Детальніше

Аритміл 0,2 гтаблетки №20

Обліковий номер: 329276

Від грн.
Увага:  Ціна дійсна тільки при бронюванні на сайті.

Короткий огляд

Борщаговский ХФЗ ЗАО НПЦ (Украина, Киев)

Виробник: Борщаговский ХФЗ ПАО (Украина, Киев) (м)

№ Реєстраційного посвідчення : UA/1438/02/01

Назва російською: Аритмил таблетки по 200 мг №20 (10х2)

Мiжнародна назва : Аміодарон

Форма выпуску: Таблетки

Дiюча речовина : Амиодарон

Температура зберiгання : Не вище +25

Фрамацевтична форма : Таблетки

Опис

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

Аритміл

(ARYTMIL)

Склад:

діюча речовина: аміодарону гідрохлорид

1 таблетка містить 200 мг аміодарону гідрохлориду (у перерахуванні на суху 100 % речовину)

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний целюлоза мікрокристалічна кальцію стеарат повідон лактози моногідрат.

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми білого або майже білого кольору з плоскою поверхнею зі скошеними краями і рискою.

Фармакотерапевтична група.

Кардіологічні препарати. Антиаритмічні препарати III класу. Код АТХ С01B D01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Антиаритмічний препарат III класу. Антиаритмічна дія зумовлена збільшенням 3 фази потенціалу дії головним чином за рахунок блокади калієвих каналів мембран кардіоміоцитів а також кальцієвих каналів уповільненням провідності по AV-вузлу та зниженням автоматизму синусового вузла. Незначною мірою блокує відкриті та інактивовані натрієві канали та уповільнює швидкий вхідний натрієвий потік. Препарат неконкурентно блокує альфа- та бета-адренорецептори переважно міокарда що також сприяє сповільненню синоатриальної передсердної та AV-провідності не впливаючи на внутрішньошлуночкову провідність. Аміодарон збільшує рефрактерний період та зменшує збудливість міокарда. Сповільнює проведення збудження та подовжує рефрактерний період додаткових передсердно-шлуночкових шляхів. Антиангінальна дія аміодарону зумовлена зниженням споживання кисню міокардом за рахунок зменшення частоти серцевих скорочень та зниження загального периферичного опору судин. Аміодарон не спричиняє значного негативного інотропного ефекту.

Фармакокінетика.

Клінічні характеристики.

Показання.

шлуночкової тахікардії яка становить загрозу для життя хворого: лікування необхідно починати в умовах стаціонару при наявності постійного контролю за станом пацієнта

симптоматичної шлуночкової тахікардії (документально підтвердженої) яка призводить до непрацездатності

суправентрикулярної тахікардії (документально підтвердженої) що потребує лікування та у тих випадках коли інші препарати не мають терапевтичного ефекту або протипоказані

фібриляції шлуночків.

Лікування суправентрикулярної тахікардії: уповільнення або зменшення фібриляції або тріпотіння передсердь.

Протипоказання.

Гіперчутливість до йоду та/або аміодарону до інших компонентів препарату

тяжкі порушення провідності (AV-блокада II і III ступеня біфасцикулярна або трифасцикулярна блокада) за відсутності штучного водія ритму

порушення функції щитовидної залози (гіпотиреоз гіпертиреоз). До початку лікування функцію щитовидної залози слід перевіряти всім пацієнтам

- антиаритмічні препарати IА класу (хінідин гідрохінідин дизопірамід)

- антиаритмічні препарати III класу (соталол дофетилід ібутилід)

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

існує не тільки при супутній терапії з іншими лікарськими засобами в процесі лікування але і протягом кількох місяців після відміни аміодарону.

інші антиаритмічні засоби.

Найбільш значущими є взаємодії аміодарону з пероральними антикоагулянтами дигоксином фенітоїном препаратами які подовжують інтервал QT.

Антиаритмічні препарати.

