Діован 80 мг таблетки №14

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ДІОВАН^®

(DIOVAN^® )

Склад:

діюча речовина: valsartan

1 таблетка містить 40 мг 80 мг 160 мг або 320 мг валсартану

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна кросповідон кремнію діоксид колоїдний безводний магнію стеарат гіпромелоза титану діоксид (Е 171) макрогол 8000 заліза оксид червоний (Е 172) заліза оксид жовтий (Е 172) заліза оксид чорний (Е 172) лише для таблеток по 40 мг 160 мг і 320 мг заліза оксид коричневий (Е 172) лише для таблеток по 320 мг.

Лікарська форма. Таблетки вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

Діован^® 40 мг: жовті овальні таблетки вкриті плівковою оболонкою зі скошеними краями трохи опуклої форми з рискою з одного боку з написом (тисненням)  « D» з одного боку від риски та « О» &ndash   з іншого та написом (тисненням) « NVR» на зворотньому боці таблетки

Діован^® 80 мг: блідо-червоні круглі таблетки вкриті плівковою оболонкою зі скошеними краями з рискою з одного боку з написом (тисненням) « D» з одного боку від риски та « V» &ndash   з іншого та написом (тисненням) « NVR» на зворотньому боці таблетки

Діован^® 160 мг: сіро-оранжеві овальні таблетки вкриті плівковою оболонкою трохи опуклої форми з рискою з одного боку з написом (тисненням) « DX» з одного боку від риски та « DX» &ndash   з іншого та написом (тисненням)    « NVR» на зворотньому боці таблетки.

Діован^® 320 мг: таблетки темно-сіро-фіолетового кольору овальної форми вкриті плівковою оболонкою зі скошеними краями злегка опуклі з одного боку з написом (тисненням) « DXL» та « NVR» на зворотньому боці таблетки.

Фармакотерапевтична група. Прості препарати антагоністів ангіотензину ІІ.

Код АТХ С09С А03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Валсартан є активним специфічним антагоністом рецепторів ангіотензину ІІ призначеним для застосування внутрішньо. Він діє вибірково на рецептори підтипу АТ₁ відповідальні за відомі ефекти ангіотензину ІІ. Підвищені рівні ангіотензину ІІ у плазмі крові після блокади АТ₁-рецепторів валсартаном можуть стимулювати неблокований АТ₂-рецептор який урівноважує ефект АТ₁-рецептора. Валсартан не проявляє будь-якої часткової активності агоніста відносно АТ₁-рецептора але має набагато більшу (приблизно у 20000 разів) спорідненість з АТ₁-рецептором ніж з АТ₂ -рецептором.

Валсартан не пригнічує АПФ (ангіотензинперетворювальний фермент) відомий також під назвою кінінази ІІ який перетворює ангіотензин І в ангіотензин ІІ і руйнує брадикінін. Застосування препарату пацієнтам з артеріальною гіпертензією призводить до зниження артеріального тиску без впливу на частоту пульсу.

Початок гіпотензивної дії відзначається у межах 2 годин максимум &ndash у межах 4&ndash 6 годин після прийому внутрішньо тривалість дії &ndash понад 24 години. Максимальний терапевтичний ефект розвивається через 4 тижні від початку лікування і зберігається при тривалій терапії. При застосуванні з гідрохлоротіазидом досягається значне додаткове зниження артеріального тиску.

Раптова відміна препарату не супроводжується розвитком синдрому відміни.

При тривалому застосуванні препарату пацієнтам з артеріальною гіпертензією встановлено що препарат не мав істотного впливу на рівень загального холестерину сечової кислоти а також при дослідженнях натще &ndash на концентрацію тригліцеридів і глюкози у сироватці крові.

Застосування препарату призводить до зменшення випадків госпіталізації з приводу серцевої недостатності уповільнення прогресування серцевої недостатності поліпшення функціонального класу за класифікацією NYHA збільшення фракції викиду а також зменшення ознак і симптомів серцевої недостатності та покращення якості життя порівняно з плацебо.

