Бемфола розчин для ін'єкцій 225 МО (16,5 мкг)/0,375 мл у наповненій ручці у скляному картриджі №1

Бемфола (Bemfola) інструкція із застосування

Склад

Діюча речовина: фолітропін альфа*;

• 1 мл розчину містить 600 МО (44 мкг) фолітропіну альфа;

Одна попередньо наповнена ручка містить:

75 МО (5,5 мкг) фолітропіну альфа в 0,125 мл, або
150 МО (11 мкг) фолітропіну альфа в 0,25 мл, або
225 МО (16,5 мкг) фолітропіну альфа в 0,375 мл, або
2) фолітропіну альфа в 0,5 мл, або
450 МО (33 мкг ) фолітропіну альфа в 0,75 мл;

* рекомбінантний людський фолікулостимулюючий гормон (р-лФСГ)

Допоміжні речовини: сахароза; натрію гідрофосфат, дигідрат; натрію дигідрофосфат, дигідрат; L-метіонін; полоксамер 188/ лютрол F-68; кислота фосфорна; вода для ін'єкцій.

Лікарська форма

Розчин для ін'єкцій у попередньо заповненій ручці

Основні фізико-хімічні властивості

Безбарвний прозорий розчин

Фармакотерапевтична група

Статеві гормони та модулятори статевої системи. Гонадотропіни. Код ATХ G03G A05.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Бемфола – це подібний біологічний лікарський засіб, що містить рекомбінантний людський фолікулостимулюючий гормон (р-лФСГ) як діючу речовину, отриманий методом генної інженерії з клітин яєчника китайського хом'яка.

Фармакодинамічні ефекти

Найважливішим ефектом парентерального введення фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) у жінок є розвиток зрілих граафових фолікулів. Метою терапії фолітропіном альфа у жінок із ановуляцією є формування одного зрілого граафового фолікула, з якого після введення людського хоріонічного гонадотропіну (лХГ) вивільниться яйцеклітина.

Клінічна ефективність та безпека застосування для жінок

У клінічних дослідженнях пацієнтки з тяжкою недостатністю ФСГ та лютеїнізуючого гормону (ЛГ) визначалися за сироватковим рівнем ендогенного ЛГ <1,2 МО/л, отриманого в аналізі центральної лабораторії. Однак слід врахувати, що рівень ЛГ, визначений у різних лабораторіях, може відрізнятись.
У клінічних дослідженнях з метою порівняння рекомбінантного людського ФСГ (р-лФСГ) (фолітропіну альфа) та сечового ФСГ при проведенні процедур допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) (див. таблицю 1) та індукції овуляції фолітропін альфа виявився більш ефективним, ніж до алфавіту. та більш короткому періоді лікування, необхідних для індукції дозрівання фолікула. Застосування нижчих доз фолітропіну альфа протягом більш короткого періоду лікування при проведенні ДРТ дозволило отримати більше яйцеклітин, ніж при застосуванні сечового ФСГ.

Таблиця 1

Результати дослідження GF 8407 (рандомізоване дослідження у паралельних групах з метою порівняння ефективності та безпеки фолітропіну альфа та сечового ФСГ при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій)

	Фолітропін альфа (n = 130)	Сечовий ФСГ (n = 116)
Кількість отриманих яйцеклітин	11,0±5,9	8,8±4,8
Необхідна кількість днів стимуляції при застосуванні ФСГ	11,7±1,9	14,5±3,3
Необхідна загальна доза ФСГ (кількість ампул ФСГ по 75 МО)	27,6±10,2	40,7±13,6
Необхідність збільшення дози (%)	56,2	85,3

Різниця між двома групами була статистично значущою (p < 0,05) за всіма перерахованими критеріями.

Клінічна ефективність та безпека застосування для чоловіків

У чоловіків з недостатністю ФСГ одночасне застосування фолітропіну альфа та лХГ протягом не менше 4 місяців сприяє індукуванню сперматогенезу.

Фармакокінетика

Після введення фолітропін альфа розподіляється в міжклітинній рідині з початковим періодом напіввиведення, що становить приблизно 2 години, і виводиться з організму з кінцевим періодом напіввиведення, що становить приблизно 1 добу. Рівноважний обсяг розподілу та загальний кліренс становлять 10 л та 0,6 л/год відповідно. Одна восьма доза фолітропіну альфа виводиться із сечею.

Після підшкірного введення абсолютна біодоступність фолітропіну альфа становить приблизно 70%. Повторне введення призводить до збільшення його кумуляції втричі із досягненням рівноважного стану протягом 3-4 днів. У жінок з пригніченою секрецією ендогенних гонадотропінів, проте, було виявлено, що фолітропін альфа ефективно стимулює фолікулярний розвиток та стероїдогенез, незважаючи на незмірно низькі рівні ЛГ.

