Амоксиклав 2Хх 625 мг таблетки №14

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

АМОКСИКЛАВ^® 2Х

(AMOKSIKLAV^® 2Х)

Склад:

діючі речовини: амоксицилін кислота клавуланова

1 таблетка містить 500 мг амоксициліну у формі тригідрату та 125 мг кислоти клавуланової у формі калієвої солі

допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний кросповідон натрію кроскармелоза магнію стеарат целюлоза мікрокристалічна

оболонка: гідроксипропілцелюлоза етилцелюлоза полісорбат триетилцитрат тальк титану діоксид (E 171).

Лікарська форма. Таблетки вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: білого або майже білого кольору овальні двоопуклі таблетки вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група.

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Код АТХ J01C R02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Амоксицилін &ndash напівсинтетичний антибіотик з широким спектром антибактеріальної активності проти багатьох грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Амоксицилін чутливий до       &beta -лактамази та зазнає розпаду під її впливом тому спектр активності амоксициліну не включає мікроорганізми що синтезують цей фермент. Клавуланова кислота має &beta -лактамну структуру подібну до пеніцилінів та здатна інактивувати &beta -лактамазні ферменти властиві мікроорганізмам що резистентні до пеніцилінів і цефалоспоринів. Зокрема вона має виражену активність щодо важливих з клінічної точки зору плазмідних &beta -лактамаз які часто відповідають за виникнення перехресної резистентності до антибіотиків. Присутність клавуланової кислоти у складі препарату захищає амоксицилін від розпаду під дією ферментів &beta -лактамаз і розширює спектр антибактеріальної дії амоксициліну включаючи до нього багато мікроорганізмів резистентних до амоксициліну та інших пеніцилінів і цефалоспоринів.

Мікроорганізми зазначені нижче класифіковані відповідно до чутливості до амоксициліну/ клавуланату in vitro.

Чутливі мікроорганізми

Грампозитивні аероби: Bacillus anthracis Enterococcus faecalis Listeria monocytogenes Nocardia asteroides Streptococcus pyogenes Streptococcus agalactiae інші &beta -гемолітичні види Streptococcus Staphylococcus aureus (метицилінчутливі штами) Staphylococcus saprophyticus (метицилінчутливі штами) коагулазонегативні стафілококи (метицилінчутливі штами).

Грамнегативні аероби: Bordetella pertussis Haemophilus influenzaе Haemophilus parainfluenzae Helicobacter pylori Moraxella catarrhalis Neisseria gonorrhoeae Pasteurella multocida Vibrio cholera.

Інші: Borrelia burgdorferi Leptospirosa icterohaemorrhagiae Treponema pallidum.

Грампозитивні анаероби: види Clostridium Peptococcus niger Peptostreptococcus magnus Peptostreptococcus micros види Peptostreptococcus.

Грамнегативні анаероби: види Bacteroides (включаючи Bacteroides fragilis) види Capnocytophaga Eikenella corrodens види Fusobacterium види Porphyromonas види Prevotella.

Штами з можливою набутою резистентністю

Грамнегативні аероби: Escherichia coli Klebsiella oxytoca Klebsiella pneumoniae види Klebsiella Proteus mirabilis Proteus vulgaris види Proteus види Salmonella види Shigella.

Грампозитивні аероби: види Corynebacterium Enterococcus faecium Streptococcus pneumoniae види Streptococcus viridans.

Нечутливі мікроорганізми

Грамнегативні аероби: види Acinetobacter Citrobacter freundii види Enterobacter Hafnia alvei Legionella pneumophila Morganella morganii види Providencia види Pseudomonas види Serratia Stenotrophomonas maltophilia Yersinia enterolitica.

Інші: Chlamydia pneumoniae Chlamydia psittaci види Chlamydia Coxiella burnetti види Mycoplasma.

Фармакокінетика.

Обидва компоненти препарату (амоксицилін та кислота клавуланова) повністю розчинні у водних розчинах при фізіологічних значеннях pH. Обидва компоненти швидко та добре абсорбуються при пероральному застосуванні. Пік концентрації у сироватці крові досягається приблизно через 1 годину після перорального застосування. Абсорбція препарату покращується при його застосуванні на початку їди.

