Альфарекін ліофілізований порошок 3 млн МО №10

Інструкція  Альфарекін (Аlрhаrекіn) порошок

Склад

діюча речовина Альфарекін: інтерферон альфа-2b рекомбінантний людини, 1 флакон містить інтерферону альфа-2b рекомбінантного людини 1 млн, 3 млн, 5 млн, 9 млн або 18 млн MO

допоміжні речовини Альфарекін: натрію хлорид, декстран 70, калію дигідрофосфат, натрію гідрофосфат безводний.

Лікарська форма

Ліофілізат для розчину для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості:

ліофілізований порошок або пориста маса білого кольору, гігроскопічний.

Фармакотерапевтична група

Імуностимулятори. Інтерферон альфа-2b. Код АТХ L03A В05.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Альфарекін &ndash лікарська форма інтерферону альфа-2b рекомбінантного людини, синтезованого клітинами кишкової палички на основі гену, що кодує продукт, ідентичний альфа-2b інтерферону людини, з використанням фагозалежної генно-інженерної біотехнології. Специфічна активність Альфарекіну вимірюється у Міжнародних одиницях. Випускають препарат Альфарекін в ліофілізованому стані.

Альфарекін , як і природний лейкоцитарний інтерферон, має три основні види біологічної активності: імуномодулюючу, антивірусну та протипухлинну.

Механізм дії Альфарекіну заснований на тому, що інтерферон, зв'язуючись з відповідними рецепторами клітин організму, індукує комплекс внутрішньоклітинних механізмів, що призводить до появи ферментів, які запобігають реплікації вірусів, збільшують фагоцитарну активність макрофагів, специфічну цитотоксичність лімфоцитів до клітин-мішеней, інгібують проліферацію метастазуючих клітин.

Фармакокінетика.

Не вивчалась.

Показання

Альфарекін застосовують у комплексній терапії при:

• гострому і хронічному вірусному гепатиті В (середньотяжкі і тяжкі форми)
• хронічному гепатиті С
• гострих вірусних, бактеріальних і змішаних інфекціях (у тому числі при гострій респіраторній вірусній інфекції у дітей, у тому числі у новонароджених, гострому діарейному синдромі у новонароджених)
• гострих і хронічних септичних захворюваннях вірусної і бактеріальної природи, включаючи дисеміновані форми гострого і хроніосепсису
• герпетичних інфекціях різної локалізації: оперізувальний лишай, множинні шкірні герпетичні висипання генітальна герпетична інфекція герпетичні кератокон&rsquo юнктивіти і кератоувеїти, гострий герпетичний стоматит у дітей
• хронічному урогенітальному хламідіозі
• ураженнях нервової системи з моно- та полірадикулярними больовими синдромами
• розсіяному склерозі
• папіломатозі гортані
• меланомі шкіри і ока саркомі Капоші, мієломній хворобі хронічній мієлоїдній лейкемії, волосатоклітинній лейкемії, неходжкінських злоякісних лімфомах, а саме фолікулярній лімфомі.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до інтерферону альфа-2b або до інших компонентів препарату Альфарекін
• тяжкі захворювання серцево-судинної системи (у т. ч. серцева недостатність у стадії декомпенсації, нещодавно перенесений інфаркт міокарда, тяжка аритмія)
• виражені порушення функції нирок та/або печінки
• епілепсія та/або інші захворювання центральної нервової системи (у т. ч. функціональні)
• хронічний гепатит на тлі прогресуючого або декомпенсованого цирозу печінки
• хронічний гепатит у пацієнтів, які отримують або нещодавно отримали терапію імунодепресантами (крім короткого курсу кортикостероїдної терапії)
• аутоімунний гепатит або інші аутоімунні захворювання в анамнезі
• наявність у пацієнта дисфункції щитовидної залози
• наявність тяжких вісцеральних порушень у пацієнтів із саркомою Капоші
• псоріаз
• період вагітності (загроза зриву).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Оскільки інтерферон альфа змінює клітинний метаболізм, існує потенціальна можливість модифікації дії інших лікарських засобів. Може змінювати окислювальні метаболічні процеси, це потрібно враховувати при одночасному призначенні ліків, які метаболізуються даним шляхом (циметидин, фенітоїн, варфарин, теофілін, амінофілін, діазепам, пропранолол). Концентрацію теофіліну в сироватці крові необхідно контролювати та при необхідності коригувати режим дозування.

