Ципробел 500 мг таблетки №14

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЦИПРОБЕЛ^®
(SIPROBEL^® )

Склад:

діюча речовина: ciprofloxacin

1 таблетка містить ципрофлоксацину гідрохлориду моногідрату еквівалентно ципрофлоксацину  500 мг

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний целюлоза мікрокристалічна повідон (К 30) кремнію діоксид колоїдний безводний магнію стеарат натрію кроскармелоза покриття Sepifilm LP 770: гіпромелоза целюлоза мікрокристалічна кислота стеаринова титану діоксид (Е 171).

Лікарська форма. Таблетки вкриті    оболонкою.

Фармакотерапевтична група.

Антибактеріальні  засоби групи фторхінолонів. Код АТС J01M A02.

Клінічні характеристики.

Показання.

Ципробел^® показаний для лікування нижчезазначених інфекцій (див. розділи « Особливості застосування» та « Фармакологічні властивості» ). Перед початком терапії слід звернути особливу увагу на всю доступну інформацію щодо резистентності до ципрофлоксацину.

Слід взяти до уваги офіційні рекомендації з належного застосування антибактеріальних препаратів.

Дорослі

&ndash Інфекції нижніх дихальних шляхів спричинені грамнегативними бактеріями:

    &ndash загострення хронічного обструктивного захворювання легень

    &ndash бронхолегеневі інфекції при кістозному фіброзі або при бронхоектазах

    &ndash пневмонія.

&ndash Хронічний гнійний отит середнього вуха.

&ndash Загострення хронічного синуситу особливо якщо він спричинений грамнегативними бактеріями.

&ndash Інфекції сечового тракту.

&ndash Гонококовий уретрит і цервіцит.

&ndash Орхоепідидиміт зокрема спричинений Neisseria gonorrhoeae.

&ndash Запальні захворювання органів малого таза зокрема спричинені   Neisseria gonorrhoeae.

При вищевказаних інфекціях статевого тракту коли відомо або є підозри на Neisseria gonorrhoeae як збудника особливо важливо отримати локальну інформацію про резистентність до ципрофлоксацину і підтвердити чутливість на основі лабораторних аналізів.

&ndash Інфекції травного тракту (наприклад діарея мандрівників).

&ndash Інтраабдомінальні інфекції.

&ndash Інфекції шкіри та м&rsquo яких тканин спричинені грамнегативними бактеріями.

&ndash Тяжкий перебіг отиту зовнішнього вуха.

&ndash Інфекції кісток та суглобів.

&ndash Лікування інфекцій у пацієнтів із нейтропенією.

&ndash Профілактика інфекцій у пацієнтів із нейтропенією.

&ndash Профілактика інвазивних інфекцій спричинених Neisseria meningitidis.

&ndash Легенева форма сибірської виразки (профілактика після контакту і радикальне лікування).

Діти та підлітки

&ndash Бронхолегеневі інфекції при кістозному фіброзі спричинені синьогнійною паличкою (Pseudomonas aeruginosa)

&ndash Ускладнені інфекції сечового тракту та пієлонефрит.

&ndash Легенева форма сибірської виразки (профілактика після контакту і радикальне лікування).

Ципрофлоксацин можна також застосовувати для лікування тяжких інфекцій у дітей та підлітків коли лікар вважає це необхідним.

Лікування повинен розпочинати лише лікар що має досвід лікування кістозного фіброзу та/або тяжких інфекцій у дітей та підлітків (див. розділи « Особливості застосування» та « Фармакологічні властивості» ).

Протипоказання.

Підвищена чутливість до ципрофлоксацину до інших препаратів групи фторхінолонів або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Одночасне застосування ципрофлоксацину та тизанідину протипоказане (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ).

Спосіб застосування та дози.

Доза визначається згідно з показанням тяжкістю та місцем інфекції чутливістю організму(організмів)-збудника(збудників) до ципрофлоксацину нирковою функцією пацієнта а у дітей та підлітків &ndash згідно з масою тіла.

Тривалість лікування залежить від тяжкості перебігу захворювання особливостей клінічної картини та типу збудника.

Лікування інфекцій спричинених певними бактеріями (наприклад Pseudomonas aeruginosa Acinetobacter або Staphylococci) може вимагати застосування вищих доз ципрофлоксацину та одночасного призначення інших необхідних антибактеріальних препаратів.