Подвоєння дози препарату призводить до подвоєння його концентрації у сироватці крові. Обидва компоненти препарату погано зв&rsquo язуються з білками крові близько 70 % залишаються у вільному стані у сироватці крові.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування бактеріальних інфекцій спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами:

&ndash           гострий бактеріальний синусит

&ndash           гострий середній отит

&ndash           підтверджене загострення хронічного бронхіту

&ndash           негоспітальна пневмонія

&ndash           цистити

&ndash           пієлонефрити

&ndash           інфекції шкіри та м&rsquo яких тканин у т.ч. целюліти укуси тварин тяжкі дентоальвеолярні абсцеси з поширеним целюлітом

&ndash           інфекції кісток та суглобів у т.ч. остеомієліти.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-яких компонентів препарату до будь-яких антибактерільних засобів групи пеніцилінів.

Наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (у т.ч. анафілаксії) пов&rsquo язаних із застосуванням інших &beta -лактамних агентів (у т.ч. цефалоспоринів карбапенемів або монобактамів).

Наявність в анамнезі жовтяниці або дисфункції печінки пов&rsquo язаних із застосуванням амоксициліну/клавуланату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Пробенецид знижує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне  застосування з Амоксиклавом^® 2Х може призвести до підвищення рівня амоксициліну у плазмі крові протягом тривалого часу проте не впливає на рівні клавуланової кислоти.

Одночасне застосування алопуринолу під час лікування амоксициліном може збільшити імовірність алергічних шкірних реакцій. Даних щодо одночасного застосування алопуринолу та Амоксиклаву^® 2Х немає.

Як і інші антибіотики Амоксиклав^® 2Х   може мати вплив на флору кишечнику що призводить до зменшення реабсорбції естрогенів та зменшення ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.

Окрeмі повідомлення свідчать про збільшення рівня міжнародного нормалізованого співвідношення (INR) у пацієнтів які лікуються аценокумаролом або варфарином та приймають амоксицилін. Якщо таке застосування необхідне слід ретельно контролювати протромбіновий час або рівень INR з додаванням або припиненням лікування комбінованим препаратом що містить амоксицилін.

Амоксиклав^® 2Х не слід застосовувати разом із бактеріостатичними хіміотерапевтичними засобами/антибіотиками (хлорамфенікол макроліди тетрацикліни або сульфонаміди) оскільки in vitro при таких комбінаціях спостерігався антагоністичний ефект.

Одночасне застосування Амоксиклаву^® 2Х і метотрексату може збільшити токсичність останнього (лейкопенія тромбоцитопенія виразкоутворення на шкірі).

При одночасному застосуванні комбінації амоксициліну з клавулановою кислотою та мікофенолату мофетилу повідомлялося  про зниження концентрації активного метаболіту мікофенолової кислоти у плазми крові приблизно на 50 %.

Особливості застосування.

Перед початком терапії препаратом необхідно точно визначити наявність в анамнезі реакцій гіперчутливості до пеніцилінів цефалоспоринів або інших алергенів.

Серйозні а часом навіть фатальні випадки гіперчутливості (анафілактичні реакції) спостерігаються у пацієнтів під час терапії пеніциліном. Ці реакції імовірніші в осіб з аналогічними реакціями на пеніцилін у минулому. У разі виникнення алергічних реакцій слід припинити лікування препаратом і розпочати альтернативну терапію.

Якщо доведено що інфекція зумовлена мікроорганізмами чутливими до амоксициліну необхідно зважити можливість переходу з комбінації амоксицилін/кислота клавуланова на амоксицилін відповідно до офіційних рекомендацій.

Цю лікарську форму Амоксиклаву^® 2Х не слід застосувувати у разі високого ризику того що патогени є резистентиними до &beta -лактамів і не застосовується для лікування пневмонії спричиненої пеніцилінрезистентними штамами S.pneumoniae.

Препарат не слід призначати при підозрі на інфекційний мононуклеоз оскільки при застосуванні амоксициліну при цій патології спостерігалися випадки кореподібних висипань.

