Депакін Хроно 500 мг таблетки №30

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ДЕПАКІН ХРОНО^Ò 500 мг

(DEPAKINE CHRONO^Ò 500 mg)

Склад:

діючі  речовини: вальпроат натрію та вальпроєва кислота

1 таблетка містить вальпроату натрію 333 мг вальпроєвої кислоти 145 мг (що еквівалентно вальпроату натрію 500 мг)

допоміжні речовини: гіпромелоза етилцелюлоза кремнію діоксид колоїдний водний кремнію діоксид колоїдний безводний сахарин натрію

оболонка: гіпромелоза поліетиленгліколь тальк титану діоксид (Е 171) поліакрилатна дисперсія.

Лікарська форма. Таблетки вкриті оболонкою пролонгованої дії.

Основні фізико-хімічні властивості: довгасті майже білі таблетки з рискою з обох боків вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група.

Протиепілептичні засоби. Код АТХ N03A G01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

В ході фармакологічних досліджень на тваринах було показано що вальпроат натрію має протисудомні властивості на різних моделях експериментальної епілепсії (з генералізованими та фокальними судомами).

Аналогічно в ході досліджень з участю людей було показано що вальпроат натрію має протиепілептичну дію при різних формах епілепсії. Імовірно механізм цієї дії базується на ГАМК-ергічній (опосередкованій гамма-аміномасляною кислотою) активності яка попереджає або обмежує дифузію розрядів.

У ході деяких досліджень in vitro було помічено що вальпроат натрію може стимулювати реплікацію ВІЛ-1 однак цей ефект є слабким і в більшості досліджень не був відтворюваним. Клінічні наслідки цих спостережень у пацієнтів інфікованих вірусом ВІЛ-1 не відомі. При застосуванні вальпроату натрію у пацієнтів інфікованих вірусом ВІЛ-1 слід мати на увазі цю інформацію для правильної інтерпретації результатів аналізу вірусного навантаження.

Фармакокінетика.

Абсорбція. Після перорального прийому препарату Депакін Хроно^Ò 500 мг його біодоступність у плазмі крові наближається до 100 %.

У плазмі крові препарат Депакін Хроно^Ò 500 мг знаходиться у формі вальпроєвої кислоти. Абсорбція препарату Депакін Хроно^Ò 500 мг таблетки з пролонгованим вивільненням у шлунково-кишковому тракті настає одразу і продовжується маючи рівномірний і подовжений характер. Завдяки цьому досягається відсутність піків плазмової концентрації діючої речовини і краще підтримання терапевтичних концентрацій вальпроєвої кислоти в часі.

Розподіл. Об&rsquo єм розподілу вальпроєвої кислоти обмежений в основному кров&rsquo ю та позаклітинними рідинами що швидко оновлюються.

Зв&rsquo язування з білками крові відбувається в основному з альбуміном і є дозозалежним та насичуваним. При загальній концентрації вальпроєвої кислоти у плазмі крові 40-100 мг/л частка її вільної фракції становить зазвичай 6-15 %.

Концентрація вальпроєвої кислоти у спинномозковій рідині подібна до концентрації її вільної фракції у плазмі крові (близько 10 %).

Вальпроєва кислота виводиться при діалізі але об&rsquo єм виведеної фракції значно зменшується через її зв&rsquo язування з альбуміном (близько 10 %).

Вальпроат натрію проникає через плацентарний бар&rsquo єр. Вальпроєва кислота проникає у грудне молоко (1-10 % від загальної концентрації в сироватці крові) жінок які отримували препарат Депакін Хроно^Ò 500 мг у період лактації.

Після початку тривалої терапії препаратом Депакін Хроно^Ò 500 мг рівноважна концентрація вальпроєвої кислоти в сироватці крові досягається приблизно через 3-4 дні у деяких випадках &ndash через триваліший період часу.