Лікування деяких інфекцій (наприклад запальних захворювань органів малого таза інтра-абдомінальних інфекцій інфекцій у пацієнтів із нейтропенією інфекцій кісток та суглобів) може вимагати одночасного призначення інших необхідних антибактеріальних препаратів  залежно від виду виявлених патогенів.

Дорослі

Діти та підлітки

Пацієнти літнього віку

Пацієнти літнього віку повинні отримувати дозу обрану згідно з тяжкістю інфекції та кліренсом креатиніну пацієнта.

Ниркова та печінкова недостатність

Рекомендовані початкові та підтримуючі дози для пацієнтів із порушеною нирковою функцією:

У пацієнтів з печінковою недостатністю немає потреби в зміні дозування ципрофлоксацину.

Досліджень щодо дозування ципрофлоксацину для дітей із порушеною нирковою та/або печінковою функціями не проводилось.

Спосіб застосування

Таблетки слід ковтати не розжовуючи й запивати рідиною. Їх можна приймати незалежно від прийому їжі. При прийомі натще діюча речовина всмоктується швидше. Таблетки ципрофлоксацину не можна приймати разом із молочними продуктами (наприклад з молоком йогуртом) або фруктовими соками з додаванням мінералів (наприклад з апельсиновим соком збагаченим кальцієм) (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ).

Побічні реакції.

Найчастіше повідомлялося про такі побічні реакції на препарат як нудота та діарея.

Дані про побічні реакції на препарат Ципробел^® наведено нижче.

Інфекції та інвазії: грибкові суперінфекції антибіотико-асоційований коліт з можливим летальним наслідком (див. розділ « Особливості застосування» ).

З боку системи крові: еозинофілія лейкопенія анемія нейтропенія лейкоцитоз тромбоцитопенія тромбоцитемія гемолітична анемія агранулоцитоз панцитопенія (небезпечна для життя) пригнічення функції кісткового мозку (небезпечне для життя).

З боку імунної систем: алергічні реакції алергічний/ангіоневротичний набряк анафілактичні реакції анафілактичний шок (небезпечний для життя) (див. розділ « Особливості застосування» ) реакції подібні до сироваткової хвороби.

Метаболічні порушення: анорексія гіперглікемія.

З боку психіки: психомоторна збудливість/ тривожність сплутаність свідомості і дезорієнтація стривоженість патологічні сновидіння депресія галюцинації психотичні реакції (див. розділ « Особливості застосування» ).

Розлади нервової системи: головний біль головокружіння розлади сну порушення смаку парестезії дизестезії гіпестезії тремор судоми (див. розділ « Особливості застосування» ) запаморочення мігрень порушення координації порушення ходи порушення нюху внутрішньочерепна гіпертензія периферична нейропатія та полінейропатія (див. розділ « Особливості застосування» ).

З боку органів зору: порушення зору порушення кольорового сприйняття.

З боку органів слуху: дзвін у вухах втрата слуху/ порушення слуху.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія шлуночкова аритмія подовження інтервалу QT піруетна тахікардія (torsades de pointes)* вазодилатація артеріальна гіпотензія синкопальний стан васкуліт.

З боку органів дихання: диспное (включаючи астматичні стани).

З боку травного тракту: нудота діарея блювання біль у ділянці шлунка і кишечнику абдомінальний біль диспептичні розлади метеоризм панкреатит.

З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівнів трансаміназ та білірубіну порушення функції печінки холестатична жовтяниця гепатит некроз печінки що прогресує до печінкової недостатності яка загрожує життю (див. розділ « Особливості застосування» ).

З боку шкіри: висипання свербіж кропив&rsquo янка реакції фотосенсибілізації (див. розділ « Особливості застосування» ) петехії мультиформна еритема вузликова еритема синдром Стівенса-Джонсона (із загрозою для життя) токсичний епідермальний некроліз (із загрозою для життя).

З боку кістково-м&rsquo язової системи: кістково-м&rsquo язовий біль (наприклад біль у кінцівках   поперековій ділянці грудній клітці) артралгії міалгії артрит підвищення м&rsquo язового тонусу і судоми м&rsquo язів м&rsquo язова слабкість тендиніт розриви сухожилок (переважно ахіллових) (див. розділ « Особливості застосування» ) загострення симптомів міастенії гравіс (див. розділ « Особливості застосування» ).