VALIANT-дослідження продемонструвало ефективність валсартану як і каптоприлу для зменшення загальної летальності після інфаркту міокарда. Валсартан був також ефективним для зменшення летальності від серцево-судинної патології та випадків госпіталізації внаслідок серцевої недостатності а також рецидивуючого інфаркту міокарда. Валсартан  позитивно впливав на такий показник як період часу після перенесеного гострого інфаркту  міокарда до появи перших проявів серцево-судинної патології які призводять до летального наслідку.

Діти

Антигіпертензивний ефект валсартану оцінювали у 4 рандомізованих подвійних сліпих клінічних дослідженнях у 561  дитини віком від 6 до 18  років та у 165  дітей віком від 1 до 6  років. Порушення з боку нирок і сечовивідних шляхів та ожиріння були найбільш частими основними медичними умовами що спричиняють артеріальну гіпертензію у дітей включених у ці дослідження.

Клінічний досвід щодо застосування дітям віком від 6 років

У ході клінічного дослідження за участю 261 дитини з артеріальною гіпертензією віком від 6 до 16 років пацієнти з масою тіла < 35 кг отримували 10 40 або 80 мг валсартану на добу (низькі середні та високі дози) пацієнти з масою тіла &ge 35 кг отримували 20 80 і 160 мг валсартану на добу (низькі середні та високі дози). У кінці 2 тижня валсартан знижував систолічний та діастолічний артеріальний тиск залежно від дози. У цілому три рівні дози валсартану (низька середня та висока) достовірно знижували систолічний артеріальний тиск на 8 10 12 мм рт.ст. від вихідного рівня відповідно.

Клінічний досвід щодо застосування дітям віком до 6 років

Валсартан не рекомендується для застосування цій віковій категорії.

Фармакокінетика.

Всмоктування

Після перорального застосування валсартану максимальні концентрації у плазмі крові (С_max) досягаються протягом 2-4 години у вигляді розчину &ndash через 1-2 години. Середня абсолютна біодоступність таблеток та розчину препарату становить 23 % і 39 % відповідно.
Їжа знижує експозицію (як визначено за AUC) валсартану приблизно на 40 % і максимальну концентрацію у плазмі крові (C_max) &ndash приблизно на 50 % хоча концентрації валсартану у плазмі крові починаючи приблизно з 8 годин після прийому препарату аналогічні у групах прийому препарату натще і після вживання їжі. Проте зменшення AUC не супроводжується клінічно значущим зниженням терапевтичного ефекту тому валсартан можна приймати як під час вживання їжі так і натще.

Розподіл

Об&rsquo єм розподілу валсартану у рівноважному стані після внутрішньовенного застосування становить приблизно 17 л вказуючи на те що валсартан не розподіляється екстенсивно у тканинах. Валсартан значною мірою зв&rsquo язується з білками сироватки крові (94-97 %) в основному з альбуміном сироватки крові.

Біотрансформація

Валсартан не метаболізується значною мірою оскільки лише приблизно 20 % дози виводиться у вигляді метаболітів. Гідроксиметаболіт було визначено у плазмі крові у низьких концентраціях (менше ніж 10 % AUC валсартану). Цей метаболіт є фармакологічно неактивним.

Виведення

Фармакокінетична крива валсартану має мультиекспоненційний характер (Т_{½ &alpha} < 1 год і T_{½ ß} близько 9 годин). Валсартан виводиться переважно через жовч з калом (приблизно 83 % дози) та нирками із сечею (приблизно 13 % дози) головним чином у незміненому вигляді. Після внутрішньовенного введення плазмовий кліренс валсартану становить близько 2 л/год а нирковий кліренс &ndash 0 62 л/год (приблизно 30 % загального кліренсу). Період напіввиведення валсартану становить 6 годин.

У пацієнтів із серцевою недостатністю (таблетки 40  мг 80  мг та 160  мг)

Середній час досягнення C_max і період напіввиведення валсартану у пацієнтів із серцевою недостатністю і у здорових добровольців аналогічні. Величини AUC та C_max валсартану є майже пропорційними підвищенню дози вище клінічного діапазону дозування (від 40 до      160 мг 2 рази на добу). Середній коефіцієнт кумуляції становить приблизно 1 7. Передбачуваний кліренс валсартану після перорального застосування становить приблизно 4 5 л/год. Вік не впливає на передбачуваний кліренс у пацієнтів із серцевою недостатністю.