З обережністю слід застосувати препарат Альфарекін одночасно з опіоїдними лікарськими засобами, анальгетиками, снодійними та седативними (потенційно спричиняють мієлосупресивний ефект).

При застосуванні препарату Альфарекін в комбінації з хіміотерапевтичними препаратами (цитарабін, доксорубіцин, тенипозид, циклофосфамід) підвищується ризик розвитку загрозливих для життя токсичних ефектів (їх тяжкості та тривалості).

Синергізм побічних ефектів (відносно кількості лейкоцитів) описаний при спільному призначенні інтерферону альфа і зидовудину. У пацієнтів, які отримали ці препарати одночасно, частота розвитку нейтропенії була вищою, ніж у тих, хто лікувався тільки зидовудином.

Особливості застосування

Альфарекін слід застосовувати під наглядом лікаря. Пацієнтів слід проінформувати про переваги даної терапії та можливі побічні реакції.

Якщо побічна дія не слабшає або посилюється, дозу препарату  Альфарекін слід знижувати до 50 % або лікування припинити. Залежно від індивідуальної чутливості та призначеної дози препарату Альфарекін у пацієнтів може спостерігатися уповільнена швидкість психомоторних реакцій &ndash сонливість, слабкість, підвищена втомлюваність.

При лікуванні препаратом Альфарекін вживання алкоголю має бути виключено.

Перед призначенням препарату Альфарекін на тривалий час у дозах 3 млн МО та вище рекомендовано дослідження функції щитовидної залози. Препарат Альфарекін можна починати застосовувати за умови, що рівень тиреотропного гормону (ТТГ) знаходиться у межах норми. Якщо виявлено зміни рівня ТТГ, слід провести відповідну терапію та розпочинати лікування Альфарекіном за умови, що вміст ТТГ вдається підтримувати на нормальному рівні. У процесі лікування також доцільно контролювати рівень ТТГ.

Після припинення терапії функція щитовидної залози, яка порушена в результаті введення препарату Альфарекін, не відновлюється.

Усім пацієнтам перед початком та регулярно під час лікування необхідно проводити розгорнутий аналіз периферичної крові, з обов&rsquo язковим якісним та кількісним дослідженням показників крові, а також біохімічний аналіз крові, включаючи визначення вмісту електролітів, кальцію, печінкових ензимів та креатиніну.

При мієломному захворюванні необхідний періодичний контроль функції нирок.

У всіх пацієнтів, які отримують препарат Альфарекін, необхідно ретельно контролювати рівень альбуміну в сироватці крові та протромбіновий час.

У хворих після трансплантації органів або кісткового мозку медикаментозна імуносупресія може бути менш ефективною, оскільки інтерферони мають стимулюючий вплив на імунну систему.

З обережністю слід призначати препарат  Альфарекін при наявності в анамнезі таких захворювань як цукровий діабет з епізодами кетоацидозу та хронічні обструктивні захворювання легень, при порушеннях згортання крові, при вираженій мієлосупресії.

При лікуванні препаратом Альфарекін необхідно забезпечити адекватну гідратацію організму при проявах гарячки слід виключити інші причини її виникнення.

Рекомендується використовувати препарат  Альфарекін на тлі антигістамінної та жарознижувальної терапії.

Вказівки на пряму кардіотоксичність інтерферону відсутні, однак існує імовірність, що наявність гіпертермії та ознобу, які часто супроводжують лікування, можуть спричиняти загострення наявних серцевих захворювань. При наявності в анамнезі хронічної серцевої недостатності, інфаркту міокарда та/або попередні або наявні аритмії лікування інтерфероном альфа-2b слід проводити під суворим контролем лікаря.

При проведенні комбінованої терапії з рибавірином необхідно враховувати запобіжні заходи для рибавірину.

При розвитку реакції гіперчутливості негайного типу (кропив&rsquo янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілаксія) препарат Альфарекін слід негайно відмінити та прийняти відповідні заходи.

