Церукал 10 мг таблетки №50

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

Церукал^®

(Cerucal^® )

Склад:

діюча речовина: метоклопрамiду гiдрохлорид

1 таблетка мiстить 10 мг метоклопрамiду гiдрохлориду (у вигляді метоклопрамiду гiдрохлориду моногідрату)

допомiжнi речовини: крохмаль картопляний лактози моногідрат желатин кремнiю діоксид осаджений магнiю стеарат.

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: білого кольору круглі плоскі таблетки з фаскою лінією розлому з одного боку непошкодженими краями та однакового зовнішнього вигляду.

Фармакотерапевтична група. Стимулятори перистальтики (пропульсанти).
Код АТX A03F A01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Метоклопрамід є центральним допаміновим антагоністом який також проявляє периферичну холінергічну активність.

Відзначають два основних ефекти: протиблювальний і ефект прискорення випорожнення шлунка та проходження крізь тонку кишку.

Протиблювальний ефект спричинений дією на центральну точку стовбурової частини мозку (хеморецептори &ndash активуюча зона блювального центру) імовірно через гальмування допамінергічних нейронів. Посилення перистальтики також частково контролюється вищими центрами але також частково може бути задіяний механізм периферичної дії разом із активацією постгангліозних холінергічних рецепторів і можливо пригніченням допамінергічних рецепторів шлунка та тонкої кишки. Через гіпоталамус і парасимпатичну нервову систему регулює та координує рухову активність верхнього відділу шлунково-кишкового тракту. Підвищує тонус шлунка і кишечнику прискорює випорожнення шлунка зменшує гастростаз перешкоджає пілоричному та езофагеальному рефлюксу стимулює перистальтику кишечнику. Нормалізує виділення жовчі зменшує спазм сфінктера Одді не змінює його тонус усуває дискінезію жовчного міхура.

Небажані ефекти поширюються головним чином на екстрапірамідні симптоми в основі яких лежить механізм допамін-рецептор-блокуючої дії на центральну нервову систему.

Тривале лікування метоклопрамідом може спричинити зростання концентрації пролактину в сироватці крові внаслідок відсутності допамінергічного гальмування секреції пролактину. У жінок описувалися галакторея та порушення менструального циклу та гінекомастія у чоловіків однак ці симптоми зникали після припинення лікування.

Фармакокінетика.

Після прийому всередину швидко і повністю всмоктується. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 30-120 хвилин у середньому &ndash за 1 годину. Початок дії на шлунково-кишковий тракт відзначається через 20-40 хвилин після прийому всередину. Біологічна доступність перорального метоклопраміду в середньому складає 60-80 %. Антиеметична дія зберігається протягом 12 годин. Період напіввиведення складає від
2 6 до 4 6 години. З білками плазми крові зв' язується лише незначна частина прийнятої дози метопрокламіду. Об' єм розподілення коливається від 2 2 до 3 4 л/кг. Метаболізується у печінці. Проникає крізь гематоенцефалічний і плацентарний бар' єри проникає у грудне молоко. Частина дози (близько 20 %) виводиться у вихідній формі а решта (близько 80 %) після метаболічних перетворень печінкою виводиться нирками у сполуках із глюкуроновою або сірчаною кислотою.

Ниркова недостатність.

У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю кліренс креатиніну знижується до 70 % а період напіввиведення з плазми крові підвищується (близько 10 годин для кліренсу креатиніну 10 - 50 мл/хвилину та 15 годин для кліренсу креатиніну < 10 мл/хвилину).

Печінкова недостатність.

У пацієнтів із цирозом печінки спостерігалося накопичення метоклопраміду що супроводжувалося зниженням кліренсу плазми крові на 50 %.

Клінічні характеристики.

Показання.

Дорослим метоклопрамід показаний для запобігання нудоти і блювання спричинених радіотерапією відстроченої нудоти і блювання спричинених хіміотерапією а також для

симптоматичного лікування нудоти і блювання включаючи пов' язані з гострою мігренню (у комбінації з пероральними аналгетиками для покращення їх всмоктування).

Дітям метоклопрамід слід застосовувати тільки як препарат другої лінії для запобігання відстроченої нудоти і блювання спричинених хіміотерапією.

Протипоказання.

&ndash Пiдвищена чутливість до метоклопраміду або до будь-якої іншої складової препарату

&ndash шлунково-кишкова кровотеча

&ndash механiчна кишкова непрохідність

&ndash шлунково-кишкова перфорацiя

&ndash підтверджена або запідозрена феохромоцитома через ризик тяжких нападів артеріальної гіпертензії

&ndash пізня дискінезія зумовлена нейролептиками або метоклопрамідом в анамнезі

&ndash епілепсія (підвищення частоти та інтенсивності нападів)

&ndash хвороба Паркінсона

&ndash супутнє застосування з леводопою чи допамінергічними агоністами

&ndash встановлена метгемоглобінемія при застосуванні метоклопраміду або дефіциті НАДН-цитохром-b5-редуктази в анамнезі

&ndash               пролактинзалежні пухлини

&ndash               пiдвищена судомна готовнiсть (екстрапiрамiднi руховi розлади).