Фармакокінетика в окремих групах пацієнтів

Пацієнти літнього віку. У деяких пацієнтів літнього віку системний вплив валсартану був дещо більше виражений ніж у пацієнтів молодого віку однак не було показано будь-якої клінічної значущості цього.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Не було виявлено кореляції між функцією нирок і системним впливом валсартану. Тому пацієнтам із порушенням функції нирок (кліренс креатиніну > 10 мл/хв) корекція дози препарату не потрібна. На сьогодні немає даних щодо безпеки застосування пацієнтам із кліренсом креатиніну < 10 мл/хв та пацієнтам яким проводять діаліз тому валсартан слід застосовувати з обережністю цим пацієнтам. Валсартан має високий ступінь зв&rsquo язування з білками плазми крові і його виведення при гемодіалізі малоймовірне.

Пацієнти з порушенням функції печінки. Приблизно 70 % величини дози препарату що всмокталася екскретується з жовчю переважно у незміненому вигляді. Валсартан не піддається значній біотрансформації і як можна очікувати системний вплив валсартану не корелює зі ступенем порушень функції печінки. Тому для пацієнтів із печінковою недостатністю небіліарного походження і при відсутності холестазу корекція дози валсартану не потрібна. Було показано що у пацієнтів із біліарним цирозом печінки або обструкцією жовчовивідних шляхів AUC валсартану збільшується приблизно вдвічі.

Діти

Під час дослідження за участю 26  дітей з артеріальною гіпертензією (віком від 1 до 16  років) які отримували разову дозу суспензії валсартану (середня доза 0 9-2  мг/кг максимальна доза 80  мг) кліренс (л/год/кг) валсартану був порівнянним в усьому віковому діапазоні від 1 до 16  років з аналогічним кліренсом у дорослих які застосовували такий самий препарат.

Пацієнти з порушенням функції нирок

Застосування препарату дітям із кліренсом креатиніну < 30  мл/хв та дітям яким проводять діаліз не вивчалося тому валсартан не рекомендується таким пацієнтам. Дітям із кліренсом креатиніну > 30  мл/хв корекція дози не потрібна. Слід ретельно контролювати функцію нирок та рівень калію у сироватці крові.

Клінічні характеристики.

Показання.

Артеріальна гіпертензія (таблетки 40  мг)

Лікування артеріальної гіпертензії у дітей віком від 6 до 18  років.

Артеріальна гіпертензія (таблетки 80  мг 160  мг та 320  мг).

Лікування артеріальної гіпертензії у дорослих та дітей віком від 6 до 18  років.

Постінфарктний стан (таблетки 40  мг 80  мг та 160  мг).

Лікування клінічно стабільних дорослих пацієнтів із симптоматичною серцевою недостатністю або безсимптомною систолічною дисфункцією лівого шлуночка після нещодавно (12  годин - 10  діб) перенесеного інфаркту міокарда.

Серцева недостатність (таблетки 40  мг 80  мг та 160  мг).

Лікування симптоматичної серцевої недостатності у дорослих пацієнтів коли не можна застосовувати інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (AПФ) або як допоміжна терапія з інгібіторами АПФ коли не можна застосовувати бета-блокатори.

Протипоказання.

·               Підвищена чутливість до валсартану чи до будь-якої допоміжної речовини.

·               Тяжка печінкова недостатність біліарний цироз та холестаз.

·               Вагітні або жінки які планують завагітніти (див. « Застосування у період вагітності або годування груддю» ).

·               Одночасне застосування антагоністів рецептора ангіотензину включаючи Діован^® або інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту з аліскіреном пацієнтам з цукровим діабетом або порушенням функції нирок (швидкість гломерулярної фільтрації (ШГФ)                 < 60 мл/хв/1 73 м²).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Подвійна блокада ренін-ангіотензинової системи (РАС) препаратами груп АРА ІАПФ або аліскіреном

Слід дотримуватись обережності при одночасному застосуванні препаратів групи АРА в тому числі Діовану^® з іншими препаратами що блокують РААС такими як препарати групи ІАПФ або аліскірен.

Одночасне застосування антагоністів рецептора ангіотензину включаючи Діован^® або інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту з аліскіреном пацієнтам з цукровим діабетом або порушенням функції нирок (швидкість гломерулярної фільтрації (ШГФ)
< 60 мл/хв./1 73 м²) протипоказано.