З боку сечовидільної системи: розлади з боку нирок та сечовидільної системи порушення функції нирок. Ниркова недостатність гематурія кристалурія (див. розділ « Особливості застосування» ) тубулоінтерстиціальний нефрит.

Загальні порушення: астенія гарячка набряки підвищена пітливість (гіпергідроз).

Лабораторні показники: підвищення активності лужної фосфатази крові відхилення від норми рівня протромбіну   підвищення активності амілази.

    *Ці реакції спостерігалися переважно у пацієнтів з додатковими факторами ризику пролонгації інтервалу QT (див. розділ « Особливості застосування» ).

Застосування  дітям

У дітей артропатія спостерігається частіше (див. розділ « Особливості застосування» ).

Також були зареєстровані такі побічні реакції на препарат як алергічний набряк зменшення апетиту і кількості їжі що вживається гіпоглікемія порушення поведінки суїцидальні думки спроба самогубства гіперестезія пухирці гострий генералізований екзантематозний пустульоз погане самопочуття порушення ходи збільшення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) у пацієнтів які приймають антагоністи вітаміну К тимчасове порушення функції печінки біль відчуття серцебиття тріпотіння передсердь шлуночкові ектопії артеріальна гіпертензія стенокардія інфаркт міокарда зупинка серця тромбоз судин головного мозку флебіт безсоння маніакальна реакція атаксія летаргія сонливість слабкість нездужання фобія деперсоналізація болючість слизової оболонки порожнини рота кандидоз слизової оболонки порожнини рота дисфагія перфорація кишечнику шлунково-кишкові кровотечі лімфаденопатія збільшення рівня ліпази суглобові порушення загострення подагри нефрит поліурія порушення сечовипускання уретральна кровотеча вагініт ацидоз біль у грудних залозах носова кровотеча набряк легень або гортані гикавка кровохаркання бронхоспазм легенева емболія фототоксичні реакції припливи озноб набряк обличчя шиї губ кон&rsquo юнктиви рук шкірний кандидоз гіперпігментація пітливість зниження гостроти зору двоїння в очах біль в очах порушення смаку ахроматопсія.

Зареєстровано побічні реакції на препарат такі як ажитація ексфоліативний дерматит еритема гіперестезія гіпертонія метгемоглобінемія збільшення МНВ у пацієнтів які приймають антагоністи вітаміну К кандидоз (оральний шлунково-кишковий вагінальний) міастенія ністагм полінейропатія гіперкаліємія зміни протромбінового часу психоз збільшення рівня тригліцеридів гаммаглутамілтрансферази крові сечової кислоти зменшення рівня гемоглобіну геморагічний діатез збільшення рівня моноцитів лейкоцитоз циліндрурія.

Передозування.

Повідомлялося що передозування внаслідок прийому 12 г препарату призводило до появи симптомів помірної токсичності. Гостре передозування в дозі 16 г призводило до розвитку гострої ниркової недостатності.

Симптоми передозування включали запаморочення тремор головний біль втому судоми галюцинації сплутаність свідомості абдомінальний дискомфорт ниркову та печінкову недостатність а також кристалурію та гематурію. Повідомлялось також про оборотну ниркову токсичність.

Окрім звичайних невідкладних заходів що проводяться при передозуванні рекомендовано моніторинг функції нирок зокрема визначення рН сечі і за необхідності підвищення її кислотності для попередження явищ кристалурії. Пацієнти повинні отримувати достатню кількість рідини.

За допомогою гемодіалізу або перитонеального діалізу виводиться тільки невелика кількість ципрофлоксацину (< 10 %).

Вагітність.

Дані щодо застосування ципрофлоксацину вагітним демонструють відсутність розвитку мальформацій або фето/неонатальної токсичності. Дані не вказують на прямий або непрямий токсичний вплив на репродуктивну функцію проте спостерігався вплив на незрілу хрящову тканину і не можна виключити що препарат може бути шкідливим для суглобових хрящів новонароджених/плода. Тому під час вагітності задля перестороги краще уникати прийому ципрофлоксацину.

Період годування груддю.

Ципрофлоксацин проникає у грудне молоко. Через ризик пошкодження суглобових хрящів у новонароджених ципрофлоксацин не слід застосовувати під час годування груддю.

Діти.

