Лоратадин

Склад діюча речовина: 1 мл сиропу містить лоратадину 1 мг; допоміжні речовини: пропіленгліколь; сахарин натрію; гліцерин; кислота лимонна, моногідрат; сорбіту розчин, що не кристалізується (містить Е 420); метилпарагідроксибензоат (Е 218); пропілпарагідроксибензоат (Е 216); ароматизатор «Суниця лісова» (містить: понсо 4 R (Е 124), азорубін (Е 122)); вода очищена. Лікарська форма Сироп. Основні фізико-хімічні властивості: прозора сиропоподібна рідина яскраво-червоного кольору з характерним запахом, кисло-солодкого смаку. Фармакотерапевтична група Антигістамінні засоби для системного застосування. Код АТХ R06A X13. Фармакологічні властивості Фармакодинаміка. Лоратадин – трициклічний селективний блокатор периферичних Н1-гістамінових рецепторів. При застосуванні у рекомендованій дозі не чинить клінічно значущої седативної та антихолінергічної дії. Протягом тривалого лікування не було виявлено жодних клінічно значущих змін у показниках життєво важливих функцій, у лабораторних дослідженнях, у даних фізикального обстеження хворого або в електрокардіограмі. Лоратадин не має значущого впливу на активність Н2-гістамінових рецепторів. Не блокує захоплення норепінефрину та фактично не має впливу на серцево-судинну систему або на активність водія ритму. Фармакокінетика. Після перорального прийому лоратадин добре всмоктується та метаболізується під впливом CYP3A4 та CYP2D6, головним чином у дезлоратадин. Час досягнення максимальної концентрації лоратадину та дезлоратадину у плазмі крові становить 1-1,5 години та 1,5-3,7 години відповідно. Лоратадин та його метаболіт добре зв’язуються з білками плазми крові. Біодоступність лоратадину та дезлоратадину прямопропорційна до дози. Фармакокінетичний профіль лоратадину та його метаболітів у здорових дорослих добровольців порівнюваний з профілем добровольців літнього віку. Прийом їжі незначно подовжує час всмоктування лоратадину, але не впливає на клінічний ефект. У хворих із хронічною нирковою недостатністю значення фармакокінетичних параметрів не збільшувалося порівняно з пацієнтами із нормальною функцією нирок. Період напіввиведення значно не змінювався, а гемодіаліз не впливав на фармакокінетику лоратадину та його метаболітів. У хворих із алкогольним ураженням печінки спостерігалося підвищення значень фармакокінетичних параметрів лоратадину вдвічі, у той час як фармакокінетичний профіль метаболіту не змінювався порівняно з пацієнтами із нормальною функцією печінки. Період напіввиведення лоратадину та його метаболіту становив 24 години та 37 годин відповідно та збільшувався залежно від тяжкості захворювання печінки. Показання для застосування Симптоматичне лікування алергічного риніту та хронічної ідіопатичної кропив’янки. Протипоказання Підвищена чутливість до лоратадину або до інших компонентів препарату. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій Лоратадин не посилює пригнічувальну дію алкоголю на психомоторні реакції. Одночасне застосування лоратадину з інгібіторами CYP3A4 або CYP2D6 може призводити до підвищення рівня лоратадину, що, у свою чергу, посилює побічні ефекти. При одночасному застосуванні препарату з кетоконазолом, еритроміцином, циметидином відзначалося підвищення концентрації лоратадину у плазмі крові, але це підвищення ніяк не проявлялося клінічно, у тому числі за даними електрокардіограми. Діти. Дослідження взаємодії з іншими лікарськими засобами проводилися тільки з участю дорослих пацієнтів. Особливості застосування Лоратадин слід застосовувати з обережністю пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки. Якщо встановлена непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб. Прийом препарату необхідно припинити не пізніше ніж за 48 годин до проведення шкірних діагностичних алергопроб для запобігання хибним результатам. Лоратадин містить азобарвник (азорубін та понсо 4 R) та метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, які можуть спричинити алергічні реакції (можливо уповільнені). Застосування у період вагітності або годування груддю. Вагітність. Даних про застосування лоратадину вагітними жінками дуже мало. Бажано, як захід безпеки, уникати застосування препарату Лоратадин у період вагітності. Годування груддю. Фізико-хімічні дані свідчать про виведення лоратадину/метаболітів із грудним молоком. Оскільки ризик для дитини не може бути виключений, препарат Лоратадин не слід застосовувати в період годування груддю. Фертильність. Дані щодо впливу продукту на жіночу або чоловічу фертильність відсутні. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Лоратадин не впливає або впливає незначним чином на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Проте пацієнтові необхідно повідомити, що дуже рідко повідомлялось про сонливість, що може впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. Спосіб застосування та дози Спосіб застосування. Застосовувати перорально. Сироп можна застосовувати незалежно від прийому їжі. Дозування. Дорослим та дітям віком від 12 років приймати по 10 мл сиропу (10 мг лоратадину) 1 раз на добу. Дози для дітей віком від 2 до 12 років залежить від їх маси тіла. Дітям з масою тіла більше 30 кг – 10 мл сиропу (10 мг лоратадину) 1 раз на добу. Дітям з масою тіла до 30 кг – 5 мл сиропу (5 мг лоратадину) 1 раз на добу. Пацієнти літнього віку. Не вимагає корекції дозування людям літнього віку. Пацієнти з порушенням функцій печінки. Пацієнтам із порушенням функції печінки тяжкого ступеня слід призначати препарат у нижчій початковій дозі, оскільки можливе зменшення кліренсу лоратадину. Для дорослих і дітей з масою тіла більше 30 кг рекомендована початкова доза складає 10 мг через день, а для дітей з масою тіла до 30 кг – 5 мг через день. Пацієнти з порушенням фукції нирок. Немає необхідності в корекції дози для пацієнтів з порушенням функції нирок. Діти. Ефективність та безпека застосування препарату дітям віком до 2 років не встановлена. Передозування При передозуванні відзначалися антихолінергічні симптоми: сонливість, тахікардія та головний біль. При передозуванні рекомендоване симптоматичне та підтримуюче лікування у продовж необхідного періоду часу. Рекомендуються стандартні заходи щодо видалення препарату, який не всмоктався зі шлунка: промивання шлунка, застосування подрібненого активованого вугілля з водою. Лоратадин не виводиться шляхом гемодіалізу, також невідомо, чи виводиться лоратадин шляхом перитонеального діалізу. Після невідкладної допомоги пацієнт має залишатися під медичним наглядом. Побічні реакції Частота побічних реакцій визначалася таким чином: дуже часті (≥1/10), часті (від ≥1/100 до < 1/10), нечасті (від ≥ 1/1000 до < 1/100), поодинокі випадки (≥ 1/10000 до < 1/10000), рідкісні випадки (< 1/10000) і частота невідома (неможливо встановити за наявними даними). У кожній групі побічні реакції вказані в порядку зниження серйозності.