Терапевтичні плазмові концентрації вальпроєвої кислоти зазвичай знаходяться у діапазоні 40-100 мг/л (278-694 мкмоль/л). Якщо загальна плазмова концентрація вальпроєвої кислоти утримується на рівні вище 150 мг/л (1040 мкмоль/л) то добову дозу препарату слід зменшити.

Метаболізм. Депакін Хроно^Ò 500 мг метаболізується головним чином у печінці. Основними метаболічними шляхами є глюкуронідація та бета-окислення. На відміну від більшості інших протиепілептичних засобів вальпроат натрію не прискорює ані власне розщеплення ані розщеплення інших речовин таких як естроген та прогестерон. Ця властивість знаходить своє відображення у відсутності будь-якого фермент-індукуючого впливу на ферменти що беруть участь у системі цитохрому P450.

Елімінація. При постійному застосуванні вальпроєвої кислоти її середній період напіввиведення з плазми крові у дорослих становить 10 6 години (хоча він може знаходитися в діапазоні від 5 до 20 годин) через що добову дозу необхідно розділяти на два прийоми. У доношених новонароджених напіввиведення починається через 20-30 годин і поступово   залежно від розвитку дитини наближається до значень характерних для дорослих.

Екскретується вальпроєва кислота переважно нирками. Мала частка виводиться у незміненому вигляді а більша частка введеної дози екскретується у формі метаболітів.

Кінетика в окремих груп пацієнтів.

Ниркова недостатність. Зменшується ступінь зв&rsquo язування з альбуміном. Необхідно пам&rsquo ятати про можливість підвищення сироваткової концентрації вільної фракції вальпроєвої кислоти. У разі такого підвищення слід відповідно зменшити дозу препарату.

Пацієнти літнього віку. Спостерігалися зміни фармакокінетичних параметрів але вони не були особливо значущими. У зв&rsquo язку з цим дозу необхідно визначати на основі клінічної відповіді (тобто контролю судом).

Клінічні характеристики.

Показання.  

Основним показанням до застосування препарату Депакін Хроно^Ò 500 мг бажано в якості монотерапії є первинна генералізована епілепсія: малі епілептичні напади/абсансна епілепсія масивні білатеральні міоклонічні судоми великі напади епілепсії з міоклонією або без неї фотосенситивні форми епілепсії.

Також препарат Депакін Хроно^Ò 500 мг в якості монотерапії або в комбінації з іншими протиепілептичними засобами є ефективним при наступних захворюваннях:

&bull     вторинна генералізована епілепсія особливо синдром Веста (судоми у дітей раннього віку) та синдром Леннокса-Гасто

&bull     парціальна епілепсія з простою або комплексною симптоматикою (психосенсорні форми психомоторні форми)

&bull     змішані форми епілепсії (генералізовані та парціальні).

Лікування епізодів манії асоційованих з біполярними афективними розладами. Профілактика рецидивів дистимічних епізодів у дорослих пацієнтів з біполярними розладами у яких при лікуванні епізодів манії є терапевтична відповідь на терапію вальпроатом.

Протипоказання.

·           Підвищена чутливість до вальпроату дивальпроату вальпроміду або до будь-якого з компонентів лікарського засобу в анамнезі.

·           Гострий гепатит.

·           Хронічний гепатит.

·           Випадки тяжкого гепатиту в індивідуальному або сімейному анамнезі пацієнта особливо спричинені лікарськими препаратами.

·           Печінкова порфірія.

·           Комбінація з мефлохіном і екстрактом звіробою (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Вплив вальпроату на інші лікарські засоби. Вальпроєва кислота є інгібітором ізоферментів CYP2C9 та CYP3A системи цитохрому P450. Очікувані метаболічні ефекти можуть бути виведені на основі відповідних схем лікування.

Особливо важливі наступні види взаємодій.