Тривале застосування препарату іноді може спричинити надмірне зростання нечутливої до Амоксиклаву^® 2Х   мікрофлори та розвиток псевдомембранозного коліту різного ступеня вираженості. При наявності тяжкої персистуючої діареї після застосування антимікробних засобів важливо впевнитися що вона не пов&rsquo язана з указаною патологією. Препарати що пригнічують перистальтику протипоказані. У разі виникнення антибіотикоасоційованого коліту лікування препаратом слід негайно припинити звернутися до лікаря та розпочати відповідне лікування.

  При довготривалому застосуванні препарату як і інших антибіотиків широкого спектра дії можливе виникнення суперінфекції резистентними бактеріями і грибами (Pseudomonas spp Candida albicans) що потребує припинення терапії і застосування інших препаратів.

При тривалій терапії рекомендується періодично проводити оцінку функцій органів та систем органів включаючи ниркову печінкову та гемопоетичну функції.

Розвиток мультиформної еритеми асоційованої з пустулами на початку лікування може бути симптомом гострого генералізованого екзантематозного пустульозу. У такому разі необхідно припинити лікування і в подальшому протипоказане застосування амоксициліну.

Зрідка у пацієнтів які приймають Амоксиклав^® 2Х   та пероральні антикоагулянти може спостерігатися понаднормове подовження протромбінового часу (підвищення рівня INR). При одночасному прийомі антикоагулянтів необхідний відповідний моніторинг. Може знадобитися корекція дози пероральних антикоагулянтів для підтримки необхідного рівня антикоагуляції.

Препарат слід з обережністю призначати пацієнтам з ознаками печінкової недостатності (див. розділи « Спосіб застосування та дози» « Протипоказання» « Побічні реакції» ). Побічні реакції з боку печінки виникали головним чином у чоловіків та пацієнтів літнього віку та були пов&rsquo язані з тривалим лікуванням. У дітей про такі явища повідомлялося дуже рідко. В усіх групах пацієнтів симптоми та ознаки зазвичай виникали під час або одразу після лікування але у деяких випадках вони з&rsquo являлися через кілька місяців після припинення лікування. Загалом ці явища були зворотними. Побічні реакції з боку печінки можуть бути тяжкими та  дуже рідко  мати летальний наслідок. Вони завжди виникали у пацієнтів з тяжкими супутніми захворюваннями або при супутньому застосуванні лікарських засобів відомих потенційним негативним впливом на печінку (див. розділ « Побічні реакції» ).

Для пацієнтів з порушенням функції нирок необхідно коригувати дозу відповідно до ступеня порушення (див. розділ « Спосіб застосування та дози» ).

У пацієнтів зі зниженою екскрецією сечі дуже рідко може спостерігатися кристалурія головним чином при парентеральному введенні препарату. Тому для зменшення ризику виникнення кристалурії рекомендується під час лікування високими дозами амоксициліну підтримувати адекватний баланс між випитою рідиною та виведеною сечею (див. розділ « Передозування» ).

При застосуванні високих доз амоксицилін може преципітувати в катетері введеному у сечовий міхур. У таких випадках необхідний регулярний контроль стану катетера.

При лікуванні амоксициліном для визначення рівня глюкози у сечі слід використовувати ферментативні реакції з глюкозооксидазою оскільки інші методи можуть давати хибно-позитивні результати.

Присутність клавуланової кислоти у препараті може спричиняти неспецифічне зв&rsquo язування IgG і альбуміну на мембранах еритроцитів тому як наслідок можливий хибно-позитивний результат при проведенні тесту Кумбса.

Є повідомлення про хибно-позитивні результати тестів на наявність Aspergillus у пацієнтів які отримували амоксицилін/клавуланову кислоту (при застосуванні Bio-Rad Laboratories Platelis Aspergillus EIA тесту). Тому такі позитивні результати у пацієнтів які лікуються амоксициліном/клавулановою кислотою слід інтерпретувати з обережністю та підтверджувати іншими діагностичними методами.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Даних про тератогенну дію препарату немає.