Застосування ципрофлоксацину  дітям та підліткам потрібно проводити згідно з чинними    офіційними рекомендаціями. Лікування із застосуванням ципрофлоксацину повинен проводити лише лікар із досвідом ведення дітей та підлітків хворих на кістозний фіброз та/або тяжкі інфекції.

Ципрофлоксацин спричиняв артропатію опорних суглобів. Однак лікування ципрофлоксацином дітей та підлітків потрібно розпочинати тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик через ризик розвитку побічних реакцій пов&rsquo язаних із суглобами та/або навколишніми тканинами.

Особливості застосування.

Тяжкі інфекції та/або змішані інфекції спричинені  грампозитивними або анаеробними бактеріями

Ципрофлоксацин не застосовують як монотерапію для лікування тяжких інфекцій та інфекцій спричинених грампозитивними або анаеробними бактеріями. Для лікування тяжких інфекцій інфекцій спричинених стафілококами або анаеробними бактеріями ципрофлоксацин слід застосовувати у комбінації з відповідними антибактеріальними засобами.

Стрептококові інфекції  (включаючи Streptococcus pneumoniae)

Ципрофлоксацин не рекомендується для лікування стрептококових інфекцій через недостатню ефективність.

Інфекції сечового тракту

Орхоепідидиміт та запальні захворювання органів малого таза можуть бути спричинені резистентними до фторхінолону Neisseria gonorrhoeae. Ципрофлоксацин необхідно призначати одночасно з іншими відповідними антибактеріальними препаратами за винятком коли виключено наявність резистентних до ципрофлоксацину штамів Neisseria gonorrhoeae. Якщо через 3 дні не настає клінічне покращення терапію слід переглянути. 

Інтраабдомінальні інфекції

Дані про ефективність ципрофлоксацину при лікуванні постопераційних інтраабдомінальних інфекцій обмежені.   

Діарея мандрівників

При виборі препарату   слід взяти до уваги інформацію про резистентність до ципрофлоксацину відповідних мікроорганізмів у країнах які відвідав пацієнт. 

Інфекції кісток та суглобів

Ципрофлоксацин слід застосовувати в комбінації з іншими антимікробними засобами  залежно від результатів мікробіологічного дослідження.

Легенева форма сибірської виразки

Застосування людям грунтується на даних визначення чутливості in vitro дослідів на тваринах та на обмежених даних отриманих під час застосування  людині. Лікар повинен діяти відповідно до національних та/або міжнародних протоколів лікування сибірської виразки.

Антибіотик-асоційована діарея спричинена Clostridium difficile

Відомо про випадки антибіотик-асоційованої діареї спричиненої Clostridium difficile яка може варіювати за тяжкістю від легкої діареї до летального коліту при застосуванні практично всіх антибактеріальних препаратів у тому числі і при застосуванні препарату Ципробел^® . Лікування антибактеріальними препаратами спричиняє зміну нормальної флори товстого кишечнику що в свою чергу призводить до надмірного росту Clostridium difficile.

Clostridium difficile виробляє токсини А і В які сприяють розвитку антибіотик-асоційованої діареї. Clostridium difficile виробляє велику кількість токсину спричиняє підвищення захворюваності та смертності через можливу стійкість збудника до антимікробної терапії та необхідність проведення колектомії. Потрібно пам&rsquo ятати про можливість виникнення антибіотик-асоційованої діареї спричиненої Clostridium difficile у всіх пацієнтів з діареєю після застосування антибіотиків. Необхідний ретельний збір медикаментозного анамнезу оскільки можливий розвиток антибіотик-асоційованої діареї спричиненої Clostridium difficile протягом двох місяців після введення антибактеріальних препаратів. Якщо діагноз антибіотик-асоційованої діареї спричиненої Clostridium difficile розглядається або вже підтверджено застосування антибіотиків які не діють на Clostridium difficile можливо необхідно буде припинити. Залежно від даних необхідно проводити корекцію водно-електролітного балансу розглянути необхідність додаткового введення білкових препаратів застосувати антибактеріальні препарати до яких є чутливою  Clostridium difficile. Також може виникнути необхідність у хірургічному втручанні.

Діти

Застосування ципрофлоксацину дітям та підліткам потрібно проводити згідно з чинними  офіційними рекомендацями. Лікування із застосуванням ципрофлоксацину  проводить лише лікар із досвідом ведення дітей хворих на кістозний фіброз та/або тяжкі інфекції.

