Андипал В таблетки №10

Інструкція  андипал-в (andipalum-v)  таблетки

Склад

діючі речовини андипал-в: метамізол натрію (анальгін) бендазолу гідрохлорид папаверину гідрохлорид

1 таблетка містить метамізолу натрію (анальгіну) 250 мг (0,25 г), бендазолу гідрохлориду                   20 мг (0,02 г), папаверину гідрохлориду 20 мг (0,02 г)

допоміжні речовини  андипал-в: крохмаль картопляний, кальцію стеарат, тальк.         

Лікарська форма

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки андипал-в білого або білого зі слабким жовтуватим відтінком кольору, з плоскою поверхнею, скошеними краями та рискою.

Фармакотерапевтична група

Аналгетики та антипіретики.

Код АТХ   N02B B52.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Комбінований препарат андипал-в з аналгезивним, спазмолітичним і судинорозширювальним ефектами, зумовленими специфічною дією його компонентів.  Андипал-в чинить також антигіпертензивну  та жарознижувальну дію.

Метамізол натрію &ndash нестероїдний протизапальний засіб (НПЗЗ) групи похідних піразолону, проявляє протизапальний, аналгетичний та жарознижувальний ефекти, механізм дії яких зумовлений інгібуванням ЦОГ і блокуванням синтезу простагландинів з арахідонової кислоти, а також порушенням проведення больових екстра- та пропріорецептивних імпульсів, підвищенням порога збудливості таламічних центрів больової чутливості, збільшенням тепловіддачі.

Бендазолу гідрохлорид володіє судинорозширювальним, спазмолітичним, гіпотензивним ефектом, а також чинить стимулювальну дію на функції спинного мозку і сприяє відновленню функцій периферичних нервів, чинить помірну імуностимулювальну дію.

Папаверину гідрохлорид володіє міотропним, спазмолітичним, гіпотензивним ефектом. Блокує фосфодіестеразу, сприяє накопиченню цАМФ і зниженню вмісту кальцію в клітині, розслабляє гладкі м´ язи судин і внутрішніх органів.

Фармакокінетика.

При прийомі внутрішньо швидко і повністю абсорбується. У стінках кишечнику гідролізується з утворенням активного метаболіту. Дія розвивається через 20-40 хвилин і досягає максимуму через 2 години.  Метаболізується у печінці. Екскретується  нирками.

Показання

Больовий синдром, пов´ язаний зі спазмом судин або гладких м´ язів внутрішніх органів.

Протипоказання

Відома або підозрювана гіперчутливість до будь-якої з речовин андипал-в, що входять до складу препарату Андипал-в, похідних піразолону (бутадіон, трибузон, антипірин) підозра на гостру хірургічну патологію захворювання, що протікають зі зниженням м&rsquo язового тонусу, судомним синдромом глаукома, черепно-мозкова травма, тяжка серцева недостатність, АV-блокада, артеріальна гіпотензія, цукровий діабет, гіпотиреоз, недостатність надниркових залоз, гіпертрофія передміхурової залози, вроджена недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, анемія будь-якої етіології, цитостатична або інфекційна нейтропенія, лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гепатопорфірія, виражені порушення функції печінки та нирок, порфірія, хронічний нефрит з набряками і порушеннями азотовидільної функції нирок, бронхіальна астма, коматозний стан, пригнічення дихання, бронхообструктивний синдром, виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, що супроводжується кровотечею гіпотонічний коліт, звичний запор одночасне застосування інгібіторів моноаміноксидази (МАО). Вік понад    75 років (ризик гіпертермії).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Рентгеноконтрастні речовини, колоїдні кровозамінники, пеніцилін: не слід застосовувати в ході лікування метамізолом натрію.

Нестероїдні протизапальні препарати: потенціюється їх знеболювальна та жарознижувальна дія та збільшується імовірність адитивних небажаних побічних ефектів.

Пероральні гіпоглікемічні препарати, непрямі антикоагулянти, глюкокортикостероїди, фенітоїн, індометацин: метамізол натрію збільшує активність цих препаратів шляхом витіснення їх зі зв&rsquo язку з білком.

Метотрексат: метамізол натрію у високих дозах може призвести до збільшення концентрації метотрексату у плазмі крові та посилення його токсичних ефектів (насамперед на травний тракт і систему кровотворення).

Діуретики (фуросемід): можливе зниження діуретичного ефекту.

Сульфаніламідні цукрознижувальні препарати: посилення гіпоглікемічної дії.

Етанол: метамізол натрію посилює його седативну дію.

Леводопа, метилдопа: зниження гіпотензивного ефекту метилдопи та антипаркінсонічного ефекту леводопи.

Циклоспорин: при одночасному застосуванні знижується концентрація циклоспорину в крові.

