Діакордин ретард 90 мг таблетки №30

Діакордин Ретард 90 (DIACORDIN RETARD 90) інструкція для застосування

Склад

діюча речовина: дилтіазем
1 таблетка містить дилтіазему гідрохлориду 120 мг
допоміжні речовини: лактози моногідрат магнію стеарат гіпромелоза повідон.

Лікарська форма.

Таблетки пролонгованої дії.

Основні фізико-хімічні властивості:

майже білі або жовтуваті таблетки діаметром близько 9 мм.

Фармакотерапевтична група.

Селективні антагоністи кальцію з переважаючою дією на серце. Похідні бензотіазепіну. Код АТХ C08D B01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Механізм дії дилтіазему полягає в обмеженні потрапляння кальцію у клітини міокарда і клітини гладеньких м&rsquo язів судинних стінок що має наслідком вазодилатацію яка призводить до зменшення периферичного опору судин та зниження артеріального тиску. Цей лікарський засіб не спричиняє рефлекторної тахікардії завдяки негативному хронотропному ефекту дилтіазему. Клінічна відповідь досягається за доз дилтіазему при яких негативний інотропний ефект мінімальний або відсутній. Дилтіазем зменшує потребу міокарда в кисні. Антиангінальний ефект спостерігається вже після прийому початкової дози тоді як антигіпертензивний ефект проявляється лише після приблизно 2 тижнів безперервного застосування препарату.

Фармакокінетика.

Абсорбція та розподіл

Дилтіазем дуже швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті і потрапляє у кров через кілька хвилин після прийому. Максимальні концентрації у плазмі крові спостерігаються через 4 1-7 1 години після прийому. Ступінь зв&rsquo язування дилтіазему з білками плазми &ndash від 80 % до 85 %.

Біотрансформація та елімінація

Через ефект « першого проходження» біодоступність препарату становить близько 40 %. Дилтіазем значною мірою метаболізується цитохромом Р450 печінки. Основний метаболіт &mdash дезацетилдилтіазем &mdash все ще має ¹/₃ вазодилатаційної активності початкової сполуки і частина активності препарату зумовлена також N-монодезметилдилтіаземом. Біологічне напіввиведення дилтіазему складається з двох фаз: ранньої (20-30 хвилин) і кінцевої (приблизно 3 5 години). Ефект від таблеток пролонгованої дії починає проявлятися через 5-7 годин після прийому і триває протягом 12 годин або більше. Дилтіазем виводиться у вигляді неактивних метаболітів із жовчю (65 %) та сечею (35 %). Лише приблизно 3% препарату виводиться у незміненому вигляді.

Показання

• Стабільна стенокардія напруження вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметала)
• артеріальна гіпертензія I та II стадії &ndash як у монотерапії так і в комплексі з іншими гіпотензивними засобами.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до дилтіазему або до допоміжних речовин які входять до складу препарату.
• Синдром слабкості синусового вузла окрім випадків коли у пацієнта імплантований функціонуючий шлуночковий водій ритму.
• Атріовентрикулярна (АВ) блокада ІІ або ІІІ ступеня окрім випадків коли у пацієнта імплантований функціонуючий шлуночковий водій ритму.
• Брадикардія (нижче 55 уд/хв).
• Недостатність лівого шлуночка із застійними легенями.
• Одночасне застосування дантролену в інфузіях (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ).
• Застосування у комбінації з івабрадином (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Лікарські засоби одночасне застосування яких протипоказане

Дантролен (інфузії)

У тварин яким одночасно призначали внутрішньовенно верапаміл і дантролен регулярно спостерігалися летальні випадки фібриляції шлуночків. Таким чином комбінація блокатора кальцієвих каналів і дантролену є потенційно небезпечною (див. розділ « Протипоказання» ).

Івабрадин

Одночасне застосування препарату з івабрадином протипоказане враховуючи ефект додаткового до дії івабрадину зниження частоти серцевих скорочень при застосуванні дилтіазему (див. розділ « Протипоказання» ).

Лікарські засоби одночасне застосування яких вимагає обережності

Літій

Ризик посилення нейротоксичних реакцій спричинених літієм.

Похідні нітратів

Посилення гіпотензивних ефектів та зомління (адитивні вазодилатаційні ефекти). В усіх пацієнтів які отримують блокатори кальцієвих каналів призначення похідних нітратів має здійснюватися лише з використанням поступового підвищення доз.