Збільшується міокардіальна депресія при сумісному застосуванні кількох антиаритмічних препаратів.

Пероральні антикоагулянти.

Фенітоїн (фосфенітоїн).

Серцеві глікозиди (препарати наперстянки).

Можливі порушення автоматизму (виражена брадикардія) та атріовентрикулярної провідності (синергізм дії) можливе збільшення концентрації дигоксину в плазмі крові (через зниження його кліренсу) та підвищення ризику токсичності дигоксину.

Необхідний клінічний електрокардіографічний та лабораторний контроль (при можливості визначення рівня дигоксину в плазмі крові) для раннього виявлення ознак глікозидної інтоксикації може виникнути необхідність зниження дози дигоксину вдвічі.

Одночасне застосування двох лікарських засобів кожен з яких сприяє виникненню шлуночкової тахікардії типу

Проте метадон і деякі протипаразитарні препарати (галофантрин люмефантрин пентамідин) є винятком із цього правила та лише не рекомендовані до застосування разом із іншими засобами що сприяють виникненню шлуночкової тахікардії типу

протипоказана

Антиаритмічні препарати класу IA наприклад хінідин гідрохінідин прокаїнамід дизопірамід

антиаритмічні препарати класу III наприклад дофетилід ібутилід соталол бретилій

деякі антипсихотичні засоби (хлорпромазин ціамемазин левопромазин тіоридазин трифлуоперазин амісульприд сульпірид тіаприд вераліприд дроперидол флуфеназин галоперидол пімозид піпамперон піпотіазин сертиндол сультоприд тразодон зуклопентиксол)

препарати літію і трициклічні антидепресанти наприклад доксепін мапротилін амітриптилін

деякі антигістамінні препарати наприклад лоратадин терфенадин астемізол мізоластин

протималярійні препарати наприклад хінін мефлохін хлорохін

моксифлоксацин спарфлоксацин тореміфен.

Фторхінолони

Комбінована терапія з наступними препаратами не рекомендується

Бета-адреноблокатори крім соталолу (протипоказана комбінація) та есмололу (комбінація потребує застережень при застосуванні) та деякі інгібітори кальцієвих каналів що знижують ЧСС (дилтіазем верапаміл): можливе потенціювання негативних хронотропних ефектів та уповільнення провідності з розвитком вираженої брадикардії AV-блокади збільшення ризику шлуночкових аритмій особливо . Якщо така комбінація неминуча необхідний ретельний попередній контроль інтервалу QT і постійний ЕКГ-контроль у процесі лікування

метадон: підвищений ризик шлуночкових аритмій зокрема типу

Комбінована терапія з наступними препаратами потребує застережних заходів

Інші лікарські засоби які можуть спричинити гіпокаліємію

- діуретики ізольовано або в комбінації

- системні глюкокортикоїди та мінералокортикоїди тетракозактид

- амфотерицин В (внутрішньовенно).

Загальна анестезія або високі дози кисневої терапії

- рідкі випадки тяжких респіраторних ускладнень іноді з летальним наслідком (гострий респіраторний дистрес-синдром дорослих) спостерігалися зазвичай у ранній післяопераційний період можливо через взаємодію з високою концентрацією кисню під час примусової вентиляції.

Есмолол

Можливе порушення автоматизму провідності та скорочувальної властивості серця внаслідок пригнічення симпатичних компенсаторних механізмів. Необхідний клінічний та електрокардіографічний контроль стану пацієнта.