Нітрофурантоїн: є дані про розвиток гепатиту при сумісному застосуванні з препаратом Андипал-в.

Сарколізин, тіамазол (метімазол), препарати, що пригнічують активність кісткового мозку, у т. ч. препарати золота: збільшується імовірність гематотоксичності, у т. ч. розвитку лейкопенії.

Фенілбутазон, глютетимід, барбітурати та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки зменшують ефективність метамізолу натрію.

Седативні засоби, транквілізатори (діазепам, триметозин тощо), кодеїн, анаприлін, блокатори Н₂-гістамінових рецепторів та пропранолол посилюють знеболювальну дію метамізолу натрію.

Трициклічні антидепресанти (амітриптилін, доксепін тощо), гормональні контрацептиви та алопуринол: одночасне застосування метамізолу натрію з цими препаратами може призвести до посилення його токсичності.

Гіпотензивні препарати (засоби, що впливають на ренін-ангіотензинову систему), антидепресанти, спазмолітичні, седативні, діуретичні засоби, салуретики, прокаїнамід, резерпін, хінідин, фентоламін: посилення гіпотензивного ефекту.

Хлорпромазин або інші похідні фенотіазину: можливий розвиток вираженої гіпотермії.

Фентоламін: потенціює дію папаверину на печеристі тіла статевого члена.

Серцеві глікозиди: виражене посилення скорочувальної функції міокарда внаслідок зменшення загального периферичного опору судин.

Морфін: можливе зниження спазмолітичної активності папаверину.

Адсорбенти, в&rsquo яжучі та обволікаючі засоби: зменшення всмоктування препарату Андипал-в з травного тракту.

Ефективність препарату Андипал-в знижується при тютюнопалінні.

Необхідна обережність при одночасному застосуванні препарату Андипал-в із саліцилатами.

Особливості застосування

Не слід перевищувати рекомендовані дози препарату Андипал-в. Оскільки метамізол натрію має протизапальні і знеболювальні властивості, він може маскувати ознаки інфекції, симптоми неінфекційних захворювань і ускладнень з больовим синдромом, що може утруднити їх діагностику. Не застосовувати препарат андипал-в для зняття гострого болю у животі до з&rsquo ясування причини.

При застосуванні лікарського засобу андипал-в слід відмовитися від вживання алкоголю та препаратів, що пригнічують центральну нервову систему.

Препарат Андипал-в слід застосовувати з обережністю пацієнтам:

• з наявними алергічними захворюваннями (у т. ч. полінозом) або з такими захворюваннями в анамнезі через підвищення ризику алергічних реакцій
• із запальними захворюваннями кишечнику, включаючи неспецифічний виразковий коліт та хворобу Крона
• із серцево-судинною недостатністю
• зі схильністю до артеріальної гіпотензії
• з надшлуночковою тахікардією
• із захворюванням нирок в анамнезі (пієлонефрит, гломерулонефрит)
• з порушеннями функції печінки та/або нирок.

Андипал-в з обережністю застосовувати пацієнтам з тривалим алкогольним анамнезом, ослабленим особам особам літнього віку через ризик виникнення гіпертермії та підвищення частоти побічних реакцій, особливо з боку травного тракту при одночасному застосуванні цитостатичних лікарських засобів (тільки під контролем лікаря). Лікарський засіб застосовувати з обережністю при зниженні перистальтики кишечнику.

Слід негайно відмінити Андипал-в та невідкладно звернутися до лікаря при появі невмотивованого ознобу, гарячки, болю в горлі, утрудненого ковтання, кровоточивості ясен, зблідненні шкірних покривів, при появі висипань на шкірі та слизових оболонках, астенії, при розвитку вагініту або проктиту. При появі симптомів порушення функції печінки, зокрема шлунково-кишкових розладів, жовтяниці та підвищення рівня печінкових ферментів, необхідно припинити застосування препарату. Слід повідомити лікаря про виникнення таких симптомів: припливи, пітливість, головний біль, підвищена втомлюваність, жовтяниця, нудота, дискомфорт у ділянці шлунка, запор.

При застосуванні препарату Андипал-в можливе забарвлення сечі в червоний колір за рахунок виведення метаболіту метамізолу натрію, що не має клінічного значення. При прийомі препарату Андипал-в можливий розвиток ортостатичної гіпотензії.

При застосуванні препарату Андипал-в необхідно контролювати склад периферичної крові (лейкоцитарну формулу).

Не слід застосовувати  Андипал-в довше встановленого терміну без консультації з лікарем. Не рекомендується регулярне тривале застосування препарату  Андипал-в через мієлотоксичність метамізолу натрію. При тривалому застосуванні препарату  Андипал-в (більше 7 діб) необхідно контролювати склад периферичної крові (через мієлотоксичність метамізолу), функцію нирок та печінки.