Клінічні характеристики

Показання

Дорослі жінки

• Ановуляція (включаючи синдром полікістозних яєчників (СПКЯ)) у жінок, які виявилися нечутливими до лікування кломіфену цитратом.
• Стимуляція розвитку множинних фолікулів у пацієнток при проведенні суперовуляції в рамках допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), таких як екстракорпоральне запліднення. (ЕКО), перенесення гамети до фалопієвої труби (GIFT) та перенесення зиготи до фалопієвої труби (ZIFT).
• Фолітропін альфа у поєднанні з препаратами лютеїнізуючого гормону (ЛГ) рекомендується для стимуляції розвитку фолікулів у жінок з тяжкою недостатністю ЛГ та ФСГ. У клінічних дослідженнях такі пацієнтки визначалися за рівнем ендогенного сироваткового ЛГ < 1,2 МО/л.

Дорослі чоловіки

• Фолітропін альфа призначений для стимуляції сперматогенезу у чоловіків з вродженим або набутим гіпогонадотропним. гіпогонадизм, одночасно з терапією людським хоріонічним гонадотропіном (лХГ).

Протипоказання Бемфолу

• Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин (див. розділ «Склад»);
• пухлини гіпоталамуса чи гіпофіза;
• збільшення розміру яєчників або кісти яєчників, не пов'язані із синдромом полікістозних яєчників;
• гінекологічні кровотечі невідомого походження;
• рак яєчників, матки чи молочних залоз.

Фолітропін альфа не можна застосовувати у випадках, коли неможливо отримати ефективну відповідь на лікування, наприклад:

• первинної недостатності яєчників;
• вади статевих органів, несумісних із вагітністю;
• фіброзних пухлинах матки, несумісних із вагітністю;
• первинної тестикулярної недостатності

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та іншими видами взаємодій

Одночасне застосування фолітропіну альфа з іншими лікарськими засобами, що застосовуються для стимуляції овуляції (наприклад, лХГ, кломіфену цитрат), може посилювати фолікулярну реакцію, тоді як одночасне застосування з агоністами або антагоністами гонадотропін-рилізинг-гормону (ГнРГ) альфа, який буде необхідний досягнення адекватної реакції яєчників. Про жодні інші клінічно значущі лікарські взаємодії під час терапії фолітропіном альфа не повідомлялося.

Особливості застосування

Відстеження

З метою покращення відстеження біологічних лікарських засобів та повідомлення про підозрювані побічні реакції медичним працівникам слід чітко записати торгову назву та номер партії введеного препарату в медичну картку пацієнта.

Оскільки фолітропін альфа виявляє значну гонадотропну активність, здатну викликати розвиток побічних реакцій від легкого до тяжкого ступеня, препарат можуть призначати лише лікарі, які добре знайомі з проблемами безпліддя та методами його лікування.

Терапія гонадотропінами потребує витрат часу від лікарів та інших медичних працівників, а також наявності відповідної апаратури для моніторингу лікування. Безпечне та ефективне застосування фолітропіну альфа для жінок передбачає регулярний моніторинг оваріальної реакції за допомогою ультразвукового дослідження, окремо чи переважно у поєднанні з одночасним регулярним визначенням сироваткового рівня естрадіолу. Можлива певна індивідуальна варіабельність відповіді застосування ФСГ, тобто в одних пацієнтів може відзначатися слабка реакція на ФСГ, а й у інших – надмірна. Для лікування як жінок, так і чоловіків слід застосовувати низьку ефективну дозу препарату відповідно до лікування.

Порфірія

Під час лікування фолітропіном альфа пацієнти з порфірією або випадками порфірії у сімейному анамнезі повинні перебувати під ретельним контролем. За перших ознак розвитку цього стану або його погіршення може виникнути потреба в припиненні лікування.

Лікування жінок

Перед початком лікування необхідно ретельно дослідити причину безпліддя пари та визначити можливі протипоказання до вагітності. Зокрема, пацієнтів слід обстежити наявність гіпотиреозу, недостатності надниркових залоз, гіперпролактинемії та призначити їм відповідне лікування.
При проведенні стимуляції зростання фолікулів під час лікування ановуляторної безплідності або процедур ДРТ у пацієнток може спостерігатися збільшення розміру яєчників або розвиток гіперстимуляції. Дотримання рекомендованого дозування та режиму введення фолітропіну альфа, а також ретельний моніторинг терапії зменшать частоту подібних явищ. Точна інтерпретація показників розвитку фолікулів та дозрівання потребує залучення спеціаліста, який має досвід тлумачення відповідних тестів.