Інші препарати які спричиняють брадикардію

Субстрати Р-глікопротеїну в т.ч. дабігатран:

Препарати які метаболізуються системою цитохрому Р450 3А4

Можливе підвищення концентрації цих препаратів у плазмі крові через пригнічення їх метаболізму в печінці і як наслідок можливе посилення їх фармакодинамічних ефектів та/або токсичності що може вимагати зниження їх доз:

- циклоспорин: можливе підвищення рівня циклоспорину в плазмі крові в 2 рази необхідна корекція дози для підтримання терапевтичної концентрації препарату в плазмі крові

- фентаніл: аміодарон може потенціювати ефекти фентанілу збільшуючи тим самим ризик його токсичності

теофілін: підвищення концентрації теофіліну в крові з підвищенням ризику розвитку його побічних реакцій

-

макроліди (наприклад кларитроміцин азитроміцин рокситроміцин): така комбінація повинна грунтуватися на ретельній оцінці потенційних ризиків та користі для кожного пацієнта через підвищений ризик розвитку шлуночкової аритмії зокрема шлуночкової тахікардії типу

- орлістат: можливе зниження рівня аміодарону та його активних метаболітів у плазмі крові. Необхідний клінічний контроль контроль ЕКГ може виникнути необхідність коррекції дози аміодарону

аторвастатин ловастатин):

- інші препарати які метаболізуються CYP3A4: такролімус (ризик нефротоксичності) силденафіл (ризик посилення його побічних ефектів) триазолам мідазолам (ризик розвитку психомоторних ефектів) дигідроерготамін ерготамін колхіцин необхідна корекція дози.

Антагоністи H2-гістамінових рецепторів (циметидин) азольні протигрибкові препарати (кетоконазол ітраконазол) телітроміцин

Клопідогрель: оскільки клопідогрель метаболізується CYP3A4 у печінці до своєї активної форми супутнє застосування аміодарону може призвести до неефективності гальмування агрегації тромбоцитів.

Грейпфрутовий сік інгібує цитохром Р450 3А4 що може призвести до підвищення концентрації аміодарону в плазмі крові. Слід уникати його вживання під час лікування аміодароном.

Флекаїнід: можливе збільшення рівня флекаїніду у плазмі крові внаслідок інгібіції аміодароном цитохрому CYP 2D6 необхідна корекція дози.

Взаємодія з іншими субстратами ізоферментів цитохрому Р450: у дослідженнях іn vitro

Особливості застосування.

Пацієнтам із рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози лактазною недостатністю синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід приймати препарат через вміст в ньому лактози.

Аміодарон може спричинити серйозні побічні реакції з боку органів зору серця легенів печінки щитовидної залози шкіри периферичної нервової системи. Оскільки виникнення цих реакцій може бути відстрочено в часі стан пацієнтів при тривалому лікуванні слід ретельно контролювати. Враховуючи що небажані прояви є дозозалежними при підтримуючій терапії слід застосовувати мінімальні ефективні дози.

Серцеві ефекти та порушення електролітного балансу

Застосування таблетованої форми аміодарону не протипоказано при латентній чи маніфестуючій серцевій недостатності проте слід проявляти обережність оскільки існуюча серцева недостатність може посилитися. В таких випадках Аритміл слід застосовувати в комплексі з відповідними препаратами.

У пацієнтів літнього віку можливе значне зменшення частоти серцевих скорочень.

Аміодарон має низький проаритмічний ефект який проявляється в основному при застосуванні з препаратами що подовжують період реполяризації шлуночків або при порушеннях електролітного балансу (особливо при гіпокаліємії). Повідомлялося про випадки виникнення нової або загострення існуючої аритмії при лікуванні аміодароном іноді з летальним наслідком важливо брати до уваги ситуації що можуть асоціюватися з гіпокаліємією. Незважаючи на те що аміодарон може спричиняти подовження інтервалу QT його здатність провокувати пароксизмальну шлуночкову тахікардію типу

Перед початком лікування кожному пацієнту необхідно провести ЕКГ визначити рівень калію в плазмі крові. Гіпокаліємію та інші порушення електролітного балансу необхідно скоригувати до початку прийому аміодарону та здійснювати моніторинг ЕКГ вмісту електролітів у крові та клінічний моніторинг стану пацієнта протягом застосування препарату.