Теофілін

Збільшення циркулюючих рівнів теофіліну.

Альфа-антагоністи

Збільшення антигіпертензивних ефектів. Одночасне застосування альфа-агоністів може спричинити або посилити артеріальну гіпотензію. Комбіноване застосування дилтіазему з альфа-агоністами слід зважувати лише разом із ретельним моніторуванням артеріального тиску.

Аміодарон дигоксин

Збільшення ризику брадикардії. При комбінуванні цих препаратів з дилтіаземом необхідно дотримуватися обережності особливо для пацієнтів літнього віку та при використанні високих доз.

Бета-блокатори

Імовірність розвитку порушень серцевого ритму (виражена брадикардія зупинка синусового вузла) синоатріальних та атріовентрикулярних розладів провідності та серцевої недостатності (синергічний ефект). Таку комбінацію можна використовувати лише за умови ретельного клінічного та ЕКГ-моніторування особливо на початку такого лікування.

Інші протиаритмічні препарати

Оскільки дилтіазем має протиаритмічні властивості його одночасне призначення разом із іншими протиаритмічними засобами не рекомендоване (адитивний ризик посилення небажаних явищ з боку серця). Таку комбінацію слід застосовувати лише за умови ретельного клінічного та ЕКГ-моніторування.

Карбамазепін

Збільшення циркулюючих рівнів карбамазепіну.

Рекомендується кількісно визначати рівні карбамазепіну у плазмі крові та при необхідності коригувати дозу препарату.

Рифампіцин

Ризик зниження рівнів дилтіазему у плазмі крові після початку терапії рифампіцином. За пацієнтом необхідно здійснювати ретельний моніторинг при початку терапії рифампіцином або при його відміні.

Блокатори H₂-рецепторів (циметидин ранітидин)

Збільшення концентрацій дилтіазему у плазмі крові. За пацієнтами які отримують терапію дилтіаземом необхідно здійснювати ретельний моніторинг при початку терапії блокаторами H₂-рецепторів або при їх відміні. Може бути необхідним коригування добової дози дилтіазему.

Циклоспорин

Збільшення циркулюючих рівнів циклоспорину. Рекомендується зменшити дозу циклоспорину моніторувати функцію нирок кількісно визначати циркулюючі рівні циклоспорину та коригувати дозу під час комбінованої терапії цими препаратами та після її припинення.

Фенітоїн

При одночасному застосуванні з фенітоїном дилтіазем може збільшувати концентрацію фенітоїну у плазмі крові. Рекомендується моніторувати концентрації фенітоїну у плазмі крові.

Ацетилсаліцилати (ацетилсаліцилова кислота [АСК] / ацетилсаліцилат лізину [АСЛ])

Через підвищений ризик виникнення кровотеч у зв'язку з потенційним адитивним ефектом на агрегацію тромбоцитів одночасне застосування ацетилсаліцилатів (АСК/АСЛ) з дилтіаземом слід здійснювати з обережністю.

Рентгенконтрастні речовини

У пацієнтів які отримують дилтіазем можуть посилюватися серцево-судинні ефекти внутрішньовенного болюсу іонного рентгеноконтрастного середовища такі як артеріальна гіпотензія. Для пацієнтів які одночасно отримують дилтіазем та іонне рентгеноконтрастне середовище необхідна особлива обережність.

Загальна інформація яку слід взяти до уваги

Через потенціал адитивних ефектів у пацієнтів які отримують дилтіазем одночасно з іншими засобами з відомим впливом на скоротливість та/або провідність міокарда необхідно дотримуватися обережності та ретельно титрувати дозу.

Дилтіазем метаболізується ферментом CYP3A4. Було задокументоване помірне (менш ніж у 2 рази) збільшення концентрацій дилтіазему у плазмі крові у випадках його одночасного призначення із більш потужним інгібітором CYP3A4. Грейпфрутовий сік може підвищувати рівні дилтіазему в крові (у 1 2 раза). За пацієнтами які споживають грейпфрутовий сік необхідно здійснювати нагляд щодо можливого посилення небажаних ефектів дилтіазему. У випадку підозри на наявність такої взаємодії слід уникати споживання грейпфрутового соку.

Дилтіазем також є інгібітором ізоферменту CYP3A4. Одночасне призначення з іншими субстратами ферменту CYP3A4 може призводити до збільшення концентрацій будь-якого з одночасно застосовуваних препаратів у плазмі крові. Одночасне призначення дилтіазему з індуктором ферменту CYP3A4 може зумовити зниження концентрацій дилтіазему у плазмі крові.