У ході клінічних досліджень було виявлено посилення чутливості яєчників до дії фолітропіну альфа при одночасному введенні лютропіну альфа. Якщо вважається за необхідне збільшення дози ФСГ, коригування дози бажано здійснювати з інтервалами в 7–14 днів та з покроковим підвищенням на 37,5–75 МО.

Безпосереднє порівняння застосування фолітропіну альфа/ЛГ та людського менопаузального гонадотропіну (лМГ) не проводилося. Порівняння з існуючими даними дозволяє припустити, що частота овуляцій, отримана при застосуванні фолітропіну альфа/ЛГ, подібна до частоти, отриманої для лМГ.

Синдром гіперстимуляції яєчників (СГСЯ)

Очікуваним наслідком контрольованої стимуляції яєчників є певне збільшення. Це явище, найбільш поширене у жінок із синдромом полікістозних яєчників, зазвичай проходить без лікування.
На відміну від неускладненого збільшення розміру яєчників СГСЯ є синдромом, що виявляється із наростанням ступеня тяжкості. Він включає значне збільшення розміру яєчників, високі сироваткові рівні статевих стероїдів і зростання проникності судин, що може призвести до накопичення рідини в черевній, плевральній і іноді в перикардіальній порожнинах.

У тяжких випадках СГСЯ можуть спостерігатися такі симптоми: біль та розтяг у черевній порожнині, значне збільшення розміру яєчників, збільшення маси тіла, задишка, олігурія та симптоми з боку шлунково-кишкового тракту, включаючи нудоту, блювання та діарею. При клінічному обстеженні можуть бути виявлені гіповолемія, гемоконцентрація, електролітний дисбаланс, асцит, гемоперитонеум, плевральні випот, гідроторакс або гострий респіраторний дистрес-синдром. У поодиноких випадках важкий СГСЯ може бути ускладнений збоченням яєчників та тромбоемболічними явищами, такими як емболія легеневої артерії, ішемічний інсульт та інфаркт міокарда.

До незалежних факторів ризику розвитку СГСЯ відносяться синдром полікістозних яєчників, високі абсолютні або швидко зростаючі сироваткові рівні естрадіолу (наприклад > 900 пг/мл або > 3300 пмоль/л при ановуляції; > 3000 пг/м0 або Т >1 велика кількість > 3 фолікулів діаметром ≥ 14 мм при ановуляції; ≥ 20 фолікулів діаметром ≥ 12 мм при ДРТ).

Дотримання рекомендованого дозування та режиму введення фолітропіну альфа може мінімізувати ризик оваріальної гіперстимуляції (див. розділ «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»). Для раннього виявлення відповідних факторів ризику рекомендується проводити моніторинг циклів стимуляції за допомогою ультразвукового дослідження та визначення рівня естрадіолу.

Відомо, що лХГ відіграє ключову роль в ініціації СГСЯ і цей синдром може ставати більш важким і тривалим при настанні вагітності. Тому при наявності ознак гіперстимуляції яєчників, таких як сироваткові рівні естрадіолу > 5500 пг/мл або > 20200 пмоль/л та/або загальна кількість фолікулів ≥ 40, рекомендується відмінити введення лХГ та порадити пацієнтці утримуватися від статевих зв'язків. щонайменше 4 днів. СГСЯ може швидко прогресувати (в межах 24 годин) і протягом кількох днів стати серйозним медичним ускладненням. Найчастіше він виникає після припинення гормональної терапії та досягає максимуму приблизно через 7-10 днів після завершення лікування. Тому після введення лХГ пацієнтки повинні бути під контролем не менше 2 тижнів.

Частоту розвитку гіперстимуляції при проведенні ДРТ може зменшити аспірацію всіх фолікулів до овуляції.
Зазвичай легкі чи помірні форми СГСЯ проходять спонтанно. Якщо спостерігається важка форма СГСЯ, лікування гонадотропінами рекомендується припинити, якщо воно триває, пацієнтку слід госпіталізувати та розпочати відповідну терапію.

Багатоплідна вагітність

Частота багатоплідних вагітностей при індукції овуляції вища, ніж після природного запліднення. Більшість множинних запліднення представлено двійнями. Багатоплідна вагітність, особливо вищого ладу, несе підвищений ризик небажаних наслідків матері, плода та новонародженого.

Для зниження ризику багатоплідної вагітності рекомендується ретельно контролювати реакцію яєчників.