Ципрофлоксацин спричиняв артропатію опорних суглобів. Однак лікування ципрофлоксацином дітей має розпочинатися тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик через можливий ризик розвитку побічних реакцій пов&rsquo язаних із суглобами та/або прилеглими тканинами.

Бронхолегеневі інфекції при кістозному фіброзі.

Застосовують ципрофлоксацин дітям віком 5-17 років. Більш обмежений досвід  лікування дітей віком від 1 до 5 років.

Ускладнені інфекції сечового тракту та пієлонефрит.

Слід розглянути можливість лікування інфекцій сечового тракту з застосуванням ципрофлоксацину коли інше лікування неможливе. Лікування повинно ґрунтуватися на результатах мікробіологічного дослідження.

Оцінювали застосування ципрофлоксацину  дітям та підлітків віком 1-17 років.

Інші специфічні тяжкі інфекції

Застосування ципрофлоксацину може бути виправдане після ретельної оцінки користі/ризику коли інше лікування застосувати не можна або коли загальноприйняте лікування виявилося неефективним.

Застосування ципрофлоксацину у разі  специфічних тяжких інфекцій окрім згаданих вище не оцінювалось а клінічний досвід  обмежений. Отже до лікування пацієнтів із такими інфекціями рекомендується підходити з обережністю.

Підвищена чутливість до препарату

У деяких випадках гіперчутливість та алергічні реакції можуть спостерігатися вже після першого прийому ципрофлоксацину (див. розділ « Побічні реакції» ) про що слід негайно повідомити лікаря.

У поодиноких випадках анафілактичні/анафілактоїдні реакції можуть прогресувати до стану шоку що загрожує життю пацієнта. У деяких випадках вони спостерігаються вже після першого прийому ципрофлоксацину. У такому разі прийом ципрофлоксацину необхідно призупинити і негайно провести медикаментозне лікування (лікування анафілактичного шоку).

Кістково-м&rsquo язова система

Загалом ципрофлоксацин не можна застосовувати  пацієнтам із захворюваннями сухожиль розладами пов&rsquo язаними із застосуванням хінолонів в анамнезі. Попри це в рідкісних випадках після мікробіологічного дослідження збудника та оцінки співвідношення користь/ризик цим пацієнтам можна призначати ципрофлоксацин для лікування окремих тяжких інфекційних процесів а саме у випадку неефективності стандартної терапії або бактеріальної резистентності. При застосуванні ципрофлоксацину може виникнути тендиніт або розрив сухожилля (особливо  ахіллового сухожилля) іноді двобічний у перші 48 годин лікування. Ризик тендинопатії вищий у літніх пацієнтів та у пацієнтів які одночасно приймають кортикостероїди (див. розділ « Побічні реакції» ). При виникненні будь-яких ознак тендиніту (таких як болючий набряк запалення) застосування ципрофлоксацину слід припинити. Ураженій кінцівці слід забезпечити спокій.

Ципрофлоксацин застосовують з обережністю  пацієнтам із міастенією гравіс (див. розділ « Побічні реакції» ).

Фоточутливість

Доведено що ципрофлоксацин спричиняє реакції фоточутливості. Пацієнтам які приймають ципрофлоксацин рекомендується під час лікування уникати прямого сонячного світла або УФ-випромінювання (див. розділ « Побічні реакції» ).

Центральна нервова система

Хінолони спричиняють судоми або знижують поріг судомної готовності. Ципрофлоксацин застосовують з обережністю  пацієнтам із розладами ЦНС які мають схильність до виникнення судом. При виникненні судом прийом ципрофлоксацину припиняють (див. розділ « Побічні реакції» ). Навіть після першого прийому ципрофлоксацину можуть виникнути психотичні реакції. У рідкісних випадках депресія або психоз можуть прогресувати до суїцидальних думок та вчинків таких як  самогубство або його спроба. У цих випадках прийом ципрофлоксацину припиняють та вживають заходів необхідних у цій клінічній ситуації.

У пацієнтів що приймали ципрофлоксацин спостерігалися випадки поліневропатії (на основі неврологічних симптомів таких як біль печіння сенсорні розлади або м&rsquo язова слабкість). Прийом ципрофлоксацину слід припинити  пацієнтам що мають симптоми невропатії зокрема біль печіння відчуття пощипування заніміння та/або слабкість з метою попередження розвитку необоротних станів (див. розділ « Побічні реакції» ).