Одночасне застосування не рекомендоване

Літій

Про оборотне підвищення концентрації літію у сироватці крові і токсичність повідомлялося протягом одночасного застосування інгібіторів АПФ. У зв&rsquo язку з відсутністю досвіду одночасного застосування валсартану і літію така комбінація не рекомендована. Якщо комбінація вважається необхідною рекомендовано проводити ретельний моніторинг рівня літію у сироватці крові.

Калій

Калійзберігаючі діуретики (наприклад спіронолактон триамтерен амілорид) добавки калію замінники солі що містять калій та інші лікарські засоби які можуть підвищувати рівень калію (гепарин тощо) можуть призвести до збільшення рівня калію в сироватці крові та у пацієнтів з серцевою недостатністю &ndash до підвищення рівня креатиніну.

Якщо лікарський засіб що впливає на рівень калію вважається необхідним у поєднанні з валсартаном рекомендується контроль рівня калію у плазмі крові.

Обережність необхідна при одночасному застосуванні

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2 ацетилсаліцилову кислоту > 3 г/добу та неселективні НПЗП

При одночасному застосуванні антагоністів ангіотензину ІІ з НПЗП може виникнути ослаблення антигіпертензивного ефекту. Крім того одночасне застосування антагоністів ангіотензину ІІ та НПЗП може призвести до підвищеного ризику погіршення ниркової функції та підвищення рівня калію у сироватці крові. Тому на початку лікування рекомендований контроль ниркової функції а також відповідна гідратація пацієнта.

Транспортери

За результатами досліджень in vitro валсартан є субстратом для печінкового транспортера захоплення OATP1B1/OATP1B3 та печінкового транспортера виведення MRP2. Клінічне значення цих даних невідоме. У разі одночасного застосування інгібіторів транспортера OATP1B1 (наприклад рифампіцину циклоспорину) або MRP2 (наприклад ритонавіру) може збільшитися системна експозиція валсартану. Слід дотримуватися належних заходів на початку або в кінці супутнього застосування цих лікарських засобів.

Інші

У ході досліджень взаємодії лікарських засобів з валсартаном не спостерігалося клінічно значущих взаємодій з валсартаном або з будь-якою з таких речовин: циметидин варфарин фуросемід дигоксин атенолол індометацин гідрохлоротіазид амлодипін глібенкламід.

Діти

Рекомендується обережність при одночасному застосуванні дітям та підліткам з артеріальною гіпертензією валсартану та інших речовин що пригнічують ренін-ангіотензин-альдостеронову систему яка може підвищити рівень калію у сироватці крові. Необхідно ретельно контролювати функцію нирок та рівень калію у сироватці крові.

Особливості застосування.

Гіперкаліємія

Супутнє застосування добавок калію калійзберігаючих діуретиків замінників солі що містять калій або інших засобів що можуть підвищити рівні калію (гепарин тощо) не рекомендується. За необхідності слід контролювати рівні калію.

Порушення функції нирок. Дотепер немає даних щодо безпеки застосування препарату пацієнтам із кліренсом креатиніну < 10 мл/хв та пацієнтам яким проводять діаліз тому валсартан слід застосовувати з обережністю таким пацієнтам. Дорослим пацієнтам із кліренсом креатиніну                  > 10 мл/хв корекція дози не потрібна.

Одночасне застосування антагоністів рецептора ангіотензину включаючи Діован^® або інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту з аліскіреном пацієнтам з порушенням функції нирок (швидкість гломерулярної фільтрації (ШГФ) < 60 мл/хв/1 73 м²) протипоказано.

Порушення функції печінки. Пацієнтам із печінковою недостатністю легкого та помірного ступеня тяжкості без холестазу Діован^® слід застосовувати з обережністю.

Пацієнти з дефіцитом в організмі натрію і/або об&rsquo єму циркулюючої крові (ОЦК). У пацієнтів із тяжким ступенем дефіциту натрію і/або об&rsquo єму циркулюючої крові в організмі наприклад у тих хто отримує високі дози діуретиків в окремих випадках після початку терапії Діованом^® може спостерігатися симптоматична артеріальна гіпотензія. Перед початком терапії Діованом^® слід провести корекцію вмісту в організмі натрію і/або об&rsquo єму циркулюючої крові наприклад шляхом зниження дози діуретика.