При застосуванні андипал-в дітям потрібно проводити постійний лікарський контроль.

Паління погіршує ефективність препарату Андипал-в.

Якщо ознаки захворювання не почнуть зникати або, навпаки, стан здоров&rsquo я погіршиться, або з&rsquo являться небажані явища, необхідно призупинити застосування препарату  Андипал-в та звернутися за консультацією до лікаря щодо подальшого застосування.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Не рекомендується застосовувати андипал-в у період вагітності або годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або  іншими механізмами

Під час лікування препаратом  Андипал-в слід уникати керування автотранспортом та роботи зі складними механізмами.

Спосіб застосування та дози

Дорослим та дітям віком від 12 років застосовувати андипал-в внутрішньо по 1-2 таблетки 2-3 рази на добу. Максимальна добова доза становить 6 таблеток.

Курс лікування залежить від характеру і перебігу захворювання, досягнутого ефекту, характеру комплексної фармакотерапії, що застосовується, але тривалість лікування не має перевищувати 3 діб.

Діти

Не рекомендується застосовувати Андипал-в дітям віком до 12 років. 

Передозування

Симптоми: гіпотермія, виражене зниження артеріального тиску, аритмія, тахікардія, часткова або повна атріовентрикулярна блокада, гострий агранулоцитоз, нейтропенія, геморагічний синдром, параліч дихальних м&rsquo язів, гіпервентиляція, зниження перфузії тканин, головний біль, неспокій, загальмованість, сонливість, запаморочення, марення, порушення свідомості, порушення зору, атаксія, ністагм, диплопія, шум у вухах, пригнічення центральної нервової системи, судомний синдром, колапс, кома, ціаноз, метаболічний ацидоз, гіперглікемія, гіперкаліємія, олігурія, анурія, дисфагія, нудота, блювання, діарея, запор, розлади шлунково-кишкового тракту, гастралгія, гастрит, порушення функції печінки, гостра ниркова та/або печінкова недостатність, висипання на шкірі, задишка, помірна ядуха, почервоніння шкіри, загальна слабкість, відчуття серцебиття, відчуття жару, підвищена пітливість.

Лікування: відміна препарату Андипал-в, індукція блювання, промивання шлунка, підтримання артеріального тиску, прийом ентеросорбентів, сольових проносних засобів, проведення форсованого діурезу, симптоматична терапія, яка спрямована на підтримання життєво важливих функцій. У тяжких випадках можливий гемодіаліз, гемоперфузія, перитонеальний діаліз.

При перших симптомах передозування андипал-в слід негайно звернутися по медичну допомогу.

Побічні реакції

З боку імунної системи: можливі прояви реакцій гіперчутливості, у тому числі висипання на шкірі та слизових оболонках, свербіж, почервоніння обличчя, гіперемія шкіри, кропив&rsquo янка, кон&rsquo юнктивіт, печіння у горлі, сухий кашель, нежить, утруднене дихання, ангіоневротичні набряки, бронхоспастичний синдром, анафілактичний шок, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла.

З боку центральної нервової системи: сонливість, посилене потовиділення, запаморочення, головний біль, анорексія.

З боку серцево-судинної системи: AV-блокада, аритмії, шлуночкова екстрасистолія, зменшення серцевого викиду, зниження артеріального тиску, біль у ділянці серця, припливи, відчуття серцебиття, відчуття жару, гіпертермія, слабкість, оніміння, тремор, втрата свідомості при тривалому застосуванні &ndash погіршення показників ЕКГ, фібриляції шлуночків, асистолія, тріпотіння шлуночків, ортостатична гіпотензія, колапс, апное.

З боку системи крові та лімфатичної системи: при тривалому застосуванні можливі лейкопенія, гранулоцитопенія, агранулоцитоз, анемія, тромбоцитопенія еозинофілія.

З боку травного тракту: сухість у ротовій порожнині, нудота, дискомфорт у ділянці шлунка, запор, підвищена активність печінкових трансаміназ, жовтяниця, гепатит.

З боку гепатобіліарної системи: гепатит.

З боку сечовидільної системи: зазвичай у пацієнтів із порушеннями функцій нирок та/або при застосуванні надмірних доз &ndash транзиторна олігурія, анурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, забарвлення сечі в червоний колір.

У разі появи будь-яких небажаних реакцій необхідно припинити застосування препарату  Андипал-в та  обов&rsquo язково звернутися до лікаря.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ^оС.  

Зберігати Андипал-в в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у стрипах

по 10 таблеток у стрипі по 1 стрипу у паперовому конверті

по 10 таблеток у стрипі по 2, або по 10 стрипів у пачці з картону

по 10 таблеток у блістері по 1, або по 2, або по 10 блістерів у пачці з картону.

Категорія відпуску

Без рецепта &ndash №10.

За рецептом &ndash №20, №100.