Нейролептики інгібітори моноаміноксидази (ІМАО) антидепресанти та бензодіазепіни. Депакін Хроно^Ò 500 мг може потенціювати ефекти інших нейропсихотропних засобів таких як нейролептики ІМАО антидепресанти і бензодіазепіни. У зв&rsquo язку з цим необхідне клінічне спостереження і можливо коригування терапії. Дані клінічного дослідження показали що додавання оланзапіну до терапії вальпроатом або літієм може значно підвищити ризик виникнення побічних реакцій пов&rsquo язаних з оланзапіном а саме &ndash нейтропенію тремор сухість у роті підвищення апетиту підвищення маси тіла розлади мовлення та сонливість.

Фенобарбітал. Депакін Хроно^Ò 500 мг збільшує плазмові концентрації фенобарбіталу через інгібування печінкового метаболізму в результаті чого виникає сонливість особливо у дітей. Тому необхідне клінічне спостереження за станом пацієнтів протягом перших 15 днів комбінованої терапії. При виникненні сонливості дозу фенобарбіталу слід негайно зменшити та якщо необхідно виконати визначення його плазмової концентрації.

Примідон. Депакін Хроно^Ò 500 мг збільшує плазмові концентрації примідону при цьому асоційовані з ним небажані ефекти (такі як сонливість) посилюються. Цей вид взаємодії зникає при тривалій терапії. Рекомендується виконувати клінічне спостереження особливо на початку застосування комбінованої терапії з коригуванням дози примідону в разі необхідності.

Фенітоїн. Депакін Хроно^Ò 500 мг зменшує загальні плазмові концентрації фенітоїну. Зокрема він збільшує концентрацію вільної фракції фенітоїну з можливою появою ознак передозування (вальпроєва кислота витісняє фенітоїн з його місць зв&rsquo язування з білками плазми крові і зменшує його печінковий катаболізм). У зв&rsquo язку з цим рекомендується клінічне спостереження. При проведенні аналізу на визначення плазмових концентрацій фенітоїну слід вимірювати саме рівень його вільної фракції.

Карбамазепін. Повідомлялося про випадки виникнення клінічної токсичності у пацієнтів які отримували вальпроат натрію/вальпроєву кислоту одночасно з карбамазепіном. Це зумовлено тим що вальпроат натрію/вальпроєва кислота може потенціювати токсичні ефекти карбамазепіну. У зв&rsquo язку з цим рекомендується виконувати клінічне спостереження особливо на початку застосування комбінованої терапії з коригуванням дози в разі необхідності.

Ламотриджин. При одночасному застосуванні ламотриджину і вальпроєвої кислоти може підвищуватися ризик виникнення висипань коли на тлі терапії вальпроєвою кислотою яка вже триває якийсь час починають застосування ламотриджину. У результаті застосування вальпроату натрію метаболізм ламотриджину може зменшуватися а його середній період напіввиведення &ndash збільшуватися. Якщо можливо дозу ламотриджину в таких випадках слід зменшити.

Зидовудин. Застосування вальпроату натрію/вальпроєвої кислоти може призводити до вираженого збільшення плазмової концентрації зидовудину при цьому підвищується ризик токсичного впливу зидовудину.

Літій. Вальпроат не впливає на рівні літію в сироватці крові.

Фелбамат. Вальпроат може знижувати середній кліренс фелбамату на 16 %.

Темозоломід. Одночасне застосування темозоломіду та препарату Депакін Хроно^® 500 може привести до незначного зниження кліренсу темозоламіду яке з клінічної точки зору не є значущимим.

Вплив інших лікарських засобів на вальпроєву кислоту. Протиепілептичні засоби з фермент-індукуючими ефектами (особливо фенітоїн фенобарбітал примідон і карбамазепін) знижують сироваткові концентрації вальпроєвої кислоти. При застосуванні комбінованої терапії цими лікарськими засобами слід відкоригувати дози відповідно до клінічної відповіді та їхніх рівнів у крові.

Комбінація фелбамату та вальпроату знижує кліренс вальпроєвої кислоти на 22-50 % і відповідно підвищується концентрація вальпроєвої кислоти у плазмі крові. Необхідно контролювати її концентрацію у плазмі крові.