Взаємодiя з iншими лiкарськими засобами та інші види взаємодій.

Протипоказані комбінації.

Леводопа або допамінергічні агоністи та метоклопрамід характеризуються взаємним антагонізмом.

Комбінації яких слід уникати.

Алкоголь посилює седативну дію метоклопраміду.

Комбінації на які слід звернути увагу.

Прокінетична дія метоклопраміду може вплинути на абсорбцію деяких лікарських засобів.

Антихолінергічні засоби та похідні морфіну: антихолінергічні засоби та похідні морфіну характеризуються взаємним антагонізмом із метоклопрамідом стосовно впливу на моторну активність травного тракту.

Інгібітори центральної нервової системи (похідні морфіну нейролептики седативні антигістаміни-блокатори рецепторів H1 седативні антидепресанти барбітурати клонідин та споріднені препарати): потенціюють дію метоклопраміду.

Нейролептики: в разі застосування метоклопраміду в комбінації з іншими нейролептиками може виникати кумулятивний ефект та поява екстрапірамідних розладів.

Серотонінергічні препарати: використання метоклопраміду в комбінації із серотонінергічними препаратами наприклад селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) може підвищити ризик розвитку серотонінового синдрому.

Циклоспорин: метоклопрамід підвищує біодоступність циклоспорину (Cmax на 46 % та вплив на 22 %). Необхідно проводити ретельний моніторинг концентрації циклоспорину в плазмі крові. Клінічні наслідки цього явища остаточно не визначені.

Мівакурій та суксаметоній: ін' єкція метоклопраміду може подовжити тривалість нервово-м' язового блоку (через пригнічення холінестерази плазми крові).

Потужні інгібітори CYP2D6: рівні експозиції метоклопраміду підвищуються при одночасному його застосуванні з сильними інгібіторами CYP2D6 наприклад флуоксетином і пароксетином. Хоча клінічна значущість цього точно невідома за пацієнтами необхідно проводити спостереження на предмет побічних реакцій.

Таблетки метоклопраміду можуть подовжити дію сукцинілхоліну.

Метоклопрамiд може впливати на процес всмоктування iнших речовин. Так наприклад він може сповiльнювати всмоктування циметидину прискорювати всмоктування парацетамолу різних антибiотикiв (зокрема тетрацикліну півампіциліну) літію. Одночасний прийом таблеток метоклопраміду та літію може спричиняти зростання плазмових рівнів літію.

Особливості застосування.

Препарат не слід застосовувати для лікування хронічних захворювань таких як гастропарез диспепсія і гастроезофагеальна рефлюксна хвороба чи як додатковий засіб при проведенні хірургічних або радіологічних процедур.

Неврологічні порушення.

Можуть спостерігатися екстрапірамідні порушення особливо у дітей і/або при застосуванні високих доз. Ці реакції зазвичай спостерігаються на початку лікування та можуть виникати після одноразового застосування. У випадку розвитку екстрапірамідних симптомів метоклопрамід потрібно негайно відмінити. Загалом ці ефекти після припинення лікування повністю зникають але можуть вимагати симптоматичного лікування (бензодіазепіни у дітей і/або антихолінергічні протипаркінсонічні лікарські засоби у дорослих).

Між кожним введенням метоклопраміду навіть у випадку блювання і відторгнення дози щоб уникнути передозування необхідно дотримуватися щонайменше 6-годинного інтервалу.

Тривале лікування метоклопрамідом може призводити до пізньої дискінезії що потенційно є незворотною особливо в осіб літнього віку. Лікування не має тривати понад 3 місяці через ризик розвитку пізньої дискінезії. Лікування необхідно припинити якщо з' являються клінічні ознаки пізньої дискінезії.

При застосуванні метоклопраміду в комбінації з нейролептиками а також при монотерапії метоклопрамідом повідомлялося про розвиток злоякісного нейролептичного синдрому. У випадку виникнення симптомів злоякісного нейролептичного синдрому застосування метоклопраміду необхідно негайно припинити та почати відповідне лікування.

У пацієнтів із супутніми неврологічними захворюваннями та в пацієнтів які отримують лікування іншими лікарськими препаратами що діють на центральну нервову систему необхідно бути особливо обережними.

При застосуванні метоклопраміду можуть також посилюватися симптоми хвороби Паркінсона.

Метгемоглобінемія.

