Терафлекс

Склад діючі речовини: D-глюкозаміну гідрохлорид та натрію хондроїтину сульфат; 1 капсула містить 500 мг D-глюкозаміну гідрохлориду, 400 мг натрію хондроїтину сульфату; допоміжні речовини: желатин, кислота стеаринова, магнію стеарат, марганцю сульфат моногідрат. Лікарська форма Капсули. Основні фізико-хімічні властивості: тверді, прозорі желатинові капсули, що містять порошок від білуватого до світло-бежевого кольору з кристалічними частинками. Фармакотерапевтична група Засоби, що застосовуються при патології опорно-рухового апарату. Код АТХ М09А Х. Фармакологічні властивості Фармакодинаміка. Цей лікарський засіб стимулює регенерацію хрящової тканини. Хондроїтин та глюкозамін ефективні у пацієнтів при остеоартрозі. Лікарський засіб чинить протизапальну дію на клітинному рівні, стимулює синтез як ендогенних протеогліканів, так і ендогенної гіалуронової кислоти, знижує катаболічну активність хондроцитів шляхом інгібування деяких ферментів, що руйнують хрящ, таких як колагеназа, есталаза, протеоглікіназа, фосфоліпаза-А2, N-ацетилглікозамінідаза тощо, а також інгібує: формування інших речовин, які можуть ушкоджувати хрящові тканини (in vitro), таких як супероксидні радикали; активність лізосомальних ферментів. Хондроїтин – один з головних елементів хряща. Він знижує активність запального процесу на ранніх стадіях і, таким чином, сповільнює дегенерацію хрящової тканини. Сприяє зменшенню болю, поліпшує функцію суглобів та зменшує потребу у нестероїдних протизапальних засобах при остеоартрозі колінних та кульшових суглобів. Глюкозамін фізіологічно присутній у людському організмі та має хондропротекторні властивості. Дослідження in vitro та in vivo показали, що глюкозаміну гідрохлорид стимулює синтез фізіологічних глікозаміногліканів та протеогліканів хондроцитами та синтез гіалуронової кислоти синовіоцитами. Фармакокінетика. Після одноразового перорального прийому терапевтичної дози максимальний рівень хондроїтину сульфату в плазмі досягається через 3-4 години. Біодоступність дози, що була застосована перорально, становить 12 %. У крові 85 % хондроїтину та його деполімеризованих похідних зв’язуються з декількома протеїнами плазми. Щонайменше 90 % застосованої дози хондроїтину спочатку метаболізуються лізосомальними фосфатазами, після чого деполімеризуються гіалуронідазою, β-глюкуронідазою та β-N-ацетилгексозамінідазою у печінці, нирках та інших органах. Хондроїтин та його деполімеризовані похідні виводяться переважно шляхом ниркової екскреції. Період напіввиведення становить від 5 до 15 годин. Після перорального застосування глюкозаміну гідрохлорид швидко та майже повністю всмоктується у кишечнику. Фармакокінетика глюкозаміну лінійна до стандартної дози 1500 мг один раз на день, а вищі дози не призведуть до пропорційно вищого збільшення максимальної концентрації глюкозаміну. Більше 25 % прийнятої дози глюкозаміну переходять з плазми крові до хрящової тканини та синовіальної суглобової мембрани. Згідно з ефектом першого проходження у печінці більше ніж 70 % глюкозаміну метаболізується до сечовини, вуглекислого газу та води. Екскретується у незміненому вигляді переважно нирками із сечею та частково з калом. Період напіввиведення становить 68 годин. Показання Первинні та вторинні остеоартрози; остеохондрози; плечолопатковий періартрит; переломи (для прискорення утворення кісткової мозолі). Протипоказання Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату (алергічні реакції). Особливі заходи безпеки Не перевищувати рекомендовану добову дозу. З обережністю застосовувати пацієнтам з підвищеною чутливістю (алергією) до морепродуктів. Пацієнтам з цукровим діабетом доцільно частіше проводити контроль рівня цукру в крові, особливо на початку лікування. Було описано загострення симптомів астми у пацієнтів з астмою після початку лікування глюкозаміном, тому такі пацієнти мають знати про потенційне погіршення симптомів. У рідкісних випадках у пацієнтів з серцевою та/або нирковою недостатністю спостерігалися набряки та/або затримка води в організмі. Це може бути пов’язано з осмотичним ефектом хондроїтину сульфату. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій Жодних спеціальних досліджень лікарської взаємодії не було проведено, однак фізико-хімічні і фармакокінетичні властивості глюкозаміну та хондроітину свідчать про низьку імовірність взаємодії. Лікарський засіб сумісний з нестероїдними протизапальними засобами та кортикостероїдами. У деяких джерелах вказується, що при одночасному застосуванні глюкозаміну та варфарину можливе підвищення міжнародного нормованого співвідношення (INR) та розвиток кровотечі. Тому при одночасному застосуванні необхідно контролювати параметри згортання крові. Особливості застосування Застосування у період вагітності або годування груддю. У зв’язку з тим, що клінічні дані щодо ефективності та безпечності застосування препарату у період вагітності відсутні, препарат у цей період слід застосовувати лише після консультації з лікарем. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Не було проведено досліджень щодо впливу на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Однак, пацієнт має слідкувати за змінами у швидкості своєї реакції перед тим, як керувати автотранспортом або іншими механізмами.