Розвиток тяжких та середньої тяжкості побічних ефектів потребує корекції дози Альфарекін, а в деяких випадках &ndash відміни лікування препаратом Альфарекін.

Застосування препарату Альфарекін припинити у випадках: подовження часу згортання крові (у пацієнтів із хронічним гепатитом), проявів легеневого синдрому та рентгенологічного виявлення інфільтрату, появи або збільшення порушень зору, порушення функції щитовидної залози (відхилення від норми ТТГ), зниження рівня альбуміну в сироватці крові та зниження показників протромбінового часу.

Не застосовувати препарат Альфарекін у флаконах з порушеною цілісністю, маркуванням, при закінченні терміну придатності, при неправильному зберіганні. Готовий розчин необхідно оглянути перед введенням. Розчин повинен бути прозорим, безбарвним та не містити сторонніх включень.

Засіб не містить консервантів, тому для уникнення бактеріального забруднення рекомендується застосовувати розчин для парентерального введення негайно, залишки розчину необхідно вилити.

Застосування у період вагітності або годування груддю

У період вагітності або годування груддю застосування препарату Альфарекін протипоказано.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Залежно від дози Альфарекін, схеми та індивідуальної чутливості до інтерферону альфа лікування може супроводжуватися сонливістю, слабкістю, втомлюваністю та призводити до зниження швидкості психомоторних реакцій. У таких випадках слід утриматися від керування транспортними засобами та роботи з механізмами.

Спосіб застосування та дози

Розчин Альфарекіну вводять внутрішньом&rsquo язово, підшкірно, внутрішньовенно, ендолімфально, ректально, парабульбарно, інтраназально.

Гострий вірусний гепатит В:

&ndash вводити внутрішньом&rsquo язово по 1 млн МО (в тяжких випадках &ndash по 2 млн МО) 2 рази на добу протягом 10 днів. Подібний курс може бути пролонгований до 2-3 тижнів залежно від клінічного статусу хворого або продовжений по 1 млн МО 2 рази на тиждень протягом декількох тижнів.

Хронічний вірусний гепатит В:

&ndash вводити внутрішньом&rsquo язово по 3-4 млн МО 3 рази на тиждень протягом 2 місяців.

Хронічний вірусний гепатит С:

&ndash вводити внутрішньом&rsquo язово по 3 млн МО 3 рази на тиждень протягом 6 місяців у вигляді монотерапії або в комбінації з аналогами нуклеозидів. Препарат Альфарекін застосовувати протягом 3-4 місяців, після чого проводити визначення РНК HCV далі лікування продовжувати тільки в тому випадку, якщо РНК HCV не виявлена при монотерапії курс лікування &ndash від 12 до 18 місяців, у комбінації з рибавірином &ndash 6 місяців при генотипі 1 і високому вмісті РНК вірусу до початку терапії, у випадку відсутності в сироватці крові РНК HCV до кінця 6 місяців лікування, комбіновану терапію можна продовжувати ще 6 місяців, однак приймати до уваги такі негативні фактори як вік від 40 років, чоловіча стать, прогресуючий фіброз.

Гостра респіраторна вірусна інфекція у дітей, в тому числі у новонароджених:

&ndash вводити інтраназально по 2-3 краплі у кожний носовий хід 3-6 разів на добу протягом 3-5 днів дозування препарату  Альфарекін для новонароджених &ndash 20-50 тис. МО/мл, для решти дітей &ndash 100 тис. МО/мл. Допустиме введення у носові ходи (по черзі) ватних турунд, змочених Альфарекіном , на 10-15 хвилин.

Гостра респіраторна вірусна інфекція (в тому числі грип) у дорослих:

&ndash вводити внутрішньом&rsquo язово по 1-3 млн МО, починаючи з 1-2 дня захворювання протягом 3 днів

&ndash інтраназально по 4-6 крапель розчину Альфарекіну (100 тис. МО/мл) у кожний носовий хід 6-8 разів на добу (перед застосуванням дозу Альфарекіну , що заливають, слід підігріти в шприці (використовувати шприц без голки) до температури тіла, решту розчину зберігати в холодильнику, запобігаючи бактеріальному забрудненню).