При проведенні процедур ДРТ ризик багатоплідної вагітності пов'язаний головним чином із кількістю пересаджених ембріонів, їх якістю та віком пацієнтки.

Пацієнтки повинні бути повідомлені про потенційний ризик багатоплідної вагітності до початку лікування.

Переривання вагітності

У пацієнток при проведенні стимуляції росту фолікулів для індукції овуляції або ДРТ частота випадків переривання вагітності внаслідок викидня або спонтанного аборту вища, ніж після природного запліднення.

Позаматкова вагітність

Жінки із захворюваннями труб в анамнезі мають ризик позаматкової вагітності незалежно від того, чи вона настала внаслідок спонтанного запліднення або лікування безпліддя. Повідомлялося, що поширеність позаматкової вагітності після проведення ДРТ вища, ніж у загальній популяції.

Новоутворення органів репродуктивної системи

Існують повідомлення як про доброякісні, так і про злоякісні новоутворення яєчників та інших органів репродуктивної системи у жінок, які проходили різні режими лікування безпліддя. Поки не встановлено, чи лікування гонадотропінами збільшує ризик розвитку таких пухлин у безплідних жінок.

Вроджені вади

Поширеність вроджених вад після проведення ДРТ може бути дещо вищою, ніж після спонтанного запліднення. Вважається, що це наслідок характеристик стану здоров'я батьків (наприклад вік матері, властивості сперми батька) і багатоплідних вагітностей.

Тромбоемболічні ускладнення

У жінок з недавніми або існуючими тромбоемболічними захворюваннями та у жінок, для яких встановлені фактори ризику розвитку тромбоемболічних явищ, такі як індивідуальні або сімейні випадки, лікування гонадотропінами може призвести до подальшого зростання ризику загострення або появи подібних явищ. У таких жінок необхідно оцінити перевагу застосування гонадотропінів існуючим ризиком розвитку таких ускладнень. Проте слід зазначити, що вагітність та СГСЯ збільшують ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень.

Лікування чоловіків

Збільшення ендогенних рівнів ФСГ у пацієнтів є показником первинної тестикулярної недостатності. Такі пацієнти нечутливі до терапії фолітропіном альфа/лХГ. Фолітропін альфа не слід застосовувати у випадках, коли неможливо отримати ефективну відповідь на лікування.
Для оцінки реакції на лікування рекомендується проводити аналіз насіннєвої рідини через 4-6 місяців після початку лікування.

Вміст натрію

Лікарський засіб містить менше ніж 1 ммоль натрію (23 мг) в одній дозі, тобто практично не містить натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність

Показання для застосування фолітропіну альфа в період вагітності немає. Дані, отримані для невеликої кількості випадків застосування препарату в період вагітності (менше 300 випадків), свідчать про відсутність вроджених вад або фето/неонатальну токсичність фолітропіну альфа.
У дослідженнях на тваринах тератогенного ефекту не спостерігалося. Клінічних даних, щоб уникнути тератогенного ефекту фолітропіну альфа при його застосуванні під час вагітності недостатньо.

Годування груддю

Фолітропін альфа не показаний для застосування під час годування груддю.

Фертильність

Фолітропін альфа показаний для лікування безпліддя (див. «Показання»).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами

Очікується, що фолітропін альфа не впливає або майже не впливає на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами.

Спосіб застосування та дози Бемфола

Лікування слід розпочинати під наглядом лікаря, який має досвід лікування безпліддя.

Пацієнтів необхідно забезпечити попередньо заповненими лікарським засобом ручками для введення у кількості, необхідної для курсу лікування, та навчити правильно вводити лікарський засіб.

Дозування

Рекомендації щодо дозування фолітропіну альфа такі ж, як і для сечового ФСГ. Клінічна оцінка фолітропіну альфа свідчить, що його добові дози, режим застосування та процес моніторингу лікування не повинні відрізнятись від препаратів сечового ФСГ. Рекомендується дотримуватися запропонованих початкових доз препарату, наведених нижче.

У порівняльних клінічних дослідженнях було показано, що при застосуванні фолітропіну альфа проти сечового ФСГ пацієнтам необхідна менша загальна доза протягом більш короткого періоду лікування. Таким чином, вважається за доцільне застосовувати нижчу загальну дозу фолітропіну альфа, ніж зазвичай застосовується для сечового ФСГ. Це дозволяє не тільки оптимізувати лікування, а й знизити ризик небажаної гіперстимуляції яєчників (див. розділ Фармакодинаміка).