Мефлохін посилює метаболізм вальпроєвої кислоти. Крім того він може спричиняти судоми що призводить до ризику виникнення епілептичного нападу якщо ці два лікарські засоби застосовувати одночасно. Тому може виникнути необхідність корекції дози препарату Депакін Хроно^® 500.

Застосування препарату Депакін Хроно^Ò 500 мг одночасно з лікарськими засобами які мають високий ступінь зв&rsquo язування з білками плазми крові (наприклад ацетилсаліцилова кислота) може призводити до підвищення концентрації вільної фракції вальпроєвої кислоти у плазмі крові.

Одночасне застосування з циметидином або еритроміцином з високою імовірністю буде призводити до збільшення сироваткових концентрацій вальпроєвої кислоти (через зниження печінкового метаболізму вальпроєвої кислоти).

Карбапенеми. Повідомлялося про зниження рівня вальпроєвої кислоти в крові при одночасному застосуванні з препаратами групи карбапенемів (паніпенем меропенем іміпенем) що призводять до 60-100 % зниження рівня вальпроєвої кислоти протягом двох днів іноді пов&rsquo язаного з судомами. У зв&rsquo язку зі швидким розвитком і ступенем зниження рівня вальпроєвої кислоти слід уникати одночасного застосування препаратів групи карбапенемів пацієнтам стабілізованим на вальпроєвій кислоті (див. розділ « Побічні реакції» ). Якщо лікування цими антибіотиками не можна уникнути слід проводити ретельний контроль рівня вальпроєвої кислоти в крові.

Холестирамін може знижувати абсорбцію препарату Депакін Хроно^® 500.

Рифампіцин може зменшувати рівень вальпроату в крові що призводить до зниження його терапевтичного ефекту. При застосуванні вальпроату одночасно з рифампіцином може знадобитися корекція дози вальпроату.

Комбінації які вимагають особливих застережень при застосуванні.

З азтреонамом: ризик виникнення судом через зниження концентрації вальпроєвої кислоти у плазмі крові. Необхідне клінічне спостереження за станом хворого визначення концентрацій препаратів у плазмі крові та можливо корекція дози протисудомного препарату під час лікування антибактеріальним препаратом та після його відміни.

Комбінації які слід брати до уваги.

З німодипіном (перорально та як екстраполяція парентерально): посилення гіпотензивного ефекту німодипіну через підвищення його концентрації у плазмі крові (зниження його метаболізму під дією вальпроату).

Інші взаємодії. Вальпроєва кислота зазвичай не зумовлює фермент-індукуючого впливу тому вона не зменшує загальну плазмову концентрацію естрогену та прогестерону у жінок які застосовують гормональні контрацептиви. З цієї ж причини вона не зменшує загальну плазмову концентрацію антагоністів вітаміну К.

На відміну від цього препарат Депакін Хроно^Ò 500 мг може збільшувати концентрацію вільної фракції варфарину через конкурування за місця зв&rsquo язування з альбуміном. Тому у пацієнтів які отримують антагоністи вітаміну К слід більш ретельно контролювати протромбіновий час.

Одночасне застосування вальпроату і топірамату було асоційоване з енцефалопатією та/або гіперамоніємією. Необхідно ретельно контролювати стан пацієнтів які отримують цю комбінацію лікарських засобів для своєчасного виявлення ознак та симптомів гіперамоніємічної енцефалопатії.

Кветіапін. Одночасне застосування вальпроату і кветіапіну може підвищити ризик розвитку нейтропенії/лейкопенії.

Особливості застосування.

Хоча вальпроат натрію лише в рідкісних випадках спричиняє імунологічні прояви слід зважувати співвідношення « користь/ризики» перш ніж застосовувати його пацієнтам з дисемінованим червоним вовчаком.

Тяжке ураження печінки.