В одному дослідженні у жінок з передчасним розривом оболонок плода повідомлялося що застосування препарату може бути пов&rsquo язане з підвищенням ризику розвитку некротизуючого ентероколіту у новонароджених. Слід уникати застосування препарату під час вагітності особливо у І триместрі крім випадків коли користь від застосування препарату переважає потенційний ризик.

Обидва активні компоненти препарату екскретуються у грудне молоко (немає інформації стосовно впливу клавуланової кислоти на немовля яке знаходиться на грудному годуванні). Відповідно у немовляти можлива поява діареї та грибкової інфекції слизових оболонок тому годування груддю слід припинити.

Застосування Амоксиклаву^® 2Х у період годування груддю можливе тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Досліджень з вивчення здатності препарату впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами не проводили. Однак можуть виникнути побічні реакції (наприклад алергічні реакції запаморочення конвульсії) які можуть вплинути на здатність керувати автомобілем або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Препарат слід застосовувати згідно з офіційними рекомендаціями щодо антибіотикотерапії та даними місцевої чутливості до антибіотика. Чутливість до амоксициліну/клавуланату відрізняється у різних регіонах та може змінюватися з часом. У разі необхідності слід звернутися до даних щодо місцевої чутливості та при необхідності провести мікробіологічне визначення та тест на чутливість. Діапазон пропонованих доз залежить від очікуваних патогенів та їх чутливості до антибактеріальних препаратів тяжкості захворювання та локалізації інфекції віку маси тіла та функції нирок хворого.

Для дорослих та дітей з масою тіла &ge 40 кг добова доза становить 1500 мг амоксициліну/375 мг клавуланової кислоти (3 таблетки) при призначенні як зазначено нижче.

Для дітей віком від 6 років з масою тіла від 25 до 40 кг максимальна добова доза становить     2400 мг амоксициліну/600 мг клавуланової кислоти (4 таблетки) при призначенні як зазначено нижче.

Якщо для лікування потрібно призначати більші дози амоксициліну слід застосовувати інші форми препарату щоб уникнути призначення зайвих високих доз клавуланової кислоти.

Тривалість лікування визначає лікар за клінічною відповіддю пацієнта на лікування. Деякі інфекції (наприклад остеомієліт) потребують тривалішого лікування.

Дорослі та діти з масою тіла &ge 40 кг:

1 таблетка 500 мг/125 мг 3 рази на добу.

Діти віком від 6 років з масою тіла від 25 до 40 кг:

Доза від 20 мг/5 мг/кг маси тіла/добу до 60 мг/15 мг/кг маси тіла/добу розподілена на 3 прийоми.

Оскільки таблетку не можна ділити дітям маса тіла яких менше 25 кг цю форму Амоксиклаву^® 2Х  не слід призначати.

Пацієнти літнього віку

Корекція дози пацієнтам літнього віку не потрібна. При необхідності дозу коригувати залежно від функції нирок.

Дозування при порушенні функції нирок

Дозування базується на розрахунку максимального рівня амоксициліну. Немає необхідності змінювати дозу пацієнту при кліренсі креатиніну > 30 мл/хв.

Дорослі та діти з масою тіла &ge 40 кг:

Діти віком від 6 років з масою тіла від 25 до 40 кг

Оскільки таблетку не можна ділити дітям віком від 6 років з масою тіла від 25 до 40 кг кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв або дітям які знаходяться на гемодіалізі цю форму Амоксиклаву^® 2Х    не призначати.

Дозування при порушенні функції печінки

Застосовувати обережно необхідно регулярно контролювати функцію печінки.

Таблетку слід ковтати цілою не розжовуючи. Для оптимальної абсорбції та зменшення можливих побічних ефектів з боку травного тракту препарат слід приймати на початку їди.

Тривалість лікування визначає лікар індивідуально. Лікування не слід продовжувати більше         14 діб без оцінки стану хворого.

Лікування можна розпочати з парентерального введення а потім продовжити пероральне застосування.

Діти.

Препарат у цьому дозуванні можна застосовувати дітям віком від 6 років з масою тіла не менше 25 кг.

Передозування.

