Місцева анестезія

Місцева анестезія

Місцева анестезія – це вид медичної анестезії, що представляє собою штучно викликане придушення чутливості (в першу чергу больової) на певних обмежених ділянках тіла. Забезпечується це блокадою периферичної нервової системи на різних рівнях. Вона дає можливість безболісно здійснювати різні хірургічні втручання, перев'язки і діагностичні процедури. При цьому спочатку придушуються больові відчуття, після чого порушується температурна чутливість, тактильна чутливість, відчуття тиску. На відміну від загальної, при місцевій анестезії свідомість і глибока чутливість у людини зберігаються.

Види місцевої анестезії і препарати для них

Залежно від ділянки блокування поширення нервового імпульсу, місцева анестезія підрозділяється на:

• Поверхневу (термінальну). Цей вид місцевої анестезії забезпечується шляхом безпосереднього контакту препарату-анестетика з тканинами організму. Наприклад, при розтині поверхневих абсцесів невеликих розмірів використовують охолоджувальну анестезію. Для цього застосовуються такі препарати, як хлоретил або ефір, які при випаровуванні з поверхні тканин призводять до її охолодження й замерзання. При проведенні операцій на органах зору, ЛОР-органах, органах сечостатевої системи поверхню шкіри і слизових оболонок обробляють шляхом зрошення розчинами-анестетиками або ж прикладають до необхідних ділянок тампони, змочені в цих розчинах. При цьому в якості препаратів для місцевої анестезії застосовують наступні розчини:
  • новокаїн;
  • лідокаїн;
  • тримекаин;
  • дикаїн і інші.

Крім цього, для місцевої поверхневої анестезії використовують спреї, аерозолі, полоскання. При необхідності знеболювання трахеї і бронхів застосовують спосіб аспірації - введення препарату через катетер.

• Інфільтраційну анестезію.  Цей тип знеболювання здійснюється шляхом просочування анестезуючими речовинами тканин на ділянці, де будуть проводитися хірургічні маніпуляції. Таким чином проводиться блокування нервових сигналів за рахунок безпосереднього контакту з нервовими закінченнями. Інфільтраційна анестезія може здійснюватися за різними методиками. Одним з найпоширеніших способів є пошарове введення розчину новокаїну внутрішньошкірно тонкою голкою по ходу майбутнього розрізу. При цьому досягається придушення дрібних нервів і периферичних рецепторів.
• Регіонарну. Регіонарна анестезія, яка має на увазі введення анестезуючого препарату поблизу великого нервового стовбура або сплетення, підрозділяється на такі підвиди:
  • провідникову;
  • епідуральну;
  • спинномозкову;
  • внутрішньосудинну.

Такі методи анестезії застосовуються в стоматології, при операціях на внутрішніх органах (шлунок, селезінка, жовчний міхур і т.д.), на кінцівках, при переломах і ін. Застосовуються, в основному, наступні розчини – новокаїн, ефедрин, бупівакаїн, ропівакаін.

Протипоказання

Незважаючи на широке застосування місцевої анестезії, в тому числі в домашніх умовах, таке знеболювання може привести до безлічі небажаних реакцій і ускладнень:

• головного болю;
• алергічних реакцій;
• нудоти;
• зниження кров'яного тиску;
• порушення серцевого ритму;
• судом;
• втрати свідомості;
• дихальної недостатності і ін.

Однак, порівнюючи цей вид знеболювання із загальним наркозом, можна прийти до висновку, що місцева анестезія є більш безпечною і прийнятною.