Умови виникнення. Відзначені випадки тяжкого ураження печінки яке інколи може призводити до летального наслідку. Досвід показує що найвищий ризик особливо у випадку одночасного прийому інших протиепілептичних препаратів спостерігається у немовлят і дітей віком до 3 років з тяжкою епілепсією зокрема це стосується дітей з ураженням головного мозку розумовою відсталістю та/або генетично зумовленими метаболічними або дегенеративними захворюваннями.

У дітей віком від 3 років ризик значно знижується який поступово знижується з віком.

У більшості випадків таке ураження печінки відзначалася протягом перших 6 місяців лікування зазвичай протягом 2-12 тижнів та найчастіше &ndash при комплексній протиепілептичній терапії.

Ознаки на які треба звернути увагу. Ранній діагноз базується на клінічній картині. Зокрема слід враховувати такі симптоми які можуть передувати жовтяниці особливо у пацієнтів у групі ризику (див. вище « Умови виникнення» ):

- неспецифічні симптоми які з&rsquo являються раптово наприклад астенія анорексія летаргія сонливість які іноді пов&rsquo язані з повторними випадками блювання та болю у животі.

- у пацієнтів з епілепсією рецидив епілептичних нападів.

Пацієнта (або його сім&rsquo ю для дітей) треба поінформувати щодо необхідності негайно звернутися по медичну допомогу при появі таких симптомів. Необхідно негайно обстежити пацієнта включаючи клінічні обстеження лабораторні дослідження функції печінки.

Виявлення. Дослідження функції печінки слід провести до початку терапії а потім регулярно протягом перших 6 місяців лікування. Необхідно наголосити що часто спостерігається ізольоване і транзиторне підвищення рівнів трансаміназ без клінічних ознак особливо на початку терапії. Крім звичайних досліджень найбільш інформативними є дослідження що відображають синтез білка особливо рівні протромбіну. У разі підтвердження патологічно низького рівня протромбіну особливо у зв&rsquo язку з іншими біологічними патологічними показниками (значне зниження рівнів фібриногену та факторів коагуляції підвищення рівня білірубіну та печінкових ферментів) необхідно негайно припинити терапію препаратом Депакін Хроно^Ò 500 мг. Як застережний захід та при одночасному застосуванні слід також припинити терапію саліцилатами оскільки вони мають однаковий метаболічний шлях. Слід повторно виконати лабораторні аналізи залежно від виявлених змін показників.

Панкреатит. Дуже рідко спостерігалися випадки тяжкого панкреатиту іноді з летальним наслідком. Особливо високий цей ризик у дітей раннього віку. З віком ризик цього ускладнення зменшується. Факторами ризику можуть бути важкі епілептичні судоми неврологічний дефіцит та протисудомна політерапія. Ризик летального наслідку зростає при наявності у пацієнта порушення функції печінки на тлі панкреатиту.

Якщо у пацієнта гострий біль у животі необхідно якомога швидше виконати медичне обстеження. У пацієнтів з панкреатитом застосування вальпроату натрію слід припинити.

У дітей віком до 3 років препарат Депакін Хроно^Ò 500 мг слід застосовувати лише в якості монотерапії. У пацієнтів цієї вікової групи терапію слід розпочинати лише після зважування клінічних переваг та ризику ураження печінки або панкреатиту. Разом з цим не слід застосовувати саліцилати дітям віком до 16 років (див. довідкову інформацію аспірину/саліцилатів щодо синдрому Рея).

Як запобіжний захід враховуючи ризик гепатотоксичності не слід застосовувати одночасно з цим препаратом похідні саліцилової кислоти.

У пацієнтів з порушенням функції нирок можуть бути підвищеними концентрації вільної фракції вальпроєвої кислоти в сироватці крові у зв&rsquo язку з чим дозу для таких пацієнтів слід зменшувати.

До початку терапії необхідно виконати аналіз крові (загальний клінічний аналіз крові з визначенням кількості тромбоцитів часу кровотечі та часу згортання крові) якщо у пацієнта планується хірургічна операція або у випадку виникнення гематом чи спонтанної кровотечі (див. розділ « Побічні реакції» ).