Гостра та рецидивуюча пневмонія вірусної та вірусно-бактеріальної етіології:

&ndash Альфарекін вводити внутрішньом&rsquo язово по 1 млн МО протягом 5-7 днів разом із комплексним лікуванням (антибактеріальним, дезінтоксикаційним, протизапальним тощо).

Гострий діарейний синдром у новонароджених:

&ndash ректально у вигляді щоденних мікроклізмочок, що містять по 100 тис. МО Альфарекіну , протягом 3-7 днів.

Гнійно-септичні захворювання, перитоніт, множинні абсцеси черевної порожнини:

&ndash внутрішньовенно по 2-4 млн МО 1 раз на добу загальна доза Альфарекін 12-16 млн МО на курс не виключена доцільність одночасного ендолімфального введення препарату  Альфарекін в тій же дозі: 2-4 млн МО 1 раз на добу.

Герпетичні інфекції:

&ndash оперізувальний лишай: щоденно 1 млн МО внутрішньом&rsquo язово + 2 млн МО в 5 мл 0,9 % розчину натрію хлориду підшкірно в декілька точок навколо зони висипання. Тривалість лікування 5-7 днів

&ndash шкірні герпетичні висипання: щоденне внутрішньом&rsquo язове або підшкірне (навколо осередку) введення препарату  Альфарекін в дозі 2 млн МО лікування можна поєднувати з місцевим застосуванням (аплікаціями) на герпетичні папули тривалість лікування визначає лікар

&ndash генітальна герпетична інфекція: щоденне внутрішньом&rsquo язове введення у дозі Альфарекін 2 млн МО в поєднанні з локальним застосуванням препарату Альфарекін у вигляді аплікацій у ділянці висипань тривалість лікування визначає лікар

&ndash герпетичні кератокон&rsquo юнктивіти: внесення розчину Альфарекіну &ndash 1 млн МО в 5 мл 0,9 % розчину натрію хлориду &ndash під кон&rsquo юнктиву ока по 2-3 краплі через кожні 2 години протягом 7-10 днів із зникненням симптомів захворювання препарат можна вносити через кожні 4 години тривалість лікування визначає лікар

&ndash гострий герпетичний стоматит у дітей: по 250 тис. МО на прийом 4 рази на добу у вигляді аплікацій у комбінації з інтраназальним введенням. Альфарекін 1 млн МО розвести в 4 мл води для ін&rsquo єкцій, застосовувати по 1 мл розчину на 1 аплікацію та інтраназальне введення: 2 краплі ввести інтраназально, решту &ndash після гігієнічної обробки слизової оболонки порожнини рота нанести місцево у вигляді аплікацій. Курс лікування &ndash 7-10 днів.

Хронічний урогенітальний хламідіоз:

лікування хворих на урогенітальний хламідіоз проводиться у 2 етапи:

&ndash 1-й етап &ndash підготовчий, який включає використання ентеросорбенту, полівітамінних препаратів у терапевтичних дозах протягом 2 тижнів. З 10-го дня призначається імунотропний препарат тималін по 10 мг внутрішньом&rsquo язово ввечері через день, на курс &ndash 5 ін&rsquo єкцій

&ndash 2-й етап &ndash основний, під час якого проводиться базисна терапія антибактеріальними засобами за такою схемою: перший антибіотик протягом 5 днів після перерви, що тривала 7 днів, хворим призначається другий антибіотик протягом 10 днів. Під час перерви та після закінчення курсу антибактеріальної терапії призначається Альфарекін по 1 млн МО внутрішньом&rsquo язово 1 раз на добу ввечері, всього 10 ін&rsquo єкцій на курс.

Під час прийому антибактеріальних засобів необхідно застосовувати протигрибкові препарати (ністатин, дифлюкан, клотримазол, нізорал) та гепатопротектори (карсил) у терапевтичних дозах Альфарекін.

Ураження нервової системи з моно- та полірадикулярними больовими синдромами:

&ndash внутрішньом&rsquo язово в дозі  Альфарекін 1 млн МО курсом 5-10 днів у комплексному лікуванні.