Стеноз ниркової артерії. У пацієнтів із двобічним стенозом ниркової артерії або стенозом єдиної нирки безпеку застосування Діовану^® не встановлено. Короткочасне застосування Діовану^® у 12 пацієнтів із вазоренальною гіпертензією що є вторинною внаслідок однобічного стенозу ниркової артерії не спричинює ніяких істотних змін гемодинамічних параметрів нирок креатиніну сироватки або азоту сечовини крові. Оскільки інші лікарські засоби що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему (РААС) можуть підвищувати рівень сечовини у крові і креатиніну сироватки крові у пацієнтів з однобічним стенозом ниркової артерії як захід безпеки рекомендується моніторинг ниркової функції при лікуванні валсартаном.

Трансплантація нирки

На сьогодні немає даних щодо безпеки застосування Діовану^® пацієнтам яким нещодавно проведено трансплантацію нирки.

Первинний гіперальдостеронізм

Пацієнтам із первинним гіперальдостеронізмом не слід застосовувати Діован^® оскільки у них не активована ренін-ангіотензинова система.

Стеноз аортального та мітрального клапанів обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія

Як і інші вазодилататори з особливою обережністю призначають препарат пацієнтам зі стенозом аортального або мітрального клапана або обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією.

Вагітність

Антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ протипоказаний у період вагітності. Якщо продовження лікування препаратом вважається необхідним пацієнткам які планують вагітність слід змінити препарат на альтернативні антигіпертензивні засоби зі встановленим профілем безпеки щодо застосування у період вагітності. Якщо підтверджено вагітність лікування слід негайно припинити і якщо необхідно розпочати альтернативну терапію.

Нещодавно перенесений інфаркт міокарда (таблетки 40  мг 80  мг та 160  мг)                                    Комбінація каптоприлу та валсартану не показала додаткового клінічного ефекту натомість ризик розвитку небажаних реакцій збільшився порівняно з таким при лікуванні відповідними препаратами. Таким чином комбінація валсартану з інгібітором АПФ не рекомендується.

Слід дотримуватися обережності пацієнтам після інфаркту міокарда. Оцінка пацієнтів після інфаркту міокарда завжди повинна включати оцінку функції нирок.

Застосування Діовану^® пацієнтам після інфаркту міокарда часто призводить до деякого зниження артеріального тиску але зазвичай немає необхідності припиняти терапію через триваючу симптоматичну артеріальну гіпотензію за умови дотримання інструкцій щодо дозування.

Серцева недостатність (таблетки 40  мг 80  мг та 160  мг)

У пацієнтів із серцевою недостатністю потрійна комбінація інгібітору АПФ бета-блокатора та Діовану^® не показала будь-яких клінічних ефектів. Ця комбінація ймовірно збільшує ризик розвитку небажаних ефектів тому не рекомендується. Слід дотримуватися обережності пацієнтам із серцевою недостатністю та завжди оцінювати функцію нирок.

Застосування Діовану^® пацієнтам із серцевою недостатністю часто призводить до деякого зниження артеріального тиску але зазвичай немає необхідності припиняти терапію через триваючу симптоматичну артеріальну гіпотензію за умови дотримання інструкцій щодо дозування.

У пацієнтів у яких функція нирок може залежати від активності ренін-ангіотензинової системи (наприклад пацієнти з тяжкою застійною серцевою недостатністю) лікування інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту пов&rsquo язане з олігурією та/або прогресуючою азотемією і в окремих випадках &ndash з гострою нирковою недостатністю та/або летальним наслідком. Оскільки валсартан є антагоністом ангіотензину II не можна виключати що застосування Діовану^® може бути пов&rsquo язане з порушенням функції нирок.

Ангіоневротичний набряк в анамнезі

При застосуванні валсартану повідомлялося про розвиток у пацієнтів ангіоневротичного набряку у тому числі набряку гортані та голосової щілини що призводить до обструкції дихальних шляхів та/або набряку обличчя губ глотки та/або язика у деяких із цих пацієнтів розвиток ангіоневротичного набряку спостерігався і раніше при застосуванні інших препаратів у тому числі інгібіторів АПФ. Розвиток ангіоневротичного набряку потребує негайного припинення застосування Діовану^®   і повторно призначати Діован^® не слід.