При підозрі на дефіцит ферментів який впливає на цикл утворення сечовини в печінці до початку лікування слід перевірити метаболічну функцію оскільки існує ризик розвитку гіперамоніємії під дією вальпроату.

Необхідно попереджати пацієнта про ризик збільшення маси тіла на початку лікування і вживати належних заходів для зменшення цього ефекту (див. розділ « Побічні реакції» ).

Жінки репродуктивного віку. Рішення про застосування препарату Депакін Хроно^Ò 500 мг у жінок дітородного віку слід приймати лише після дуже ретельної оцінки якщо переваги від його застосування переважають ризик виникнення вроджених вад розвитку дитини в утробі матері. Таку оцінку слід виконувати як перед першим призначенням препарату Депакін Хроно^Ò 500 мг так і у жінок які вже отримують терапію цим препаратом і планують вагітність.

Суїцидальні думки та поведінка. Надходили повідомлення про виникнення суїцидальних думок та поведінки у пацієнтів які отримували протиепілептичні засоби за декількома показаннями. Метааналіз даних отриманих у ході рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень з вивчення протиепілептичних засобів також показав незначне підвищення ризику виникнення суїцидальних думок та поведінки. Механізм цього ефекту не відомий.

У зв&rsquo язку з цим слід спостерігати за пацієнтами для своєчасного виявлення суїцидальних думок та поведінки і призначати належну терапію. Пацієнтів (та осіб які за ними доглядають) слід попереджати що при появі ознак суїцидальних думок або поведінки слід негайно звернутися по медичну допомогу.

Пацієнтів із супутнім дефіцитом карнітин-пальмітоїлтрансферази (КПТ) тип ІІ слід попередити про підвищений ризик розвитку рабдоміолізу при прийомі вальпроату.

Не рекомендується вживати алкогольні напої під час лікування вальпроатом.

Вплив на лабораторні та діагностичні тести. Оскільки вальпроат виводиться в основному через нирки частково у формі кетонових тіл аналіз сечі на кетонові тіла може дати хибнопозитивний результат у пацієнтів з цукровим діабетом.

Застосування у період вагітності або  годування груддю.

Вагітність.

Ризик пов&rsquo язаний з епілепсією та препаратами проти епілепсії. У новонароджених від матерів з епілепсією які отримують антиепілептичне лікування загальний рівень вад розвитку був вищий ніж показники (близько 3 %) отримані у загальній популяції. Повідомлялося що при застосуванні декількох препаратів відзначалося збільшення кількості дітей з вадами розвитку. Найчастішими вадами розвитку були заяча губа і серцево-судинні вади розвитку.

Не потрібно раптово припинити антиепілептичну терапію тому що це може привести до виникнення судом що може становити серйозну загрозу для матері та плода.

Відміняти застосування препаратів для лікування епілепсії потрібно під наглядом спеціаліста.

Ризик пов' язаний із судомами. У період вагітності тонічно-клонічні судоми та епілептичний стан з гіпоксією становлять особливий ризик летального наслідку для матері та ненародженої дитини.

Ризик пов' язаний з вальпроатом. У тварин: була показана наявність тератогенних ефектів у мишей щурів та кроликів. У людини: доступні дані свідчать про підвищену частоту незначних та значних вад розвитку включаючи зокрема порушення закриття ембріональної нервової трубки черепно-лицьові дефекти деформації кінцівок вади розвитку серцево-судинної системи гіпоспадія та чисельні патології різних систем організму дітей матері яких отримували вальпроат для лікування епілепсії порівняно з цією частотою для певних інших протиепілептичних засобів.

Дані мета-аналізу (у тому числі дані реєстрів і когортних досліджень) показали що частота вроджених вад розвитку у дітей народжених у жінок хворих на епілепсію які отримували монотерапію вальпроатом у період вагітності становить 10 73 % (95 % ДІ: 8 16-13 29). Наявні дані свідчать про залежність цього ефекту від дози.