Жінки з ановуляцією, включаючи синдром полікістозних яєчників
Фолітропін альфа призначають за допомогою курсу щоденних ін'єкцій. У пацієнток із менструаціями лікування слід розпочинати протягом перших 7 днів менструального циклу.

Зазвичай режим лікування починається з введення 75-150 МО ФСГ щодня; при необхідності дозу можна збільшувати на 37,5 або 75 МО з інтервалами 7 або (краще) 14 днів для отримання адекватної, але не надмірної реакції. Лікування має бути адаптоване до індивідуальної реакції пацієнтки, яка оцінюється за результатами ультразвукового дослідження розміру фолікулів та/або визначення рівня секреції естрогенів. Максимальна добова доза препарату зазвичай не перевищує 225 МО ФСГ. Якщо пацієнтка протягом 4 тижнів не реагує на лікування належним чином, цей лікувальний цикл слід припинити, провести додаткове обстеження пацієнтки та повторно розпочати лікування з більшою, ніж у попередньому циклі, початковою дозою препарату.
Після досягнення оптимальної реакції протягом 24-48 годин після останньої ін'єкції фолітропіну альфа одноразово вводять 250 мкг. рекомбінантного людського хоріонічного гонадотропіну альфа (р-лХГ) або 5000-10000 МО лХГ. Пацієнтці рекомендується мати статевий контакт у день введення лХГ та наступного дня. В альтернативному варіанті може бути проведена внутрішньоматкова інсемінація (ВМІ).

Якщо спостерігається надмірна реакція, лікування слід припинити та скасувати введення лХГ (див. розділ «Особливості застосування»). У наступному циклі лікування необхідно починати з дози нижче за ту, яку застосовували в попередньому циклі.

Стимуляція розвитку множинних фолікулів у жінок при проведенні стимуляції яєчників перед екстракорпоральним заплідненням (ЕКЗ) або в рамках інших допоміжних репродуктивних технологій.

Режим лікування, який зазвичай застосовується для суперовуляції, полягає у введенні 150-225 МО фолітропіну альфа щодня, починаючи з 2-го або 3-го дня циклу. Лікування продовжують до досягнення належного формування фолікулів (що оцінюється за сироватковим рівнем естрогенів та/або за даними ультразвукового дослідження). Під час лікування дозу підбирають відповідно до реакції пацієнтки, але зазвичай вона не повинна перевищувати 450 МО щодня. В цілому належне формування фолікулів досягається в середньому на 10 день лікування (в межах від 5 до 20 днів).

Для індукції остаточного дозрівання фолікулів через 24–48 годин після останньої ін'єкції фолітропіну альфа вводять разову ін'єкцію 250 мкг р-лХГ або 5000–10000 МО лХГ.

Для пригнічення різкого підйому рівня ендогенного ЛГ та контролю за тонічним рівнем ЛГ зазвичай застосовують пригнічуючу регуляцію агоністами або антагоністами гонадотропін-рилізинг-гормону (ГнРГ). За звичайним протоколом лікування введення фолітропіну альфа приступають приблизно через 2 тижні після початку застосування агоніста і продовжують їх спільне введення до досягнення належного формування фолікулів. Наприклад, після двох тижнів лікування агоністом починають вводити по 150-225 МО фолітропіну альфа протягом перших 7 днів, змінюючи надалі цю дозу відповідно до реакції яєчників.

Загальний досвід ЕКЗ свідчить, що загалом частота успішного лікування залишається стабільною протягом перших чотирьох спроб та поступово знижується.
Жінки з ановуляцією, спричиненою тяжкою недостатністю ЛГ та ФСГ
У жінок з недостатністю секреції ЛГ та ФСГ (гіпогонадотропний гіпогонадизм) метою комбінованої терапії із застосуванням фолітропіну альфа у поєднанні з лютропіном альфа є формування одного зрілого граафового фолікулаХ, з якого ) Вивільняється яйцеклітина. Фолітропін альфа призначають у вигляді курсу щоденних ін'єкцій одночасно із введенням лютропину альфа. Оскільки такі пацієнтки страждають на аменорею і мають низьку ендогенну секрецію естрогенів, лікування може бути розпочате у будь-який час.
Рекомендований режим лікування починається з щоденного введення 75 МО лютропину альфа одночасно з 75-150 МО ФСГ. Лікування слід адаптувати до індивідуальної реакції пацієнтки, що оцінюється за даними ультразвукового дослідження розміру фолікула та рівнем секреції естрогенів.
Якщо вважається за необхідне збільшення дози ФСГ, її найкраще змінювати з інтервалами в 7–14 днів з покроковим збільшенням на 37,5–75 МО. Допустиме збільшення тривалості стимуляції в межах одного лікувального циклу до 5 тижнів.