Папіломатоз гортані:

&ndash по 3 млн МО/м2 підшкірно 3 рази на тиждень (через день) протягом 6 місяців та більше дозу Альфарекін коригувати з урахуванням переносимості препарату Альфарекін. Лікування розпочинати після хірургічного (лазерного) видалення пухлинної тканини.

Розсіяний склероз:

&ndash внутрішньом&rsquo язово по 1 млн МО 2-3 рази на добу протягом 10-15 днів із наступним введенням по 1 млн МО 1 раз на тиждень протягом 6 місяців.

Меланома шкіри:

&ndash на доповнення до хірургічного лікування і для індукції ремісії внутрішньовенно по 20 млн МО/м2 (інфузія протягом 20 хвилин), 5 разів на тиждень протягом 4 тижнів підтримуюча терапія &ndash підшкірно по 10 млн МО/м2 3 рази на тиждень (через день) протягом 48 тижнів.

При розвитку тяжких побічних ефектів, а саме &ndash при зниженні кількості гранулоцитів (менше 500/мм3), підвищення АЛТ/АСТ (перевищення верхньої межі норми в 5 разів), застосування препарату  Альфарекін припинити до нормалізації показників. Лікування відновити у половинній дозі Альфарекін. Якщо непереносимість зберігається, а кількість гранулоцитів знижується до 250/мм3 або активність АЛТ та/або АСТ зростає (перевищує верхню межу норми в 10 разів), препарат Альфарекін слід відмінити.

Увеальна меланома:

&ndash парабульбарно щодня по 1 млн МО протягом 10 днів повторні 10-денні введення проводяться через 20 днів двічі загальний курс Альфарекіну становить 48 тижнів. Не виключена необхідність повторних курсів через 45 днів лікування Альфарекіном поєднують із фотодеструкцією пухлини і бета-аплікацією.

Саркома Капоші: можливі наступні схеми лікування:

&ndash внутрішньом&rsquo язово щодня протягом 10 днів по 3 млн МО на ін&rsquo єкцію лікування поєднують з монохіміотерапією проспідином повторні курси &ndash 1 раз на місяць протягом 6 місяців

&ndash внутрішньовенно крапельно протягом 30 хвилин по 50 млн МО (30 млн. МО/м2) щоденно протягом 5 днів або з інтервалом 1 день, після чого необхідно мінімум 9-денна перерва до початку нового 5-денного курсу тривалість лікування визначає лікар.

Мієломна хвороба:

&ndash внутрішньом&rsquo язово, щоденно протягом 10 днів по 3 млн МО на ін&rsquo єкцію, повторні курси &ndash 1 раз на 1,5-3 місяці (4-6 разів протягом року).

Хронічна мієлоїдна лейкемія:

&ndash підшкірно по 3 млн МО/м2 на добу щоденно або 1 раз на 2 дні, поступово збільшуючи дозу Альфарекін до 5 млн МО/м2 на добу щоденно або 1 раз на 2 дні під наглядом лікаря до досягнення повної гематологічної ремісії (кількість лейкоцитів у периферічній крові не більше 10× 109/л) або протягом 18 місяців.

Волосатоклітинна лейкемія:

&ndash внутрішньом&rsquo язово по 3 млн МО 3 рази на тиждень (через день) протягом 4-6 тижнів. При досягненні ремісії проводиться підтримуюча терапія: 3 млн МО через день до 12 місяців.

Неходжкінські злоякісні лімфоми, а саме фолікулярна лімфома:

&ndash внутрішньом&rsquo язово по 3 млн МО 3 рази на тиждень протягом 12-18 місяців як підтримуюча терапія при досягненні ремісії, отриманої внаслідок застосування хіміотерапії. У період часткової ремісії показано використання інших протоколів хіміотерапії з подальшою терапією Альфарекіном по 3 млн МО внутрішньом&rsquo язово 3 рази на тиждень протягом 18 місяців.

Приготування розчину препарату Альфарекін.

Розчин препарату Альфарекін готують безпосередньо перед його застосуванням. Як розчинник використовувати воду для ін&rsquo єкцій (якщо розчин готують для підшкірного, внутрішньошкірного або внутрішньом&rsquo язового введення). Для приготування розчину вміст флакона розчиняють у 1 мл води для ін&rsquo єкцій.