Інші умови при стимуляції ренін-ангіотензинової системи (таблетки 320  мг)

У пацієнтів у яких функція нирок може залежати від активності ренін-ангіотензинової системи (наприклад пацієнти з тяжкою застійною серцевою недостатністю) лікування інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту було пов&rsquo язане з олігурією та/або прогресуючою азотемією і в окремих випадках &ndash з гострою нирковою недостатністю та/або летальним наслідком. Оскільки валсартан є антагоністом ангіотензину II не можна виключити що застосування Діовану^® може бути пов&rsquo язане з порушенням функції нирок.

Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС)

Супутнє застосування препаратів групи АРА в тому числі Діовану^® з іншими препаратами що діють на РААС пов&rsquo язано зі збільшенням частоти розвитку артеріальної гіпотензії гіперкаліємії та змін функції нирок порівняно з монотерапією. Рекомендується моніторинг артеріального тиску функції нирок та електролітів у пацієнтів які отримують Діован^® та інші препарати що впливають на РААС.

Діти

Порушення функції нирок

Застосування дітям із кліренсом креатиніну < 30 мл/хв та дітям яким проводять діаліз не вивчалося тому валсартан не рекомендується призначати таким пацієнтам. Дітям із кліренсом креатиніну > 30 мл/хв корекція дози не потрібна. Слід ретельно контролювати функцію нирок та рівень калію у сироватці крові під час лікування валсартаном. Це стосується зокрема випадків коли валсартан застосовують за наявності інших умов (висока температура дегідратація) що ймовірно порушують функцію нирок.

Одночасне застосування антагоністів рецептора ангіотензину включаючи Діован^® або інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту з аліскіреном пацієнтам з порушенням функції нирок (швидкість гломерулярної фільтрації (ШГФ) < 60 мл/хв/1 73 м²) протипоказано.

Порушення функції печінки

Як і дорослим Діован^® протипоказаний для застосування дітям із тяжкою печінковою недостатністю біліарним цирозом печінки і пацієнтам із холестазом. Існує обмежений клінічний досвід застосування Діовану^® дітям із печінковою недостатністю легкого та помірного ступеня тяжкості. Доза валсартану не повинна перевищувати 80 мг для таких пацієнтів.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ (АІІРА) протипоказане вагітним або жінкам які планують завагітніти.

Епідеміологічні дані щодо ризику тератогенного впливу внаслідок застосування інгібіторів АПФ протягом І триместру вагітності не переконливі проте незначне збільшення ризику не можна виключити. Оскільки немає контрольованих епідеміологічних даних щодо ризику при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ ризик тератогенного впливу може існувати і для цього класу препаратів. За винятком випадків коли продовження терапії вважається необхідним пацієнткам які планують вагітність слід призначити альтернативну антигіпертензивну терапію зі встановленим профілем безпеки щодо застосування у період вагітності. Якщо діагностовано вагітність лікування антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ потрібно негайно припинити і якщо необхідно замінити іншим лікарським засобом дозволеним до застосування у вагітних.

Відомо що застосування антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ протягом ІІ і ІІІ триместрів вагітності індукує у людини фетотоксичність (послаблення функції нирок олігогідрамніон затримка осифікації кісток черепа) і неонатальну токсичність (ниркова недостатність артеріальна гіпотензія гіперкаліємія).

Якщо з ІІ триместру вагітності застосовували АІІРА рекомендовано провести ультразвукове обстеження для перевірки функції нирок і стану кісток черепа.

Стан новонароджених матері яких застосовували АІІРА слід ретельно перевіряти щодо розвитку артеріальної гіпотензії.

Через відсутність інформації щодо застосування валсартану у період годування груддю Діован^® не рекомендується застосовувати у даний період.