Після досягнення оптимальної реакції протягом 24-48 годин після останньої ін'єкції фолітропіну альфа і лютропіну альфа одноразово вводять 250 мкг р-лХГ або 5000-10000 МО лХГ. Пацієнтці рекомендується мати статевий контакт у день введення лХГ та наступного дня. Альтернативно можна провести ЗМІ.
Слід враховувати необхідність підтримки лютеїнової фази, оскільки недостатність речовин із лютеотропною активністю (ЛГ/лХГ) після овуляції може спричинити передчасну недостатність жовтого тіла.
Якщо спостерігається надмірна реакція, лікування слід припинити та скасувати введення лХГ. У наступному циклі лікування необхідно починати з дози ФСГ нижче за ту, що застосовували в попередньому циклі.

Чоловіки з гіпогонадотропним гіпогонадизмом

Фолітропін альфа застосовують у дозі 150 МО тричі на тиждень одночасно з введенням лХГ протягом не менше 4 місяців. Якщо після закінчення цього курсу у пацієнта не спостерігатиметься реакції, комбіноване лікування можна продовжити. Сучасний клінічний досвід свідчить, що за необхідності досягнення сперматогенезу лікування можна продовжувати щонайменше протягом 18 місяців.

Окремі групи пацієнтів

Пацієнти похилого віку

Відповідних показань для застосування фолітропіну альфа пацієнтам похилого віку немає. Безпека та ефективність застосування фолітропіну альфа для таких пацієнтів не встановлена.

Пацієнти з порушенням функції нирок або печінки
Безпека, ефективність та фармакокінетичні параметри фолітропіну альфа у пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки не встановлені.

Спосіб застосування

Лікарський засіб Бемфола призначений для підшкірного введення. Першу ін'єкцію лікарського засобу слід проводити під безпосереднім наглядом медичного працівника.
Самостійне введення лікарського засобу можуть проводити лише добре мотивовані, належним чином навчені пацієнти, які у разі потреби можуть проконсультуватися з фахівцем.
Попередньо наповнена ручка, що містить картридж із разовою дозою лікарського засобу Бемфола, призначена для одноразового застосування. Отже, пацієнти повинні отримати чіткі інструкції, щоб не допустити неправильне застосування одноразового пристрою.

Рекомендації для самостійного введення лікарського засобу Бемфолу за допомогою готової до застосування ручки для введення

Попередження: будь ласка, уважно прочитайте інструкцію перед самостійним застосуванням ручки для введення з препаратом Бемфола. Не дотримуйтесь вказівок з інших джерел, крім тих, що наведені в даній інструкції з медичного застосування, або вказівок лікаря, оскільки це може поставити під загрозу правильне використання попередньо наповненої ручки та лікування.

1. Як користуватись попередньо наповненою ручкою з препаратом Бемфола

• Повністю прочитайте інструкцію перед застосуванням попередньо наповненої ручки.
• Кожна попередньо наповнена ручка призначена лише для вашого використання, не дозволяйте іншим користуватися нею.
• Цифри на дисплеї попередньо заповненої ручки означають дозу в міжнародних одиницях (МЕ). Лікар скаже Вам, скільки МО Вам необхідно вводити щодня.
• Ваш лікар/фармацевт розповість Вам, скільки попередньо наповнених ручок для введення з препаратом Бемфола Вам необхідно використовувати протягом повного курсу лікування.
• Робіть собі ін'єкцію щодня в той же час.

2. Перед застосуванням попередньо наповненої ручки:

2.1. Дістаньте ручку з холодильника

• Вийміть одну з ваших ручок для введення холодильника за 5–10 хвилин до її використання.
• Якщо препарат заморожено, не використовуйте його.

2.2. Вимийте руки

• Вимийте руки теплою водою з милом та висушіть їх.
• Важливо, щоб Ваші руки та все, що Ви будете використовувати під час підготовки ручки для введення, були якомога чистішими.

2.3. Виберіть чисте місце

• Відповідним місцем може бути чистий стіл або інша поверхня.

2. Підготовка попередньо наповненої ручки до ін'єкції

Різні частини попередньо наповненої ручки

A – дозатор;
B – регулятор дози;
C – стрічка активації;
D – картридж із лікарським засобом;
E – голка;
F – внутрішній ковпачок голки;
G – зовнішній ковпачок голки

Робіть ін'єкцію щодня приблизно в той же час. Вийміть ручку для введення холодильника за 5-10 хвилин до її застосування.
Увага: переконайтеся, що препарат не заморожений.