Бензодіазепіни (мідазолам тріазолам)

Дилтіазем значно збільшує концентрації мідазоламу і тріазоламу у плазмі крові та подовжує їхній час напіввиведення. Для пацієнтів які приймають дилтіазем необхідно дотримуватися особливої обережності при призначенні короткодіючих бензодіазепінів які метаболізуються за допомогою шляху опосередкованого ферментом CYP3A4.

Кортикостероїди (метилпреднізолон)

Інгібування метаболізму метилпреднізолону (CYP3A4) та інгібування P-глікопротеїну. За пацієнтом необхідно здійснювати моніторинг при початку терапії метилпреднізолоном. Може бути необхідним коригування дози метилпреднізолону.

Статини

Дилтіазем є інгібітором ферменту CYP3A4. Було показано що він значущо збільшує AUC деяких статинів. При одночасному застосуванні дилтіазему може збільшуватися ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу зумовлених статинами які метаболізуються ферментом CYP3A4. У разі можливості разом із дилтіаземом слід застосовувати статини які не метаболізуються ферментом CYP3A4 в іншому випадку необхідний ретельний моніторинг щодо можливого виникнення ознак та симптомів потенційних токсичних реакцій на статини.

Особливості застосування

Для пацієнтів з порушенням функції лівого шлуночка брадикардією (ризик загострення) або АВ-блокадою першого ступеня виявленою на електрокардіограмі (ризик загострення та у рідкісних випадках повної блокади) необхідний ретельний нагляд.

Перш ніж проводити загальне знеболювання анестезіолог має бути поінформований про терапію дилтіаземом. Блокатори кальцієвих каналів можуть потенціювати пригнічення скоротливості провідності та автоматичності міокарда а також дилатацію судин обумовлені дією анестезуючих засобів.

У пацієнтів літнього віку та у пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю може спостерігатися збільшення концентрацій дилтіазему у плазмі крові. Необхідно суворо дотримуватися протипоказань та запобіжних заходів і на початку лікування препаратом здійснювати ретельний моніторинг особливо за частотою серцевих скорочень.

Застосування блокаторів кальцієвих каналів таких як дилтіазем може асоціюватися зі змінами настрою в тому числі з виникненням депресії.

Як і інші блокатори кальцієвих каналів дилтіазем виявляє пригнічувальний вплив на перистальтику кишечнику. У зв'язку з цим його слід з обережністю застосовувати пацієнтам які мають ризик виникнення непрохідності кишечнику.

Неперетравлені залишки таблетованої форми препарату з уповільненим вивільненням діючої речовини можуть виводитися з калом проте цей факт не має клінічного значення.

У пацієнтів з латентним або явним цукровим діабетом необхідний ретельний моніторинг з огляду на можливе збільшення рівнів глюкози в крові.

Педіатрична популяція

Безпечність та ефективність дилтіазему в дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені.

Цей лікарський засіб містить моногідрат лактози. Пацієнтам із такими рідкісними спадковими порушеннями як непереносимість галактози лактазна недостатність саамів або мальабсорбція глюкози-галактози не слід приймати цей лікарський засіб.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

На даний час дані щодо застосування дилтіазему у вагітних пацієнток є дуже обмеженими. Було показано що дилтіазем проявляє репродуктивну токсичність у деяких видів тварин (щурів мишей кролів). У зв'язку з цим дилтіазем не рекомендується застосовувати у період вагітності та у жінок репродуктивного віку які не застосовують ефективні методи контрацепції.

Годування груддю

Дилтіазем проникає у грудне молоко у низьких концентраціях. Необхідно уникати годування груддю під час прийому препарату. Якщо застосування дилтіазему розцінене як необхідне з медичної точки зору слід впровадити альтернативний спосіб годування немовляти.

Здатність впливати на швидкість реакцій при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

З огляду на дані отримані щодо небажаних реакцій наприклад щодо виникнення запаморочення та нудоти препарат може змінювати здатність до керування автотранспортом та роботи з механізмами. Проте не було проведено жодних досліджень з вивчення впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.

Спосіб застосування та дози

Дозу препарату слід підбирати індивідуально залежно від відповідної реакції пацієнта. Дорослим зазвичай призначають 120 мг (1 таблетка) 2 рази на добу.