Повідомлялося про випадки метгемоглобінемії які можуть бути пов' язані із дефіцитом NADH-цитохром-b5-редуктази. У таких випадках слід негайно остаточно припинити прийом метоклопраміду та вжити відповідні заходи (наприклад прийом метиленового синього).

Серцеві розлади.

Повідомлялося про тяжкі побічні реакції з боку серцево-судинної системи включаючи випадки гострої судинної недостатності тяжкої брадикардії зупинки серця та подовження інтервалу QT які спостерігалися після прийому метоклопраміду в формі ін' єкцій особливо після внутрішньовенного введення.

З особливою уважністю слід застосовувати метоклопрамід особливо коли препарат вводиться внутрішньовенно у пацієнтів літнього віку пацієнтів із порушенням серцевої провідності (включаючи подовження інтервалу QT) пацієнтів із порушенням балансу електролітів брадикардією а також у пацієнтів які приймають препарати що подовжують інтервал QT.

Порушення функції нирок та печінки.

Пацієнтам із порушенням функції нирок або тяжким порушенням функції печінки рекомендується зменшення дози.

З урахуванням дуже рідкісних повідомлень про тяжкі серцево-судинні реакції пов' язані із застосуванням метоклопраміду слід з особливою обережністю застосовувати його в пацієнтів літнього віку пацієнтів із розладами серцевої провідності з нескоригованим дисбалансом електролітів або брадикардією та пацієнтів які приймають препарати що подовжують QT інтервал.

Препарат містить лактозу тому пацієнтам які страждають від таких рідкісних спадкових хвороб як непереносимість галактози дефіцит лактази або порушення всмоктування глюкози-галактози не слід призначати Церукал^® .

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Велика кількість даних отриманих з участю вагітних жінок (понад
1000 результатів із застосуванням препарату) вказує на відсутність жодної токсичності що призводить до мальформацій або фетотоксичності. Метоклопрамід можна застосовувати під час вагітності якщо є клінічна потреба. Через фармакологічні властивості (як у інших нейролептиків) у випадку застосування метоклопраміду на кінцевих термінах вагітності не можна виключати появи екстрапірамідного синдрому в новонародженого. Необхідно уникати застосування метоклопраміду на кінцевих термінах вагітності. При застосуванні метоклопраміду потрібно спостерігати за новонародженим.

Годування груддю.

Метоклопрамід у незначній кількості проникає у грудне молоко. Тому не рекомендується застосовувати метоклопрамід під час годування груддю. Необхідно розглянути можливість припинення застосування метоклопраміду у жінок які годують груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або з іншими механізмами.

Метоклопрамід може спричинити сонливість запаморочення дискінезію та дистонії що можуть впливати на зір а також на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими автоматизованими системами.

Спосiб застосування та дози.

Приймати внутрішньо перед їдою не розжовуючи запиваючи достатньою кількістю рідини.

З метою зведення до мінімуму ризиків побічних реакцій із боку нервової системи та інших побічних реакцій метоклопрамід слід призначати тільки для короткотривалого лікування (до 5 діб).

Дорослі.

Звичайна терапевтична доза метоклопраміду становить 10 мг до 3 разів на добу. Максимальна добова доза - 30 мг або 0 5 мг/кг маси тіла. Максимальна тривалість застосування   метоклопраміду  становить 5 діб.

Діти.

Рекомендована доза метоклопраміду для запобігання відстроченої нудоти і блювання спричинених хіміотерапією становить 0 1-0 15 мг/кг маси тіла до 3 разів на добу. Максимальна добова доза &ndash 0 5 мг/кг маси тіла.

Схема дозування:

Максимальна тривалість застосування  метоклопраміду  становить 5 діб.

Пацієнти літнього віку.

Слід розглянути можливість зменшення дози в хворих літнього віку внаслідок зниження функції нирок та печінки зумовлених віком.

Порушення функції нирок.

У хворих із термінальною стадією ниркової недостатності (кліренс креатиніну &le 15 мл/хв) дозу метоклопраміду необхідно зменшити на 75 %.

У хворих із помірною та тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну
15-60 мл/хв) дозу метоклопраміду необхідно зменшити на 50 %.

Порушенння функції печінки.

У хворих із тяжкою печінковою недостатністю необхідно застосовувати половинну дозу метоклопраміду.

Діти.

Метоклопрамід протипоказаний дітям віком до 1 року у зв' язку з підвищеним ризиком виникнення екстрапірамідних розладів. Дітям із масою тіла < 30 кг метоклопрамід застосовувати в лікарських формах із можливістю забезпечення відповідного дозування.

Передозування.

Симптоми: сонливість пригнічений рівень свідомості сплутаність свідомості дратівливість неспокій та його посилення судоми екстрапірамідні розлади порушення функції серцево-судинної системи з брадикардією і підвищенням чи зниженням артеріального тиску галюцинації зупинка дихання і серцевої діяльності.