Аміодарон може підвищити поріг дефібриляції та/або поріг електрокардіостимуляції у пацієнтів з імплантованими кардіовертерами-дефібриляторами або кардіостимуляторами що може негативно вплинути на ефективність пристрою. Рекомендовано проводити регулярні тести для забезпечення належного функціонування пристрою після початку лікування препаратом або зміни дозування.

Ендокринні ефекти

Застосування аміодарону може спричинити розвиток гіпертиреозу/гіпотиреозу особливо у пацієнтів із дисфункцією щитовидної залози в анамнезі (в т.ч. у сімейному) у пацієнтів літнього віку. Тому слід проводити ретельну клінічну і лабораторну оцінку функції щитовидної залози до початку лікування під час лікування (кожні 6 місяців) та протягом кількох місяців після завершення лікування особливо пацієнтам літнього віку пацієнтам з історією вузлових утворень зоба або інших дисфункцій щитовидної залози.

При підозрі на дисфункцію щитовидної залози слід проводити вимір рівня ТТГ у сироватці крові.

Аміодарон містить йод (у 200 мг препарату міститься приблизно 75 мг йоду) тому він може впливати на результати тестів накопичення радіоактивного йоду в щитовидній залозі однак інтерпретація результатів функціональних тестів щитовидної залози (рівень гормонів fТ34 ТТГ) залишається можливою.

Аміодарон інгібує у периферичних тканинах перетворення тироксину (Т4) в трийодтиронін (Т3) і може призвести до ізольованих біохімічних змін (збільшення рівня fТ4 незначне зниження/норма рівня fT3 в сироватці крові) у клінічно еутиреоїдних пацієнтів. У таких випадках немає причин припиняти лікування аміодароном якщо немає ніяких клінічних або подальших лабораторних (TТГ) свідоцтв захворювання щитовидної залози.

Гіпотиреоз слід запідозрити при наявності наступних клінічних ознак: збільшення ваги непереносимість холоду зниження активності надмірна брадикардія. Діагноз підтверджується збільшенням в сироватці крові рівня ТТГ проведенням функціональної проби з тиреотропін-рилізинг гормоном. Рівні Т3 і Т4 можуть бути низькими.

Еутиреоїдний стан як правило відновлюється через 1-3 місяці після припинення лікування аміодароном.

У ситуаціях що загрожують життю при виникненні гіпотиреозу лікування аміодароном може бути продовжено у поєднанні з левотироксином дози якого коригуються відповідно до рівнів гормонів щитовидної залози.

Гіпертиреоз3 в сироватці крові та зниженою продукцією ТТГ при проведенні функціональної проби з тиреотропін-рилізинг гормоном. Підвищення рівня зворотного Т3 в сироватці крові також можливе. У випадках підтвердженого гіпертиреозугіпертиреозу.

Порушення з боку органів зору

У випадку погіршення чіткості зору або зниження гостроти зору слід негайно провести повне офтальмологічне обстеження включаючи обстеження очного дна. Необхідно припинити прийом аміодарону у випадку появи нейропатії та/або невриту зорового нерва спричинених аміодароном оскільки існує ризик їх прогресування до повної сліпоти. В подальшому рекомендується щорічне офтальмологічне обстеження таких пацієнтів.

Гепатобіліарні ефекти

Прийом аміодарону може спричинити різні ефекти з боку печінки включаючи цироз гепатит жовтяницю та печінкову недостатність іноді з летальним наслідком (в основному при довгостроковій терапії іноді на початку лікування особливо після внутрішньовенного введення аміодарону). Тому до початку лікування під час лікування Аритмілом рекомендується регулярно (кожні 6 місяців) перевіряти функцію печінки (активність трансаміназ) для раннього виявлення її ураження.

На початку лікування можливе ізольоване підвищення активності трансаміназ у сироватці крові зазвичай помірне (в 1 5-3 рази вище норми). Нормалізація цих показників відбувається при зниженні дози або навіть спонтанно.