Існуючі дані свідчать про те що тератогенний ризик вищий при застосуванні вальпроату у складі політерапії протиепілептичними засобами ніж при його застосуванні в якості монотерапії.

Деякі дані вказують на зв' язок між впливом вальпроату на плід під час внутрішньоутробного розвитку та ризиком затримки розвитку особливо вербального розвитку (вербального IQ) у дитини.

Затримка розвитку часто супроводжується вадами розвитку та/або дисморфією. Проте встановити причинно-наслідковий зв&rsquo язок важко враховуючи можливий вплив на ці явища інших факторів таких як низький рівень IQ у матері чи батька дитини соціальні та екологічні фактори і незадовільний контроль судом у матері у період вагітності.

Також повідомлялося про розлади аутичного спектра у дітей які зазнали впливу вальпроату під час внутрішньоутробного розвитку.

Враховуючи вищесказане жінок репродуктивного віку необхідно інформувати про ризики та переваги від застосування вальпроату у період вагітності. Жінкам перед першим призначенням препарату Депакін Хроно^Ò 500 мг або жінкам які вже отримують Депакін Хроно^Ò 500 мг і планують вагітність необхідна консультація з лікарем при цьому лікарям настійно рекомендується обговорити з пацієнтками питання пов&rsquo язані з впливом даного лікарського засобу на репродуктивну систему.

Якщо пацієнтка планує вагітність необхідно переглянути доцільність подальшого застосування препарату Депакін Хроно^Ò 500 мг незалежно від того за якими показаннями він застосовується. Якщо препарат Депакін Хроно^Ò 500 мг застосовується з метою профілактики при біполярних розладах доцільно відмінити його. Якщо після ретельної оцінки ризиків і переваг було вирішено продовжувати терапію препаратом Депакін Хроно^Ò 500 мг за будь-якими показаннями у період вагітності рекомендується застосовувати найнижчу ефективну дозу розділяючи добову дозу на декілька прийомів протягом дня. Форма з пролонгованою дією може бути кращою за будь-які інші лікарські форми.

Крім того якщо можливо ще до запланованої вагітності слід розпочати прийом фолієвої кислоти в належних дозах (наприклад 5 мг щоденно) оскільки це може мінімізувати ризик порушення закриття ембріональної нервової трубки.

У період вагітності терапію вальпроатом не слід відміняти без повторної оцінки співвідношення « користь/ризик» .

Необхідно розпочати пренатальне спостереження спеціалістами для своєчасного виявлення можливого розвитку порушення закриття ембріональної нервової трубки або інших вад розвитку.

Ризик для новонароджених. Повідомлялося про окремі випадки геморагічного синдрому у новонароджених матері яких отримували вальпроат натрію/вальпроєву кислоту під час вагітності. Цей геморагічний синдром зумовлений тромбоцитопенією та   гіпофібриногенемією. Також повідомлялося про випадки афібриногенемії деякі з котрих були летальними. Однак цей синдром слід відрізняти від зниження рівнів факторів зсідання крові залежних від вітаміну К спричиненого фенобарбіталом та індукторами ферментів.

У зв&rsquo язку з цим для новонароджених слід робити аналіз крові з визначенням кількості тромбоцитів плазмового рівня фібриногену тести на зсідання крові та визначення рівня факторів зсідання крові.

Випадки гіпоглікемії були зареєстровані у новонароджених матері яких приймали вальпроат протягом ІІІ триместру вагітності.

Випадки гіпотиреозу були зареєстровані у новонароджених матері яких приймали вальпроат у період вагітності.

Абстинентний синдром відміни (зокрема збудження дратівливість підвищена збудливість синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості гіперкінезія порушення тонусу тремор судоми та порушення харчової поведінки) можуть виникнути у новонароджених матері яких приймали вальпроат протягом останнього триместру вагітності.

Годування груддю. Екскреція вальпроату натрію у грудне молоко становить близько 1-10 % від його концентрації в сироватці крові.