Підготуйте голку для ін'єкції

Дістаньте нову голку. Використовуйте лише одноразові голки, що входять до комплекту упаковки. Міцно тримайте зовнішній ковпачок голки.
У всіх випадках перевіряйте, щоб етикетка контролю розкриття не була пошкоджена або ослаблена.
Зніміть з голки для ін'єкцій етикетки контролю розкриття.
Увага: Якщо етикетка контролю розкриття пошкоджена або ослаблена, не використовуйте голку. Викиньте її в контейнер для утилізації гострих предметів. Візьміть нову голку.

Прикріпіть голку

Тримаючи ручку з боків та голку на одній лінії з ручкою, приєднайте голку та щільно зафіксуйте її на кінчику ручки. Переконайтеся, що голка правильно закріплена на ручці у прямому положенні.
Увага: незважаючи на те, що на кінці ручки є різьблення, ніколи не намагайтеся прикрутити голку до ручки, оскільки це може призвести до неправильного положення голки.

Не натискайте регулятор дози під час підключення голки.

Зніміть зовнішній ковпачок голки (G). Зберігайте ковпачок – він знадобиться після ін'єкції, щоб викинути ручку.

Зніміть внутрішній ковпачок голки (F).

Переконайтеся, що голка в правильному положенні.

Правильне положення голки - Неправильне положення голки

4. Встановлення дози, призначеної вашим лікарем

Спочатку тримайте ручку для введення голкою вгору. Щоб видалити повітряні бульбашки з системи, легко постукайте по бічній поверхні ручки, щоб повітряні бульбашки піднялися вгору.

Тримайте ручку введення голкою вгору, натисніть на регулятор дози , доки не зникне стрічка активації з маленькою стрілкою. Ви також почуєте клацання і невелика кількість рідини вивільниться з голки (це нормально). Тепер ручка готова до встановлення дози.

Примітка: якщо рідина не висунеться або на стику голки та ручки виявиться витік рідини, ручку для введення не можна застосовувати.
Повідомте свого лікаря або фармацевта, якщо ви помітили будь-які проблеми.

Обережно повертайте регулятор дози, доки показник призначеної дози не з'явиться на одній лінії із серединою виступу на ручці.

Примітка: у попередньо наповненій ручці з дозуванням 75 МО/0,125 мл регулятор дози не можна повністю повернути, але його можна повертати у зворотному напрямку.

Тепер ручка для введення готова до ін'єкції.

Увага: не натискайте на регулятор дози на даний момент.

5. Введення дози

Тепер Ви готові до негайного ін'єкції. Ваш лікар або медсестра вже порадили Вам, в яку ділянку тіла робити ін'єкцію (наприклад, живіт, передня поверхня стегна). Щоб мінімізувати подразнення шкіри, щодня вибирайте інше місце для ін'єкції.
Круговими рухами протріть шкіру у місці ін'єкції серветкою, просоченою спиртом, що у упаковці.
Зачекайте кілька секунд, поки спирт не випарується зі шкіри і вона підсохне, перш ніж робити ін'єкцію.
Перевірте, чи правильна доза відображається на ручці. Обережно зберіть у складку шкіру ділянки ін'єкції. Тримайте ручку під прямим кутом (кут 90º) і повністю введіть голку в шкіру одним рівномірним рухом.
Увага: не натискайте на регулятор дози при введенні голки та не змінюйте напрямок голки при введенні в шкіру.

Після того, як голка повністю введена в місце ін'єкції, натискайте регулятор дози повільно і безперервно, поки індикатор встановленої дози не зникне.

Не виймайте голку відразу, зачекайте щонайменше 5 секунд, перш ніж витягнути її, щоб переконатися, що ви ввели повну дозу.
Витягнувши голку, круговими рухами протріть шкіру спиртовою серветкою.
Увага: якщо під час ін'єкції на стику голки та ручки виявлено витік рідини, повідомте про це лікаря або фармацевта.

6. Після ін'єкції

Обережно надягніть на голку зовнішній ковпачок.
Попередньо наповнену ручку можна використовувати лише один раз. Її потрібно викинути, навіть якщо після ін'єкції у ручці залишилася рідина.
Викиньте в смітник упаковку, внутрішній ковпачок голки, наклейку, спиртову серветку та Інструкцію з медичного застосування.
Не викидайте лікарські засоби в раковину, туалет чи побутове звалище. Використовувану ручку необхідно помістити в контейнер для гострих предметів та повернути до медичного закладу для правильної утилізації. Запитайте свого фармацевта, як розпоряджатися лікарським засобом, яким Ви більше не користуєтеся.