Хворим літнього віку необхідно враховувати можливу підвищену реакцію на препарат.

Максимальна добова доза для дорослих &ndash 360 мг (3 таблетки).

Одночасний прийом препарату з іншими антигіпертензивними засобами може вимагати коригування дози препарату та/або супутнього антигіпертензивного препарату.

Лікування людей літнього віку та хворих із порушеною функцією печінки або нирок можна розпочинати з введення найнижчої можливої дози яку поступово збільшують залежно від терапевтичної реакції. Слід з обережністю застосовувати пацієнтам з печінковою та/або нирковою дисфункцією (див. розділ « Особливості застосування» ).

Препарат слід приймати з їжею або натщесерце. Таблетку слід ковтати цілою запиваючи великою кількістю води.

Діти.

Безпечність та ефективність дилтіазему у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені тому застосування препарату дітям та підліткам не рекомендоване (див. розділ « Особливості застосування» ).

Передозування

Симптоми

Клінічні ефекти гострого передозування можуть включати виражену артеріальну гіпотензію яка може призводити до колапсу синусову брадикардію з ізоритмічною дисоціацією або без неї та атріовентрикулярні порушення провідності.

Лікування

Лікування в умовах стаціонару включатиме промивання шлунка та/або осмотичний діурез. Порушення провідності можуть коригуватися шляхом тимчасового встановлення водія ритму. Засоби які пропонуються для коригування розладів: атропін вазопресори інотропні засоби глюкагон та інфузії кальцію глюконату.

Дилтіазем не виводиться з організму шляхом діалізу.

Побічні реакції

У наведеній нижче таблиці представлені дані щодо небажаних реакцій при застосуванні дилтіазему відповідно до термінології MedDRA із зазначенням частоти їх виникнення: дуже часто (&ge 1/10) часто (&ge 1/100 до < 1/10) нечасто (&ge 1/1000 до < 1/100) рідко (&ge 1/10000 до < 1/1000) дуже рідко (< 1/10000) частота невідома (неможливо оцінити за доступними даними). У кожній з груп за частотою небажані явища зазначені у порядку зменшення серйозності.

Категорії « Система-Орган-Клас» за MedDRA	Частота	Небажана реакція
З боку крові та лімфатичної системи	Частота невідома	тромбоцитопенія1
Метаболічні та аліментарні розлади	Частота невідома	гіперглікемія1
З боку психіки	Нечасто	нервозність безсоння
	Частота невідома	зміни настрою (в тому числі депресія)1
З боку нервової системи	Часто	головний біль запаморочення
	Частота невідома	екстрапірамідний синдром1
З боку серця	Часто	атріовентрикулярна блокада (I II III ступеня блокада ніжки пучка Гіса) посилене серцебиття
	Нечасто	брадикардія
	Частота невідома	синоатріальна блокада1 застійна серцева недостатність1
З боку судин	Часто	гіперемія
	Нечасто	ортостатична гіпотензія
	Частота невідома	васкуліт (у тому числі лейкоцитокластичний васкуліт)1
З боку шлунково-кишкового тракту	Часто	запор диспепсія біль у шлунку нудота
	Нечасто	блювання
	Рідко	сухість у роті
	Частота невідома	гіперплазія ясен1
Гепатобіліарні розлади	Нечасто	збільшення рівнів печінкових ферментів (АСТ АЛТ ЛДГ лужної фосфатази)
	Частота невідома	гепатит1
З боку шкіри та підшкірної клітковини	Часто	еритема свербіж
	Рідко	кропив&rsquo янка
	Частота невідома	фоточутливість (в тому числі ліхеноїдний кератоз в ділянках шкіри відкритих для сонця)1 ангіоневротичний набряк1 висипання1 мультиформна еритема (у тому числі синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз)1 пітливість1 ексфоліативний дерматит1 гострий генералізований екзентематозний пустульоз1 десквамативна еритема з підвищенням температури тіла або без неї1
З боку репродуктивної системи та молочних залоз	Частота невідома	гінекомастія1
Загальні розлади та реакції у місці введення	Дуже часто	набряк нижніх кінцівок
	Часто	загальне нездужання

¹ Інформація про небажані реакції зареєстровані у рамках досвіду післяреєстраційного застосування препарату надходила шляхом спонтанних повідомлень тому частота цих небажаних реакцій невідома.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ° С.

Упаковка

№30 (10хЗ): по 10 таблеток у блістері по 3 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.