Можливі випадки гострих ушкоджень печінки з підвищенням рівня сироваткових трансаміназ та/або жовтяницею в таких випадках лікування слід припинити.

Не бажано вживати алкоголь під час лікування Аритмілом хоча повідомлень про потенціювання негативного впливу на печінку не було.

Порушення з боку нервової системи

Аміодарон при тривалому застосуванні може спричинити розвиток периферичної сенсомоторної нейропатії та/або міопатії зазвичай зворотних після відміни препарату. Однак відновлення може бути неповним дуже повільним і статися лише через кілька місяців після відміни препарату.

Легеневі ефекти

Виникнення задишки та/або непродуктивного кашлю має розглядатися як можлива ознака розвитку легеневої токсичності препарату (гіперчутливий пневмоніт альвеолярний/інтерстиціальний пневмоніт або фіброз плеврит облітеруючий бронхіоліт із пневмонією). Зазвичай погіршення стану відбувається поступово але можливе швидке прогресування. Більшість випадків було зареєстровано при довгостроковій терапії лише деякі з них розвинулися незабаром після початку лікування. Надходили повідомлення про летальні випадки проявів легеневої токсичності.

Легеневі порушення в основному зворотні при ранній відміні аміодарону як при застосуванні кортикостероїдів так і без них. Клінічні симптоми зазвичай зникають протягом кількох тижнів із наступним більш повільним відновленням рентгенологічної картини і функції легень (протягом кількох місяців). Стан деяких пацієнтів може погіршуватися незважаючи на відміну препарату.

У пацієнтів з тяжкими респіраторними порушеннями особливо з бронхіальною астмою в окремих випадках може виникати бронхоспазм.

Анестезія

При лікуванні аміодароном повідомлялося про поодинокі випадки гострого респіраторного дистрес-синдрому іноді з летальним наслідком зазвичай у період безпосередньо після хірургічної операції. Його розвиток може бути спричинений взаємодією з високими концентраціями кисню. Під час примусової вентиляції легень рекомендується ретельний нагляд за такими пацієнтами.

Дерматологічні ефекти

Пацієнтів слід проінформувати про необхідність уникати дії прямих сонячних променів УФ-випромінювання та користуватися сонцезахисними засобами під час терапії оскільки шкіра може стати надмірно чутливою до сонячного світла. Цей ефект може зберігатися протягом кількох місяців після відміни препарату. У більшості випадків симптоми обмежуються поколюванням печінням і еритемою відкритих ділянок шкіри але можливі тяжкі фототоксичні реакції з утворенням пухирів.

Лікарські взаємодії

Для запобігання небажаним ефектам необхідно ретельно призначати супутню терапію враховуючи клінічно значущі взаємодії аміодарону.

Не рекомендується застосовувати аміодарон з бета-блокаторами деякими блокаторами кальцієвих каналів що знижують частоту серцевих скорочень (верапаміл дилтіазем) проносними які стимулюють моторику кишечнику та можуть спричинити гіпокаліємію фторхінолонами та інгібіторами ВІЛ-протеази.

Також при одночасному застосуванні аміодарону з флекаїнідом необхідно з огляду на підвищення плазмового рівня останнього відповідно зменшувати дозу флекаїніду та ретельно моніторувати стан пацієнта.

Під час лікування аміодароном не рекомендується вживати грейпфрутовий сік (ризик підвищення концентрації аміодарону в крові).

Відміна препарату

Після припинення лікування терапевтична концентрація аміодарону може зберігатися в крові протягом кількох тижнів через тривалий період напіввиведення. Слід приймати до уваги що після подальшого зниження рівня аміодарону у крові аритмії можуть повторюватися. Стан пацієнтів слід регулярно контролювати і після припинення лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Якщо з огляду на тривалий період напіввиведення аміодарону приймається рішення про відміну препарату до запланованого зачаття слід зважити співвідношення реального ризику повторення загрозливих для життя аритмій та можливих ризиків для плода.