Передозування може супроводжуватися симптомами з боку травного тракту та порушенням водно-електролітного балансу. Ці явища лікують симптоматично приділяючи увагу корекції водно-електролітного балансу. Повідомлялося про випадки кристалурії що іноді можуть спричиняти ниркову недостатність (див. розділ « Особливості застосування» ). Гемодіаліз ефективний.

Побічні реакції.

Побічні ефекти були класифіковані за частотою їх виникнення &ndash від дуже частих до дуже рідкісних. Застосовується така класифікація частоти виникнення побічних ефектів:

дуже часто ³ 1/10 часто ³ 1/100 та < 1/10 нечасто ³ 1/1000 та < 1/100 рідко ³ 1/10000 та                        < 1/1000 дуже рідко < 1/10000.

Інфекції та інвазії. Часто &ndash кандидоз шкіри та слизових оболонок. Дуже рідко &ndash надмірне збільшення нечутливих мікроорганізмів.

Кровотворна та лімфатична системи. Рідко &ndash оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопенія. Дуже рідко &ndash оборотний агранулоцитоз і гемолітична анемія. Збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу.

Імунна система. Дуже рідко &ndash ангіоневротичний набряк анафілаксія сироваткоподібний синдром алергічний васкуліт.

Нервова система. Нечасто &ndash запаморочення головний біль. Дуже рідко &ndash оборотна гіперактивність асептичний менінгіт і судоми. Судоми можуть виникати у пацієнтів з порушеною функцією нирок або у тих хто отримує високі дози препарату.

Травний тракт. Дорослі: Дуже часто &ndash діарея. Часто &ndash нудота блювання.

Діти: Часто &ndash діарея нудота блювання.

Нудота частіше асоціюється з високими дозами препарату. Вищезазначені симптоми з боку шлунково-кишкового тракту можуть бути зменшені при прийомі препарату на початку їжі.

Нечасто &ndash порушення травлення. Дуже рідко &ndash антибіотикоасоційований коліт (включаючи псевдомембранозний коліт і геморагічний коліт) чорний « волосатий» язик.

Гепатобіліарні реакції. Нечасто &ndash помірне підвищення рівня АСТ та/або АЛТ відзначається у хворих які лікуються антибіотиками групи бета-лактамів. Дуже рідко &ndash гепатити та холестатична жовтяниця. Ці явищі виникають при застосуванні інших пеніцилінів і цефалоспоринів. Гепатити виникають головним чином у чоловіків і хворих літнього віку їх виникнення може бути пов&rsquo язано з тривалим лікуванням препаратом.

У дітей такі явища виникали дуже рідко.

Симптоми захворювання виникають під час або одразу після лікування але у деяких випадках можуть виникати через декілька тижнів після закінчення лікування. Ці явища зазвичай мають оборотний характер. Надзвичайно рідко (рідше ніж 1 повідомлення на приблизно 4 млн призначень) спостерігалися летальні випадки які завжди траплялися у пацієнтів з тяжким основним захворюванням або у пацієнтів які одночасно лікуються препаратами що мають негативний вплив на печінку.

Шкіра та підшкірні тканини. Нечасто &ndash шкірні висипання свербіж кропив´ янка. Рідко &ndash поліморфна еритема. Дуже рідко &ndash синдром Стівенса-Джонсона токсичний епідермальний некроліз пухирчастий ексфоліативний дерматит гострий генералізований екзантематозний пустульоз. У разі появи будь-якого алергічного дерматиту лікування слід припинити.

Нирки та сечовидільна система. Дуже рідко &ndash інтерстиціальний нефрит кристалурія (див. розділ « Передозування» ).

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 ° C в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 7 таблеток у блістері по 2 (7 × 2) блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Лек Фармацевтична компанія д. д. Словенія/Lek Pharmaceuticals d. d. Slovenia.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Персоналі 47 2391 Превальє Словенія/Perzonali 47 Prevalje 2391 Slovenia

(виробництво за повним циклом).

Веровшкова 57 Любляна 1526 Словенія/Verovskova 57 1526 Ljubljana Slovenia (випуск серії).