати замовлення і натисніть на кнопку «Резервувати».

-          Після наповнення кошика потрібними товарами, натисніть на кнопку «Замовити».

-          Для завершення замовлення необхідно заповнити невелику форму.

-          Після заповнення обов'язкових пунктів, натисніть кнопку «Зробити замовлення».

-          Чекайте Sms - повідомлення з номером електронного чека або дзвінка від оператора.

Доставка

При замовленні товарів в «1 Соціальній Аптеці» на всі товари діють умови самовивозу.

Ви можете зв'язатися з нашими операторами по телефону: 0-800-21-81-70

Замовлення обробляються щодня з 8:00 до 20:00 понеділок - п’ятниця, 8:00 до 18:00 субота - неділя. Обробка замовлень, оформлених у вихідні та святкові дні, проводиться в перший робочий день.

Ви можете замовити у нас товари і потім отримати їх в найближчій аптеці. Для отримання товару Вам необхідно повідомити нашому співробітнику номер замовлення, прізвище та ім'я замовника.

Рецептурні товари відпускаються тільки за рецептами лікарів.

Після оформлення замовлення, на вказану вами електронну адресу буде надіслано повідомлення про прийняття замовлення в обробку.

Для уточнення термінів виконання замовлень Ви можете зв'язатися з нашими операторами по телефону: 0-800-21-81-70. Підтримка зв'язку здійснюється згідно графіку роботи гарячої лінії.

 

Оплата

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України № 723 від 31.10.2011 року кур'єрська доставка лікарських препаратів скасована. При оформленні замовлень препаратів через інтернет дозволяється їх відпуск безпосередньо в аптечних установах.

Оплата замовлень в нашій аптеці здійснюється готівковим способом при отриманні замовлення в найближчій аптеці та у безготівковій формі. При отриманні товару переконайтеся у відповідності товару вашому замовленню.

Енап HL 10 мг/12,5 мг таблетки №20

Обліковий номер : 327740

Товару немає в наявності
KRKA (Словения)

Виробник : KRKA (Словенія)

№ Реєстраційного посвідчення : UA/2872/01/02

Назва російською : Энап® - hl таблетки по 10 мг/12,5 мг №20 (10х2)

Мiжнародна назва : Гідрохлоротіазид+еналаприл

Форма выпуску : Таблетки

Дiюча речовина : Гидрохлоротиазид

Температура зберiгання : Не вище +25

Фрамацевтична форма : Таблетки