Серцеві розлади

Застосування ципрофлоксацину пов&rsquo язують із випадками подовження інтервалу QT (див. розділ « Побічні реакції» ).

Оскільки жінки порівняно з чоловіками як правило мають більш тривалий інтервал QTc вони можуть бути більш чутливими до лікарських засобів що призводять до подовження інтервалу QTc. Пацієнти літнього віку можуть також бути більш чутливими до впливів лікарських засобів на тривалість інтервалу QT. Необхідно зважено підходити до призначення препарату Ципробел^® одночасно з лікарськими засобами що можуть подовжувати інтервал QT (таких як клас IA і III антиаритмічних засобів трициклічні антидепресанти макроліди антипсихотики) (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ) а також пацієнтам із факторами ризику подовження інтервалу QT або розвитку двоспрямованої шлуночкової веретеноподібної тахікардії (наприклад вроджений синдром подовженого QT некореговані електролітні розлади такі як гіпокаліємія або гіпомагніємія та серцеві захворювання зокрема серцева недостатність інфаркт міокарда або брадикардія).

Травний тракт

У разі виникнення протягом або після лікування тяжкої і стійкої діареї (навіть через декілька тижнів після лікування) про це слід повідомити лікаря оскільки цей симптом може маскувати тяжке шлунково-кишкове захворювання (наприклад псевдомембранозний коліт що може мати  летальний наслідок) яке вимагає негайного лікування (див. розділ « Побічні реакції» ). У таких випадках прийом ципрофлоксацину необхідно припинити і розпочати застосування відповідної терапії (наприклад ванкоміцину   4 x 250 мг/добу перорально). Лікарські засоби які пригнічують перистальтику протипоказані.

Нирки та сечовидільна система

Повідомлялося про кристалурію пов&rsquo язану з застосуванням ципрофлоксацину (див. розділ « Побічні реакції» ). Пацієнти що приймають ципрофлоксацин повинні отримувати достатню кількість рідини. Слід уникати надмірної лужності сечі.

Гепатобіліарна система

При прийомі ципрофлоксацину повідомлялося про випадки розвитку некрозу печінки та печінкової недостатності з загрозою для життя пацієнта (див. розділ « Побічні реакції» ). У випадку появи будь-яких симптомів захворювання печінки (таких як анорексія жовтяниця темна сеча свербіж або напруженість передньої черевної стінки) лікування слід припинити. Також може відзначатися тимчасове збільшення рівня трансаміназ лужної фосфатази розвиток холестатичної жовтяниці особливо у пацієнтів з уже наявним ушкодженням печінки які отримували Ципробел^® (див. розділ « Побічні реакції» ).

Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази

При застосуванні ципрофлоксацину спостерігалися гемолітичні реакції у пацієнтів із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Слід уникати застосування ципрофлоксацину цим пацієнтам за винятком випадків коли потенційна користь переважає ризик. У такому разі слід спостерігати за можливою появою гемолізу.

Резистентність

Під час або після курсу лікування ципрофлоксацином резистентні бактерії можуть бути виділені з або без клінічно визначеної суперінфекції. Існує певний ризик виділення резистентних до ципрофлоксацину бактерій під час тривалих курсів лікування та при лікуванні внутрішньолікарняних інфекцій та/або інфекцій спричинених видами Staphylococcus і Pseudomonas.

Цитохром Р450

Ципрофлоксацин помірно пригнічує CYP450 1A2 і тому може спричинити підвищення сироваткової концентрації одночасно призначених речовин які також метаболізуються цим ферментом (наприклад теофіліну метилксантинів кофеїну дулоксетину клозапіну оланзапіну ропініролу тизанідину). Одночасне призначення ципрофлоксацину і тізанідину протипоказане. Підвищення концентрацій в плазмі що асоціюється зі специфічними для лікарських засобів побічними реакціями визначається через пригнічення їх метаболічного кліренсу ципрофлоксацином. Отже за пацієнтами що приймають ці речовини одночасно з ципрофлоксацином слід уважно спостерігати для виявлення клінічних ознак передозування. Також може виникнути необхідність у визначенні сироваткових концентрацій (наприклад теофіліну) (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ).

Метотрексат

Одночасне призначення ципрофлоксацину і метотрексату не рекомендується (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ).

Вплив на результати лабораторних аналізів

Ципрофлоксацин in vitro може впливати на результ