Цей лікарський засіб може справляти фармакологічні ефекти у новонароджених. Жінкам слід відмовитися від годування груддю дитини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Через можливі небажані ефекти препарат Депакін Хроно^Ò 500 мг може негативно впливати на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.

Також пацієнтів слід попереджати про ризик виникнення сонливості особливо якщо вони отримують комплексну протисудомну терапію або одночасну терапію бензодіазепінами (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ).

Спосіб застосування та дози.   

Епілепсія.

Звичайна доза. Добову дозу визначають відповідно до віку і маси тіла пацієнта. Однак слід мати на увазі що діапазон індивідуальної чутливості до вальпроату досить широкий. Оптимальну дозу визначають відповідно до отриманої клінічної відповіді. При незадовільному контролі судом або при підозрі на можливість розвитку побічних реакцій може знадобитися окрім клінічного спостереження визначення концентрацій лікарського засобу у плазмі крові.

Як монотерапія першої лінії.

Завдяки лікарській формі Хроно (пролонгована дія) добову дозу препарату можна застосовувати за один прийом. В ідеалі препарат слід приймати на початку прийому їжі. Найчастіше слід застосовувати такі добові дози:

-                25 мг/кг для дітей

-                20-25 мг/кг для підлітків

-                20 мг/кг для дорослих

-                15-20 мг/кг для осіб літнього віку.

Якщо можливо терапію препаратом Депакін Хроно^Ò 500 мг слід розпочинати поступово. Початкова добова доза становить 10-15 мг/кг потім її слід підвищувати з інтервалом 2-3 дні досягаючи рекомендованої добової дози приблизно через тиждень. Після досягнення необхідної дози лікарського засобу застосованого в якості монотерапії наприклад 15  мг/кг/добу в осіб літнього віку 20 мг/кг/добу для дорослих або підлітків 25 мг/кг/добу для дітей може бути необхідним спостереження протягом певного періоду часу. Якщо клінічна ефективність на цьому етапі є задовільною слід і надалі дотримуватися цієї дози.

У рідкісних випадках особливо при монотерапії буває необхідним застосування добових доз вищих за 25 мг/кг для осіб літнього віку 30 мг/кг для дорослих або підлітків чи 25 мг/кг для дітей.

Якщо ці дози все ще не дозволяють досягти контролю судом можна продовжувати підвищувати дози. Якщо добова доза перевищує 50 мг/кг рекомендується розділяти її на             3 прийоми при цьому необхідні додаткові клінічне спостереження і контроль показників біохімічного аналізу крові (див. розділ « Особливості застосування» ).

Застосування препарату Депакін Хроно^Ò 500 мг у комбінації з іншими протиепілептичними засобами. Розпочинати застосування вальпроату натрію слід таким самим чином як і при монотерапії першої лінії. Середня добова доза зазвичай ідентична дозі рекомендованій для монотерапії. Однак у деяких випадках ця доза може бути збільшена на 5-10 мг/кг.

Також слід враховувати вплив препарату Депакін Хроно^Ò 500 мг на інші протиепілептичні засоби (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ).

Заміна іншого протиепілептичного засобу на препарат Депакін Хроно^Ò 500 мг. Якщо планується поступово і повністю замінити попередній лікарський засіб на препарат Депакін Хроно^Ò 500 мг то його слід застосовувати згідно з рекомендаціями для монотерапії першої лінії. Дозу певних попередніх лікарських засобів особливо барбітуратів одразу слід зменшити після чого поступово знижувати їхню дозу до повної відміни. Відміна має тривати 2-8 тижнів.

Епізоди манії у пацієнтів з біполярними розладами. Рекомендована початкова доза становить 20 мг/кг/добу. Цю дозу необхідно якомога швидше збільшувати доки не буде досягнута мінімальна терапевтична доза яка дозволяє досягти бажаного клінічного ефекту.

Як правило бажаний клінічний ефект досягається при