Аміодарон проникає в грудне молоко в значній кількості тому годування груддю протягом лікування препаратом протипоказане.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат може негативно впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами особливо у пацієнтів з аміодарон-індукованими розладами з боку органів зору та нервової системи.

Спосіб застосування та дози.

Дорослі.

Доза насичення.

У деяких випадках на початку лікування можуть застосовуватися вищі дози (4-5 таблеток на добу) які приймають завжди протягом короткого періоду часу та під електрокардіографічним контролем.

Підтримуюча доза.

Таблетовану форму препарату заст

Відгуки

Напишіть власний відгук

Ви переглядаєте: Аритміл 0,2 гтаблетки №20

Як зробити замовлення

ЯК ЗРОБИТИ ЗАМОВЛЕННЯ?

Увага! Перед лікуванням і замовленням ліків зверніться до свого лікаря. Самолікування небезпечно для здоров'я. Перед вживанням ліків уважно вивчайте інструкції.

-          Що б знайти препарат досить ввести в рядку пошуку назву товару або перші 3-4 літери назви товару.

-          Виберіть аптеку на якій вам зручно забрати замовлення і натисніть на кнопку «Резервувати».

-          Після наповнення кошика потрібними товарами, натисніть на кнопку «Замовити».

-          Для завершення замовлення необхідно заповнити невелику форму.

-          Після заповнення обов'язкових пунктів, натисніть кнопку «Зробити замовлення».

-          Чекайте Sms - повідомлення з номером електронного чека або дзвінка від оператора.

Доставка

При замовленні товарів в «1 Соціальній Аптеці» на всі товари діють умови самовивозу.

Ви можете зв'язатися з нашими операторами по телефону: 0-800-21-81-70

Замовлення обробляються щодня з 8:00 до 20:00 понеділок - п’ятниця, 8:00 до 18:00 субота - неділя. Обробка замовлень, оформлених у вихідні та святкові дні, проводиться в перший робочий день.

Ви можете замовити у нас товари і потім отримати їх в найближчій аптеці. Для отримання товару Вам необхідно повідомити нашому співробітнику номер замовлення, прізвище та ім'я замовника.

Рецептурні товари відпускаються тільки за рецептами лікарів.

Після оформлення замовлення, на вказану вами електронну адресу буде надіслано повідомлення про прийняття замовлення в обробку.

Для уточнення термінів виконання замовлень Ви можете зв'язатися з нашими операторами по телефону: 0-800-21-81-70. Підтримка зв'язку здійснюється згідно графіку роботи гарячої лінії.

 

Оплата

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України № 723 від 31.10.2011 року кур'єрська доставка лікарських препаратів скасована. При оформленні замовлень препаратів через інтернет дозволяється їх відпуск безпосередньо в аптечних установах.

Оплата замовлень в нашій аптеці здійснюється готівковим способом при отриманні замовлення в найближчій аптеці та у безготівковій формі. При отриманні товару переконайтеся у відповідності товару вашому замовленню.

Аритміл 0,2 гтаблетки №20

Обліковий номер : 329276

Від грн.
Увага:  Ціна дійсна тільки при бронюванні на сайті.
Борщаговский ХФЗ ЗАО НПЦ (Украина, Киев)

Виробник : Борщаговский ХФЗ ПАО (Украина, Киев) (м)

№ Реєстраційного посвідчення : UA/1438/02/01

Назва російською : Аритмил таблетки по 200 мг №20 (10х2)

Мiжнародна назва : Аміодарон

Форма выпуску : Таблетки

Дiюча речовина : Амиодарон

Температура зберiгання : Не вище +25

Фрамацевтична форма : Таблетки

Шукати аптеки:
У мiстi
Сортувати
АБО