Примітка: протягом терміну придатності закритий лікарський засіб може зберігатись при температурі не вище 25 ºС протягом 3 місяців без повторного охолодження; лікарський засіб слід утилізувати, якщо він не був використаний через 3 місяці.

Діти

Відповідних показань для застосування фолітропіну альфа у пацієнтів педіатричної групи немає.

Передозування

Прояви передозування фолітропіном альфа невідомі, проте є можливість розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників (див. розділ «Особливості застосування»).

Побічні реакції Бемфолу

Резюме безпеки

Найбільш поширеними побічними реакціями є головний біль, кісти яєчників та місцеві реакції у місці введення (наприклад, біль, еритема, гематома, набряк та/або роздратування у місці ін'єкції).

Часто повідомлялося про випадки синдрому гіперстимуляції яєчників (СГСЯ) легкого або помірного ступеня тяжкості, яку слід вважати невід'ємним ризиком процедури стимуляції. Тяжкі форми СГСЯ рідкісні (див. розділ «Особливості застосування»).

Дуже рідко трапляються випадки тромбоемболії (див. розділ «Особливості застосування»).

Для визначення частоти побічних реакцій використовують такі критерії:

Дуже часто (≥ 1/10, виникають більш ніж у 1 із 10 осіб).
Часті (від ≥ 1/100 до < 1/10, виникають не більше ніж у 1 із 10 осіб).
Нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100 виникають не більше ніж у 1 зі 100 осіб).
Поодинокі (від ≥ 1/10000 до < 1/1000 виникають не більше ніж у 1 з 1000 осіб).
Рідкісні (< 1/10 000, виникають менш ніж у 1 із 10 000 осіб).

Лікування жінок

З боку імунної системи
Рідкісні реакції гіперчутливості від легкого до тяжкого ступеня, включаючи анафілактичні реакції та шок.
З боку нервової системи
Дуже часті: головний біль.
Рідкі: тромбоемболія (як у поєднанні з СГСЯ, так і окремо).
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння.
Рідкісні: загострення або погіршення астми.
З боку травної системи
Часто: біль у животі, відчуття розтягування та дискомфорту в черевній порожнині, нудота, блювання, діарея.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз
Дуже часті: кісти яєчників.
Часто: СГСЯ від легкого до помірного ступеня тяжкості (включаючи супутні симптоми).
Нечасто: тяжкий СГСЯ (включаючи супутні симптоми) (див. розділ «Особливості застосування»).
Поодинокі: ускладнення тяжкого СГСЯ.
Загальні розлади та реакції у місці введення
Дуже часто: реакції у місці ін'єкції (наприклад, біль, еритема, гематома, набряк та/або роздратування у місці ін'єкції).

Лікування чоловіків

З боку імунної системи
Рідкісні реакції гіперчутливості від легкого до тяжкого ступеня, включаючи анафілактичні реакції та шок.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння.
Рідкісні: загострення або погіршення астми.
З боку шкіри та підшкірних тканин.
Частини: акне.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз
Часті: гінекомастія, варикоцеле.
Загальні розлади та реакції у місці введення
Дуже часто: реакції у місці ін'єкції (наприклад, біль, еритема, гематома, набряк та/або роздратування у місці ін'єкції).
Лабораторні та інструментальні дані
Часто: збільшення маси тіла.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції лікарського засобу мають велике значення. Вони дозволяють продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції, використовуючи національну систему інформування. Медичним працівникам слід переконатися, що торгова назва та номер серії лікарського засобу вказані у повідомленні про підозрювану побічну реакцію.

Термін придатності

3 роки

Після розтину лікарський засіб слід вводити негайно.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігати у холодильнику (2–8 ºС). Чи не заморожувати.
До відкриття протягом терміну придатності закритий лікарський засіб може зберігатись у холодильнику при температурі не вище 25 ºС протягом 3 місяців без повторного охолодження. Лікарський засіб слід утилізувати, якщо він не був використаний протягом 3 місяців.
Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність

Не застосовується

Упаковка

По 0,125 мл або 0,25 мл, або 0,375 мл, або 0,50 мл, або 0,75 мл розчину для ін'єкцій у скляному картриджі, з гумовою пробкою-поршнем і гумовим диском з алюмінієвим ковпачком, поміщеним у ручку для введення. По 1 або 5 або 10 попередньо наповнених ручок з одноразовими голками (відповідно 1 або 5 або 10) та серветками, просоченими спиртом (відповідно 1 або 5 або 10) разом з інструкцією для медичного застосування у картонній коробці.

Категорія відпустки

За рецептом