Лікування. У випадку розвитку екстрапірамідних симптомів пов' язаних або не пов' язаних з передозуванням проводиться лише симптоматичне лікування (бензодіазепіни в дітей і/або антихолінергічні протипаркінсонічні лікарські засоби в дорослих).

Відповідно до клінічного стану необхідно проводити симптоматичне лікування та постійне спостереження за функціями серцево-судинної та дихальної системи.

Побiчнi реакцiї.

З боку системи крові та лімфатичної системи: метгемоглобінемія яка може бути пов' язана з дефіцитом НАДН-цитохром-b5-редуктази особливо у немовлят сульфгемоглобінемія яка пов' язана головним чином із супутнім застосуванням високих доз препаратів що вивільняють сірку.

З боку серцево-судинної системи: брадикардія особливо при внутрішньовенному застосуванні зупинка серця протягом короткого часу після ін' єкції яка може бути наслідком брадикардії атріовентрикулярна блокада блокада синусного вузла особливо при внутрішньовенному застосуванні пролонгація QT інтервалу шлуночкова тахікардія типу « пірует» артеріальна гіпотензія шок синкопе при внутрішньовенному введенні   гостра артеріальна гіпертензія у пацієнтів з феохромоцитомою.

З боку ендокринної системи*: аменорея гіперпролактинемія галакторея гінекомастія порушення менструального циклу.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота сухість у роті запор діарея.

З боку імунної системи: гіперчутливість анафілактичні реакції (включаючи анафілактичний шок) переважно при внутрішньовенному введенні.

З боку нервової системи: дискiнетичний синдром головним чином у дітей (мимовiльнi спазматичні рухи зокрема в області голови шиї та плечей тонічний блефароспазм спазм лицевих і жувальних м' язів відхилення язика спазм глоткових м' язів і м' язів язика неправильне тримання голови і шиї перенапруження хребта спазматичне згинання рук спазматичне розгинання ніг) головний біль запаморочення сонливість екстрапірамідні розлади (які можуть виникнути навіть після застосування однієї дози переважно у дітей та підлітків та/або при перевищенні рекомендованої дози) паркінсонізм (тремор ригідність м' язiв акінезія) акатизія дистонія дискінезія пригнічений рівень свідомості пізня дискінезія (яка може бути постійною під час або після тривалого лікування особливо у пацієнтів літнього віку) злоякісний нейролептичний синдром (характерні симптоми: жар ригідність м' язiв втрата свідомості коливання артеріального тиску судоми переважно у пацієнтів із епілепсією.

З боку шкіри: висипання кропив' янка гіперемія та свербіж шкіри ангіоневротичний набряк.

Психічні розлади: депресія галюцинації сплутаність свідомості тривожність неспокій.

Лабораторні дослідження: підвищення рівня ензимів печінки.

Загальні розлади: астенія підвищена втомлюваність.

У підлітків та хворих із тяжкими порушеннями функцiї нирок (ниркова недостатнiсть) внаслідок якої послаблюється виведення метоклопраміду слiд особливо уважно слідкувати за розвитком побiчних реакцій. У разі їх виникнення застосування лiкарського засобу одразу ж припиняють.

* Ендокринні розлади під час тривалого лікування пов' язані з гіперпролактинемією (аменорея галакторея гінекомастія). У таких випадках застосування препарату необхідно припинити.

Повідомлялося про розвиток тяжких серцево-судинних реакцій зумовлених внутрішньовенним введенням метоклопраміду (аритмія наприклад у вигляді суправентрикулярної екстрасистолії вентрикулярної екстрасистолії тахікардії починаючи з брадикардії до зупинки серця).

Існує ризик гострих (короткочасних) неврологічних розладів що вищий у дітей а пізньої дискінезії &ndash у пацієнтів літнього віку. Ризик розвитку побічних реакцій з боку нервової системи зростає при застосуванні препарату у високих дозах та при тривалому лікуванні.

При застосуванні високих доз перераховані нижче реакції виникають частіше (деколи одночасно):

&minus екстрапірамідні симптоми: гостра дистонія та дискінезія синдром паркінсонізму акатизія навіть після застосування одноразової дози лікарського засобу особливо у дітей

&minus         сонливість пригнічений рівень свідомості сплутаність свідомості галюцинації.

Термін придатності. 5 років.

Забороняється застосовувати препарат після закінчення терміну придатності.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла при температурі не вище 30 ° C та

недоступному для дітей місці.

Упаковка. 50 таблеток у флаконі. По 1 флакону в картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ПЛІВА Хрватска д.о.о.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Прілаз баруна Філіповича 25 10000 Загреб Хорватія.