Фертильність

Валсартан у дозах до 200 мг/кг/добу не спричиняв небажаного впливу на репродуктивну функцію у щурів. Ця доза до 200 мг/кг/добу у 6 разів перевищує максимальну рекомендовану дозу для людини у перерахунку на мг/м² (розрахунки проводились для перорального застосування дози   320 мг/добу у пацієнта з масою тіла 60 кг).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Досліджень щодо впливу на здатність керувати автотранспортом та роботу з іншими механізмами не проводилося. Слід мати на увазі що під час керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами можливе виникнення запаморочення або слабкості.

Спосіб застосування та дози.

Спосіб застосування

Діован^® можна застосовувати незалежно від прийому їжі таблетки слід запивати водою.

Дозування

Артеріальна гіпертензія (тільки таблетки 80  мг 160  мг та 320  мг)

Рекомендована початкова доза Діовану^® становить 80  мг 1 раз на добу. Антигіпертензивний ефект досягається протягом 2 тижнів а максимальний ефект &ndash протягом 4 тижнів. У деяких пацієнтів із неадекватно контрольованим артеріальним тиском дозу можна підвищити до    160 мг та до максимальної &ndash 320 мг.

Діован^® можна також застосовувати з іншими антигіпертензивними засобами. Сумісне застосування діуретиків таких як гідрохлоротіазид буде ще більше знижувати артеріальний тиск у таких пацієнтів.

Нещодавно перенесений інфаркт міокарда (тільки таблетки 40  мг 80  мг та 160  мг)

Терапію клінічно стабільним пацієнтам можна розпочинати вже через 12  годин після перенесення інфаркту міокарда. Після початкової дози валсартану 20  мг 2 рази на добу слід підвищити  дозу до 40  мг 80  мг та 160  мг 2 рази на добу протягом наступних кількох тижнів. Початкову дозу застосовують у формі таблетки 40 мг яку можна поділити на рівні частини.

Цільова максимальна доза становить 160  мг 2 рази на добу. Загалом рекомендується щоб рівень дозування 80 мг 2 рази на добу був досягнутий через 2 тижні після початку лікування і максимальна доза 160 мг 2 рази на добу була досягнута через 3 місяці залежно від переносимості пацієнтом лікування. При виникненні симптоматичної артеріальної гіпотензії або ниркової дисфункції слід розглянути питання щодо зниження дози.

Валсартан можна застосовувати пацієнтам які лікувалися іншими препаратами після перенесеного інфаркту міокарда наприклад тромболітиками ацетилсаліциловою кислотою бета-блокаторами статинами та діуретиками. Комбінація з інгібіторами АПФ не рекомендується.

Пацієнтам після перенесеного інфаркту міокарда завжди необхідно проводити моніторинг функції нирок.

Серцева недостатність (тільки таблетки 40  мг 80  мг та 160  мг)

Рекомендована початкова доза Діовану^® становить 40  мг 2 рази на добу. Поступове підвищення дози до 80  мг та 160  мг 2 рази на добу слід здійснювати з інтервалами не менше 2-х тижнів до найвищої дози залежно від переносимості пацієнтом. Слід розглянути питання про зниження дози супутніх діуретиків. Максимальна добова доза яку застосовували під час клінічних випробувань становила 320 мг і була розподілена на кілька прийомів.

Валсартан можна застосовувати у комбінації з іншими препаратами для лікування серцевої недостатності. Однак потрійна комбінація інгібітору АПФ бета-блокатора та валсартану не рекомендується.

Пацієнтам із серцевою недостатністю необхідний моніторинг функції нирок.

Застосування окремим групам пацієнтів

Пацієнти літнього віку

Пацієнтам літнього віку корекція дози не потрібна.

Ниркова недостатність

Дорослим пацієнтам із кліренсом креатиніну > 10  мл/хв корекція дози не потрібна. Одночасне застосування Діовану^® з аліскіреном пацієнтам з порушенням функції нирок (швидкість гломерулярної фільтрації (ШГФ) < 60 мл/хв/1 73 м²) протипоказано.

Цукровий діабет

Одночасне застосування Діовану^® з аліскіреном пацієнтам з цукровим діабетом протипоказано.

Печінкова недостатність

Діован^® протипоказаний пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю біліарним цирозом та пацієнтам із холестазом. Для пацієнтів із печінковою недостатністю легкого

та помірного ступеня тяжкості без холестазу доза валсартану не повинна перевищувати 80  мг.

Діти.

Діован^® застосовують для лікування артеріальної