Приготування та проведення внутрішньовенної інфузії препарату Альфарекін.

За 30 хвилин до початку інфузії Альфарекіну починати інфузію 0,9 розчину натрію хлориду (зі швидкістю 200 мл/год) і закінчувати її безпосередньо перед введенням препарату Альфарекін. Для приготування інфузійного розчину Альфарекіну спочатку розчинити у воді для ін&rsquo єкцій (із розрахунку 1 мл води для ін&rsquo єкцій на дозу препарату Альфарекін, що вводиться), потім потрібну кількість препарату  Альфарекін відібрати і додати до 50 мл 0,9 % розчину натрію хлориду приготовлений розчин вводити внутрішньовенно крапельно протягом 30 хвилин. Після завершення введення Альфарекіну слід продовжувати інфузію 0,9 % розчину натрію хлориду зі швидкістю 200 мл/год протягом 10 хвилин.

Розчин препарату Альфарекін для ін&rsquo єкцій застосовувати негайно. Для інтраназального застосування розчин використовують протягом 1 доби за умови зберігання від 2 до 8 ° С.

Діти

Застосовувати Альфарекін у педіатричній практиці при гострій респіраторній вірусній інфекції у дітей, у тому числі у новонароджених, гострому діарейному синдромі у новонароджених, гострому герпетичному стоматиті у дітей (див. розділ « Спосіб застосування та дози» ).

Передозування

До теперішнього часу не описано випадків передозування Альфарекіном . Однак, як і при передозуванні будь-якою лікарською речовиною, рекомендована симптоматична терапія зі спостереженням за функціями життєво важливих органів і ретельним наглядом за станом пацієнта.

Побічні реакції

Ін&rsquo єкційне введення Альфарекіну , як і всіх інших препаратів альфа-інтерферону, у більшості випадків супроводжується грипоподібним синдромом, що характеризується підвищенням температури тіла, ознобом, головним і м&rsquo язовим болем, болем у суглобах, млявістю, відчуттям підвищеної стомлюваності. Ці побічні ефекти є дозозалежними і, як правило, мають місце тільки в перші дні лікування, потім слабшають і проходять. Ці симптоми можуть бути купірувані або значно зменшені призначенням парацетамолу в дозі Альфарекін 0,5-1 г за 30-40 хвилин до ін&rsquo єкції. Рідко можуть спостерігатися блювання, запаморочення, припливи.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія та гіпотензія, тахікардія.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: зміни у місці введення, алопеція.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, у т.ч. висипи на шкірі (включаючи герпетичні), свербіж, гіперемію, кропив&rsquo янку, анафілактичний шок.

З боку ендокринної системи: порушення функції щитовидної залози.

Можливий розвиток порушень зору електролітного балансу, функції печінки та нирок.

При тривалих курсах можуть спостерігатися лейко- і тромбоцитопенія, що усуваються зменшенням дози Альфарекін, носові кровотечі психічні порушення &ndash сплутаність свідомості, тривожні та депресивні стани, підвищена збудливість, сонливість порушення центральної та периферичної нервової системи &ndash атаксія, парестезії порушення дихальної системи &ndash кашель.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати Альфарекін при температурі від 2 до 8 º С у недоступному для дітей місці.

Упаковка

Ліофілізат Альфарекін для розчину для ін&rsquo єкцій по 1 млн МО, або 3 млн МО, або 5 млн МО, або 9 млн МО, або 18 млн МО у флаконах 10 флаконів з ліофілізатом по 1 млн МО, або 3 млн МО, або 5 млн МО у коробці 5 флаконів з ліофілізатом по 1 млн МО, або 3 млн МО, або 5 млн МО та 5 ампул розчинника (вода для ін&rsquo єкцій) по 2 мл у коробці 1 флакон з ліофілізатом по 1 млн МО, або 3 млн МО, або 5 млн МО, або 9 млн МО, або 18 млн МО та 1 ампула розчинника (вода для ін&rsquo єкцій) по 2 мл у коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.